Влада
Повторення непройденого
Чверть століття караюся питанням: чому політикам абсолютно відмовляє інстинкт самозбереження? Чому щоразу чую: "А нас за що? Ми ж свої!" Вони такі, які є. Інших не було. І немає. Поки що. Це не так їхня вина, як наша біда. Вони нічого не зрозуміли про час, який примусив світ поважати їхню країну. У нас не було інших, у них не було конкурентів.
Гроші
Бюджетний пакет Мінфіну: стабілізація недорозвиненості
Проект Податкового кодексу, що супроводжує основний держкошторис, точно не виглядає не те що нормальним і збалансованим, а навіть просто прийнятним в очах переважної частини вітчизняного бізнесу, бо грішить очевидним перекосом у фіскальний бік. Утім, яка з "цільових аудиторій" для міністерства є ключовою, було зрозуміло й раніше. Хоча не дуже ясно, навіщо так відкрито це демонструвати? Підтримка донорів, безумовно, важлива, от тільки кредити МВФ надходять у золотовалютні резерви НБУ (звідки мають властивість періодично дуже швидко "випаровуватися"), а бюджет наповнюють ті самі платники податків, яких Мінфін, судячи з підготовленого ним нового Податкового кодексу, вважає за ніщо.
Людина
Київське чиновництво: тепер і колись
Якщо вірити вченим, суспільство розвивається по спіралі. Усе, що відбувається нині, вже десь і колись було. Генріх Гейне влучно зауважив, що вчинки людини - це одяг його душі. Образно кажучи, чиновники в усі часи носять однакову личину. Бо минають віки, а прагнення й апетити сильних світу цього не змінюються.