Сицилійський захист, або Які фігури рухають владу в Одесі?

Президентське доручення про наведення порядку в Одесі частково почули як ті, кому його адресовано, так і ті, проти кого воно спрямоване.

Клани, про існування яких казав нещодавно Володимир Зеленський, самостійно спробували перезавантажити владу в Одесі, щоб зберегти вплив і свої активи.

Виявляється, одіозного й токсичного мера міста хотів би замінити не тільки очільник держави, а й лондонська бізнес-група, яка й делегувала Геннадія Труханова у владу. Той факт, що Труханов отримав пропозицію від куратора цієї групи добровільно залишити посаду міського голови, але відповів відмовою, - не новина. Та, схоже, лондонський клан може замінити й самого куратора, який став не менш одіозним і токсичним.

У лондонської бізнес-групи, від початку представленої Жуковим-Ангертом, в Одесі було кілька напрямів діяльності. Один пов'язаний з ремонтом і будівництвом доріг. Другий - з морським транспортом. І тут були свої нюанси відносин із владою, чиновниками та бізнесом. Підконтрольна їм компанія "Євротермінал", відома стягненням додаткової плати з автомобілів, які в'їжджають на територію Одеського порту (це встановив Антимонопольний комітет), потрапила в поле зору ЗеКоманди в найперший ознайомлювальний візит президента до Одеси. Тоді Зеленський доручив Геннадію Труханову виділити ділянку під будівництво альтернативної дороги. І Труханов відразу виділив землю… тому самому "Євротерміналу". Але потім усе ж таки мусив дати добро на надання ділянки Адміністрації морських портів. Хоча навряд чи це змінить стан справ.

Третій напрям - а це будівництво житла, торговельних і розважальних комплексів - пов'язують в Одесі з іменем бізнесмена Володимира Галантерника, якого обізнані люди якраз і називають куратором або "смотрящим" за активами лондонської групи.

Серед цих активів ціла низка будівельних компаній, головна з яких - КП "Будова". А також готель "Гагарін-Плаза" з бізнес-центром, комплекс "Аркадія-Сіті" біля моря, Старосінна площа біля залізничного вокзалу, ТРЦ "Сіті" у спальних районах міста. Під контролем групи й легендарний ринок "Привоз", ринки "Слобідський", частина "Північного", авторинок "Успіх" і низка інших об'єктів. Тільки за два попередні роки, за даними активістів, бізнес-група Ангерта-Галантерника приватизувала понад 20 будівель та споруд у центральній частині міста. З іменем Галантерника пов'язують і низку одеських телеканалів, серед яких - "Перший міський". Група має й своє силове крило, окреме від знаменитого трухановського.

А ще в їхній скарбничці - скандально відомий житловий елітний комплекс із басейном, побудований на території діючого Спеціалізованого клінічного санаторію ім. В.Чкалова, що на Французькому бульварі. Саме з ним були пов'язані обшуки в Одесі й Києві, які пройшли минулого тижня в центральному офісі Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ДАБІ), а також за домашніми адресами директорів і бухгалтерів підприємств, пов'язаних зі спорудженням цієї висотки замість реконструкції лікувально-оздоровчого комплексу. Як це сталося - йтиметься нижче. Саме ж розслідування на предмет можливих зловживань, які могли бути допущені з боку посадових осіб Одеської мерії та ДАБІ при виділенні земельної ділянки й видачі дозвільних документів на будівництво, НАБУ веде з липня.

Підозри, які готуються висунути детективи НАБУ інспекторам, схоже, стануть цього разу холодним душем не так для мера Труханова, який обріс грубою щетиною кримінальних справ, як для самого Галантерника, котрий звик бути в тіні й тихо-спокійно робити гроші. Бізнесменові, який не фігурує в документах і не залишає своїх підписів, навряд чи загрожує кільце на шиї, хіба що на талії. Однак, розслідування НАБУ - це чергова й небажана увага ЗМІ до його непублічної персони.

Останнім часом ім'я Галантерника дедалі частіше фігурує в новинах, пов'язаних з незаконним будівництвом, з нападами на активістів, у заявах політиків, депутатів і представників громадськості.

У березні цього року про одеське кримінальне угруповання відкрито йшлося на брифінгу у Верховній Раді. В.Галантерник після обвинувачень, що пролунали, навіть подав до суду позов про захист честі, гідності та відшкодування морального збитку. Серед відповідачів за позовом значилися: депутат Верховної Ради Мустафа Найєм, голова одеської обласної організації "Народного Руху України" Михайло Кузаконь і видавничий дім "Медіа-ДК".

