Економічні ризики російської загрози — чекліст для регіонів

Для підготовки «Стратегії економічного розвитку Донецької та Луганської областей» Центр економічної стратегії вивчав наслідки російської агресії для регіональних економік. Нижче ми підсумовуємо виклики, які вже є реальністю для Сходу України та можуть постати перед іншими регіонами у разі ескалації. Цей досвід може бути корисним як для місцевої влади, так і для приватних підприємств.

Ми пропонуємо регіонам розглянути економічні наслідки військової агресії РФ на Донбасі за кількома базовими напрямами та відповісти на три основні запитання:

1. Чи є ця небезпека суттєвою для нашого регіону/громади в разі ескалації?
2. Що можна зробити заздалегідь для мінімізації наслідків і скільки це коштуватиме?
3. Як виходити із ситуації у разі реалізації ризику?

Ця нескладна вправа допоможе вам не лише визначити ступінь небезпеки, а й розробити принаймні попередній план дій на випадок кризи.

Ланцюжки вартості, торгівля та промисловість

Через збройну агресію РФ Донецька область втратила 40% промисловості, Луганська — 70%.

Було зруйновано чимало ланцюжків вартості як у регіоні, так і в Україні. Донецьк і Луганськ — важливі ринки для фермерів і малих підприємств регіону, — залишилися під тимчасовою окупацією.

Багато підприємств залишилося без замовлень і попиту на свою продукцію або без доступу до необхідної сировини/матеріалів.

Через бойові дії на промислових підприємствах та інфраструктурних об’єктах можуть ставатися аварії. Особливо небезпечними є аварії на накопичувачах промислових відходів.

Ризики:

• відсутність попиту на продукцію містоутворюючих підприємств, важливих для регіону галузей;
• дефіцит сировини для стратегічних підприємств або важливих для регіону галузей;
• техногенні катастрофи під час аварій.

Сільське та лісове господарство

Масштабний розлив і згоряння пально-мастильних матеріалів забруднюють ґрунти, аж до виведення з обігу частини сільськогосподарських земель. На землях розміщують фортифікаційні споруди, їх мінують. Окрім економічних наслідків, це створює вузол юридичних питань, зокрема із оподаткуванням.

Війна ускладнює або унеможливлює роботу лісогосподарських підприємств і служб з надзвичайних ситуацій. Тож лісові пожежі стають більш небезпечними.

Ризики:

• забруднення або руйнування ґрунтів до стану, непридатного для сільськогосподарського використання;
• розміщення фортифікаційних споруд і мінних полів (фізичний ризик для населення, поява юридичних питань щодо земельного податку для бізнесу та місцевої влади);
• небезпека лісових пожеж.

Енергетика

Із падінням промисловості знижується потреба в електроенергії, що призводить до розбалансування систем і зростання вартості розподілу. Під час бойових дій було фізично пошкоджено електричні мережі. Виникали серйозні перебої із постачанням вугілля на потужності генерації через втрату джерел антрациту та проблеми із залізничною логістикою.

Ризики:

• розбалансування системи постачання та подорожчання послуг розподілу електроенергії;
• проблеми із постачанням енергоносіїв для виробництва електроенергії;
• перебої в поставках електроенергії на ключові стратегічно важливі для області підприємства, об’єкти інфраструктури, в енергозабезпеченні великих міст;
• криза неплатежів.

Водопостачання

КП «Компанія «Вода Донбасу» забезпечує водою 289 населених пунктів. Основний водовід проходить через тимчасово окуповану територію. Це ставить підконтрольну частину Донецької області у жорстку залежність. Крім того, у місцях руйнування інженерних мереж питну воду складніше дезінфікувати, а неочищена питна вода може містити патогенні віруси і бактерії.

Ризики:

• залежність частини території регіону від одного джерела водопостачання, яке потенційно може бути перекрите;
• потреба швидко забезпечити альтернативним водопостачанням ключові підприємства, великі міста;
• зниження якості питної води та поява у ній патогенних бактерій;
• криза неплатежів.

Транспортна інфраструктура

Лінія розмежування в Донецькій і Луганській областях розірвала важливі транспортні артерії, а також залишила регіон без авіасполучення. Регіон не лише втратив своє транзитне значення, також значно ускладнилася логістика між населеними пунктами всередині областей і зв’язок із рештою України. Маріупольський морський порт постраждав від зниження вантажообігу не лише через регіональні проблеми, а й через будівництво Керченського мосту.

Ризики:

• ізоляція частини регіону, де розташовані великі міста, підприємства чи стратегічні об’єкти;
• ізоляція частини регіону, де розташований важливий транспортний вузол (порт, аеропорт, важлива розв’язка тощо);
• ускладнення військової логістики та/або евакуації населення через руйнування транспортних артерій;
• значне подорожчання логістики для всіх суб’єктів господарювання.

Людський капітал

Часи військово-політичних криз руйнівні для людського капіталу, нині йдеться навіть про загрозу депопуляції окремих населених пунктів поблизу лінії розмежування. Фізична небезпека та загрози здоров’ю — одні з ключових факторів міграції. В обох областях високоспеціалізовані лікарні залишилися за лінією розмежування, і люди не мають доступу до якісної медичної допомоги.

Проблемою Луганської та Донецької областей стало безробіття, набагато більше, ніж на решті території країни. При цьому бізнесам, що залишилися в регіоні, не вистачає кваліфікованих кадрів через дисбаланси на ринку праці.

Багато людей стало вимушеними мігрантами. Їм потрібно десь оселитися, а в областях нове житло майже не будується, старий фонд не ремонтується. Цим людям потрібна робота. Забезпечити її надскладно в умовах високого безробіття, втрати ринків збуту та падіння виробництва.

Ризики:

• фізична небезпека для людей та ускладнений доступ до медичних послуг;
• різке скорочення кваліфікованих трудових ресурсів із одночасним зростанням безробіття;
• фізичне пошкодження житла;
• потреба поселити та працевлаштувати багато внутрішньо переміщених осіб.

***

Ми сподіваємося, що Україні ніколи не знадобиться втілювати в реальність план «Б», але вважаємо за краще мати можливість підготуватися до негативних сценаріїв на базі вже існуючого і дуже болючого досвіду.

Більше статей Марії Репко читайте за посиланням.