За словами Райковича, пропозиція стати мером йому надійшла від Петра Порошенка. При цьому, будучи висуванцем від БПП на місцевих виборах 2015-го, членом партії він так і не став. Боротьба за булаву на той момент ще Кіровограда не була простою. На фініш перегонів у другому турі Райкович і його опонент — бізнесмен Артем Стрижаков (ставленик ексголови Кіровоградської ОДА «регіонала» Сергія Ларіна) прийшли практично разом. Останній спочатку навіть із невеликою перевагою. Однак кілька рішень суду, визнання недійсними результатів виборів на двох дільницях… і перевага в 378 голосів — за Райковичем.

Цікаво, що після одержання Україною Томоса А.Райкович попросив представників московського патріархату передати побудований на його кошти храм ПЦУ. Отак «тонко» вибудовував свої відносини з минулою центральною владою мер Кропивницького. Щоправда, протести московсько-православної братії та сестрії із залученням до цих питань неповнолітніх і заїжджих віруючих не дозволили меру Кропивницького реалізувати задум. Надалі він і не наполягав. Але осадок залишився. РПЦ тепер навряд чи можна зарахувати до прибічників Райковича.

Попри розвиток різнопланового бізнесу, який концентрується у місті, його податкові надходження становлять лише половину від усіх бюджетних надходжень — трохи більше 1,4 млрд грн у 2019-му, з яких 989 млн — це ПДФО і податок на прибуток підприємств, а 342 млн — місцеві податки та збори.

Якщо проаналізувати видатки Кропивницького, то чверть з них, або понад 690 млн грн 2019-го, місто витрачає на виконання загальнодержавних функцій, тобто утримання апарату чиновників. І це найбільша стаття видатків міського бюджету після освіти, на яку йде 35% бюджету, або 953 млн грн, 2019 року. Збільшені видатки на освіту зрозумілі. Тільки на утримання шести ПТУ місто з 2016-го по 2020 рік спрямувало майже 220 млн грн.

Для того щоб оцінити, як місто піклується про місцевих бізнесменів, достатньо згадати, що міська бюджетна програма розвитку малого і середнього підприємництва передбачала фінансування в обсязі 70 тис. грн на рік. За задумом міської влади, ці кошти мали б піти на «реалізацію інвестиційних проєктів», але багато на ці гроші точно не інвестуєш. Або ж реальні програми підтримки місцевого бізнесу проходять через інші статті бюджету, а їх обсяги залишаються в «тіні».

За час каденції Райковича в Кропивницькому відремонтували 26 шкільних спортивних залів. Було відкрите міське гемодіалізне відділення. Воно розпочало роботу у вересні 2017 року в приміщенні колишнього відділення консервативної гінекології пологового будинку ім. Святої Анни. Також у Кропивницькому було створено «Інсультний центр», він теж запрацював у вересні 2017-го.

Щоправда, не дійшли руки в мера до реконструкції дитячої міської лікарні. Крім того, Райкович обіцяв забезпечити дітей до семи років безплатною вакцинацією від небезпечних хвороб і запровадити для всіх жителів безплатний щорічний медичний огляд. Поки що ці послуги були доступні лише для пільговиків.

Так, на продажу палива комунальним підприємствам Кропивницького відзначилася компанія «Білий ведмідь», що належила меру А.Райковичу. 2017 року це підприємство стало частіше отримувати підряди. При цьому фірма активно демпінгувала на торгах, обходячи конкурентів. А після перемоги та підписання договору піднімала вартість палива. Щойно Райкович продав свою частку в «Білому ведмеді», улюбленою «заправницею» комунальників стала фірма бізнес-партнера міського голови «Титан-Кіровоград».

Земельні кейси не менш показові в Кропивницькому. Найгучніший скандал був пов'язаний із задекларованою Райковичем ділянкою площею 7800 кв. м, яка виявилася територією зеленого масиву Лісопарковий. Рішенням сесії ще 2009 року майбутній мер Кропивницького отримав у буквальному значенні заповідну територію. Цю ділянку облрада визнала рекреаційною зоною, на території якої заборонено будувати. Проте Райкович прикрився благою метою та заявив, що планує побудувати там госпіс. Тут важко коментувати.

Проживає Райкович неподалік Кропивницького, у заміському маєтку, розташованому прямо біля води, що теж порушує українське законодавство. Адже такий нюанс, як гарантований Конституцією та Водним кодексом безплатний і безперешкодний доступ до берегів водойм, Райкович, будуючи свій маєток, схоже, «прогаяв».

Зате є речі, про які мер не забуває.

Так, у співтоваристві «Озеленення Кропивницький» жителька міста виклала фото побудованих магазинів на вулиці Академіка Тамма, де видно, що серед споруд планується відкриття магазину «Ятрань».

«От і перші орендатори на Онулівському (Микола і Лариса Онул - відомі в місті бізнесмени з плямами на репутації - Авт.) ринку по Академіка Тамма. Хто сумнівався б? — обурюється Ганна Малашина. — 58 дерев росло в цьому сквері. 58 дерев було знищено задля ковбаси».