"Він таки існує", - іронізували після цього журналісти, тому що Галантерника ніхто, крім вузького кола осіб, ніколи не бачив в очі й не чув його голосу. ЗМІ змогли витягнути з усесвітньої павутини лише два-три його нечітких фото, як і фото його компаньйона Ангерта. Та ще будинки в Лондоні, де західні журналісти намагалися виявити їхні дорогі лондонські квартири.

У квітні в ЗМІ пройшла інформація про позбавлення Галантерника американської грин-карти. За інформацією DT.UA, посприяв цьому Семен Кіслін, уродженець Одеси, колишній директор одеського гастроному, а нині американський бізнесмен, почесний житель Нью-Йорка й почесний громадянин Одеси. З американського боку диплом про присвоєння цього звання йому свого часу вручав мер Нью-Йорка Рудольф Джуліані, а з українського - мер Одеси Руслан Боделан. Кажуть, група "кинула" Кісліна, відібравши ділянку під забудову неподалік мерії і не розрахувалася квартирами, як обіцяла. Приятель і експартнер Дональда Трампа такого не пробачає…

За часів президентства Петра Порошенка бізнес лондонської групи, попри всю її токсичність, продовжував активно розвиватися, розмножуватися, розгалужуватися. Після зміни влади в країні, розірвану пуповину між Києвом і Одесою відновити на даний момент не вдалося. А тому, слід думати, візит детективів НАБУ до чиновників і комерсантів, підконтрольних групі Ангерта-Галантерника, не останній.

До речі, увага Антикорупційного бюро до діяльності цієї групи вже принесла свої плоди. Одеська мерія навіть мусила дати задній хід справам там, де це було можливо. Наприкінці жовтня міськрада скасувала свої попередні рішення щодо земель військового аеродрому "Шкільний". Вони відкривали шлях фірмі "Будова", яка планувала на 93 гектарах побудувати новий житловий мікрорайон. Про конфлікт, який спалахнув два роки тому між забудовником і військовими, DT.UA розповідало в публікації "Змах крилами" (№41 від 03.11.2017 р.). Але після тодішньої гучної бійки справа перекочувала в суди, де громадські активісти, а потім і представники Міноборони вимагали від міськради скасувати рішення щодо земель аеродрому.

Дала крен і гучна справа стосовно Літнього театру Міськсаду - пам'ятки садово-паркового мистецтва. Апеляційну скаргу двох організацій - "Автомайдану" і "Зеленого листа" - нарешті підтримав П'ятий апеляційний адміністративний суд, скасувавши рішення міськвиконкому про його благоустрій. Компанію, яка раніше мала намір його забудувати, активісти теж пов'язували з Галантерником.

Із цими справами пов'язують в Одесі й напад на двох громадських активістів. Замах на Михайла Кузаконя був пов'язаний з вилученням у військових земель Шкільного аеродрому. Саме Михайло перед цим подав позов до суду. А представниця громадської організації "Зелений лист" Світлана Підпала постраждала за свою непохитну позицію в питанні Літнього театру, обстоюваного нею до останнього. Їй довелося знімати побої й від чоловіка, котрий напав на неї за активну позицію, пов'язану з незаконним будівництвом житлового комплексу "Грінвуд", яким, повторю, і займається сьогодні НАБУ.

Це один із найзухваліших проєктів, що виріс на Французькому бульварі останніми роками. Його безцеремонно вліпили між столітніми деревами Чкаловського парку, який належить санаторію, та Ботанічним садом Одеського національного університету ім. І.Мечникова. Тепер він височить над морем і тисне своєю елітною інфраструктурою на прибережний схил, що піддається зсувам, наводячи жах на працівників Ботсаду, яким довелося викликати поліцейський наряд, аби зупинити вирубку ясенів та рожевої акації. Дерева впродовж десяти років висаджували дендрологи університету з метою зміцнити зону зсуву.

З цієї причини на будову ще два роки тому навідувалися активісти (серед них була й Підпала), прихопивши з собою чиновників. Питання, які їх цікавили, так і залишилися без відповідей.

