Українським компаніям стане простіше залучати кредити: НБУ змінив вимоги до застави

Національний банк дозволив українським банкам враховувати майнові права на гроші за вже відвантажені товари, виконані роботи та надані послуги. Це дасть змогу бізнесу активніше залучати банківські кредити навіть за відсутності нерухомості чи обладнання, які традиційно використовують як заставу. Про це повідомляє НБУ.

Нововведення стало частиною другого пакета заходів НБУ для підтримки кредитування економіки. Регулятор наголошує, що це особливо важливо в умовах посилення російських атак на виробничі та складські об'єкти, а також критичну й соціальну інфраструктуру.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Скільки грошей українці зберігають у банках: названо суму та частку валютних вкладів

Головні зміни

До переліку прийнятного забезпечення за кредитами НБУ додав майнові права на гроші, які бізнес має отримати за вже відвантажену продукцію, виконані роботи або надані послуги.

Іншими словами, якщо підприємство вже виконало замовлення, але покупець ще не розрахувався, право на ці гроші банк зможе враховувати як забезпечення під час оцінювання кредитного ризику. Для такого виду забезпечення НБУ встановив коефіцієнт ліквідності 0,3.

Водночас зміни не означають, що банк буде зобов'язаний видавати кредит лише за наявності майнових прав на майбутню виручку. Фінансова установа, як і раніше, оцінюватиме кредитоспроможність позичальника та ризики конкретної операції.

Фактично це відкриває нові можливості насамперед для великого й середнього бізнесу — компаній, які мають стабільні продажі та значну дебіторську заборгованість, але не володіють достатньою кількістю майна для забезпечення кредитів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

«Сенс банк» пояснив, чому не може звільнити Ступака із посади голови правління

Як писало ZN.UA, сьогодні багато розмов ведеться про кредитування. Одні кажуть про надзвичайно високу вартість кредитів, інші — про відсутність надійного позичальника. Дехто бачить навіть прогрес, заплутавшись у споживчому кредитуванні, кредитуванні за рахунок державних програм і, власне, кредитуванні для розвитку бізнесу та відновлення економічного зростання. Про те, що насправді відбувається читайте в статті "Кредитний парадокс. Приріст є, прориву немає".