Смішно, але мер, у якого до 2019 року не було власного автомобіля, у березні 2018-го під час апаратної наради обурився штрафом, який йому спробували виписати за паркування в неналежному місці. Вирішили це питання цілком у радянському дусі, — наступного дня знак «Зупинка заборонена», під яким «підловили» мера, демонтували.

2020 року в мера з'явилася точно позитивна для чиновника звичка: раз на місяць повідомляти про великі грошові надходження, а також роялті від підприємств, що належать йому. Великі суми регулярно надходять градоначальнику від ТОВ «Міа-люкс», засновником якого є сам Андрій Райкович, а також Галина Райкович і Наталя Щербина. У лютому 2020 року, крім «Міа-люкс», мер отримав 900 тис. грн від приватного підприємства «Аркадор». Чи варто говорити, що засновник фірми теж Райкович? Станом на кінець березня 2020 року Андрій Райкович має корпоративні права в таких фірмах: ТОВ «Міа-люкс», ЗАТ «М'ясокомбінат «Ятрань», ТОВ «АР Ессет», ТОВ «Торговий дім АР», ПП «Аркадор». Щось ми або зовсім заплуталися в кількості можливих роялті, або все-таки в нас у країні бізнес має бути відділений від влади?

Нагадаємо, що батько та син — Олександр і Андрій Табалови у грудні 2012-го прославилися як перші парламентські «тушки», відмовившись писати заяву про входження до складу парламентської фракції об'єднаної опозиції «Батьківщина». Депутати від «Свободи» показово виштовхували Табалових із сесійного залу та обвинувачували їх у намірі вступити в Партію регіонів. Після не надто вдалої кар'єри в столиці Табалови повернулися додому. В бізнес та місцеву політику.

І якщо вже ми не надто далеко пішли від персони Андрія Табалова, відразу уточнимо, що й на цих виборах він міг би стати конкурентом Райковичу. Однак «Наш край» на своїй конференції після гучної заяви Табалова, що він поступово відходитиме від політики, висунув кандидатом у мери депутата міськради Андрія Максюту. І якщо в Табалова, за даними опитування Міжнародного республіканського інституту (IRI), проведеного компанією Info Sapiens, — 2%, то Максюту соціологи не розгледіли.

ОПЗЖ до облради веде екснардеп та екс-губернатор Сергій Ларін, який вважається людиною Сергія Льовочкіна. Однак у минулі парламентські вибори Ларін програв округ у складі «Опозиційного блоку». Його губернаторська політика медіазахоплення свого часу сформувала йому ядерний електорат. У мери ж Кропивницького від цієї партії пішов його однофамілець і депутат міськради Анатолій Ларін із 5% рейтингу. Що навряд чи може якось збентежити Райковича.

«Батьківщина» на виборах 2015-го не висувала свого кандидата, а відразу підтримала Райковича. Але цього року все-таки висунула на посаду міського голови керівника своєї фракції в міськраді, підприємця Олександра Цертія. Однак громадськість одразу засунула його назад, нагородивши «медаллю» і 2% рейтингу.

«Слуга народу» делегує в мери Ольгу Ковальову-Алокілі — екс-радника голови Кіровоградської ОДА Балона (того самого, якого зловили на хабарі), банкіра «з великим досвідом» та 2% рейтингу. Ковальова-Алокілі встигла попрацювати в «Paйффaйзен БaнкуAвaль», «БМ Бaнку», а також у російському Сбеpбaнку. Після подій у Криму та Донбасі вирішила залишитися в Сбербанку.

У групі підтримки у «слуг народу» серйозні люди. Бізнес-пара Миколи та Лариси Онул. Голова сімейства — виходець із 90-х, коли, власне, і було сколочено його основні статки. Сьогодні Онули володіють будівельною компанією «XXI Вік», мають у власності елеватор у Кіровоградському районі, величезний парк у місті, де вони побудували розважальний комплекс і ресторани.

Нардеп від СН Олег Тарасов також нарощує м'язи в місті та області. Голова Зернової спілки України, син відомого власника компанії I&U Group і забудовника Сергія Тарасова. Цікаво, що менш медійно розкручений Тарасов не надто контактує з земляком і соратником за фракцією нардепом Олександром Дануцею, який змінив вже не одну партію в пошуках своєї політичної лінії.

Два напади на призера паралімпійських змагань із метання списа та громадського активіста Михайла Берчука з Кіровоградської області (у 2016-му і 2017 роках) не розкриті дотепер. Активіст пов'язує їх зі своєю екологічною діяльністю проти забруднення навколишнього середовища місцевими підприємствами з виробництва масла та майонезів у селі Власівка Світловодського району. Йому навіть удалося домогтися штрафів для порушників. За це ж він отримував і погрози.

26 січня 2019 року в Кропивницькому напали на громадського омбудсмена з захисту виборчих прав Громадянської мережі ОПОРА Євгена Гурницького. Нападники очікували його біля під'їзду. Активіст пов'язує напад зі своєю громадською діяльністю. Напередодні Гурницький фіксував порушення законодавства при розміщенні зовнішньої реклами кандидатів на виборах президента та подавав заяви про помічені порушення до поліції. Ефективного розслідування нападу не було.