Увесь минулий рік керівництво області сварило міську владу за провали бюджету і за низьку вартість землі. Одеса залишалася чи не єдиною територією в області, де нормативну грошову оцінку земель міста не переглядали з 1999 року. Хоча за законодавством вона мала змінюватися не рідше одного разу на п’ять-сім років. І от наприкінці минулого року, з приходом нової команди, міськрада нарешті затвердила нову грошову оцінку.
Та оскільки суми різко підскочили, влада вирішила запроваджувати нову грошову оцінку поетапно. Проте міське управління Держкомзему в Одесі відмовляється дотримуватися цього порядку. У результаті землекористувачі, які вирішили оформити або переоформити оренду, відвідавши цю установу, до податкової інспекції не доходять. А разом із ними сотні тисяч гривень орендної плати - до міської скарбниці.
Нагадаємо, цього року усі 100% плати за землю зараховуються до міського бюджету. Тому земля для одеської скарбниці - не тільки одне з основних джерел її наповнення, а й, як з’ясувалося, лише її проблема.
Злощасний третій пункт
Рішення від 28 грудня 2010 року, яким Одеська міськрада затвердила нормативну грошову оцінку, містить кілька пунктів. Першим пунктом грошову оцінку затверджено. Другим - її вводять у дію з
1 січня 2011 року, окрім випадків, визначених у пункті третьому. А той говорить, що для розрахунків орендної плати і плати за пайову участь у землекористуванні нова грошова оцінка запроваджується з 1 січня 2012 року. А протягом 2011-го слід застосовувати стару, затверджену міськрадою 1999 року.
У міському управлінні Держкомзему в Одесі, де суб’єктам господарської діяльності видають довідки про грошову оцінку землі, були гранично чіткими: «В Одесі затверджено нову оцінку, і ми видаємо з неї виписки. Що стосується договорів оренди, то це питання не до нас, а до управління земельних ресурсів Одеської міськради».
На сьогодні місцеві чиновники Держкомзему видали орендарям понад 20 виписок про нову грошову оцінку, але місто не може їх застосувати. Не може також затверджувати на сесії проекти відведення землі, переглядати орендну плату і таке інше. У результаті роботу з договорами оренди в Одесі паралізовано.
Ухвалюючи рішення, міська влада виходила з того, що в нинішніх непростих для бізнесу умовах різке запровадження нової оцінки, яка удвічі-утричі підняла орендну плату, може мати для бюджету зворотний ефект. І призвести до ще більших боргів або до знищення малого і середнього бізнесу. Адже сьогодні понад 6 тис. землекористувачів в Одесі взагалі не звертаються для оформлення прав на землю. Понад 40 орендарів мають понад 17,5 млн. грн. боргу.
Тому міська влада і вирішила спочатку розробити фіксовані, підйомні для бізнесу орендні ставки з урахуванням цільового призначення землі. Але для цього треба не менш як півроку.
Зволікати ж із затвердженням нової грошової оцінки, за розробку якої місто заплатило 1,5 млн. грн., теж було б неправильно. Тому що для платників земельного податку нова грошова оцінка (збільшення в середньому в 1,86 разу) цілком підйомна. Адже вони сплачують від її розміру 1%, а орендарі - від 3 до 12%. До того ж зміна розміру земельного податку, відповідно до законодавства, приводить до обов’язкового перегляду розміру орендної плати (відсоток від грошової оцінки земельної ділянки не може бути меншим від триразового розміру земельного податку).
Тобто, збільшивши земельний податок, місто одержало додаткові підстави вимагати перегляду орендної плати за тими договорами, де суми мізерні. А з цим в Одесі не усе гаразд.
За даними податкової інспекції, у 497 договорах, укладених у минулі роки, значиться орендна плата нижча за 3% від нормативної грошової оцінки. З цієї причини в попередні два роки бюджет недоодержав понад 20 млн. грн.
Сьогодні від 65 землекористувачів уже надійшли заявки на перегляд орендної плати. Але через непогодженість із міським управлінням Держкомзему зробити це неможливо. У результаті міський бюджет уже втратив близько 5 млн. грн.
Слід зазначити, що міська влада поставила за мету наповнити скарбницю насамперед за рахунок наведення ладу в землекористуванні. Тому злощасний пункт третій рішення міськради від 28.12.2010 року було подано ними як крок назустріч орендарям. Але колізія навколо грошової оцінки всі старання влади поки що зводить нанівець.
