Україна vs Жеваго: ні війни, не мирової

09 червня, 2020, 08:30 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Хто зливає справу про шахрайство в банку "Фінанси і кредит"?

Україна vs Жеваго: ні війни, не мирової

План був просто блискучим: аудити фіксують розкрадання в банках-банкрутах; розслідування доводять причетність до цього власників банків; детективи шукають активи власників за кордоном; держава, наступаючи єдиним фронтом, веде ексвласників банків у суди та ставить перед вибором - або мирова угода з поверненням якщо не всього, то більшої частини украденого, або в'язниця. І власники, звичайно ж, готові платити. Першим мав бути Костянтин Жеваго, за ним Олег Бахматюк, а далі торованою доріжкою. Але все пішло не за планом...

У вівторок, 2 червня, Апеляційний суд столиці зняв арешт із акцій компанії Ferrexpo Костянтина Жеваго. Через два дні адвокат бізнесмена повідомив, що цей же суд не виявив підстав і для взяття самого Жеваго під варту, а торішню постанову Печерського райсуду Києва про його арешт скасовано. Справа розвалюється на очах, хоча ще в січні 2020-го здавалося, що викрутитися Жеваго вже не зможе. Ні, проблема не в доказах, а в тих, хто доводить.

Різні розслідування розтрати й розкрадань у банку "Фінанси та кредит" ведуться з 2016-го. Але влітку минулого року в справах намітився очевидний прогрес, а в жовтні директор ДБР Роман Труба повідомив про те, що підозрюваний Жеваго в розшуку в Україні, й готується його оголошення в міжнародний розшук. У грудні 2019-го суд заочно обрав запобіжний захід для Жеваго у вигляді арешту. А в січні 2020 року наклав арешт і на його частку в компанії Ferrexpo.

І от уже в травні суд знімає арешт із самого Жеваго, бо не вважає, що він може переховуватися від слідства, а надані суду матеріали не містять доказів того, що Жеваго було таки оголошено в міжнародний розшук.

Щоб було зрозуміло читачеві, просто так арештувати людину не можна. Підставою для арешту можуть бути підозри слідства, що вона переховуватиметься від правосуддя і має таку можливість, уже переховувалася або переховується, тобто перебуває в розшуку, зокрема в міжнародному. А в матеріалах справи (https://reyestr.court.gov.ua/Review/89514951) ми виявили, що в розшук Жеваго слідчі ДБР оголошували не тому, що він переховувався від правосуддя, а тому що вони не могли встановити його місцезнаходження, що абсолютно різні речі. А ще, що слідчий ДБР справді виносив постанову про оголошення Жеваго в міжнародний розшук, от тільки ні Генеральний секретаріат Інтерполу, ні бюро Інтерполу в Україні його чомусь не одержали. І, здається, винуваті тут не поштова служба, і не Інтерпол.

ДБР свідомо грає на боці Жеваго. Саме завдяки старанням його слідчих Жеваго, згідно з матеріалами справи, не переховується від правосуддя й не оголошений у міжнародний розшук, а в судді Апеляційного суду з'явилися залізобетонні підстави зняти з нього арешт в Україні.

А коли вже сам Жеваго не під арештом і не в розшуку, то й підстав для арешту акцій його компанії теж немає, вирішив той же Апеляційний суд, завдяки ДБР.

Ми не знаємо, які матеріали надавали суду слідчі, і не уявляємо, що вони встановили під час свого розслідування, але готові поділитися з ними інформацією, яка є у редакції, якщо їм бракує доказів у цій справі.

Історія шахрайства в банку "Фінанси та кредит" типова для України: пов'язані з власником банку фірми беруть у нього кредити, частково цими кредитами гасять попередні позики, частину грошей виводять в офшори під виглядом оплати фіктивних поставок. І докази цього є, адже не лише Приватбанку пощастило з forensic-аудитом, їх провели для всіх великих банків, які залишили ринок. Якісь із них більш переконливі, якісь менш. Документ, присвячений схемам у банку Жеваго "Фінанси та кредит" - з гідних. От чому ми не розуміємо, які можуть виникнути проблеми з доказом зловживань у банку в органів слідства. Крім змови з підслідним, звичайно.

Згідно з даними аудиторів, банк був збитковим із 2014 року. І реальні збитки, завдані банку його колишніми топ-менеджментом і власником, - це не заявлені 2,5 млрд, а всі 9 млрд грн. Просто довести решту складніше.

Наприклад, банк маніпулював фінансовою звітністю, щоб одержувати стабілізаційні кредити НБУ, а потім ці гроші виводилися через карткові рахунки. Із лютого по вересень 2015-го з кореспондентського рахунку банку в НБУ в цьому напрямку "витекло" 722 млн грн. До речі, про карткові рахунки. На момент виведення банку з ринку найбільша заборгованість за ними була, ви здивуєтеся, в Аліни Жеваго й Костянтина Жеваго - разом понад 10 млн грн і 10 тис. дол. І, звичайно ж, це були не єдині операції з інсайдерами в банку.

Банк хронічно видавав кредити "своїм", точніше, афілійованим із Жеваго компаніям. Зокрема кредитів пов'язані особи одержали приблизно на 3,2 млрд грн, і призначалися вони для погашення раніше взятих кредитів цих компаній. Звичайно, у результаті взагалі нічого не погасили, записавши цю суму в збитки. На 1 жовтня 2015-го обсяг негативно класифікованих кредитних операцій у банку перевищив 17 млрд грн і становив 48,5% усього кредитного портфеля. Банк досягнув максимумів (що погано) за всіма нормативами кредитного ризику НБУ, по суті, в ньому взагалі не було політики управління кредитними ризиками. І не зуміти довести хоча б кілька епізодів із сотень зловживань можна тільки навмисно.

