Російські «сушки» з грузинським чифирьом

30 грудня, 2022, 18:37 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Російські «сушки» з грузинським чифирьом
© Военный информатор

Резонансний судовий процес між КМДА та ТОВ Київ-Термінал, який загрожує бюджету столиці втратою близько 4 млрд грн, має привернути увагу не тільки чиновників виконавчої влади, але й СБУ та РНБО. Оскільки власник компанії-позивача, схоже, виявився ласим не лише до муніципальних грошей та землі, але й причетним до структур Міноборони РФ, що відновлюють боєздатність російських військово-повітряних сил.

В сауні перед Януковичем та Медведевим не виступав – не по “поняттях”

Історія про те, що «авторитетний» російський підприємець грузинського походження Тамаз Сомхішвілі, прикриваюсь статусом «британського інвестора», намагається відсудити у Києва $100 млн під час війни, наробила багато галасу. Нагадаємо, що в 2007 році компанія Сомхішвілі «Київ Термінал» виграла тендер на реконструкцію Харківської площі, роботи не проводила, але тепер вимагає компенсації від міської влади за «неотриманий прибуток».

Багато спостерігачів розцінило те, що відбувається як ще одну чергову спробу гібридного впливу на Україну з боку росії, враховуючи, що Сомхішвілі був одним з засновників російського «Лукойлу» та начебто представляв інтереси російської кримінальної спільноти, тісно пов’язаної зі спецслужбами. Ба більше, на засіданні Північного апеляційного господарчого суду 21 листопада, представник відповідача, юрист КМДА передав суду лист Мін'юсту України, де із посиланням на дані ГУР МО повідомлялося, що Тамаз Сомхішвілі досі є громадянином росії.

Натомість адвокат Сомхішвіли, керуючий партнер в Україні  адвокатської компанії «Вольф Тайс» Тарас Думич під час  спілкування з журналістами назвав претензії до свого підзахисного інформаційною кампанією і наголосив, що його клієнт народився у Грузії, проживав на території Сибіру з 1978 року, де дійсно займався бізнесом, пов’язаним із видобуванням та експортом нафти, в тому числі, володів нафтовим родовищем, але буцімто вже 14 років не проживає в росії. Також юрист зауважив, що до повномасштабного вторгнення із російським бізнесом співпрацювало багато українців.

«Лукойл в Україні була однією з найбільших енергетичних компаній, а тепер ви кажете, що через це мій клієнт в чомусь винний? Він не виступав в сауні перед Януковичем і Медведєвим», - повідомив Думич журналістам.

Під час розмови з представниками медіа пан Думич озвучив декілька взаємовиключних тез. Зокрема, він сказав, що його підзахисний цілком лояльний до України, але робити заяву про її підтримку не буде, як і заяву про засудження дій путіна. Також адвокат зауважив, що готовий почекати кінця війни в процесі і водночас згоден отримати компенсацію у вигляді аналогічної земельної ділянки в Києві - вже не Харківської площі, а іншої. В іншому випадку він не виключив можливості звернення до міжнародного арбітражу у рамках урядового договору України та Великої Британії, громадянином якої зараз є Сомхішвілі. Адже, як сказав «британський інвестор» після засідання, де було публічно оголошено про його російський паспорт, «тут (в Україні-ред.) ми справедливості не досягнемо».

Палкі промови адвоката Думича  були доволі цікавими. Особливо та частина, в якій стверджувалось, що «британський інвестор» вже 14 років не живе в росії і ніколи не робив шкоди Україні.

Як виявилось, це не зовсім так.

«Фамильный дом» британського інвестора в Москві

Від джерел у правоохоронних органах ми отримали ксерокопії, які схожі на копії російських документів – російського закордонного паспорта пана Сомхішвілі, а також довідок федеральної міграційної служби, які можуть свідчити про наявність у нього також чинного внутрішнього паспорта рф та інших документів ФМС, які можуть свідчити про те, що мешкав «британський інвестор» не тільки в Сибіру, але і в москві, де мав кілька адрес реєстрації та проживання з 1995 по 2022 роки.

Твердження про те, що пана Сомхішвілі не було в росії останні 14 років, схоже, спростовується датами у згаданих документах. Зокрема, датою видачі його закордонного паспорта – це 2012 рік, тобто 10 років тому, а також датами реєстрації у москві – у 2018 та 2021 роках. Зрозуміло, що для того, щоб отримати реєстрацію у москві, потрібна особиста присутність та чинний російський паспорт. Бачимо, що було як перше, так і друге.

Є і інші джерела, які можуть свідчити , що Сомхішвілі проживав із дружиною в москві. Наприклад, протоколи «Товарищества собственников жилья "Фамильный дом "Воробьево». Це елітний ЖК, що знаходиться на вулиці Косигіна, 13 у москві. Як випливає з цих протоколів, Тамаз Валеріанович Сомхішвілі та його дружина Василець Олена Вікторівна володіють двома квартирами у будинку і є уповноваженими власників помешкань.

