Ігор БІЛОУС: "Я не можу сказати, що скорочу вдвічі кількість податківців"

Зустріч із головним митарем країни переносилася двічі. Та й розпочалася на 45 хвилин пізніше наміченого часу. Вільне володіння часом, до речі, є фірмовою ознакою багатьох членів нинішнього уряду. "Шеф сьогодні повинен був працювати з документами та мати лише три зустрічі, зокрема з вами. Замість цього зранку неочікувано поїхав до Кабміну. І "згинув" там на півдня, повернувся - а в приймальні довжелезна черга з відвідувачів. Ви ж вибачте", - намагається підняти нам настрій прес-секретар, зазначаючи, що робочий день у його керівника триває з ранку до глибокої ночі.

Поки є час, вивчаємо неспішний ребрендинг у фойє: назви "Міністерство доходів і зборів" уже немає. Залишилося лише слово "України" й державний герб. Папки та вказівники ще містять згадку про "Мінздох". Веб-сайт уже перейменований, але в розділі "Керівництво" є відомості про двох заступників голови Державної фіскальної служби та двох заступників міністра доходів і зборів.

На запитання, скільки ж усе-таки у нього заступників, очільник Державної фіскальної служби Ігор Білоус після невеликої паузи відповідає: "Офіційно - двоє" та обіцяє прибрати неправильну інформацію. Запитань не уникає, часто посилається на свій бізнесовий досвід. Наш жарт про те, що важливі для країни речі треба робити вдень, залишився майже непоміченим: Білоус готовий у будь-який час доби переконувати, чому запропонована податкова реформа принесе країні користь. На цьому ми й зосередилися, адже зрозуміло, що в рамках лише одного інтерв'ю голову ДФС було нереально розпитати про все, що нас цікавило.

- Пане Ігорю, ваше відомство разом із Мінфіном гучно представило в серпні проект податкової реформи, що передбачає скорочення податків з 22 до 9. Але всі ми добре пам'ятаємо, що пакет законопроектів податкової реформи спочатку розроблявся під егідою Міністерства економічного розвитку та торгівлі. Пізніше він "розчинився" у стінах Кабінету міністрів. Чи означає це, що проект Шлапака-Білоуса виявився сильнішим за проект Шеремети та громадських активістів? Чи, може, з огляду на відставку Павла Шеремети це показало слабкі політичні можливості керівництва Мінекономіки?

- Напевно, у кожного органу своя роль. Коли ми прийшли (команда Білоуса в Міністерство доходів і зборів. - Ред.), міністри вже були призначені. Я фактично людина нізвідки, став певним сюрпризом для решти політиків і квотистів.

Певний час ми займалися стабілізацією податкової та митної сфер, а не реформами. Позиція прем'єра полягала у тому, що податковий орган не може сам себе реформувати, це повинен робити інший орган влади, наприклад, Мінекономіки. З чим ми насправді погодилися.

Я не хотів би казати, що вони слабкіші чи сильніші, у мене глибока пошана до Павла, хоч ми не дуже довго знайомі. У них просто було дещо інше завдання, яке перед ними поставив прем'єр, - написання нового Податкового кодексу, задіяння системного підходу до реформування податкової системи. Робоча група, що була створена при Шереметі, готувала проект, дуже схожий на наш, вони говорили про ті самі речі.

За великим рахунком, не можна сказати, що у нас різні бачення цієї реформи. Проекти в багатьох моментах перетинаються. Просто ми трохи глибше пірнули у податкові проблеми.

Єдине, що мені не подобається, скажу відверто, це те, що в уряді всі займаються якимись процесами, постійно створюються безмежні робочі групи, кагали, хорали. По п'ятдесят осіб сидять годинами, дискутують… Насправді це не працює!

- А що працює?

- Працює завжди інша схема - сідає кілька осіб, ідейних. Бажано, щоб серед них щонайменше половина були практиками. А головне - кожен несе персональну відповідальність за свою ідею, її розробку та втілення. Вони й обговорюють втілення речей нагальних. Тобто тих, які насправді хвилюють бізнес.

Щодо краще-гірше, сильніші-слабкіші, було все так: мені подзвонив прем'єр і попросив представити власне бачення цієї реформи у практичній площині. Ми виклали проект такої реформи за тиждень, бо у нас були глибокі розрахунки. Потім були консультації, у тому числі і з Шереметою. Він був присутній на численних зустрічах, у чомусь погоджувався, у чомусь - ні.

Наша відмінність у тому, що ми поперли, як танк. Радикально, бо розуміли, що якщо ми цього не зробимо, цього не зробить ніхто.

- Аби встигнути до 2015 р.? Така мета?

- Мета - зробити радикальні та системні зміни, які приведуть до економічного розвитку та полегшення роботи бізнесу. І як результат - залучення інвестицій як зовнішніх, так і внутрішніх.

Під час дискусій із міністром фінансів я запропонував уже відому вам реформу ПДВ. Ми тут зіштовхнулися з системним криміналом, який роками працює. І вже перетворився на "бізнес". Система контролю прогнила. З цим щось треба негайно робити.

- Вас називають "людиною Яценюка". Торік нинішній прем'єр і його товариші по опозиції нищівно критикували реформи Податкового кодексу та бюджетної системи, які принципово передбачали ті ж самі зміни, нехай з іншими параметрами, але тією ж ідеологією - скорочення, полегшення. Головна тодішня стріла від Яценюка - вовки не можуть диктувати правила для овець, тобто податкова не може визначати податки й прописувати правила для себе, бо це веде до тотальної корупції. Чи не вважаєте ви, що наразі існує конфлікт інтересів, коли Міністерство фінансів і Державна фіскальна служба створюють нові податкові правила, не забуваючи, звісно, про норми, які полегшують життя податківцям? Чому ця реформа не здійснюється тим же комітетом з реформ при адміністрації президента?

- Насправді зараз дуже багато різних громадських ініціатив щодо зміни податків. Але там переважно говорять люди, що не беруть участі у наших дискусіях. Наші ідеї народжені насамперед у консультаціях з бізнесом.

- От, власне, і хочемо визначити тих людей, які створюють цю реформу. Хто такі "ми", яких ви постійно згадуєте в цьому інтерв'ю та інших публічних виступах?

- Їх можна всіх всадити за цим столом (до десяти людей. - Ред.). Це, безумовно, директор департаменту координації нормотворчої та методологічної роботи з питань оподаткування Неля Привалова, мої радники та фактично заступники Максим Мокляк, Олексій Любченко, юристи Володимир Котенко, Олександр Ревчук і Юрій Лапшин, а також Наталія Калініченко. Власне, це і є кістяк команди.

- Виходить, Мінфін стоїть осторонь. З відомством Шлапака ви яким чином перетинаєтеся?

- Міністерство - наш супроводжуючий орган, куди ми рапортуємо. Нашим координатором з боку Мінфіну є Денис Фудашкін (заступник міністра. - Ред.).

Я не можу сказати, що вони нам щось нав'язують чи спонукають нас до чогось. Ми завжди приходимо до них з готовими варіантами, аргументами, плюсами та мінусами. З нами досить важко дискутувати, ми працюємо з бізнесом, маємо практичний досвід. Мінфін завжди має свою позицію і думку, але в них мало часу спілкуватися з реальним бізнесом.

При розробці реформи у нас є три кола тестувань. Перше - це бізнес: є люди, які нам відверто в очі кажуть: "Хлопці, це не злітає, сорі". Та ідея далі не йде. Якщо перше коло нам каже: "Це цікаво, це працює, нам це дуже треба", ми запускаємо ідею на друге та третє кола - консультації із фаховими спеціалістами, громадськістю.

От зараз по податковій реформі ми вже на третьому колі обговорень.

"Прямої пропорції між скороченням податків і зменшенням кількості працівників я не очікував би"

- За вашою пропозицією, в Україні буде лише дев'ять податків. Як це вплине на кількість податківців у країні? Нацбанк, наприклад, хоче вп'ятеро скоротити людей. А ви?

- НБУ може скоротити регіональні управління, їм простіше. У нас була чисельність - понад 60 тис. працівників. Ми її вже скоротили на 10%, наразі скорочуємо ще на 7%. Ми не чекаємо податкової реформи, а вже скорочуємо штат. Але скільки вивільниться персоналу з податкового напряму, ми не обраховували.

