Суд завершився. Чи буде діло?

Отже, здійснилося. Верховний суд України визнав незаконними всі рішення зборів акціонерів ВАТ «Дніпроенерго» про збільшення статутного капіталу. Тим самим частку держави в компанії збільшено до 76%.

Зокрема, ВСУ скасував рішення Вищого господарського суду України, залишивши в силі рішення Апеляційного господарського суду Запорізької області, яким визнавалися незаконними рішення зборів акціонерів енергогенеруючої компанії від 27 серпня 2007 року. Нагадаємо, тоді було здійснено спробу випуску додаткової емісії, що розмиває державний пакет у півтора разу, до 50%.

За словами юристів, рішення ВСУ остаточне та оскарженню не підлягає. Та що ж буде далі?

Те, що рішення стосовно «Дніпроенерго» найвищої судової інстанції «позитивне для держави», уже заявило Міністерство палива та енергетики України. З іншого боку, цілком очевидно, що його виконання спробують знівелювати.

«Донбаській паливно-енергетичній компанії» Ріната Ахметова належить як мінімум 10% статутного фонду ВАТ «Дніпроенерго», хоча в ній самій вважають, що всі 44%. ДПЕК одразу заявила протест проти рішення Верховного суду України. Виконувати це рішення вона, природно, не збирається — навпаки, має намір оспорити в міжнародних судах скасування рішення про збільшення статутного фонду.

Більш того, чітко заявлено, що поміняти дружній донецьким менеджмент також ніхто не дозволить. А наміри дер­жави затвердити контроль над «Дніпроенерго» названо рейдерськими.

Загалом, усе, як і очікувалося. Ніхто просто так віддавати такий ласий шматок не збирається. За нього битимуться до останнього.

Верховному суду довелося дати роз’яснення для преси, що при ухваленні рішення стосовно «Дніпроенерго» «він керувався не рейдерством, а нормами законодавства про неможливість проведення загальних зборів акціонерів товариств, які перебувають у процедурі санації».

Верховний суд визнав обгрунтованими висновки Апеляційного господарського суду Запорізької області, який підтвердив порушення прав міноритарного акціонера при проведенні зборів акціонерів ВАТ «Дніпроенерго» 27 серпня 2007 року.

Було також установлено, що ще в 2001 році в судовому порядку було винесено ухвалу в справі про банкрутство ВАТ «Дніпроенерго», а в травні 2005-го затверджено план санації підприємства.

Відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», від дня винесення рішення про санацію припиняються повноваження органів управління боржника — юридичної особи.

Виходячи з цього, апеляційний суд дійшов висновку, що в зв’язку з дією процедури санації, припиненням повноважень органів управління ВАТ «Дніпроенерго» і передачею їх у компетенцію керуючому санацією загальні збори акціонерів 27 серпня 2007 року скликані незаконно й не могли ухвалювати рішення про збільшення статутного фонду акціонерного товариства.

Крім того, судом апеляційної інстанції був установлений факт порушення вимог законодавства про обов’язкове включення до порядку денного загальних зборів питань, відносно яких планують розгляд і прийняття рішень. Зокрема, суд виявив порушення вимог ст. 40 і частини четвертої ст. 43 Закону України «Про господарські товариства» при затвердженні статуту енергокомпанії в новій редакції.

На зборах акціонерів 27 серпня 2007 року приймали рішення стосовно питань, які не було включено до порядку денного зборів, оприлюдненого у встановленому порядку. Зокрема, це питання затвердження протоколу рішення про додатковий випуск акцій «Дніпроенерго», повноважень керуючого санацією на здійснення низки юридичних дій.

У заяві прямо йдеться, що «прийнятим Верховним судом України рішенням фактично визнана незаконною додаткова емісія акцій, чим були порушені інтереси держави.

Це дає можливість відновити державну частку акцій ВАТ «Дніпроенерго», яка на момент проведення загальних зборів товариства становила 76,04%».

У принципі, важко щось додати.

Проте, як уже зазначалося, справа не тільки в юридичних тонкощах, а й у наявності волі. Про юридичні помилки під час проведення розмиву акцій не написав тільки лінивий. Однак віз і нині там.

