Тетяна Єремєєва: "Ні я, ні наші з Ігорем діти не отримуємо від діяльності групи "Континіум" ніякого доходу"

Тема "спадщини Ігоря Єремєєва" - трагічно загиблого у 2015 р. народного депутата й одного із співвласників групи компаній "Континіум" (найвідоміший бренд - АЗС WOG) - тривалий час не привертала уваги ЗМІ.

Тим часом, як з'ясовується, за частку покійного, оцінювану в кілька сотень мільйонів доларів, іде справжня війна. На одному боці цієї битви - колишні партнери Єремєєва. На іншому - його вдова Тетяна і двоє дітей.

Тетяна Єремєєва стверджує, що співвласники групи компаній "Континіум", бізнесмен Лагур і нардеп Івахів, не допускають спадкоємців ні до управління бізнесом, ні до прибутку, який він генерує.

Про свою боротьбу Тетяна розповіла в інтерв'ю DT.UA.

- Тетяно, яка спадщина залишилася у вас і дітей Ігоря Єремєєва після його смерті?

- Ні для кого не секрет, що мій покійний чоловік Ігор Єремєєв був успішним бізнесменом і одним із співвласників фінансово-промислової групи компаній "Континіум", яка координує велику кількість бізнес-проектів як в Україні, так і за кордоном. Основні напрямки бізнесів - це нафтовий, молочний, готельний, також виробництво й продаж будівельних матеріалів та інші. За законом, діти мого чоловіка, його мама і я мають право спадкування першої черги на його частку в активах цієї групи.

- Співвласники групи "Континіум" стверджують, що ви вступили у права спадкування. Чи вдалося вам оформити права власності на цей спадок і отримати доступ до управління ним?

- Мій чоловік був молодою, енергійною людиною, бізнесменом, який любив життя. Звісно, він не думав про смерть і мав великі плани на життя. Ігор не залишив після себе заповіту. Тому відповідно до норм чинного законодавства України, як я вже сказала, законними спадкоємцями стали ми з дітьми й мама мого покійного чоловіка.

Зі свого боку ми виконали всі необхідні дії, спрямовані на прийняття спадщини. Але нам вдалося оформити права лише на деякі об'єкти майна, що належали моєму чоловікові на момент його смерті.

Разом з тим ми не можемо говорити про одержання доступу до володіння й управління корпоративними правами, тобто до управління бізнесом.

- Але ж у реєстрах можна бачити, що й ви, і Роман Єремєєв є власниками певних часток у різних компаніях і бізнесах. Хіба це не дає вам права на управління ним?

- У реєстрах можна побачити інформацію про те, що наші з Ігорем діти - Роман і Софія - є кінцевими бенефіціарними власниками ряду компаній, що входять до групи "Континіум".

Однак бенефіціарний власник не має прямого доступу до управління компанією. За визначенням, бенефіціарний власник - це особа, яка прямо або опосередковано володіє юридичною особою або впливає на прийняття нею рішень, а також одержує фінансовий дохід від діяльності цієї юридичної особи.

Разом з тим, ні я, ні наші з Ігорем діти не маємо можливості якимось чином впливати на діяльність цих компаній і, вже тим більше, не одержуємо від діяльності групи "Континіум" ніякого доходу.

Усе управління зосереджене в руках колишніх бізнес-партнерів чоловіка. На жаль, після смерті Ігоря ми побачили справжнє обличчя його так званих бізнес-партнерів. Від самого початку ми зіштовхнулися з, м'яко кажучи, не зовсім порядними діями з їхнього боку.

- Що ви маєте на увазі?

- Скориставшись розпачем і моїм шоковим станом під час підготовки до похорону, ці добродії (йдеться про Лагура та Івахіва) шляхом обману роздобули свідоцтво про смерть мого чоловіка й відмовилися мені його передавати.

Надалі, скориставшись певною безпорадністю 85-річної мами Ігоря й нерозумінням нею ситуації, вони відкрили спадкоємну справу у свого, можна сказати, "підконтрольного" нотаріуса, яка була і є довіреною особою та обслуговувала інтереси групи компаній "Континіум".

Для цього, використовуючи людей, які безпосередньо працювали з Ігорем і були вхожі в нашу родину, вони привезли маму Ігоря в Київ і, не повідомляючи мені і дітям, запропонували їй написати заяву про відкриття спадкоємної справи у свого нотаріуса.

У такий спосіб їм вдалося отримати фактично повний контроль над станом спадкоємної справи.

З боку цього нотаріуса ми постійно відчуваємо певну протидію в реалізації наших законних прав - то документи видаються з помилками, то нам узагалі відмовляють у видачі документів.

На жаль, у нашому законодавстві не передбачено можливості замінити нотаріуса, що веде спадкоємну справу, за бажанням спадкоємців.

- Чи маєте ви всю інформацію про активи свого покійного чоловіка?

- Нами дотепер проводиться кропітка робота, спрямована на пошук і виявлення активів мого чоловіка.

