Незважаючи на публічну ставку в президентських виборах на Петра Порошенка, після його програшу Володимиру Зеленському Сухомлин пройшов і це випробування та зберігся як серйозний центр впливу в місті та області. На виборах до Верховної Ради мер Житомира передбачливо дистанціювався від БПП—ЄС і досить активно допомагав уже місцевим кандидатам від «Слуги народу».

Кандидата у президенти Володимира Зеленского та місцеву організацію «Слуги народу» на виборах до ВР в Житомирі представляв Євген Яремчук — давній партнер мера. Яремчуку належать місцеве ЗМІ та рекламне агентство.

Він є також співвласником ресторану, побудованого в будинку Трибеля — історичній споруді в самому центрі Житомира.

Однак уже з початку карантину відносини мера з Центром, принаймні публічні, дуже охололи. Тренд мерів, які на місцях виявилися сильнішими за центральну владу, вніс корективи в позицію Сухомлина.

Спочатку Сухомлин зареєстрував свою місцеву політичну силу «Партія твого міста», однак улітку несподівано з'явився у шістці мерів, які презентували «Пропозицію». Джерела стверджують, що так мерові здалося і вільніше, і дешевше.

Якщо у 2014-му доходи житомирського бюджету становили 1,2 млрд грн, то у 2019-му — понад 3 млрд грн, причому податки забезпечили наповнення 55,5% цих надходжень.

Окрім уже згаданого ПДФО, місто наповнює свою скарбницю за рахунок місцевих податків (454 млн грн у 2019-му), орендної плати (10,6 млн грн), ренти (84,7 млн грн) та акцизів (138 млн грн).

Ні, це не показник сумлінності платників податків, це показник відповідальності міської влади. Впродовж року міськрада послідовно моніторила дотримання мінімальних гарантій оплати праці, доброчесність продавців підакцизної продукції, працювала з неплатниками податків та орендарями. В результаті 2019-го всі без винятку показники доходів загального фонду бюджету Житомира було виконано. Реверсна дотація, яку місто віддало держбюджетові, 2019-го року становила 85 млн грн.

Попри це, місто чітко розуміє, на що саме хоче витрачати бюджетні кошти, і має план свого економічного розвитку. У Житомирі діє 30 міських цільових програм, фінансованих міським бюджетом. Наприклад, заходи програми підтримки малого і середнього підприємництва передбачають залучення малого бізнесу до участі в закупівлях міськради, допомогу у виході на експортні ринки збуту, організацію навчальних семінарів з оподаткування та адміністрування ведення бізнесу і навіть створення «Школи підприємництва», курсів з основ ринкової економіки, практичних семінарів для молоді «Шлях до майбутньої професії» тощо.

Видатки бюджету розвитку зросли майже у 2,5 разу і 2019 року становили 297 млн грн (133,5 млн грн — у 2014-му).
Показово, що при цьому міська влада зробила все, аби прибрати до рук громадський бюджет участі (18 млн грн), фактично позбавивши містян права ініціювати проєкти, які реалізовуватимуться коштом цього бюджету.

Серед інших міських програм: «Муніципальний енергетичний план», що передбачає низку заходів з енергоефективності; Програма рівних можливостей, якою передбачено просвітницькі заходи на тему гендерної рівності та мотиваційні семінари для жінок; Програма відновлення комунального господарства Житомира тощо. Переважна більшість заходів цих програм виконується вчасно і повною мірою. Та кошти на їх фінансування надходять в основному не з міського бюджету, а від міжнародних партнерів.

За останні п'ять років Житомир отримав від міжнародних донорів і партнерів значні кошти на проєкти у сфері ЖКГ та підвищення енергоефективності (дуже болісні проблеми для міста). Всі домовленості й відповідні угоди укладали уряд і профільний віцепрем'єр-міністр регіонального розвитку Геннадій Зубко. Серед таких проєктів, наприклад, довгоочікувана містянами модернізація водоканалу. У 2015 році Міністерство регіонального розвитку включило КП «Житомирводоканал» до переліку об'єктів, які будуть комплексно модернізовані за кошти МБРР. На реконструкцію залучили понад 39 млн дол. і нинішнього року мали б її завершити, але місто вже попросило відкласти реалізацію проєкту ще на рік.