Візьмемо хоча б улюблених валютних позичальників банку - компанії "Схід-Руда", "АвтоКрАЗ", "Затока-Метал", "Стаханівський вагонобудівний завод" і Торговий дім "РендР коммодітіз". Вони всі так чи інакше були пов'язані або з банком, або з його власником. Банк їх використовував для виведення коштів за кордон. Компанії брали кредити, загалом - майже 4 млрд грн, нібито для оплати товарів. Причому отоварювалися всі вони в однієї компанії - Logistic solution international Ltd. з Британських Віргінських Островів. Укладали контракти з обов'язковою передоплатою, перераховували гроші, а потім контракти не виконувалися, а гроші не поверталися. Все це тривало навіть після того, як НБУ відніс банк до категорії проблемних, установивши низку обмежень, зокрема на операції з інсайдерами або пов'язаними з банком особами.

Костянтин Жеваго стверджує, що навіть якщо в банку й були зловживання, то в усьому винуваті менеджери, котрі за спиною у власника, який ні про що не підозрював, грабували банк. Та тільки всі ниточки в схемах банку приводять не до колишнього голови правління В.Хливнюка й не до його заступника В.Голуба, а до самого Жеваго. Logistic solution international Ltd., наприклад, володіє 99% статутного капіталу ТОВ МТК, яке є співвласником ПАТ "Росава" з бізнес-орбіти Жеваго. Крім того, ТОВ МКТ є акціонером компанії "Київмедпрепарат", яка була власником 4,7% банку "Фінанси та кредит". А ще адреса Logistic solution international Ltd. через прекрасний збіг обставин така сама, що й адреса компанії Invertex Ltd., власником якої є сам Костянтин Жеваго.

Щоб зрозуміти, як у банку було організовано кредитну політику й наскільки там геть усе й усі були пов'язані, поглянемо ще на двох позичальників фінустанови. Компанія "Техніка Мрії" уклала з банком 2010-го договір про надання відновлюваної кредитної лінії в розмірі 16 млн дол. Згодом сума кредитної лини зростала, досягнувши максимуму в 65 млн дол. А терміни кредитування і кінцевого погашення подовжувались аж до літа 2015-го. Інша компанія - "Вояж Т" - також домовилася з банком про надання кредитної лінії, тільки вже 2014-го. У неї ліміт кредитування виріс із 27 млн дол. до 58 млн, а термін погашення зсувався до вересня 2015-го, тобто до моменту визнання банку неплатоспроможним. Обидві ці компанії поєднує і підозріла лояльність менеджменту банку, й те, що обидві вони, як і сам банк, у результаті збанкрутували. Але не тільки це. Протягом 2014-го, наприклад, компанія "Техніка Мрії" тричі погашала заборгованість перед банком за рахунок коштів, які одержувала як фінансову допомогу від компанії "Вояж Т", що не мала доходів, не пояснила, навіщо їй кредитна лінія, і витрачала все отримане від банку на поповнення рахунків інших компаній і погашення їхніх кредитів.

Якби це був одиничний епізод, але ні, вся історія банку "Фінанси та кредит" складається з подібних епізодів. Чого тільки варте масове погашення за місяць до введення тимчасової адміністрації кредитів, пов'язаних із колишнім власником позичальників, облігаціями нідерландського підрозділу банку - F&C Ukraine BV, вартість яких, як ви розумієте, стала нульовою після банкрутства материнського банку.

Тож матеріалів, що дозволяють притягнути Жеваго до відповідальності, цілком достатньо, було б бажання. Обсяг інсайдерських кредитів у банку на момент його банкрутства досягав 76%. Бери будь-який і копай. От лише і ГПУ, і Нацполіція, і НАБУ, і ДБР, копаючись у цій історії, скоріше, закопують справи, а не докопуються до правди.

Та припустимо, що хтось із них усе-таки досягнув успіху, довівши відповідальність власника за доведення банку до банкрутства. Згідно з ідеальним планом, власник у такому разі має вибирати між в'язницею і мировою угодою, щоб відшкодувати украдене. Але в реальності, навіть якби держава дуже захотіла, вона не зможе запропонувати Жеваго мирову. Навіть Бахматюку, який сам був готовий, щоправда, на вигідних тільки йому умовах, щось повернути, запропонувати нічого - механізму мирових угод у нас досі немає. Без нього будь-яку угоду з державою, написану на коліні, можна назвати "політичним тиском" на ексвласника банку та оскаржити в суді. Саме так усі вони нині пояснюють, чому їх банки розвалилися від першого подиху кризи, - через політичний тиск на їхніх власників, виявляється. І чіткий юридичний механізм мирової угоди має не тільки передбачати конкретні умови визначення сум, їх розподілу й черговості погашення, а й постійну ймовірність того, що на кожному етапі колишні власники банків розгортатимуть цей процес у зворотному напрямку.

Попередній механізм мирових угод було вписали в проєкт закону "про банки" (який потім став "антиколомойським"), але потім десь у верхах передумали й прибрали його з законопроєкту. Відтоді ніхто ні в НБУ, ні в КМУ, ні тим більше в ОП не повертався до цього питання. І це багато що говорить про реальне бажання завершити все-таки очищення банківської системи справедливим добровільним погашенням боргів з боку колишніх власників, які збанкрутували свої банки.

Історія з Жеваго - у цьому випадку лише один, не наймасштабніший, але красномовний приклад. Сороміцький приклад, який іще раз підтверджує, що нинішня держава загалом, як і кожен її орган окремо, безсилі й безвільні. Приклад, який чітко дає зрозуміти іншим, що безкарність можлива, що вийти сухим із води реально, що вести банківський бізнес можна "як раніше", потім завжди зможеш домовитися.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК