Страсті за "Металістом"

05 лютого, 2020, 20:57 Роздрукувати Bипуск № 1280, 1 лютого-7 лютого
Відправити
Відправити

Для описання ситуації з харківським клубом хочеться вдатися до шахової термінології. Попри те, що йдеться про футбол, розміщення фігур на полі нагадує чи то пат, чи то взаємний цугцванг. Але чи так це?

Страсті за "Металістом"
© Харьківська ОДА

Днепр Час
Футбольний клуб "Металіст" - одна з візитівок Харкова. Поряд із Держпромом, Дзеркальним струменем та пам'ятником Шевченку в однойменному саду. Тому за знищенням команди, заснованої майже 100 років тому, з болем спостерігали не тільки вболівальники, а й усі, кому небайдуже рідне місто.

Футбольний клуб - це не тільки гравці, тренери та менеджмент. Це ще й інфраструктура. І персонал, який її обслуговує.

Недавно ім'я легендарної команди знову зазвучало. Правда, йшлося вже не про спортивні досягнення, а про майно клубу.

На початку року ЗМІ поширили звістку про передачу цього майна в державну власність. У тих, хто хоч якось стежив за долею "Металіста", це повідомлення могло викликати відчуттю дежавю. Адже 2017-го Юрій Луценко вже нібито націоналізував комплекс.

І ось 3 січня, за дорученням голови Харківської обласної державної адміністрації Олексія Кучера, до Державного реєстру нерухомості було внесено Vip-сектор стадіону "Металіст", підтрибунні приміщення південної та північної трибун, футбольну академію й тренувальну базу клубу в смт Високий Харківського району.

Усі ці об'єкти, а також нематеріальні активи та корпоративні права ПАТ "ФК Металіст", ТОВ "Металіст Холдинг" і ТОВ "Металіст-Арена" відійшли державі ще в серпні 2017 року, коли до активів оточення Віктора Януковича, за клопотанням Генпрокуратури, було застосовано процедуру спецконфіскації. Їхня орієнтовна вартість становила 220 мільйонів доларів, 65 із яких - те ж таки майно ФК "Металіст". Рішення про конфіскацію виніс Соснівський районний суд Черкас, а публічною промоцією процедури займався тодішній генпрокурор Юрій Луценко.

З якоїсь причини майно "Металіста" так і не опинилося в розпорядженні Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) - профільного відомства, створеного, зокрема, для управління конфіскованими об'єктами. 11 квітня 2018 року Кабінет міністрів своїм розпорядженням передав майно клубу в управління Харківської ОДА.

В уряді стверджували, що "прийняте рішення дасть можливість Харківській облдержадміністрації реалізувати права держави як власника майна та забезпечить його ефективне використання".

Таким чином, у руках ХОДА мав опинитися практично повний комплект інфраструктури клубу на додачу до поля стадіону "Металіст", яким управляє обласне КП.

Однак передача майна трохи затягнулася: згідно з реєстром, конфісковані активи залишалися власністю попередніх власників.

Очолювала ХОДА тоді Юлія Світлична, яка в публічній площині демонструвала підвищену увагу до футболу. Після трирічної перерви українська збірна знову стала приймати гостей на полі "Металіста". Було також зняту впроваджену через війну в Донбасі заборону на проведення єврокубкових матчів у Харкові. Соратники Світличної називають повернення великого футболу до Харкова її заслугою. Як і передачу області конфіскованих у Курченка підтрибунних приміщень стадіону.

"Саме Харківська ОДА вийшла з ініціативою повернення цих приміщень у держвласність. За подальший технічний процес передачі та перереєстрації об'єктів відповідає вже територіальний орган юстиції і реєстратори, які діють виключно в рамках закону", - пояснив у коментарі DT.UA колишній заступник Світличної Анатолій Бабічев.

Як знищували "Металіст"

У грудні 2012 року група компаній Сергія Курченка "ГазУкраїна-2009" повідомила про "досягнення домовленостей" із Олександром Ярославським про купівлю "Металіста". Суму угоди Курченко називав "справедливою", уточнюючи, що заплатив за клуб менше 100 мільйонів доларів (ЗМІ писали про 70 мільйонів).