Частину інформації нам удалося зібрати. Водночас після смерті чоловіка його "бізнес-партнери" постаралися зробити все, щоб ми опинилися в інформаційному вакуумі.

Їм навіть вдалося заволодіти документами та вмістом сейфа, що перебували за місцем проживання Ігоря в Києві, яке він використовував, приїжджаючи туди на роботу. Зробили вони це через співробітників компанії, яких у будинку знали.

Зрозуміло, що в доступі до документів, які Ігор зберігав у головному офісі компанії, нам було також відмовлено.

На жаль, у цьому питанні ми можемо розраховувати тільки на себе, тому що з боку колишніх бізнес-партнерів чоловіка ми бачимо лише потужну протидію.

Співробітники компанії, яким Ігор довіряв настільки, що вони були вхожі в нашу родину, як усі люди, бояться за свою роботу й чітко дотримуються вказівок нових "босів" (колишніх бізнес-партнерів чоловіка), відмовляючись від спілкування з нами.

Це при тому, що деякі з цих довірених осіб у силу різних причин при житті Ігоря були номінальними власниками його майна.

Забувши про свої зобов'язання й зрадивши пам'ять людини, яка їм довіряла, ці люди продовжують необґрунтовано володіти тим, що за правом належить мені та дітям Ігоря.

- Чи спілкувалися ви з партнерами покійного чоловіка з цього приводу? Яка їхня позиція?

- Так, спілкувалися й неодноразово. Спочатку з їхнього боку були запевняння про допомогу, підтримку. Йшлося про те, що Роману (наш з Ігорем син) буде надана можливість безпосередньо увійти в структуру органів управління бізнесом. Але, як стало зрозуміло пізніше, усе це робилося лише з метою затягнути ситуацію, щоб не дати нам - законним спадкоємцям повноправно вступити у свої права та водночас створити підстави для заволодіння частиною бізнесу Ігоря.

- Давайте докладніше?

- Давайте. У лютому 2016 р., тобто через півроку після смерті мого чоловіка, від колишніх бізнес-партнерів я дізналася, що Ігор нібито ще в 2014 р. створив якийсь траст у юрисдикції Британських Віргінських Островів, у який вніс корпоративні права й права власності на акції всіх компаній, зареєстрованих за кордоном. Бенефіціарами цього трасту нібито є наші з Ігорем діти.

Мені дали ознайомитися з простою копією цього "документа", що викликає величезну кількість запитань і обґрунтованих підозр у його справжності. Цим питанням зараз займаються мої юристи й правоохоронні органи.

Як виявилося, за цим "документом", новим трастовим керуючим після смерті мого чоловіка автоматично став один із його бізнес-партнерів - Лагур, а другий бізнес-партнер - Івахів став "контролером" цього трасту, тобто особою, яка має стежити за належним виконанням своїх обов'язків трастовим керуючим.

Наскільки я розумію, саме тому дані моїх дітей з'явилися в реєстрах як дані бенефіціарних власників компаній.

Тільки от ніякої участі в управлінні компаніями мої діти не беруть (за умовами трасту це виключено), ніяких доходів від діяльності цього уявного трасту вони не одержували й не одержують.

Більш того, умови трасту такі, що трастовий керуючий на свій розсуд вирішує, платити чи не платити щось бенефіціарам (що ще раз ставить під сумнів той факт, що мій покійний чоловік подібним чином розпорядився своїми активами на шкоду інтересам своїх дітей).

- Ви зверталися в суди й до правоохоронців для захисту своїх прав? Чи було винесено якісь рішення?

- Так, мої юристи розпочали досить велику кількість судових процесів. Я не хотіла б зараз розкривати всі нюанси й тонкощі, нехай із цим працюють професіонали.

Окрім цього, слідчим відділом Шевченківського управління поліції в м. Києві за моєю заявою ведеться досудове слідство у кримінальному провадженні №12017100100002184, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 лютого
2017 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України (шахрайство, вчинене за попередньою змовою групою осіб).

Так, при розслідуванні цього кримінального виробництва слідчими органами перевіряються факти, що свідчать про заволодіння майном мого покійного чоловіка, а саме - рухомим/нерухомим майном, а також корпоративними правами в компаніях, бенефіціаром яких при житті був Ігор.

Під час слідства було виявлено багато інших фактів: і підробка документів нотаріусами, які співпрацюють із колишніми бізнес-партнерами мого чоловіка, і наявність нового майна, йому належного, яким незаконно заволоділи певні особи, і багато чого іншого.

- Кажуть, у колишніх партнерів вашого чоловіка - серйозна підтримка від правоохоронців. Це так? Із чим це пов'язано?

- Так, на жаль, це так. Вони ж сьогодні за мірками України "успішні" люди, входять у кола політичної еліти країни.

На сьогодні вони вживають заходів, спрямованих на те, щоб слідство зайшло у глухий кут, а також дій, спрямованих на затягування розслідування в зазначеному кримінальному провадженні.

Люди, наближені до Лагура, Івахіва та Димінського, не з'являються до слідчого давати показання щодо кримінального провадження з вигаданих причин і обставин. Наскільки мені відомо, адвокати зараз працюють зі слідчими над тим, щоб вирішити питання про примусове приведення цих товаришів для надання показань.

Можу підозрювати, що один з колишніх бізнес-партнерів, який сьогодні є народним депутатом України (С.Івахів), користуючись своїм високим становищем і званням, здійснює неформальний адміністративний тиск на слідство.

У нещодавньому фільмі-розслідуванні програми "Схеми" (проект "Радіо Свобода") саме С.Івахів розповідав про те, що займається зйомками історичного фільму у співробітництві із самим… генеральним прокурором України.

Очевидно, у результаті "зйомок" слідство протягом восьми місяців практично стоїть на місці, слідчого практично доводиться змушувати працювати постійними скаргами до суду.

Та навіть ті маленькі кроки, які зроблені, уже розкривають дуже неприємну картину дій наших опонентів.

- Чи правда, що на вашу частку в бізнесі претендував соратник екс-прем'єра Яценюка Андрій Іванчук? Ви з ним спілкувалися?

- Я не знайома з паном Іванчуком і ніколи з ним не спілкувалася. Разом з тим мені відомо про публікації в пресі щодо ініційованого ним до розгляду проекту закону про зміну прав учасників ТОВ - можливість вивести померлого зі складу засновників фірми.

Можу сказати, що дійсно ряд об'єктів нашої спадщини в Україні втрачені через схему виключення покійного власника зі складу засновників підприємства (нотаріус "не побачив" (не знайшов вчасно) такі об'єкти в держреєстрі, а партнери "не знали", як вийти на спадкоємців, і не повідомили їх про право увійти в компанії).

- Також була інформація про те, що пропозицію про купівлю вашої сімейної частки в бізнесі групи "Континіум" ви робили Ігорю Коломойському, який, скажімо так, не надто "дружив" з партнерами вашого чоловіка, та й з ним самим. Якщо так, то ви ж мали розуміти, що тим самим тільки поглиблюєте конфлікт, ускладнюючи можливість для досягнення компромісу. Це відповідає дійсності?

- Ні. Ніяких пропозицій про купівлю сімейної частки ні від Ігоря Коломойського, ні від нас до нього не надходило.

Як на мене, це одна з форм інформаційної політики колишніх партнерів чоловіка, спрямована на "виправдання" своїх незаконних дій. Коломойський не має стосунку до нашої боротьби за свої права.

- Ми знаємо про те, що рівним партнером з Єремєєвим, Лагуром і Івахівим був Петро Димінський, який потім продав свої акції. Ви претендували на його частку? Спілкувалися з ним?

- У 2016 р. у мене було кілька зустрічей з Петром Димінським у Львові. Розмова була про допомогу в реалізації прав спадкоємців у їхньому спільному бізнесі. Він запевняв мене, що як партнер ніколи не чув про існування трасту. Спочатку він пообіцяв поговорити з партнерами й прояснити ситуацію, але пізніше відмовив і повністю став на їхню позицію.

На цих зустрічах ніяких пропозицій і розмов про купівлю його акцій не було. Водночас, наскільки мені відомо, партнери при житті Ігоря мали рівні частки й права в управлінні бізнесом. Це було гарантовано акціонерними угодами партнерів, їхніми спільними рішеннями й законами тих країн, де управлінські компанії були створені та працювали.

Безумовно, і ми як спадкоємці Ігоря маємо певні права відносно прийняття рішень з усіх питань управління бізнесом. Сьогодні ці права грубо порушено, але я упевнена, що ці люди нестимуть відповідальність. І якщо генеральний прокурор України зможе за якихось умов заплющити очі на витівки своїх партнерів зі зйомок фільму, то органи прокуратури Нідерландів, Швейцарії й Кіпру, сподіваюся, дадуть об'єктивну оцінку ситуації та притягнуть до відповідальності осіб, що позбавили спадщини дітей свого багаторічного партнера.

Я лікар за професією, усе життя допомагаю людям. Мені неймовірно важко , що необхідно вести цю боротьбу, але це справедлива боротьба, боротьба за пам'ять мого чоловіка й майбутнє наших дітей. Тому я доведу її до кінця.

- Чи правдива інформація, що колишні партнери вашого покійного чоловіка активно змінюють структуру власності групи. Якісь компанії продаються, якісь йдуть у банкрутство. Це пов'язано з питаннями спадщини чи з питаннями боргів групи?

- Так, це правда. За останні два роки відбулися значні зміни в структурі бізнесу, на які ми як спадкоємці на сьогодні не можемо вплинути. Думаю, що такими діями вирішуються різні "проблеми".

Очевидно те, що в результаті всіх цих змін частка в бізнесі, яка належить спадкоємцям, суттєво зменшилася й продовжує зменшуватися.