Податкові новації: наступна серія?

Після того, як ще у 2010 р. уряд Миколи Азарова підготував і прийняв Податковий кодекс України, бізнес був готовий прийняти всі його недоліки в обмін на надію, що тепер у фіскальному полі країни нарешті настане певна визначеність і прогнозованість, а правила роботи для компаній перестануть змінюватися із запаморочливою швидкістю. Та ба: після створення Міністерства доходів і зборів податківці із завидною регулярністю проштовхували через парламент серйозні зміни до Податкового кодексу. Іноді зовсім не даючи компаніям часу підготуватися до них.

В уряді Арсенія Яценюка, схоже, вирішили не відставати. На першій же своїй прес-конференції новий керівник податкової служби Ігор Білоус заявив, що Кабмін розглядатиме зміни до Податкового кодексу і, можливо, навіть прийме новий.

Чергові податкові реформи в Міністерстві фінансів курирує окремий заступник міністра - Денис Фудашкін. Але до обговорення змін підключилися не тільки в податковій і Мінфіні. Сьогодні в Кабінеті міністрів працюють уже 16 (!) робочих груп з розробки змін до податкового законодавства. Три з них - у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі, дев'ять - у Міністерстві фінансів і ще чотири - при екс-Міндоходів і зборів.

Над чим працюють "реформатори" і яких змін у податковій системі країни варто очікувати?

Податкові мрійники

Найпродуктивнішу групу, схоже, зібрали в Мінекономрозвитку. "У той час як у Мінфіні й МДЗУ думають над вирішенням нагальніших завдань у податковій сфері, розробники при МЕРТ міркують швидше про концепцію - який вигляд могло б мати податкове законодавство в Україні, якби, скажімо, його писали з чистого аркуша", - говорить голова Європейської бізнес-асоціації Ганна Дерев'янко.

Приміром, члени робочих груп при Мінекономрозвитку поставили собі запитання, чи потрібен Україні податок на додану вартість і яким має бути податок на прибуток. У 2013 р. ПДВ забезпечив бюджету країни 128,3 млрд грн надходжень, але при цьому повз бюджет пройшло ще від
48 до 53,3 млрд, вважають розробники податкових пропозицій з організації "Реанімаційний пакет реформ", до якої входять кілька некомерційних організацій.

Проблеми з мінімізацією є і при сплаті податку на прибуток, за рахунок якого у 2013-му до бюджету надійшло 54,3 млрд грн, і при використанні єдиного податку. На думку консультантів при Мінекономрозвитку і торгівлі, з шести груп, які працюють на єдиному податку, три (третя, п'ята і шоста) використовуються здебільшого для мінімізації зобов'язань компаній перед бюджетом.

Щоб ліквідувати ці діри, активісти від бізнесу при МЕРТ пропонують кілька методів. Наприклад, зробити диференційовану ставку ПДВ для операцій з платниками і неплатниками цього податку (7 і 17% відповідно). Це, за оцінками активістів, має збільшити надходження від ПДВ до бюджету приблизно на третину і при цьому підвищити обсяг обігових коштів для компаній-виробників щонайменше на 12%, або до 100 млрд грн на рік.

На думку розробників, можна поліпшити ситуацію зі сплатою податку на прибуток, якщо знизити його розмір до 10%, стягувати його тільки з розділеного доходу (тобто дивідендів та інших виплат, які робляться за рахунок прибутку підприємства), а для компенсації втрат бюджету запровадити 1-відсотковий податок на основні фонди компаній.

Наприкінці травня представники робочих груп при Мінекономрозвитку і торгівлі оформили всі свої пропозиції в концепцію реформування податкової системи України. Щоправда, ця концепція матиме лише рекомендаційний характер, на відміну від напрацювань, які готуються при Міністерстві фінансів.

Тихою сапою

Основний мозковий центр у напрацюванні реформ перебуває все ж таки не в МЕРТ, а в Мінфіні й уже офіційно підпорядкованій йому податковій службі України.