Більш того, у заяві ДПЕК є місце, з яким важко посперечатися. Компанія цілком справедливо заявляє, що «на сьогодні жодного позову з боку держави, яка оспорює санацію «Дніпроенерго», не існує».

Це — чистісінька правда. Вся позиція держави базується на позовах кількох невеликих акціонерів, які протестують проти обмеження їх прав. Держава, яка постраждала в багато разів більше за інших акціонерів, формально в процесі участі не бере.

Ситуація більш ніж дивна. Фактично, якби цих «недержавних» позовів не було, то плани уряду продати на відкритих конкурсах 60% акцій не могли з’явитися навіть у принципі. Тим часом нині кажуть про намір одержати за них мільярди доларів. І досвід повторного продажу «Криворіжсталі» доводить, що це можливо.

Однак, як пам’ятається, там держава була активним учасником процесу, а не залишала його на самоплив. З «Дніпроенерго» ситуація прямо протилежна. У Києві чекають, коли його принесуть на блюдечку з блакитною облямівкою. Позиція, без сумніву, необтяжлива, та навряд чи державна.

У результаті, у нинішніх управлінців з’являється можливість ігнорувати інтереси основного власника. Наприклад, менеджмент ВАТ «Дніпроенерго» абсолютно безкарно не визнає результатів зборів акціонерів, проведених 21 березня ц.р. Він вважає, що збори акціонерів не могли відбутися, оскільки правління компанії їх перенесло.

Власник контрольного пакета — Національна акціонерна компанія «Енергетична компанія України» підготувала протокол зборів акціонерів «Дніпроенерго» від 21 березня, який підтверджує ухвалені на ньому рішення. Нагадаємо, тоді держава вирішила змінити як менеджмент енергогенеруючої компанії, так і реєстратора.

Більш того, через тиждень призначені на 27 березня збори акціонерів «Дніпроенерго» взагалі не відбулися через відсутність реєстру.

За словами заступника директора департаменту з корпоративного управління НАК «ЕКУ» Ігоря Малого, вони не відбулися з вини правління, яке не зареєструвало... основного акціонера.

За словами пана Малого, «ми звернулися з проханням провести реєстрацію за виписками (із реєстру) держателя (цінних паперів), але нам було відмовлено... При цьому відмова мандатної комісії проводити реєстрацію нічим не мотивувалася. У результаті, НАК «ЕКУ» довелося звернутися із запитом у правління компанії про мотиви відмови в реєстрації».

Отак і виглядає реальна ситуація з державним управлінням у ВАТ «Дніпроенерго» на початок квітня поточного року...

Продовження цього шоу багато в чому полегшується тим, що прийняте влітку 2007 року рішення Кабміну Віктора Януковича, що дозволяло додаткову емісію, урядом Юлії Тимошенко дотепер так і не скасоване. Це дає можливість не без успіху чіплятися за компанію.

Щоправда, після рішення ВСУ ситуація для Кабміну склалася воістину унікальна. Всі можливі юридичні перешкоди для відновлення справедливості знято. Причому повністю без участі держави.

Нині слово за урядом. Юлії Володимирівні все-таки слід було б публічно визначитися зі своєю позицією з цього питання. Благо, що практично всі причетні до нього інстанції узгодили проект документа, що пропонує продаж 60% плюс одна акція ВАТ «Дніпроенерго». Тим самим вони висловилися за скасування постанови попереднього уряду.

Тепер справа за малим — за діями. Обіцянок перед виборами був вагон і маленький візок...

Ну а поки Кабмін визначається, на ринку сталася цікава подія. ДПЕК неодноразово стверджувала, що скасування додаткової емісії створить у країні проблеми з інвестиціями. Проте на рішення ВСУ про визнання незаконною додемісію акцій ВАТ «Дніпроенерго» фондовий ринок України відреагував дуже позитивно. Котирування акцій «Дніпроенерго» на ПФТС одразу виросли на 19%.

Люди повірили в рішучість України прозоро й дорого продати компанію. І, напевно, не варто обманювати їхні очікування.