До 2010 р. на цьому місці стояла непоказна будівля лікувального центру, який вирішено було перетворити на приватний лікувально-оздоровчий комплекс. Але шляхом різних схем та судових маніпуляцій комерсанти не тільки змінили призначення будови, а й відтяли солідний шмат землі Спеціалізованого клінічного санаторію ім. В.Чкалова (Мінздоров'я України), а точніше - 0,73 гектара і, можливо, частину території ботанічного саду.

Замовниками будівництва виступили дві структури: громадська організація інвалідів "Народна воля" і ТОВ "Грінвуд ЛТД", створене 2013 р. під будівництво комплексу. Серед його засновників - три компанії. Дві - "Лемент інвестмент ЛТД" і "Осілайн інвестмент С.А.", зареєстровані за однією й тією самою адресою в Белізі. А третя - "Грін Пленет ЛТД" - в Лондоні.

Як видно з судових рішень, що виносилися в період із 2010-го по 2013-й на користь приватних компаній, громадська організація інвалідів "Народна воля" (їй, за договором купівлі-продажу, дістався розміщений на території оздоровниці старенький лікувальний комплекс із прибудовами, що займав майже 0,12 га) просила Феміду визнати за нею право власності на будівлі та споруди. А також вимагала зобов'язати земельників видати документи на постійне користування ділянкою та держакт на землю. І суд у 2010 р. зобов'язав Держкомзем вилучити понад 0,73 га землі в державного санаторію та передати в користування "Народній волі". Але потім з'ясувалося, що земля числиться за оздоровницею, в якої був держакт на цю землю, виданий Одеською міськрадою у 2002 р.

Врешті-решт, Одеська філія Центру держземкадастру звернулася до суду з проханням переглянути рішення. Але суд став на бік "Народної волі". Потім цей судовий вердикт оскаржували санаторій, прокуратура Приморського району м. Одеси. Прокурор вимагав накласти арешт на земельну ділянку й заборонити проводити на ній будь-які дії. Але суд відхилив вимоги прокуратури. Потім було призначено судово-технічну експертизу, щоб з'ясувати, скільки землі займає проданий під реконструкцію лікувальний комплекс. Однак експертизу так і не провели, буцім через брак документів. Справа дійшла до Вищого господарського суду України. Але й він став на бік комерсантів. Крапку в цьому спорі було поставлено 2013 р. У підсумку, приватні компанії отримали 0,88 гектара санаторної землі.

У березні 2015 р., коли будівництво житлового комплексу замість лікувально-оздоровчого тривало повним ходом, департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (ДАБІ) мав намір провести позапланову перевірку дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності на підставі наказу ДАБІ та постанови слідчого відділу Управління СБУ в Одеській області. Але компанія "Грінвуд" відмовилася надати необхідні дозвільні документи й не допустила чиновників на об'єкт. Натомість вона зажадала надати копію дозволу Кабміну на проведення перевірки в період дії мораторію. Зрештою, інспектори ДАБІ наклали на забудовника штраф у розмірі 12,2 тис. грн, який потім у суді успішно оскаржила компанія "Грінвуд".

В остаточному підсумку, на Французькому бульварі, 85/5 виріс дорогий елітний комплекс із басейном, що складається з трьох житлових секцій на 13 і 16 поверхів. За одно-, дво-, трикімнатні квартири з краєвидом на море та ботанічний сад комерсанти просять від 1500 до 1900 дол. за 1 кв. м.

Мер міста Геннадій Труханов у червні 2017 р. своїм розпорядженням передав в оренду ТОВ "Грінвуд ЛТД" (як бонус?) два піщаних пляжі загальною площею понад 7 тис. кв. м у районі пляжу "Дельфін"...

І це не останнє підношення мера забудовникові, котрий планує з'єднати елітні апартаменти з морем східцями. Але зовсім недавно Геннадій Труханов раптом прозрів і заявив, що має намір боротися з забудовою у прибережній зоні та іншими незаконними об'єктами. Провів нараду й погрожував створити комісію з інвентаризації всього, що наліпили будівельники з початку 2000-х. Це було два місяці тому. І що в підсумку?

У четвер, 21 листопада, одесити, жителі Гагарінського плато (що в Аркадії) провели під стінами Офісу президента акцію протесту, вимагаючи зупинити незаконне будівництво чергового житлового хмарочоса на ділянці, де, за генпланом, мають розміщуватися школа та дитячий садок. Ось така нині ціна мерського слова.