Без революційних проектів (або принаймні їх імітації), звісно, теж не обійшлося.

Приміром, 22 травня Кабінет міністрів схвалив проект закону про податкову амністію, або, як цей законопроект називається офіційно, про податковий компроміс. З ідеєю провести податкову амністію носився ще екс-міністр доходів і зборів Олександр Клименко, але тоді далі обговорень справа не пішла.

Суть розробленої зараз у податковій службі ініціативи в тому, що в обмін на те, що бізнес офіційно визнає, який обсяг податків він приховав від держави в минулому, держава "вибачить" йому 85% від цієї суми. Тобто у разі, якщо компанія ухилилася від сплати, приміром, 100 тис. грн податку, вона зможе заплатити до бюджету 15 тис. грн і не боятися, що податківці знову місяцями блокуватимуть її роботу, намагаючись довести факт ухиляння (щоб домогтися від неї додаткових виплат).

"Ініціатива в принципі непогана. У ряді інших держав амністію проводили "безплатно", за відкриття інформації про суми мінімізованого податку в минулому з бізнесу нічого не брали, в Україні ж він муситиме заплатити 15% від цієї суми. Але загалом податкова амністія має дозволити компаніям і бізнесу "забути" минуле і розпочати роботу без ухиляння від сплати податків", - говорить Г.Дерев'янко з ЄБА. Щоправда, до того, як прописано цей механізм зараз, усе-таки є низка питань. Приміром, згідно з проектом закону, податкова залишає за собою право перевірити суму мінімізації, озвучену компанією. "Але це створює великий корупційний ризик, адже в бізнесу буде спокуса домовитися з податківцями про суму мінімізації в минулому, щоб зменшити розмір прихованого податку, а отже, і розмір 15-відсоткової плати з нього", - зазначає експерт. Вона впевнена: перевіряти "минуле" у цьому разі податківці повинні не вибірково, а в обов'язковому порядку.

А радник юридичної фірми Silver Seal Advisors і фахівець з податкового права Ярослав Абрамов вважає, що запитань до проекту закону ще більше. "Виходячи з документа, не зовсім зрозуміло, що ж саме має задекларувати бізнес у рамках податкового компромісу. Чи тільки те, що він приховав від податкових органів в Україні, чи також кошти, виведені (у результаті мінімізації) на зарубіжні рахунки, - запитує він. - І якщо так, то чи варто очікувати також валютної амністії, а не лише податкової (адже валютна амністія - це прерогатива Нацбанку)?".

Ще кілька важливих змін, які обговорюються в Міністерстві фінансів, поки що не оформлені документально. Але, за словами співрозмовників DT.UA у цьому відомстві і фахівців, які брали участь у напрацюванні ідей, швидше за все, вони також виллються в конкретні законопроекти.

По-перше, йдеться про бажання уряду включити до списку підакцизних товарів електроенергію і газ. Цього вимагають директиви Євросоюзу. Щоправда, прямих зобов'язань привести українське законодавство до норм ЄС у Києва немає, але рух у бік економічної інтеграції з Європою рано чи пізно поставить це питання на порядок денний, тому у Мінфіні воліють готуватися до цього вже сьогодні.

По-друге, Мінфін пропонує об'єднати всі дрібні спеціальні податки в один рентний платіж. Деталі ініціативи поки що нечіткі, але бізнес-лобі та консультанти висловлюються на підтримку ідеї, адже нині адміністрування великої кількості спеціальних податків забирає у компаній багато часу й ресурсів.

Незабуте старе

Нарешті, потребує вирішення питання, як все ж таки обкладатимуться податками аграрії України. Нині для них діє пільговий режим оподаткування, і основна пільга - можливість компаній перераховувати ПДВ на спецрахунки, не сплачуючи його до бюджету, а використовуючи для власних потреб. Уряд наполягає, що цей режим потрібно переглянути. "Навіть самі аграрії визнають, що нинішній пільговий режим оподаткування для них не стимулює розвитку сільського господарства, інвестицій у нього, а лише дає змогу збільшити прибуток, який можна вивести з бізнесу завдяки пільговим податкам, і сприяє виникненню "сірих" схем з використанням агропідприємств", - говорить Я.Абрамов.

Першу спробу скасувати цю пільгу прем'єр-міністр Арсеній Яценюк зробив ще в березні, коли вносилися зміни до держбюджету-2014. Тоді ця спроба зазнала фіаско: в обмін на голоси депутатів на підтримку змін до бюджету Кабмін погодився відкласти ліквідацію пільги. Але Міжнародний валютний фонд, з яким Україна у квітні підписала угоду про співробітництво, все одно наполягає на її скасуванні. Причому зробити це Україна має вже до жовтня 2014 р.

Поточного тижня заступник міністра фінансів Денис Фудашкін знову збирав аграріїв у себе, щоб обговорити з ними варіант компромісного рішення, але всі чотири озвучені ним пропозиції все одно зводилися до ліквідації пільг, говорить генеральний директора Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа. Проте бізнес готовий обговорювати скасування частини пільг і проблеми з надходженням податків від роботи аграрного сектора до бюджету, лише якщо Кабмін передбачить інші варіанти підтримки сільського господарства, інакше компанії втратять позиції не лише на зовнішніх, а й на внутрішньому ринку, запевняє він. "Варіант компромісу ще не знайдено, але розуміння, що його треба шукати, в усіх є", - наголошує В.Лапа. Одним із варіантів такого компромісу з боку бізнесу, за його словами, може бути, приміром, сплата спеціального соціального збору для місцевих бюджетів.

Однак якщо не враховувати цих ініціатив, Мінфін мислить більш приземлено і воліє не революціонізувати процес, а швидше, виправляти недоліки в існуючій системі. Саме на це спрямовано більшість нинішніх розробок і зусилля робочих груп.

Приміром, щоб поліпшити ситуацію зі сплатою ПДВ і забезпечити більшу прозорість процесу його адміністрування, обговорюється можливість упровадження спеціальних рахунків компаній у банках для нарахування на них ПДВ. Свого часу такі рахунки впроваджувалися в Болгарії та Азербайджані, в Україні ж можна спробувати впровадити удосконалену практику, яка не призводитиме до зниження обсягу обігових коштів підприємств (як це було в цих двох країнах), пропонують автори "Реанімаційного пакета реформ".

Аудиторська компанія "Делойт Україна" розробила пропозиції зі зближення податкової та бухгалтерської звітностей для компаній. А їхні колеги з KPMG пропонують Міністерству фінансів поліпшити захист прав бізнесу в спілкуванні з податківцями. А для цього - внести до Податкового кодексу поправки, які забороняли б донараховувати підприємству податкові зобов'язання через порушення законодавства іншою юрособою; заборонити двічі обкладати податком той самий економічний дохід, але також заборонити і двічі враховувати ті самі економічні витрати в розрахунки витрат цього платника податків. Крім того, в KPMG пропонують запровадити фінансову відповідальність держорганів за порушення прав платників податків. Приміром, стягувати з податківців штраф за несвоєчасне повернення податків компанії, скажімо, у розмірі 120% облікової ставки НБУ.

Наразі підготовка змін до законодавства ще перебуває на етапі збирання думок компаній, і вони беруть активну участь у цьому процесі. Точних строків підготовки цих змін в уряді не ставлять. Навряд чи варто очікувати конкретних напрацювань у вигляді законодавчих актів до середини літа або навіть пізніше, говорять співрозмовники DT.UA у Мінфіні. Але бізнес сподівається, що в Кабміні затіяли цю роботу не просто так, і їхні ініціативи не кануть безвісти в Лету. Адже якщо про всі нинішні задуми залишиться лише спогад, тоді остаточно зникне і такий хиткий кредит довіри бізнесу до нинішньої влади.