Недостовірне декларування та повноваження НАЗК: деталі рішення КСУ щодо антикорупційної реформи

Конституційний суд України на закритому засіданні 27 жовтня визнав невідповідними Конституції тільки два пункти з подання депутатів від ОПЗЖ про неконституційність антикорупційного законодавства.

Так, за даними джерел ZN.ua зі складу Конституційного суду, КСУ визнав не відповідною Основному закону статтю 366-1 Кримінального кодексу (недостовірне декларування). Але при цьому КСУ скасував тільки кримінальну відповідальність за недостовірне декларування чиновників і депутатів, залишивши в силі адміністративну та дисциплінарну.

«Що важливо - судді КСУ не визнавали неконституційною незаконне збагачення і не скасовували електронне декларування. Тобто, кримінальна відповідальність залишається. Також як і раніше зберігається електронне декларування чиновників», - підкреслило джерело.

Також КСУ проголосував за визнання неконституційними повноваження Національного агентства по запобіганню корупції (НАЗК). Таке рішення винесено через призму того, що нібито контролюють повноваження НАЗК порушують незалежність судової гілки влади в Україні.

«Усі питання, які внесені за поданням депутатів, будуть винесені в окреме провадження, яке, буде відкладено «в довгий ящик» або ж взагалі закрите», - уточнило джерело.

Відзначимо, що в зв'язку з прийняттям КСУ такого рішення, безліч відкритих кримінальних справ, зокрема, в НАБУ будуть закриті. Наприклад, це безпосередньо торкнеться проваджень по колишньому міністру Ігорю Насалику, меру Одеси Геннадію Труханову та іншим.

Водночас в Конституційному суді знаходиться на розгляді звернення Верховного суду, який попросив КСУ розтлумачити, чи потрапляє в випадки порушення законодавства про несвоєчасне декларування президент. У Конституції чітко прописано, що кримінальної відповідальності глави держави за таку провину не передбачено. У цьому випадки звернення Верховного суду стосується адміністративної відповідальності.

Раніше Печерський районний суд Києва ухвалив закрити адміністративне провадження відносно президента Володимира Зеленського, відкрите за складеним 7 липня головою НАЗК Олександром Новіковим протоколу в зв'язку з неподанням повідомлення про суттєві зміни в майновому стані.

У поданні, яке надійшло в КС 5 серпня, зокрема, зазначається, що закон "Про запобігання корупції" зобов'язує декларувати майно членів сім'ї: дітей до досягнення ними повноліття, незалежно від місця їх проживання; будь-яких осіб, які спільно проживають, "мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом".

На думку авторів клопотання, така норма дозволяє збір, зберігання, використання і поширення інформації, в тому числі конфіденційної, про членів сім'ї суб'єктів декларування та інших третіх осіб, а також незаконне втручання в їх особисте і сімейне життя. Це робить можливим вибіркове переслідування суб'єктів декларування з політичних та іншими ознаками, а також з метою примусу їх до вчинення певних дій в рамках з компетенції.

Також в документі піддаються критиці передбачені антикорупційним законодавством питання визначення обґрунтованості активів, порядку їх виявлення, арешту та стягнення на користь держави.

"Оспорювані положення закону України" Про запобігання корупції "(ст.51) навіть прямо передбачають втручання в право на недоторканність особистого і сімейного життя особи, підкреслюючи, що таке втручання не повинно бути надмірним. Однак вказане законодавче унормування суперечить основоположним конституційним принципам", - йдеться в поданні.