Королі бензоколонок

Прикмета нашого часу — бензоколонка замість вирубаного скверу. Тому що сквер — він начебто спільний, тобто нічий, а от доходи від бензоколонки цілком конкретні. Причому для когось — від експлуатації об’єкта, а для когось — і на етапі створення.

І пристрасті навколо них вирують зовсім не дитячі. Років п’ять тому під час будівництва однієї з київських заправок на Лівобережжі ситуація призвела до людських жертв.

От і зараз у Вищому господарському суді України слухається справа про одну з київських заправок. При її прив’язці були порушені норми цілої групи законів України — «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про охорону атмосферного повітря», «Про планування та забудову території». А столична прокуратура з’ясувала, що будівництво «автозаправної станції становить підвищену екологічну небезпеку й може призвести до негативних наслідків для здоров’я, життя, умов життя мешканців прилеглих будинків».

Найсмішніше, що це ще далеко не найбільш кричущий варіант: було принаймні рішення міської влади про виділення. В інших містах, за бажання, обходяться і без цього...

Нещодавно до Верховної Ради надійшло звернення з Дніпропетровська. Суть справи — у центрі міста, на самому початку проспекту ім. Газети «Правда», розпочалося будівництво двох нових автозаправних станцій. При цьому спокійнісінько обійшлися без дозволів на таке будівництво.

Та їх і не видали б, тому що розміщення АЗС безпосередньо біля мосту створює загрозу як для самої споруди, так і для людей, які нею користуються. Що таке пожежа в районі мосту і скільки потім коштує його ремонт — кияни вже знають, а дніпропетровці не надто бажають дізнатися. У них і так під центральним мостом є будівля ресторану «1001 ніч», у якому нині розташовані гральні автомати. Причому з одержанням дозволів якось знову не склалося.

Загалом, щодо заправок, які будуються, прокуратура Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська порушила кримінальну справу за фактом самовільного будівництва споруд на самовільно зайнятих земельних ділянках, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України. Нею було встановлено, що «будь-які дозволи на будівництво АЗС на земельних ділянках на початку проспекту ім. Газети «Правда» державними органами не видавалися».

Більш того, слідчий прокуратури, який вів кримінальну справу, визнав об’єкти будівництва, уже побудовані на захоплених земельних ділянках, «речовими доказами» і доручив спецпідрозділу «Беркут» охороняти їх.

Прокурор Дніпропетровської області М.Косюта, у свою чергу, відрапортував перед народними депутатами, що «...у районі будинку № 1Б по проспекту імені Газети «Правда» м. Дніпропетровська в порушення чинного земельного та містобудівного законодавства невстановленою особою, без наявності правовстановлюючих документів на земельні ділянки та дозвільної документації на початок будівництва проводяться будівельні роботи зі зведення капітальних споруд. Відповідно до розрахунку, виконаного фахівцями Дніпропетровського міжміського відділу Управління з контролю за використанням і охороною земель у Дніпропетровській області, розмір збитків унаслідок самовільного заняття вищезазначених земельних ділянок становить 109,5 тис. гривень».

Здавалося б, закон восторжествував. Нічого подібного, це лише зав’язка.

Не минуло й місяця, як процес будівництва «неузгоджених» АЗС продовжився з новою силою. Причому ведеться воно серед білого дня на очах у бійців із «Беркута». Так би мовити, напрацьовуються речдоки для кримінальної справи. При цьому «беркутівці» байдуже спостерігають за будівництвом, вдаючи, що нічого протизаконного не відбувається.

Нічого не робить і слідчий прокуратури. Хоча за чинним законодавством слідчий наділений достатніми повноваженнями для проведення будь-яких дій з підтримки законності, й такі дії в цій ситуації є його обов’язком. Його пояснення щодо цього, за словами представників громадянської організації «Асоціація зелених України», просто чудове. Виявляється, він віддав матеріали прокурору Амур-Нижньодніпровського району, а той поїхав із ними до прокурора Дніпропетровської області...

Справді, ну як можна заборонити будівництво, якщо немає в руках папки з зав’язочками?

Проте доповідь якось затяглася, а от будівництво тривало, ніби нічого й не сталося. Високі договірні сторони явно вирішили, що дотримуватися закону можна й потрібно, але... не в цьому випадку. І хтось дав відмашку.

«Асоціація зелених України» у своєму зверненні навіть назвала прізвище народного депутата з фракції «Наша Україна — Народна Самооборона» (вихідця з місцевого УВС), який, на її думку, «курирує» питання. Про це вони заявили в зверненні до народного депутата з тієї самої фракції Ігоря Палиці.

Розуміючи, що це серйозне обвинувачення, вони просять ініціювати створення у Верховній Раді слідчої комісії з цього питання та щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

А також розібратися з логікою дій місцевих прокуратури та міліції. Ну і з «речдоками», тобто домогтися припинення будівництва горезвісних автозаправних станцій на початку проспекту.

Однак проблема далеко не місцева. Проблеми незаконного будівництва давно вийшли з-під контролю. Замість чіткої процедури узгодження об’єктів тріумфує принцип «як домовишся». Результати городяни постійно відчувають на собі. Згідно з нещодавнім опитуванням громадської думки, 91% дніпропетровців вважають екологічну ситуацію в місті неблагополучною.

Хоч як прикро, у повідомлення на кшталт «будівництво автозаправної станції... триває, попри розпорядження прокурора міста про його припинення... При цьому документ прокурорського реагування, який припиняє будівництво заправки на згаданій території, все ще діє... Прокурор міста вніс документи прокурорського реагування, в яких сказано, що будівництво АЗС має бути припинене до повного вирішення питання. І які ігноруються...» можна підставити назви ледь не всіх міст України. Просто вони нечасто піднімаються на рівень Верховної Ради. Дніпропетровськ-амурський випадок виявився надто вже кричущим.

Може, все-таки час розпочати не сумно констатувати факти, а діяти? Вже двадцять років на всіх рівнях безупинно говорять про правову державу. Теоретично існує досить струнка система видачі дозволів на будівництво об’єктів підвищеної небезпеки. От тільки шкода, що ті, хто її порушує, про це не знають. Тому що суворі правила існують здебільшого на папері...

У результаті й з’являються заправки на місці скверів, дитячих майданчиків чи взагалі впритул до житлових будинків. Те, що це суперечить нормам чинного законодавства, їхніх будівельників не хвилює. Працює принцип: «Були б зв’язки — прорвемося». І справді, нерідко «прориваються». А це вже потім мешканці будинків дихають бензином...

Був свого часу такий кінофільм — «Королева бензоколонки». Та нинішні королі пішли набагато далі.

Схоже, що єдиним ефективним методом припинення таких будівельних об’єктів стає їхнє блокування місцевими мешканцями. Тому що надії на активні дії нашої Феміди слабкі. Причини різні й далеко не завжди зводяться до некомпетентності та незнання обстановки. От і у своєму зверненні до І.Палиці дніпропетровці просять розібратися з «ознаками корупційної діяльності». А може, справді варто?

У зверненні до Верховного Раді були слова «про наслідки бездіяльності, потурання і покривання державними службовцями протиправних дій бізнесменів». «Ми переконані, — пишуть заявники, — що в Україні влада належить народу, і ви... докладете зусиль для того, щоб дати по руках чиновникам, які поставили себе над законом». Непогана надія. Остання?