Як загальнонаціональні партії відреагували на скандальне рішення КСУ

Скандальне рішення КСУ, що підриває засади антикорупційної системи, що стало свідченням конституційної кризи, та спроби ЗеКоманди врегулювати ситуацію шляхом розпуску суддів, привернули увагу як західних партнерів України, так і внутрішніх політичних сил.

Що з цього приводу думають представники загальнонаціональних партій?

Голова «Слуги народу» Олександр Корнієнко переконаний, що розпуск суду – єдиний шлях подолання конституційної кризи (хоча й не всі його колеги згодні з цим).

«Із теперішнім складом Конституційного Суду і демаршем, який вони влаштовують, маємо шанс відкотитися на шість років назад. Може, ще й до початку Революції Гідності. (…) Маємо якомога швидше дати хід законопроєкту Президента України, що відновить суспільну довіру до конституційного судочинства», - заявив Корнієнко.

У ситуації, що склалася, очільник партії влади бачить «змову старих еліт, олігархату, п’ятої колони», які начебто програли на місцевих виборах і тепер «мстяться», розхитуючи ситуацію в країні.

«Європейська солідарність» пропонує власний план подолання кризи.

«Щоб зберегти досягнення (у боротьбі з корупцією – ред.) і не розвалити країну, «Європейська Солідарність» має покроковий план виходу з цієї конституційної кризи, в яку занурили країну дилетанти при владі», - заявив з парламентської трибуни співголова фракції «ЄС» Артур Герасимов.

«Євросолідарність» зареєструвала у парламенті законопроєкти, які відновлюють кримінальну відповідальність за електронне декларування, повідомила співголова фракції Ірина Геращенко. Артур Герасимов вважає за потрібне негайне прийняття цих законодавчих ініціатив.

Герасимов розкритикував намір влади розпустити Конституційний суд і призначити туди нових суддів, вказавши на ризики отримання «ручного суду» президента. А Геращенко нагадала, що ЗеКоманда вже має «на 100% свої» прокуратуру та Державне бюро розслідувань.

Зазначимо, судді КСУ призначаються за квотами: президентською, парламентською та з’їзду суддів України (по шість осіб за кожною). З огляду на те, що більшість у парламенті має президентська «Слуга народу», імовірність формування «більшості» у КСУ, дійсно є.

«Вже всім зрозуміло, що це свідома спроба отримати ручний Конституційний суд, який потім визнаватиме законними усі каприз Банкової. Подібним чином діяв Янукович, коли наділяв себе диктаторськими повноваженнями», – зауважив він.

«Ми не дамо знищити антикорупційні органи, електронне декларування, декларації, демократію. (…) Закликаємо, щоб парламент в чесний спосіб, не так як конкурсну комісію САП призначили, призначив ту комісію, яка буде обирати фахових суддів Конституційного Суду, і ухвалив законодавство, яке відновлює відповідальність за недостовірне декларування, повноваження всіх антикорупційних органів», - наголосила його колега.

Замість розпуску суду у політсилі пропонують дообрати суддів (декілька вакансій у КСУ з різних причин залишаються вільними – ред.), що має змусити КС України повернути в правове поле і запобігти руйнуванню антикорупційної вертикалі.

Крім того, політсила вважає за доцільне продовжити судову реформу, аби реформувати середню і нижню ланки судовою системи.

Своєю чергою «Батьківщина» бачить у намірі влади розпустити Конституційний суд спробу завадити заблокувати запуск ринку землі (напередодні суд розглянув проєкт подання щодо тлумачення норм Конституції про землю, але рішення не прийняв – голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія і Ко попередньо довго спілкувались з керівництвом суду).

«Мета влаштованої владою інформаційної кампанії – змести цей суд, залишити розпродаж землі та стратегічної власності країни в силі, а на місце чинного Конституційного Суду поставити кишенькових маріонеток, які будуть обслуговувати політику колонізації країни», - заявила лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко під час брифінгу у Верховній Раді.

Водночас у політсилі заявили про підтримку е-декларування чиновників усіх рівнів, а також жорсткої кримінальної відповідальності за незаконне збагачення.

«Наша команда внесла три законопроєкти, які передбачають чітке введення електронного декларування на всіх рівнях чиновницької вертикалі. Ми внесли законопроєкт про відповідальність конституційних суддів за порушення закону – але не уряд мусить контролювати суди, а Вища кваліфікаційна комісія. Ми також хочемо попросити ВР негайно розглянути наш законопроєкт про кримінальну відповідальність за неправильне заповнення декларацій та незаконне збагачення», - додала Тимошенко.

Партія «Голос» наголошує на тому, що парламент має законним шляхом захистити конституційний устрій, який поставило під загрозу рішення Конституційного суду.

На думку заступника голови партії «Голос» Ярослава Юрчишина,  конституційна криза в країні вигідна, насамперед, нашому східному сусідові.

«Саме Росія та посіпаки олігархів вимагають, щоб законодавчий орган – Верховна Рада – вийшла за межі своїх повноважень. І підтримала емоційне прагнення окремих осіб в державі фактично зруйнувати конституційний склад і відправити у відставку весь склад Конституційного суд», - заявив Юрчишин.

Політсила вимагає створити умови, в яких Конституційний суд зможе приймати рішення лише в консенсусі, піднявши кворум у суді з 12 до 17 осіб, відповідний законопроєкт вже зареєстрований у парламенті.

«Наголошую, спочатку піднімаємо кворум в Конституційному Суді, примушуємо їх працювати в межах Конституції, але законним способом. Далі виправляємо позицію по антикорупційній інфраструктурі і разом рухаємося далі в євроінтеграційному напрямку», - підсумував він.

Проросійська «Опозиційна платформа-За життя» вважає ініціативу Зеленського розпустити суд підставою для імпічменту президента.

«Влада в нашій країні завалилася. Президент Зеленський є гарантом Конституції, і якщо гарант готовий витирати об цю Конституцію ноги на догоду третім особам, плювати, нівелювати її, то варто одне важливе питання - імпічмент президента за його злочинну позицію по відношенню до закону. Ми готові говорити про це питання», - заявив народний депутат Ілля Ківа.

У партії також закидають ЗеКоманді спробу конституційного перевороту під впливом «послів G7 і партнерів». Риторика щодо начебто несамостійності української влади та її залежність «від Заходу» є традиційної для ОПЗЖ.

«Спроба винести на голосування законопроект, який скасовує рішення Конституційного Суду України, яке набрало конституційної сили, свідчить про прагнення парламенту зазіхнути на незалежність судової гілки влади, закріплену в Конституції України», - йдеться у заяві, оприлюдненій на сайті політсили.

В ОПЗЖ (а саме депутати цієї політсили внесли до КСУ подання, що стало підставою для ухвалення скандального рішення), вважають, що відновлення норм законів, визнаних неконституційними, неможливе через розбіжності із вимогами Конституції.

Водночас перспектива розпуску парламенту, яку напередодні озвучив президент Зеленський, політсилу не лякає.

«Події, які відбуваються навколо Конституційного Суду - спроби неконституційного розпуску складу Суду, дискредитація судового корпусу, втручання в діяльність судового органу, - не тільки свідчать про конституційну кризу, а й вказують на наявність конституційного конфлікту між гілками влади, рішенням якого повинні стати позачергові парламентські вибори», -  додається у заяві.

Незаконним бажання влади розпустити КСУ вважають і у депутатській групі «За майбутнє».

«Вирішення кризи з Конституційним Судом неможливе шляхом, який пропонує президент Зеленський, адже його законопроєкт цілком антиконституційний», - заявив під час погоджувальної ради керівників фракцій і груп у парламенті голова групи Тарас Батенко.

Лідер партії Ігор Палиця нагадав, що рішення КСУ про призначення дострокових парламентських виборів у 2019 році теж було сумнівним. Однак не призвело до такого резонансу, тому що було вигідне новій владі.

«Зараз у Верховній Раді хочуть ухвалити неконституційне рішення – про розпуск Конституційного Суду, бо комусь не подобаються його висновки. Коли півтора року тому КСУ сказав, що дострокові вибори проводити можна і наказ про розпуск попереднього парламенту – законний, тоді всім усе подобалося»,  - зазначив він, виступаючи з парламентської трибуни.

За словами Батенка, спроба «просто взяти й обнулити» суд скидається на конституційний переворот, безпосереднім учасником якого хочуть зробити Верховну Раду.

Водночас у групі переконані, що антикорупційне законодавство та положення про електронні декларації повинні працювати, антикорупційна система потрібна так само, як і антикорупційні органи – НАЗК та НАБУ

«Якщо в парламенті депутати порушуватимуть Основний Закон України, то не варто сподіватися дотримання закону від громадян. (…) Давайте разом за два-три тижні напишемо нормальний конституційний законопроєкт, повернемо всі повноваження НАЗК, повернемо декларування, повернемо все для того, щоб боротися з корупцією в країні», - додав Палиця.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Зеленський закликав фракцію «Слуги народу» підтримати розпуск КСУ

Нагадаємо, 27 жовтня Конституційний суд ухвалив рішення за конституційним поданням членів парламентської фракції проросійської «Опозиційною платформи - За життя» щодо відповідності Основному Закону низки положень антикорупційної реформи.

КСУ скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування суддів, чиновників і депутатів, а також позбавив НАЗК багатьох повноважень

Суддя КСУ Сергій Головатий назвав рішення колег юридично необґрунтованим. Його підтримав суддя Василь Лемак.

У НАЗК піддали сумніву об'єктивність суддів і заявили про конфлікт інтересів в їхніх діях: вони визнали неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, за якою їх самих могли притягти до відповідальності.

Виконуючи рішення КСУ, НАЗК закрило доступ до реєстру е-декларацій, а НАБУ буде змушене закрити 110 кримінальних справ про недостовірне декларування.

На екстреному засіданні РНБО, яке скликав президент Володимир Зеленський, були прийняті рішення знову відкрити реєстр е-декларацій, а також внести в Раду невідкладний законопроект «Про відновлення доброчесності конституційного судочинства».

Докладніше про мотиви і наслідки скандального рішення КСУ читайте в статті Олександра Лємєнова «Антикорупційний постріл в ногу Зеленського» у ZN.UA.