Ну а “британським інвестором” пан Сомхішвілі став у 2007 році, одружившись з громадянкою Великої Британії. Про це може свідчити довідка міграційної служби міста Когалим Ханти-Мансійського автономного округу. Документальних підстав називати цей шлюб фіктивним ми не маємо, але якщо вірити копіям згаданих документів, то щонайменше з 2015 року Сомхішвілі надавав перевагу москві перед Лондоном, а серцем новонаверненого британця володіла уродженка міста Армянськ Олена Василець, про яку трохи згодом.

Чи шкодять Україні «Штурмовики Сухого»?

 Ну а тепер до питання потенційної шкоди для України від дій «британського інвестора». Головним публічним активом Тамаза Сомхішвілі в Грузії є ТС-Холдинг. З цілою низкою напрямків діяльності: тут і лабораторії інновацій, і видобуток, і переробка, і телекомунікації, і освіта, і рекреація, і навіть авіація.

На авіації й зупинимось. У 2015 році Сомхішвілі створив компанію Airplane Technics, яка мала обслуговувати цивільну авіацію – великі Боїнги, Ейрбаси та Ембраєри. Але бізнес не пішов, і в 2017 компанія припинила існування. Але це була венчурна інвестиція. З західним світом відносини не склалися, проте чудово склалися з «русским миром».

На сайті ТС-Холдинг зазначений партнер – TAM Management. TAM Management – це приватна компанія, що контролює Тбіліський авіаційний завод  - Joint Stock Company Tbilaviamsheni, який виготовляє та ремонтує військову авіатехніку ще з часів СРСР.

Але завод - не просто партнер ТС-холдингу, а особливо довірений партнер, адже до його правління входить людина на ім’я Георгій Тамазович Сомхішвілі. Схоже, це син «британського інвестора», який також, за дивним збігом обставин, мешкає у москві.

enreg.reestri.gov.ge
enreg.reestri.gov.ge

Що ж, сказав би, мабуть, на це адвокат Думич, ну контролює авторитетний грузинський бізнесмен, він же «британський інвестор», місцевий авіазавод. І що? Це, мовляв, внутрішні грузинські справи. Але ні, ці справи безпосередньо стосуються України. По-перше, спеціалізацією заводу є ремонт бойової авіації, а по-друге, значна частина авіації, яку ремонтує завод  – є російською.

Також завод має представництво в москві, і не просто має - а є співзасновником ООО "НПК "Штурмовики Сухого", яке займається ремонтом винищувачів та штурмовиків СУ для російської армії. ООО "НПК "Штурмовики Сухого" має 11 державних контрактів з ремонту авіаційної техніки в РФ і перемагає у більшості тендерів.

Головний замовник ООО "НПК "Штурмовики Сухого" – російське державне підприємство «121 авіаційний ремонтний завод», який є флагманом військового авіаремонту рф і займається модернізацією винищувачів Су та Міг – однієї з основних ударних сил російської армії  у війні проти України.

Отже, відсудити у Києва $100 млн намагається та сама людина, яка має, так би мовити «непрямий стосунок» до відновлення пошкоджених російських «Сушок» та «Мігів», які вбивають українців і знищують наші міста. Прикрий збіг обставин? Ні. Тамаз Сомхішвілі недаремно не хоче робити заяви на підтримку України. По-перше, йому це нецікаво з точки зору бізнесу. По-друге, цінності та настрої його родини цілком проросійські. Про це яскраво свідчать слова та вірші його дружини Олени Василець, про яку ми вже згадували вище. Олена - членкиня союзу письменників росії. Нижче наведені зразки її, так би мовити творчості.

«Когда по делу на расправу на риск толкал его момент, согласно важному уставу по следу шёл дешевый мент». Це, мабуть, ліричне присвячення чоловікові.

А ось про війну в Україні.

«И цветы кто-то первые сложит, у могилы твоей помолчит. Только совести крик не тревожит тех, кто начал Донецкий конфликт».

«Я не делю ни Украину, ни Россию, ни Грузию, которую считаю третьей Родиной. Я родилась на Украине, в Крыму, жила в России, а Грузия подарила мне супруга - бизнесмена Тамаза Сомхишвили».

Такі справи. Ті, хто «не ділять Україну, Грузію та росію», у 2008 вбивали грузинів, а сьогодні вбивають українців.

Вся ця історія здається дуже дивною і майже фантастичною, оскільки демонструє два паралельних світи, дві України. В одній – місто-фортеця Бахмут і за півтори доби люди збирають донатів на 60 БТР для ЗСУ. В іншій – людина, відома у певних колах як «Тамаз Тобольский» має непрямий стосунок до ремонту російських «сушок» і намагається «поцупити» $100 із київського бюджету.

Related video

А ми чекаємо відповідь на питання,  чому Сомхішвілі досі не під санкціями, хоча його дії цілком очевидно загрожують національній безпеці, оскільки його бізнес-структури пов’язані з російським оборонним комплексом. Українські органи безпеки, передусім СБУ та РНБО, мають достатньо ресурсів та повноважень, аби викрити цей вплив і вжити заходів. Цей матеріал можна вважати офіційним повідомленням про злочин.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК
}