Однак серед причин такої експансії мера, крім того, що він має латентне прагнення і силу відокремитися від «Свободи», материнський список теж не гумовий. Там і самим «свободівцям» мало місця, і йде постійна внутрішньовидова боротьба. Так що люди мера туди апріорі не влізли.
А от тандем «Свободи» і ПВС у міській раді був би Надалу дуже доречним. Ручна більшість — мрія будь-якого мера. Таким чином Надал покриває відразу дві цільові авдиторії — умовних «радикалів» і «стриманих» містян. «Радикали» оберуть «Свободу» для «захисту» від «зовнішніх ворогів», куди відносять Росію, Банкову й інших. Друга, «стримана», частина електорату, яка захоче підтримати Надала, але не «Свободу», вибере ПВС — «міцних господарників», «професіоналів» і як там їх ще величає партійна пропаганда... Що тут скажеш — геніально.
Чого, на жаль, відданий меру виборець поки що не оцінив. У ПВС — 2%. І Надал, схоже, так само, як і Марцінків, — бранець бренду «Свободи». Тільки мер Івано-Франківська це зрозумів раніше і офіційно свою партію «Команда Марцінківа» на вибори не виставив. А от Надалу, ймовірно, доведеться місцями випробувати і гіркоту поразки.