Втім, у Харкові те, що сталося, продажем не називали. Констатуючи, що клуб у Ярославського не купили, а "віджали". Тому що младоолігарху знадобилася статусна "іграшка".

ФК Металіст

Армія вболівальників зустріла новину про зміну власника з неприхованим роздратуванням і побоюванням за долю команди. Але не здивувалася. Таких угод з участю членів "Сім'ї" Януковича (Курченко сприймався не інакше, як один із її "гаманців") тими роками відбувалося чимало. До Євромайдану залишався всього рік, але наприкінці 2012-го були всі підстави вважати, що "влада сильна як ніколи".

Та й сам Ярославський у заяві про складання повноважень директора ФК "Металіст" дав зрозуміти, що отримав "пропозицію, від якої не можна відмовитися". Джерела DT.UA, близькі до оточення бізнесмена, зазначають, що втрату клубу він переживав дуже болісно. І річ була не тільки у 570 мільйонах доларів, вкладених власником у клуб, гравців та інфраструктуру. І, звісно ж, не в півтора мільйонах, виплачених Олександру Фельдману за "Металіст" у 2005 році. За сім років "епохи Ярославського" команда, яка раніше не піднімалася вище 5-го місця в Чемпіонаті України, шість разів поспіль ставала його бронзовим призером і непогано показала себе на єврокубках.

Олександр Ярославський
Олександр Ярославський
kp.ua

За словами Ярославського, рішення про продаж клубу було прийняте в умовах "безпрецедентного психологічного тиску" на "Металіст". Очевидно, йшлося, у тому числі, про мера Харкова Геннадія Кернеса. Який проводив активну кампанію з "повернення в комунальну власність міста" домашнього стадіону команди. Після цього Ярославський і Кернес не спілкувалися сім років. Їхнє публічне примирення продемонстрували публіці, яка нічого не підозрювала, цієї новорічної ночі.

Як показав час, побоювання за долю харківського футболу виявилися немарними. Курченко обіцяв "Металісту" успіх і процвітання, але став ліквідатором легендарної команди.

Ярославському довелося відмовитися від "Металіста", коли команда перебувала ледь не на піку форми. Скандальні розбірки і штрафні санкції УЄФА за "договірний" матч із "Карпатами" були вже позаду. До того ж у футбольну інфраструктуру перед Чемпіонатом Європи було вкладено чималі гроші. Ярославський не приховував, що вважає проведення Євро-2012 у Харкові своєю заслугою.

"Металіст" виявився тим локомотивом, який витягнув наше місто… У Харкова не було жодних шансів прийняти матчі Євро-2012. Ми побудували інфраструктуру, якої вимагали стандарти УЄФА", - згадував Ярославський у 2018 році.

Срібло Української прем'єр-ліги в сезоні 2012/2013 року, що забезпечило "Металісту" вихід у Лігу чемпіонів УЄФА, стало лебединою піснею команди. Курченко, який втік із України після перемоги Революції Гідності, перестав фінансувати клуб. Упродовж року команду залишили провідні футболісти і головний тренер Мирон Маркевич. Уже 2016 року "Металіст" втратив професійний статус, і кинута напризволяще команда фактично припинила існування.

У червні 2017 року Господарський суд Харківської області запустив процедуру банкрутства ПАТ "ФК Металіст", до якого вишикувалася черга охочих отримати зароблені гроші. Вимоги клубу виставили гравці, тренери та співробітники, а також ряд юридичних осіб. Загальна сума заборгованості становила 40 мільйонів доларів. За словами Ярославського, вона значно більша - 60–70 мільйонів.

Левова частка накопичених Курченком боргів - невиплачені гравцям зарплати. Насамперед - дорогим легіонерам.

Абсолютним рекордсменом став бразилець Клейтон Шав'єр, який висунув клубу вимоги на понад 263 мільйони гривень. На другому місці - захисник Папа Гуйє з Сенегалу, якому клуб заборгував майже 138 мільйонів гривень. Сума претензій бразильського нападника Вілліана Гомеса ді Сікейри наближається до 80 мільйонів гривень. Його співвітчизник Родріго Моледо недоотримав майже 68 мільйонів гривень зарплати. Захисник Іван Кобін і воротар Владімір Дішленкович мають намір стягнути понад 43 і майже 38 мільйонів гривень, відповідно.