Обласні чиновники умили руки
Проблему вивчали в Одеській облдержадміністрації. А минулої п’ятниці її розглядала на своєму засіданні профільна депутатська комісія обласної ради. Але теж ніякого рішення так і не винесла. Судячи з висловлювань чиновників обласної ради та адміністрації, ситуацію заплутало саме місто, отже, йому самому і розплутувати.
Хоча «заплутаність», власне кажучи, у тому, що місцеві чиновники Держкомзему вважають прийняте рішення некоректним і визнають тільки нову оцінку.
Слід наголосити, що в січні віце-мер Одеси і заступник начальника головного управління Держкомзему в Одеській області провели спільну прес-конференцію у зв’язку з прийняттям нової грошової оцінки. Поетапне її запровадження не викликало проблем. Тоді ж районні податкові інспекції Одеси у своїх роз’ясненнях теж зазначали її поетапне впровадження. Звідки ж узялася проблема?
Одеса завжди дратувала виконавчу владу своєю вільністю мати власне управління земельних ресурсів за наявності міського управління Держкомзему. Чого не дозволяють собі інші міста. На засіданні ці нотки теж пролунали. Наводилися факти про те, що з січня ц.р. жоден договір оренди з 18 поданих до міського управління Держкомзему не було зареєстровано. А це 1,2 млн. грн. орендної плати. 31 документ було повернуто. Скарбниця вже втратила на цьому 5,2 млн. грн.
На засіданні депутатської комісії мимохідь пролунала пропозиція - а чи не звернутися по допомогу в Одеську юракадемію, щоб там дали правову оцінку рішенню міськради? Дуже, між іншим,
було б доречно.
Міжнародний гуманітарний університет (президент - народний депутат Сергій Ківалов) є землекористувачем 3 га землі на березі моря в районі 8-ї станції Великого Фонтану. Приватний вуз будує апартаменти для оздоровлення студентів і викладачів та спортивно-оздоровчий комплекс - так записано в графі «цільове призначення». Проте на сьогодні договір оренди на 2,7 га (з розміром орендної плати на період будівництва майже 293 тис. грн. - це 3% від нормативної грошової оцінки) теж не укладено. Решта 39 соток перебувають у власності вузу - як повідомляють наші джерела, за рішенням суду, прийнятим 2007 року.
Це приклад того, що наведення порядку в земельних питаннях пов’язане з цілою низкою підводних течій. Особливо це стосується ділянок на березі моря. Копійчана орендна плата тісно пов’язана з особистостями орендарів, їхніми зв’язками, посадами тощо.
Приміром, у ТОВ «Південний» плата за 90 соток у районі Дача Ковалевського вже з урахуванням індексації становить трохи більше 25 тис. грн. на рік (менш як 2% від нормативно-грошової оцінки). З цією фірмою договір оренди землі для будівництва та експлуатації оздоровчого комплексу з кафе і прилеглої території місто уклало ще 2004 року на 49 років.
МП «Вланєв» за 45 соток під спортивно-оздоровчим комплексом у районі 8-ї станції Великого Фонтану платить 19 тис. на рік (1,1%). А щодо 30 соток договір оренди (з оплатою 446,7 тис. грн. на рік) узагалі не укладено.
А от ВАТ «Чорноморський регіональний центр туризму», що на 3,1 га не один рік будує на тій-таки 8-й станції Великого Фонтану багатоповерховий комплекс особистих апартаментів під назвою «Морська симфонія» (за документами - сімейно-оздоровчий комплекс), має платити (у період будівництва) 336,8 тис. грн. (4%). Сьогодні ходить у боржниках. Після введення в експлуатацію орендна плата, відповідно до договору, має підскочити до 1,5 млн. грн.
Взагалі, хто, як і скільки сплачує за ділянки на узбережжі - дуже цікава тема. Торік губернатор області дав доручення податковій адміністрації надати йому такий звіт. Через два місяці автора цих рядків (після звернення до податкової) ознайомили з результатами, точніше, з довідкою на двох аркушах. Звичайний звіт про сплату податків і борги.
Від обласної адміністрації домогтися інформації про виконання доручення губернатора взагалі не вдалося. Звісно, така інформація в органах державної влади є. Але вона не для загального користування.