Крім того, 2016-го Житомир був одним із чотирьох українських міст, у яких Німецьке товариство з міжнародного співробітництва профінансувало проєкт «Інтегрованого розвитку». За кошти товариства розроблено Концепцію інтегрованого розвитку до 2030 року, яка передбачає впровадження в місті нових логістичних технологій, створення робочих місць, підвищення якості медичного обслуговування, створення рекреаційних зон тощо. Попри те, що міська влада і мер дуже пишалися розробкою цієї концепції, жодних заходів, які вона передбачає, вони досі не реалізували.

Одна з головних — відсутність нової затвердженої автобусної мережі, яку вже багато років намагаються розробити. Крім того, мер не зміг домовитися з губернатором про підпорядкування приміських маршрутів місту, адже вони повністю дублюють рух комунального транспорту в Житомирі і в них немає валідаторів для оплати проїзду карткою житомирянина, транспортною карткою чи будь-якою банківською картою з цією функцією.

Купуються нові тролейбуси, але комунальне підприємство — катастрофічно збиткове через малу кількість тролейбусів на маршрутах, сліпе дотримання карантинних обмежень за кількістю пасажирів тощо, а також через дублювання маршрутів міськими та приміськими маршрутками.

Наразі найбільшою проблемою для міста залишається водопостачання. Оскільки вищезгадана модернізація водоканалу вартістю понад 39 млн дол. досі не завершена, житомирянам регулярно відключають воду. Відкладання цього проєкту на тлі постійного зростання вартості водопостачання можна назвати головним провалом місцевої влади.

Не судилося здійснитися і планам будівництва сучасного сміттєпереробного заводу. Міський полігон із захоронення твердих побутових відходів (якому вже 63 роки) створювався без проєкту, стихійно і вже давно вичерпав свої можливості. Сухомлин обіцяв побудувати сміттєпереробний завод до 2019 року, потім — до 2020-го, але будівництво досі не почалося.

У 2019 році на 18 світлофорних об'єктів витратили 12,4 млн грн. Обіцяної «зеленої хвилі» руху, безпеки переходів біля навчальних закладів, садків та лікарень — немає, люди скаржаться на «глючні» світлофори.

Не вдалося запровадити й систему одностороннього руху із мережею велосипедних доріжок. Не вважати ж такою велосипедну доріжку завдовжки 100 метрів, на якій паркують авто.

Погано не лише велосипедистам, а й маломобільним групам населення. Житомир досі не став містом, доступним для людей з особливими потребами. Є шість низькопідлогових тролейбусів та 17 комунальних автобусів із пандусами. Приватні перевізники зобов'язані мати на маршруті хоча б одну машину з пандусом, але не завжди ними користуються. Нещодавно відремонтовані доріжки в центрі мають зручні з'їзди, але загалом пересуватися Житомиром людям у візках, із візками та милицями важко.

Так, 2017 року уряд підписав угоду з ЄБРР про фінансування мультидонорського фонду E5P, за якою КП «Житомиртеплокомуненерго» отримало 10 млн євро кредиту та 5 млн євро гранту для реалізації проєкту «Розвиток системи теплопостачання Житомира».

Також від ЄБРР місто отримало 9,5 млн євро на транспортну програму. Переможцем тендера із закупівлі 49 тролейбусів у квітні 2019-го стала компанія «Белкомунмаш».

А ще кредити на розвиток міста — на будівництво ТЕЦ, заміну труб теплотрас і водомереж, реконструкцію набережної, укладання плитки, утеплення шкіл et cetera. Уже 2021 року на погашення потрібно буде передбачити десятки мільйонів гривень, 2022-го — ще більше. Мер Сергій Сухомлин і його сьогоднішні конкуренти Матвій Хренов і Наталія Леонченко прекрасно знають про ситуацію. Але відповідь на запитання, звідки брати гроші, щоб віддавати позичене, — за рамками передвиборної дискусії.

