Усе залежить від того, як вирішиться досить дивний спір ціною 2,2 мільярда гривень між двома спорідненими яблучними компаніями.

Хто зливає справу про шахрайство в банку "Фінанси і кредит"?

Як менш фінансово забезпечений позивач може "дозволити" собі судовий спір проти більш потужного відповідача?

Для описання ситуації з харківським клубом хочеться вдатися до шахової термінології. Попри те, що йдеться про футбол, розміщення фігур на полі нагадує чи то пат, чи то взаємний цугцванг. Але чи так це?

Питання реформи конкурентної політики та демонополізації гостро стоять на порядку денному України.

Низка українських підприємств потрапила під приціл "антикорупціонерів".

Тема "спадщини Ігоря Єремєєва" - трагічно загиблого народного депутата - тривалий час не привертала уваги ЗМІ.

Нині продукція ПрАТ "Завод "Перетворювач" має попит на внутрішньому та зовнішніх ринках, однак підприємство лихоманить.

Залучення інвестицій у розвиток портів залишається головним пріоритетом державної політики в морській галузі впродовж уже не одного десятка років. Однак на цьому шляху ті самі перешкоди та бюрократичні перепони. Нещодавній обшук силовиків в офісі стивідорної компанії "СП Рісоіл Термінал", яка оперує вантажами в Іллічівському порту, саме й висвітлив одну з них - земельну.

Падіння промислового виробництва та скорочення обсягів споживання електроенергії загострило хронічну хворобу української енергетики – нерівномірність добового споживання в Об'єднаній енергосистемі. Так звані піки споживання припадають на ранкові та вечірні години, натомість уночі маємо глибокий провал. Власне, базове навантаження енергосистеми покривають атомні електростанції, а пікове та напівпікове споживання компенсують гідроелектростанції та підприємства теплової генерації. Проте таке регулювання відбувається у ручному режимі, а отже приймаються рішення ситуативні й часто непродумані. Як-от спроба долучити АЕС до добового регулювання потужності енергосистеми. На думку фахівців, такий експеримент має шанс завершитись техногенною катастрофою.

Гігантські виробничі корпуси біля станції метро "Святошин" не так давно були гордістю київської індустрії. Екскаваторний завод (нині АТЕК) реалізовував свою продукцію на всі континенти. Зараз виробництво жевріє тільки завдяки тому, що в одному з цехів волонтери ремонтують техніку із зони АТО, чим страшенно дратують його нинішніх власників. Адже ті вже багато років займаються значно важливішою, на їхню думку, справою - розпилом заводу.