Нам дуже важко скорочувати кількість співробітників митниці, оскільки там і так критичний стан щодо кадрів: раніше в митній службі працювало 18 тис. осіб, а зараз - 10,5 тис. Причому на прикордонних митницях важливий "дзеркальний ефект": на нашому боці кордону митників має бути стільки ж, скільки на зворотному. А у нас їх на 30–40% менше, бо товариш Клименко роками знищував митницю як таку. В результаті українська сторона створює "затори" на кордоні. Зараз ми перекидаємо частину людей до митних органів.

- Оптимізація штату в фіскальній службі йде переважно так: скорочуються посади, що є місяцями вакантними, впорядковуються департаменти, напряму не пов'язані з адмініструванням податків, - адміністративно-господарський, технічний. Але суть нашого питання в тому, що 22 податки має обслуговувати одна кількість людей, а дев'ять - зовсім інша…

- Якщо ви уважно читали концепцію, то напевно помітили, що відбувається трансформація 22 податків у 9, в основному шляхом їх об'єднання. Тому прямої пропорції між скороченням податків і зменшенням кількості працівників я не очікував би. Про таку пропорцію можна говорити лише після збільшення кількості електронних сервісів.

Я не можу сказати, що скорочу вдвічі кількість податківців. Такого не буде.

- В одному із своїх перших інтерв'ю на цій посаді ви говорили про те, що будете звертатися до міжнародних організацій про виплату відповідних надбавок українським чиновникам, підвищуючи в такий спосіб їхній соціальний статус і борючись з корупцією. Чому ці плани не втілились у життя?

- Стан матеріального забезпечення чиновника є суттєвим, але лише одним із багатьох інших чинників, які впливають на рівень корупції серед державних службовців. А отже, саме по собі збільшення грошового забезпечення чиновників без усунення інших, не менш важливих, корупційних ризиків у їх службовій діяльності проблеми корупції не вирішить.

Дійсно існує міжнародний досвід щодо залучення коштів міжнародних організацій для встановлення надбавок державним службовцям. Однак запровадження зазначеної ініціативи потребує внесення відповідних змін до законодавства. Адже згідно із Законом "Про державну службу" державні службовці одержують заробітну плату виключно за рахунок державних коштів. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом міністрів. Водночас зазначу, що у зв'язку із скрутним фінансовим становищем було прийнято рішення щодо скорочення цього року фонду оплати праці Державної фіскальної служби України на 7%.

- За вашою концепцією, Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) класифікуватиметься також як податок. Чи означає це, що буде створений єдиний соціальний фонд, що буде підпорядковуватися Державній фіскальній службі?

- Що робити із соціальними фондами, має вирішити Міністерство соціальної політики. В Україні є надзвичайна проблема з витратною частиною бюджету, тут треба займатися суттєвими реформами: об'єднувати соціальні фонди, скорочувати інспекції, центральні органи виконавчої влади. В майбутньому я дуже хотів би побачити ЄСВ разом з податком на доходи фізосіб (ПДФО) одним податком, але зараз це зробити неможливо.

Наша концепція передбачає, що ми лише адмініструємо ЄСВ. Сьогодні Пенсійний фонд веде реєстр застрахованих осіб, а Держфіскслужба - реєстр страхувальників. З точки зору оптимізації всього нашого державного господарства, треба підходити радикально - в перспективі Пенсійний фонд не потрібен узагалі.

- Чим принципово Державна фіскальна служба відрізняється від Міністерства доходів і зборів?

- Ми втратили законотворчу функцію. Наша політична вага стала меншою. Тепер ми маємо узгоджувати наші ідеї з Мінфіном. В решті функцій змін, напевно, немає.

- Вам узагалі подобається ідея об'єднання митниці та податкової?

- Ідея правильна та підтверджена позитивним досвідом європейських країн. Єдина інформаційна база, оптимальний склад персоналу й оптимізація їхніх функцій надають можливість чітко простежити товарно-грошові потоки та швидко виявляти правопорушення. Але багато роботи ще попереду. У майбутньому до підприємців має приходити одна перевірка, яка перевірятиме все - від касових апаратів до рахунків.