Крім того, постійне поповнення бюджету відбувається за рахунок того, що глобально розпродаються комунальна власність і комунальна земля.

Цими питаннями відає голова земельної комісії в міськраді Микола Янушевич. Але комунальна власність не нескінченна, як і земля. Тим паче що кошти від реалізації, як пишуть медіа, не завжди потрапляють до міського бюджету.

Ще один схожий проєкт — торговельний центр на вулиці Київській, 50. Його будівництво призвело до руйнування сусіднього житлового будинку, з 2018 року місцеві жителі висловлюють протест, але будівництво ТЦ триває.

Протести житомирян з 2018 року викликає будівництво ЖК «Шодуар» на вулиці Шевченка. Після того, як воно розпочалося, і забудовник став зводити паркан посеред двору навколишніх житлових будинків, їхні мешканці неодноразово приходили на сесії міськради. Прокуратура відкрила кримінальне провадження щодо законності забудови, але питання досі не вирішено.

У Сухомлина хороші стосунки з Юрієм Павленком (ОПЗЖ), про що свідчить постійне співробітництво між командою ОПЗЖ у Житомирі та мером.

У березні 2020-го Сухомлин публічно подякував Андрію Портнову за «значну фінансову допомогу лікарні №1». За словами самого Портнова, його фонд переказав 400 тис. грн Житомирській міській лікарні №1 і Житомирській обласній клінічній лікарні. Тоді ж Житомирська міська рада виділила 26,5 млн грн на боротьбу з коронавірусом.

Це лише те, що лежить на поверхні. За мерську п'ятирічку Сухомлин зібрав навколо себе багатьох заможних людей міста, які сьогодні надають йому, і як політику, фінансову допомогу.

За підсумками місцевих виборів 2015 року, у Житомирській міськраді сформувалися шість депутатських фракцій загальною чисельністю в 42 депутати: БПП — 11 депутатів, «Батьківщина» — десять, «Самопоміч» — сім, «Опозиційний блок» — п'ять, «Свобода» — п'ять, «Радикальна партія Олега Ляшка» — чотири депутати. У результаті внутрішньопартійних чвар і конфліктів 15 депутатів за ці роки стали позафракційними. При цій зовнішній різноманітності поглядів говорити про наявність опозиції до Сухомлина всередині міськради не доводиться. Відсоток голосів «проти» дуже малий.

Як ми вже згадували, після поразки Порошенка на президентських виборах 2019 року Сухомлин відходить від цієї політичної сили. Нині він позиціонує себе як представника «партії мерів» «Пропозиція». Політичні опоненти звинувачують Сухомлина у постійному русі у фарватері влади. За свою політичну кар'єру чинний мер змінив п'ять партій: починав з «Нашої України», був від неї депутатом міськради, потім кандидатом у нардепи від «Батьківщини», потім депутатом облради від «Фронту змін», мером від БПП і, нарешті, має намір зробити дубль із «Пропозицією». Але, як ви пам'ятаєте, між БПП і «Пропозицією» С.Сухомлин добре допоміг «слугам» на парламентських виборах.

Однак у мерський національний проєкт Філатова/Корбана «Пропозиція» Сухомлин прийшов із вантажем ще однієї мало кому відомої «Партії твого міста».

Її засновниками, крім самого мера, виступили шість депутатів міської ради. Угода відбулася ще на початку 2020 року. Вклалися порівно, однак уже влітку мер Житомира отримав «пропозицію», від якої не зміг відмовитися.

Що ж до «Пропозиції», то, за словами самого Сухомлина, партія претендує набрати в Житомирі не менш як 25% підтримки виборців. Заявка, однак. Та й із таким поки ще непідйомним відсотком (за даними соціологічного опитування IRI, проведеного компанією Info Sapiens, у «Пропозиції» — 8%, від тих виборців, які визначилися зі своїм вибором) перед Сухомлином (а у нього — 54% і безперечне лідерство в мерському рейтингу) гостро постає питання партнерства в міській раді.

2015 року Сухомлин для того, щоб сформувати більшість, пожертвував позицією секретаря ради для бронзового призера виборів — фракції «Самопомочі». Тоді представник партії Садового Наталія Чиж і зайняла друге в місті крісло. Тож у Сухомлина у разі перемоги завжди буде можливість правильно роздати карти з урахуванням інтересів колишніх, нинішніх і потенційних соратників. У числі яких, крім ЄС і СН і дрібніших місцевих партій, цілком можуть опинитися й депутати від ОПЗЖ. З якими всі п'ять років Сухомлин прекрасно комунікував.

Річ у тому, що на горизонті суспільно-політичного життя Житомира так і не з'явилася реальна альтернатива. Напевно, проблемою для чинного градоначальника міг би стати кандидат у мери від партії влади «Слуга народу».

Але, як ми вже зазначали, голова штабу «слуг» у Житомирі Яремчук сам розповідає про міцну 20-літню дружбу з мером. І, власне, все, що відбулося з висуванням кандидата від «слуг», іде в контексті цієї обставини.

Яремчук із самого початку підтримував ректора Житомирської політехніки Віктора Євдокимова, який колись очолював місцевий осередок партії «Наш край». Однак в таборі СН йшла боротьба за кандидатство. Другим претендентом від «слуг» був представник місцевого будівельного бізнесу Юрій Опанасюк, якого влада витіснила з міста. Саме він міг би стати гострою проблемою для Сухомлина в другому турі.

Юрій Опанасюк — близький товариш обласного депутата Жабокрицького, який, своєю чергою, тісно взаємодіє з чинним губернатором Бунечком. Голова ОДА Бунечко і голова житомирського осередку СН Яремчук давно перебувають у стані холодної війни. З допомогою своїх інформаційних ресурсів Яремчук методично переконував Київ у необхідності ставки на Євдокимова.

Відомий факт, що до ректорства в «політеху» Євдокимов був священиком Свято-Анастасіївського жіночого монастиря УПЦ МП. Трофімов також не приховує своїх православних коренів, які у випадку з Житомиром отримали і яскраву політичну складову. Причому настільки сильну, що заступник голови ОПУ проігнорував думку нардепа-мажоритарника від Житомира майора Ігоря Герасименка — героя України, учасника війни з Росією. Який категорично виступив проти кандидатури Євдокимова і був підтриманий усіма депутатами-мажоритарниками партії влади. Але не підтриманий ОПУ.

Ну, і вишенька на торті цієї захоплюючої історії «слуг» в Житомирі — Віра Рудик. Господиня місцевого стрип-клубу «Рафінад» — в партійному списку, який очолює екссвященник і кандидат в мери Віктор Євдокимов (він другий з - 9%). Толерантність вищого рівня.

Ще один зіц-конкурент Сухомлина — лідерка ОПЗЖ в Житомирі Наталія Леонченко (5% голосів дають їй соціологи). Теоретично вона могла б завдати клопоту Сухомлину, але її стримує високий антирейтинг партії та довірливі стосунки з Сухомлином, боротися з яким реально, а тим паче потім у раді вона не буде. Хоча саме Леонченко стала першою, хто заявив про свої претензії на крісло мера. За кілька місяців до старту кампанії вона оголосила, що йде на вибори, й майже відразу розпочала агітаційно-інформаційну кампанію. Але, очевидно, її головне завдання — «завести» в житомирську міськраду якнайбільше депутатів від ОПЗЖ.

Взагалі в місті досить неспокійна атмосфера, пов'язана з активністю радикальних партій і організацій. У 2018 році медіа писали про інцидент в кафе Sharikava, куди представники праворадикальної організації С14 прийшли «захистити свого товариша» — депутата міської ради, у якого в сесійній залі був конфлікт з директором кафе. А в липні 2020 року Житомир відзначився скандалом між проросійською «Партией Шария» і Нацкорпусом. Представник останнього прийшов до офісу партії і побив одного зі співробітників.