Взяти, наприклад, уже хрестоматійну «
кооперативну схему». Її сміливо можна називати місцевим ноу-хау: ніде в Україні до цього не додумалися, поки в Харкові до влади не прийшли Кернес і Добкін. Норма чинного досі Житлового кодексу УРСР дозволяє безоплатно (!) виділяти землю житлово-будівельним кооперативам, члени яких «потребують поліпшення житлових умов». Скористався можливістю багато хто: люди з орбіти Кернеса і Добкіна (включаючи членів сім'ї Михайла Марковича), а також особи, наближені до керівництва судів і прокуратури. Не обділили і людей губернатора Авакова, з яким тоді воювали Кернес і Добкін. Нічого особистого. Просто бізнес.
За підрахунками «Харківського антикорупційного центру» і сайту «Наші гроші», «нужденним» передали 900 га землі вартістю 4,3 млрд грн, які могли б поповнити бюджет міста. Після Революції гідності 2014 року «кооперативну схему» прикрили, і за справу взялася прокуратура. Підраховані слідством збитки виявилися набагато скромнішими: 74 га і 230 млн грн.
У жовтні 2018 року справу передали до суду, де вона залишається й досі. Обвинувачених лише шестеро, зокрема четверо посадовців: ексмер Михайло Добкін, його колишня заступниця Тетяна Овіннікова, ексначальник управління містобудування та архітектури міськради Сергій Чечельницький і ексдиректор департаменту земельних відносин Борис Баронін. А от Геннадій Кернес, який, будучи секретарем міськради, ставив земельні питання на голосування і підписував прийняті депутатами рішення, виявився в статусі свідка. Попри
гучні заяви тодішнього генпрокурора Юрія Луценка. Що стосується інших «тем», то тут Харків велосипеда не винаходив. Лише масштабував його до розмірів кар'єрного самоскида.
Десятки збиткових комунальних підприємств, які справно тягнуть гроші з бюджету, паркування, ремонтні роботи (в тому числі фіктивні), дорожнє будівництво... Це далеко не повний список топок, в яких згоряють гроші громади.
Показовим є приклад КП «Харківський метрополітен». До 2009 року прибирання, ремонт рухомого складу та ескалаторів здійснювалися силами підприємства. Потім ці роботи віддали стороннім компаніям, пов'язаним із сім'єю тодішнього директора КП Сергія Мусєєва. Співробітниками стали колишні працівники підземки. Після загибелі керівника метрополітену посада «у спадок» дісталася його синові Максиму. 2012 року він очолив адміністрацію Холодногірського (тоді ще Ленінського) району, а 2018-го втік з України після того, як СБУ запідозрила його в державній зраді. Днями Мусєєв повернувся до Харкова. Весь цей час фірми «ВАГО-РЕВ», «ПСМП-753», «Системи прогресивної очистки» продовжували справно отримувати сотні мільйонів бюджетних гривень.
КП «Харківське ремонтно-будівельне підприємство» відповідає за більшість ремонтів у місті, 2019 року воно отримало з бюджету близько 200 млн грн.
Працює КП через підрядників. Деякі з них не мають ні штату, ні обладнання для виконання доручених їм робіт. У травні Національна поліція провела масштабні обшуки в департаменті житлового будівництва в рамках справи про розтрату 800 тис. грн. Обшукували навіть автомобіль директора департаменту Романа Нехорошкова, припаркований біля мерії.
КП «Харківзеленбуд» було помічене в закупівлі урн, бордюрів, декоративних конструкцій, піску, щебеню, будівельних сумішей тощо в два-три рази дорожче, ніж вони продаються в найближчому будівельному супермаркеті.
Традиційно широкі можливості у міського департаменту будівництва і дорожнього господарства. «Харківський антикорупційний центр» звернув увагу на нещодавно оголошений тендер на капітальний ремонт проїжджої частини по Гімназійній набережній. Рік тому ремонт на цій ділянці вже робили, хоча і тоді дорожнє покриття цього зовсім не потребувало. Зараз департамент планує «закатати в асфальт» ще 46 млн грн. Чимало підрядів отримує ТОВ «Паркінг+». Директором і співвласником цієї фірми до 2010 року був нинішній голова дорожнього департаменту Володимир Чумаков.
Викликають питання і різні ремонтні довгобуди, такі як Комунальний шляхопровід на проспекті Ландау. Терміни здачі робіт переносяться щороку. І щороку на них виділяють гроші.
Укладання підрядів КП і департаментів з фірмами, пов'язаними з їх керівництвом, практикується в усіх сферах міського господарства.
Сім'я і найближче оточення Кернеса створили справжню «базарну імперію», куди входять усі харківські ринки, за винятком «Барабашово» Олександра Фельдмана. У 2000-х він контролював і інші майданчики, включаючи Кінний і Центральний (Благовіщенський) ринки. Але «під тиском обставин» був змушений відмовитися від цих активів.
Співвласником компаній, яким належить нерухомість на Центральному та Кінному ринках, а також торговельні майданчики біля станцій метро «Героїв праці», «Холодна гора» і «Тракторний завод», є Родіон Гайсинський — син фактичної дружини мера Оксани Гайсинської. У жовтні минулого року він вніс до статутних фондів цих фірм 190 млн грн.
Особливу увагу різних антикорупційних активістів привертають головні мегаломанські іміджеві проєкти Кернеса: зоопарк і парк Горького.
Реконструкція зоопарку ще далека від завершення. Але словосполучення «Харківський зоопарк» набуло нового звучання і вже стало локальним мемом. І це не дивно, адже на переоблаштування 22 га території мерія планує витратити 2 млрд грн. Будівництво нового зоопарку в Дубаї площею 119 га обійшлося дешевше.
Відремонтований парк Горького відкрили 2012-го. За рік до цього мерія взяла 20 млн євро кредиту в російському «Проминвестбанке» на купівлю атракціонів. Заставою виступило майно Харківського метрополітену. Розрахуватися за кредитом обіцяли за чотири роки, але майже щороку термін дії договору подовжують. Станом на кінець 2019-го місто було винне російському банку майже 207 млн грн. Усього за 2015–2019 роки парк Горького виплатив 241,3 млн грн тіла кредиту і відсотків.
Чистий дохід парку Горького за 2019 рік становив 94,7 млн грн, а собівартість реалізованої продукції — 195,4 млн. Таким чином, річні збитки КП перевищили 100 млн грн. У 2019 році парк Горького отримав 169,7 млн грн фінансової допомоги з міського бюджету.