Зараз ми створюємо Службу фінансових розслідувань, вона фактично і буде об'єднувати в собі всі ці функції контролю. Але насамперед вона буде аналітичною, а не силовою. Треба проводити демілітаризацію, усувати дублювання функцій…

- Ваш заступник Володимир Хоменко говорить, що створення цієї служби саботується. Ким?

- Переважно різноманітними галузевими асоціаціями, вони здіймають галас. Більшість підприємців, навпаки, схвально ставляться до створення цієї служби.

- То, може, досвідчений податковий міліціонер генерал-полковник Хоменко створює цей каральний фінансовий орган під себе?

- Я так не сказав би.

- А хто контролюватиме Службу фінансових розслідувань?

- Мені набагато важливіші функціональні можливості цієї служби, ніж її підпорядкування. Гірше, ніж у нас є зараз, бути не може. Якщо ми не хочемо так жити, треба щось змінювати. Хто здійснюватиме контроль і координацію цієї служби, поки невідомо. Є пропозиції, що це повинні бути Кабінет міністрів, Верховна Рада, Міністерство фінансів.

"Люди хочуть спокійно спати вночі"

- Ви зазначили, що об'єднали багато податків у кілька, але за більшістю з них немає суттєвого зменшення податкового тиску. Який же стимул для підприємців виходити з "тіні"?

- Люди, які побували в цьому кабінеті, кажуть, що хочуть спокійно спати вночі, їх замучив цей "обнал", постійне спілкування з правоохоронними органами тощо. Запропоновані нами ідеї абсолютно підходять будь-якому бізнесу. Мінфін живе сухими цифрами і не хоче враховувати ефект від детінізації бізнесу. А я вважаю, що протягом часу він буде значним: зрозуміло, що за один день не всі вийдуть з "тіні".

Фактично є два основні податки та збори, які заганяють усю економіку у "тінь", - ПДВ та ЄСВ. Податок на додану вартість є найбільш корупційним, і в цьому разі проблема не в ставці податку, а в його адмініструванні. Єдиний соцвнесок - це тіньові зарплати, сьогодні 70–80% бізнесу або доплачує, або платить зарплату в конвертах. За нашими підрахунками, понад 20 млрд грн на місяць "гуляє" готівкою. Ця готівка народжується з допомогою конвертаторів, які оптимізують ПДВ разом із податком на прибуток. Тобто, з одного боку, йде генерація, з іншого - споживання.

Ми придумали закон про електронне ПДВ-адміністрування, яке частково вплине на ці процеси і вирішить проблему з "тінню". Я радий, що мене почув прем'єр-міністр, бо тиск був страшенний з усіх боків, особливо з боку Пенсійного фонду під час обговорення долі ЄСВ. Проблема була в ставці збору. Ми пропонуємо 500 грн плюс 15%.

- У вас у концепції представлені дві моделі реформування ЄСВ. Виходить, ви вибрали другу. Це означає, що для тих, хто отримує мінімальну зарплату, ставка буде 41%. Це дійсно наразі майже 500 грн. А 15% буде стягуватися з суми оплати праці, що перевищує мінімальну зарплату. Тобто це регресивний податок, аби багаті платили?

- Так. Це абсолютно доступна ставка. Я особисто дотримуюсь радикальніших поглядів і вважаю доцільним зниження ставки до 10%. Але це додає значного дефіциту Пенсійному фонду.

- Але це ще не все: є 3,6% "утримання ЄСВ із заробітної плати". Навіщо залишили систему "нарахувань" та "утримань"? Чому ж не об'єднати ці ставки в одну, спростити це?

- Утримання, або податок "згори", - це наш компроміс із Пенсійним фондом, вони дуже бояться ризику зростання дефіциту.

- Рахуємо: для тих, хто отримує середню по економіці заробітну плату, сукупна ставка виходить на рівні 42%. Тому що є ще податок на доходи. Там ви запропонували аж шість моделей. Яку вибрали?

- Зараз ці питання обговорюються, зокрема із бізнесом. Наразі ще не вирішили, якою буде модель. В уряду є чітке бачення прогресивної шкали: ті, хто заробляє більше, будуть більше платити, ті, хто заробляє менше, платитимуть менше. Однак деякі представники бізнесу голосують за існуючу модель.

- Прогресивна шкала передбачає ставки 15, 20 і 25%. Ще в одному варіанті додається 10%. Свого часу в багатьох пострадянських економіках дійшли висновку, що тільки "плаский", відносно невеликий податок сприяє виходу зарплат із "тіні". Це було в Росії з єдиним для всіх податком 13%, в Україні, коли з'явилася ставка 15%. Що вас переконує у тому, що наше суспільство вже готове жити за прогресивною шкалою? Адже великих сум просто не показуватимуть.

- Середнє податкове навантаження на зарплатні доходи в Євросоюзі становить 36,1%. У нас зараз 54,5%. Ми хочемо перейти на європейський рівень. З точки зору Європи та США ми пропонуємо невеликі ставки. Бізнес, як показують наші фокус-групи, готовий їх платити. Тепер мова йде про широкий загал, я хочу отримати, так би мовити, масовий фідбек.

Щодо ефекту від зміни соціальних платежів. Він буде. Але це треба робити в унісон із пенсійною реформою. Відверто вам скажу: вступати у дискусію з Пенсійним фондом дуже важко, оскільки вони ще визначаються з реформами. Ми свій перший крок зробили, тепер чекаємо поступу від Мінсоцполітики, Міністерства охорони здоров'я та решти відомств, на видатки яких йде більш як 50% держбюджету.

"Підмішати декларацію, надуту з повітря, можливості не буде"

- Тепер про інший податок, що заганяє в "тінь". Нам відома ваша позиція, що внутрішній ПДВ потрібний, адже він усе ж таки приносить значне додатне сальдо та існує в Євросоюзі, в напрямку якого ми рухаємося. Ви пропонуєте повернутися до ідеї ПДВ-рахунків. Але в країні є проблема з обіговими коштами. Наскільки доцільно "морозити" 1/5 коштів?

- Зовсім не йдеться про п'яту частину. Закон, який діятиме з 2015 р., говорить про те, що ви не можете виписати податкову накладну, якщо вам не вистачає податкового кредиту, тобто тільки в такому разі треба поповнити ПДВ-рахунок.

Що відбувається зараз: сидить собі умовний бізнесмен Х, класний конвертатор, намалював ПДВ-накладні й декларацію та кинув у систему, дорогою роздавши прокуратурі, міліції та решті, - і заробив 100 млн. Ці накладна та декларація пішли собі в систему, а потім приходить до нас якийсь громадянин та й хоче відшкодувати ПДВ або зменшити свої ПДВ-зобов'язання до нуля. Ми дивимося - а там же нікчемність! Отже, ПДВ, звісно, не повертаємо або знімаємо кредит. Але всі обурені, йде страшенна сварка через ту нікчемність, а якщо громадянин ще і впливовий… І щоб ви розуміли, ми так живемо з 1997 р.

- Але це ж податківці вирішують, що то нікчемність. Не суд…

- Так, але ж цей товариш підмішав ПДВ-кредит, надутий з повітря. Тепер такої можливості не буде. Звичайно, є мінуси, але є і плюси: швидке повернення ПДВ, зменшення кількості перевірок, прозорість процесу. Збирати цей податок ми будемо швидше. Система звітування ПДВ буде, скоріш за все, місячною, щоб не вилучати надовго обігових коштів.

Ви правильно зазначили вагому роль ПДВ у нашій економіці. За операціями на внутрішньому ринку України (збір мінус відшкодування), його частка в загальному обсязі надходжень податку (на внутрішньому ринку та на митниці) у 2011–2013 рр. становила близько 25%, а за сім місяців поточного року - майже 30%. Всього за січень-липень 2014 р. з операцій на внутрішньому ринку зібрано 47,8 млрд грн ПДВ, а відшкодовано - 25,1 млрд.

- Чим відрізняються ваші новації з ПДВ-рахунками від ініціатив попередників?

- Попередня ініціатива щодо системи застосування ПДВ-рахунків передбачала лише виокремлення сум податку під час здійснення розрахунків між платниками та їх окремий облік на спеціальному рахунку платника, відкритому в установі банку. Наша система електронного адміністрування ПДВ значно сучасніша. Вона складатиметься з трьох основних елементів: Єдиного електронного реєстру податкових накладних (ЄРПН); банку, в якому автоматично відкриватимуться рахунки всім платникам ПДВ; бази даних митниці в частині інформації про імпорт та експорт товарів.

Запровадження такої системи допоможе унеможливити формування фіктивного кредиту та отримання неправомірного відшкодування ПДВ з бюджету. Крім того, зменшується кількість обтяжливих для бізнесу звірок і перевірок, зокрема перевірок бізнесу по всьому ланцюгу поставок до виробника чи імпортера.

При цьому основні правила обрахування ПДВ, до яких звикли платники, будуть збережені.

- Як бути, якщо продукція реалізується нижче собівартості?

- З 1 січня 2015 р. набудуть чинності зміни, внесені до статті 188 Податкового кодексу України, якими передбачається, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг. Отже, якщо вартість постачання товару є нижчою вартості його придбання, то платник повинен буде визначити свої податкові зобов'язання, виходячи з вартості придбання такого товару.

"А ще у нас є ідея "нульової" декларації"

- Нова влада клялася, що буде децентралізація. Чому ж за запропонованою Мінфіном схемою місто Київ віддаватиме державі тепер уже не 50, а 80% ПДФО. Чому на місцях не залишати левової частки податку на прибуток підприємств і повністю податку на доходи фізосіб? Адже єдиного й екологічного податку для розвитку місцевих громад замало.

- Моє головне завдання - адмініструвати податки. Я особисто вважаю, що більша частина податків має лишатися у місцевих бюджетах, бо люди на місцях краще знають, на що їм потрібні кошти. В нашому житті дуже важливо зробити перший крок і внести ініціативу, тоді вона вже буде шліфуватися у Верховній Раді й суспільстві.

- Тоді розкажіть, як шліфується в парламенті ідея фіскальної служби про податкову амністію?

- Це не є амністія у повному розумінні цього слова. Мова йде про податковий компроміс. Концептуально цей закон створено для тих, хто мав частину бізнесу в державних "програмах", на "майданчиках" і був змушений порушувати законодавство. Закон має вирішити накопичені за часів всевладдя попередників проблеми.

Керівники фірм самі до нас звертаються, зізнаються, що порушували законодавство, недоплачували ПДВ, причому йдеться про значні суми, інколи про цілі річні обороти. Ми їм пропонуємо декларувати ці суми несплачених податків і сплатити з них 10%. Тобто якщо ПДВ - 20%, то вони мають сплатити лише 2%.

Насправді ми просимо дуже мало, питання тут не в грошах, а в тому, що цей законопроект гарантує таким фірмам, що після того, як вони залагодять ці питання у податковій, до них не навідаються з МВС, СБУ тощо. Проект закону називається "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу" (№4930), він у другому читанні включений до порядку денного пленарних засідань.

- Який сенс зайвий раз нагадувати податківцям про себе?

- У нас є можливість звірки, ми маємо змогу контролювати, наскільки "відвертими" будуть з нами ці компанії. Закон декларує право, а не обов'язок: фірма сама вирішує, чи користуватися наданим правом. Ми даємо можливість людям комплексно закрити три роки своєї діяльності - повірте, є багато компаній, які з радістю на це підуть.

У мене в кабінеті нещодавно був народний депутат Єремєєв. Він хоче ставку 5%, але багато парламентських бізнесменів готові голосувати і за 10%. Сама ставка тут не важлива, в масштабах держави це мізерні гроші.

А ще у нас є ідея "нульової" декларації.

- Що це?

- Зараз розкажу. Ідея полягає в нульовому декларуванні тих готівкових грошей, які є у населення, а їх дуже багато. Іншими словами, ви можете показати в податковій декларації 100 тис. дол., і вас не питатимуть, коли та як ви їх заробили. Ви зможете їх задекларувати з нуля, віднести до банку, фінустанова вам надасть довідку, що ця сума зарахована на рахунок. Така декларація запроваджуватиметься разом із непрямими методами оподаткування.

Також ми хочемо врешті-решт зняти з Нацбанку ширму - запропонувати валютну лібералізацію та дозволити людям відкривати рахунки у закордонних банках. Ми маємо дозволити рух капіталу. Ці ідеї ми вже опрацьовуємо. Будемо обговорювати з урядом.

- Ця ініціатива входить до "пакета економічного піднесення", про який говорить Яценюк?

- Не знаю, як він називається. Там десять пунктів. Нашої служби стосується лише половина.

- Ви все тиснете на питання контролю держави над доходами громадян. Але є й питання довіри громадян до держави. Тут біда: навіщо щось сплачувати, якщо гроші використовуються неефективно, а іноді й мають нецільове призначення? Рахункова палата про це постійно говорить. Наслідків немає, а отже, люди уникають сплати податків, аби допомогти своїм бабусям чи батькам, а волонтери швидко збагнули, що неефективно працювати через Міноборони та соціальні фонди, а швидше й легше напряму. Чи не вважаєте ви, що варто, аби довіра була, друкувати в Інтернеті поточні бюджетні надходження та видатки?

- Я доходи готовий друкувати хоч зараз.

- Ні, не ваші - державні. Видатки цікавіші, бо раптом суспільство побачить, що кілька мільйонів просто так спрямовується на провінційний "конкурс словесності". Одразу виникають питання, навіщо був проведений цей фестиваль і навіщо було витрачено такі кошти…

- Я тільки за оприлюднення такої інформації.

- То чому це не робиться? Це ж одна з найпростіших реформ. І Бендукідзе давно радить…

- Я відверто скажу, що за п'ять місяців вперше чую про таку ініціативу, зазвичай до мене приходять з іншими питаннями. Але ми готові, принаймні по нашій Державній фіскальній службі. Давайте напишемо відкритого листа прем'єру.

- Він і його радники це інтерв'ю напевне прочитають. А поки будемо питати у вас. От до редакції надходить купа сигналів від підприємців, що у них продовжуються цікаві діалоги із місцевими податківцями щодо виконання так званого плану. Насамперед йдеться про податок на прибуток через можливість його авансової сплати. Ви щось плануєте з цим робить?

- Надалі авансової сплати не буде. В проекті податкової реформи ми все це прибираємо.

- У нас така країна, де закладають план сплати штрафів громадянами. Тобто щодо порушень немає профілактики, є тупе покарання…

- У нас уже немає цього. Раніше справді в податковій адміністрації були накази щодо кожного аудитора, скільки він має стягнути штрафів.

- Цікаво, скільки ви вже стягнули штрафів цього року?

- За січень-липень 2014 р. за результатами перевірок підрозділами податкового та митного аудиту загалом було донараховано до бюджету 6,6 млрд грн, з яких стягнуто до бюджету 2,7 млрд. За аналогічний період минулого року було донараховано до бюджету 3,2 млрд, з яких стягнуто до бюджету 2,6 млрд.

По фізичних особах донараховано 740,5 млн грн, що на понад 20% перевищує аналогічний показник за січень-липень 2013-го. Дані по Криму маємо тільки на 1 березня. Торік там було по головному управлінню Міндоходів в АР Крим - 31,7 млн грн плюс місто Севастополь - 3,9 млн.

"Відстежити електронну акцизну марку ми не зможемо"

- З серпня цього року маємо новий податок 15% на депозитний дохід. Ця норма нарешті прописана чітко й загалом зрозуміло. Але як працюватиме система сплати цього податку, якщо відсотки сплачуються наперед, а потім депозит достроково знімається?

- Це враховано в Податковому кодексі. У разі дострокового розірвання договору вкладу та здійснення у зв'язку з цим перерахунку доходу у вигляді процентів відбувається перерахунок сум податку, утриманого з такого доходу. Його проводить податковий агент, тобто банк.

Повернення надмірно утриманих сум податку здійснюється шляхом зменшення сум податку, що підлягають перерахуванню податковим агентом за поточний та/або наступний податковий (звітний) місяць.

- Тобто податок повертатимуть не раніше, ніж через місяць?

- Це питання більше до банку. Але можу сказати, що перерахунок і повернення коштів мають здійснюватися в день розірвання з банком угоди про вклад.

- Чи планується запровадження електронної акцизної марки? Може, державі варто не марки клеїти, а запровадити, принаймні на час воєнних дій на Сході, державну монополію на алкоголь?

- У тому вигляді, в якому існував "Укрспирт" до сьогодні, - це був бізнес окремих людей. Тому я за приватизацію цієї власності. Це закриє питання лівого алкоголю і ще купу питань, які нічого, крім збитків, державі не приносять. Прибуток від "Укрспирту" бачать лише окремі особи, збитки - вся країна.

Питання різних типів акцизних марок ми ґрунтовно вивчали і дійшли висновку, що різні види електронних акцизних марок - це просто бізнес.

- Тобто?

- Тобто яка саме вона буде, неважливо. Принципової відмінності між різного роду електронним маркуванням немає. Усі марки створені для досягнення однієї мети - автоматизованої системи відстеження та контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів. Для себе ми вибрали гібридний варіант: поєднання високозахищеної марки та маркування з електронним елементом.

Однак далі ми стикаємося з проблемою встановлення касових апаратів для усіх груп реалізаторів. Відповідно, зараз відстежити електронну акцизну марку ми все одно не зможемо. Всі ці питання здатен вирішити ефективний контроль за продажем спирту. Все просто, потрібно лише мати бажання все це побороти.

- У нас є інформація, що податкове навантаження по великих платниках податків зросло. Чому?

- Давайте подивимося податкове навантаження по ПДВ у першому півріччі 2014-го. Так, порівняно з відповідним періодом минулого року воно справді збільшилося на 3,5 відсоткового пункту, до 9,5%. Ця статистика не враховує зони АТО та Криму.

По великих платниках - а вони в нас перебувають на обліку в центральному офісі з обслуговування великих платників - зростання лише на 0,1 відсоткового пункту. За перше півріччя 2014 р. воно становило 3,9%.

- Виходить, що найбільше страждають не олігархи, а середній і малий бізнес?

- Податкове навантаження зросло там, де легше було уникати податків: фінансова та страхова діяльність - на 2,2 відсоткового пункту, інформація та телекомунікації - на 0,5, водопостачання, каналізація, поводження з відходами - теж на 0,5, операції з нерухомим майном - знову на 0,5 відсоткового пункту.

- За статистикою НБУ, падіння імпорту цього року вже становить 16%. Тенденція погіршується. При цьому для фіскальної служби імпорт - це акцизи й ПДВ. Великі кошти. Ви закладаєте погіршення умов зовнішньоекономічної діяльності в свої прогнози надходжень?

- Бюджет по митницях ми виконуємо. Але падіння ще й як відчуваємо! Рівень споживання в країні впав, в основному їде базарна група, китайські, турецькі товари. За січень-липень 2014 р. обсяги імпорту товарів в Україну зменшилися на 25% порівняно з аналогічним періодом 2013-го та становлять трохи більше 30 млрд дол.

- Згідно зі звітом Мінфіну, доходи зведеного бюджету України за перше півріччя 2014 р. виявилися на 6,4% більшими, ніж за аналогічний період минулого року. Але то зросла рента за користування надрами плюс додаткові податки з'явилися. ПДВ з вироблених в Україні товарів впав на 4,9%, ПДВ з імпорту - на 5,6, податок на прибуток підприємств - на 18,4, акцизний податок - на 10,2%, ввізного мита зібрали на 7,8% менше. Якщо ще вирахувати річну інфляцію, яку Держстат поки визначає на рівні 12%, у нас виходить реальне падіння доходів під 20%. Але це значно менше, ніж економічний спад, який МВФ та український уряд оцінюють на рівні 6,5%. Чому динаміка збирання податків стала гіршою, ніж економічна траєкторія в цілому?

- При розрахунках ми виходимо з номінального ВВП і не враховуємо інфляції. А ситуація в нас така, що маємо суттєве скорочення імпорту й згортання виробництва. В деяких сегментах споживання вже скоротилося на понад 30%.