Загалом, сума заявлених футболістами вимог становить близько 33,5 мільйона доларів.

Крім того, клуб встиг нагромадити серйозну податкову заборгованість, а також тривалий час не оплачував оренду й "комуналку".

Обласне управління Державної фіскальної служби виставило "Металісту" рахунок на 17 мільйонів гривень. Понад 5 мільйонів гривень команда заборгувала КП "Обласний спортивний комплекс Металіст" за оренду поля однойменного стадіону. Борги клубу перед "Харківобленерго" і "Харківгаззбутом", а також Височанською селищною радою обчислюються сотнями тисяч гривень.

Таким чином, сума боргів "Металіста" може дорівнювати, а то й перевищувати вартість конфіскованих у Курченка активів.

Ще один шанс для "Металіста"?

Влітку 2016 року в Харкові з'явився футбольний клуб "Металіст 1925", який за три роки пройшов шлях від аматорської команди до учасника Першої ліги Чемпіонату України. Спонсорують клуб кілька харківських компаній та бізнесменів.

Юридично, "Металіст 1925" не має жодного стосунку до легендарної команди. Хоча ріднять їх не тільки назва, жовто-сині командні кольори, а й люди. Першим тренером команди став колишній гравець і тренер "Металіста" Олександр Призетко, а основою першого складу - вихованці футбольної академії. Значна частина персоналу збанкрутілого клубу продовжила працювати в новому. Також "у спадок" "Металісту 1925" "дісталися" футбольна академія і тренувальна база у Високому. Приміщення яких (як ми пам'ятаємо) були конфісковані в Курченка й передані в управління ОДА.

Співзасновник і голова наглядової ради "Металіста 1925" Сергій Стороженко з 2014 року обіймав посаду радника голови облдержадміністрації. Стороженко - відомий футбольний функціонер, колишній віцепрезидент Федерації футболу України і давній знайомий Ярославського.

Металіст 1925

Стороженко пояснював, що "Металіст 1925" користується згаданими об'єктами на правах оренди. Понад те, сплачує всі комунальні платежі й навіть вкладає власні кошти в ремонт чужого майна. Рятуючи тим самим його від руйнації. Слова Стороженка підтверджує й гендиректор ТОВ "ФК Металіст 1925" Володимир Лінке.

"Всі документи про використання навчально-тренувального центру є. Зараз будемо оформляти відносини з державною структурою", - повідомив він DT.UA.

Лінке не став називати суму, витрачену клубом на підтримку інфраструктури "Металіста", зазначивши, що йдеться про "чималі цифри".

"У Високому ми реконструювали басейн, відремонтували тракторну техніку, футбольні поля, системи їх підігріву та поливу, впорядкували підвальні приміщення. Ми замінили прожектори електроосвітлення на полях дитячої школи, вклали чималі гроші в ремонт автобуса", - перелічив гендиректор "Металіста 1925".

При цьому, за словами Стороженка, на майні "Металіста" досі міг заробляти Курченко.

"З усіх приміщень, які використовуються ПАТ "Металіст", отримують незаконні доходи. І ми не знаємо, куди йдуть ці гроші", - заявив торік у грудні колишній радник Юлії Світличної нинішньому голові ОДА під час робочої наради на стадіоні "Металіст".

Олексій Кучер також не виключає, що кінцевим бенефіціаром ситуації з "зависанням" активів "Металіста" міг бути власник клубу.

Харьківська ОДА

"Ще 2017 року суд конфіскував у власність держави майнові права на харківський футбольний клуб "Металіст". А вже навесні 2018-го вийшла відповідна постанова Кабміну, проте комусь було вигідно затягувати процес. На мою думку, вигодоотримувачами були приватні фірми, афілійовані з олігархом-утікачем Сергієм Курченком. Нині в цьому розбираються правоохоронні органи", - зазначив Кучер у коментарі DT.UA.

Він також підтвердив, що під час недавньої зустрічі з Ярославським говорив із ним про долю футбольної інфраструктури "Металіста".

"Ми обговорювали це... Пан Ярославський зазначив, що він зацікавлений у розвитку футболу в Харківській області. Однак над своєю участю в долі "Металіста" він ще розмірковує", - уточнив голова ОДА.

Однак, схоже, сам Ярославський озвучену Кучером і Стороженком версію про роль Курченка, м'яко кажучи, не підтримує.

Колишній власник клубу не дуже приємно відгукувався про команду-двійника, заявляючи, що "не знає такого "Металіста".

А також попрікав таких собі "біляфутбольних людей", що ті блокують процедуру банкрутства й користуються створеною ним інфраструктурою, уникаючи при цьому прямих обвинувачень на адресу Стороженка.

"Інфраструктуру свого часу побудував я, вимушений був її ніби "залишити", а зараз нею користуються, "розпилюють". Тому банкрутство невигідне тим, хто крутиться навколо цього", - говорив Ярославський у листопаді минулого року.

Про плани повернення у великий футбол взагалі та відновлення "Металіста" зокрема Ярославський говорить ухильно. Даючи зрозуміти, що повернути бренд і відродити команду він був би не проти. Але оплачувати нагромаджені Курченком борги бажання зовсім не має.

Ситуацію ускладнює й та ж таки "спецконфіскація". Безпосередньо ознайомлені з ситуацією співрозмовники DT.UA припускають, що після неї кредиторам буде набагато складніше домогтися задоволення вимог. У боржника, яким формально є ПАТ "ФК Металіст", а не Курченко особисто, не залишилося практично нічого, крім імені. Майно, яке Харківський суд міг пустити з молотка, щоб заплатити футболістам, уже конфісковане Черкаським судом. У рамках зовсім іншого, кримінального, а не господарського процесу. І борги після конфіскації нікуди не поділися.

Президентом ПАТ "ФК Металіст", згідно з реєстром, залишається Курченко. Він неодноразово заявляв, що розлучатися з правами на клуб наміру не має. Підстав побоюватися Лозаннського арбітражу в нього немає теж. Та й для українського правосуддя бізнесмен-утікач поки що недоступний.

Тим часом активи, корпоративні права й товарні знаки "Металіста" передано державі, і уповноважений орган управління ними - Харківська ОДА.

Навіть якби в харківського клубу якимось чином з'явився готовий його розвивати господар, то, на додачу до бренду й прав на історію досягнень команди, він отримав би купу боргів, які доведеться оплачувати з власної кишені. А до того ж - сумнівну процедуру, яку Курченко міг би оскаржити, наприклад, у Лондонському суді. Не кажучи вже про те, що через штрафні санкції УЄФА клуб міг би грати лише на аматорському рівні.

"Чи є рецепт вирішення заплутаної ситуації?" - поцікавилися ми в людини, небайдужої до клубу і рівновіддаленої від усіх фігурантів - Олександра Ярославського. "Певна річ, є. Не знаєш, як чинити, - чини за статутом. У цьому випадку - за законом. Процедуру банкрутства потрібно довести до кінця! Це раз.

Ніхто не повинен мутно наживатися на частинах інфраструктури "Металіста" - це два.

Сьогодні, по справедливості, власниками клубу є його кредитори, серед яких, до речі, держава - далеко не найбільший. Держава має розпочати переговори з футболістами та іншими донорами. Не можна кидати людей і компанії через стегно, ігноруючи їхнє право на їхні ж гроші. Тому необхідно домовитися про розрахунки з кредиторами - це три.

І чотири: саме рада кредиторів, як і повинно бути у випадку з банкрутством, має вирішувати долю майна клубу, включно з долею бренду. Інакше всі ці сурогатні піар-націоналізації будуть розбиті кредиторами в першому ж суді".

Ситуацію, що склалася в харківському футболі, розплутати без істотних для кожної із зацікавлених сторін втрат навряд чи можливо. І тому розмови про швидке відродження "того самого" "Металіста", які інколи ведуть місцеві цінителі футболу, поки що не підкріплені предметно. Принаймні необхідна для проведення єврокубкових матчів база в місті є. Отже, залишитися без великого футболу Харків дозволити собі не може.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК