Провокація планетарного масштабу?

06 квiтня, 2012, 14:34 Роздрукувати Bипуск № 13, 6 квiтня-13 квiтня 2012р.
Відправити
Відправити

Щойно провайдер стане хоч трохи відповідальним за те, що передається по його мережі, він почне регулювати, що саме вам як користувачеві можна читати чи дивитися, а що — ні.

Світовий ринок контенту за його обсягами можна нині порівняти з ринками зброї й нафти. І сьогодні навколо переділу цього ринку розгортаються серйозні баталії. Американські законодавчі ініціативи - SOPA (Stop Online Piracy Act) і PIPA (Protect IP Act), Міжнародна угода щодо боротьби з контрафактною продукцією (Anti-Couterfeiting Trade Agreement, ACTA) і, нарешті, український законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо регулювання питань авторського права і суміжних прав» №6523 - це публічні прояви війни між різними бізнес-моделями за величезний шматок пирога, що обчислюється трильйонами доларів.

Що ж насправді відбувається під егідою боротьби за права інтелектуальної власності - інтерв’ю з Олександром Ольшанским, головою Інтернет-асоціації України і співорганізатором Форуму інтернет-діячів (iForum), найбільшої офлайн-конференції в Уанеті. Цього року вона відбудеться 17 квітня і приділить питанню інтелектуальної власності пильну увагу.

- Що собою являють процеси, результатом яких стали такі ініціативи, як SOPA і PIPA, ACTA і український законопроект №6523?

- Це всього лише зовнішні ознаки конкурентної боротьби на величезному багатотрильйонному ринку. Суть цих процесів така. У світі є кілька бізнес-моделей виготовлення та розповсюдження контенту. Перша - найпростіша й архаїчна, коли споживач платить за все окремо: за контент, мережу і обладнання, через яке він входить у мережу. Усі наступні моделі - це перехід до непрямого одержання доходів. Це означає, наприклад, що споживач не платить за доступ до мережі, як у безплатному телебаченні, за неї платить виробник контенту. При цьому у виробника теж два шляхи одержати гроші: або зі споживача, стягуючи плату за перегляд, або, знову ж непрямо, з рекламодавця. Кінцевою та, можливо, недосяжною точкою, до якої прагнуть усі ці бізнес-моделі, є схема, коли споживач не платить ні за що: ні за пристрій доступу до мережі, ні за мережу, ні за контент. Усе оплачує рекламодавець.

- Як це вплине на розвиток Інтернету?

- В Інтернеті раніше все було побудовано на так званій технологічній нейтральності мережі, коли провайдер не мав права втручатися в трафік, який споживає користувач. Провайдер навіть не мав права знати, що там усередині. І таке законодавство було прийняте в усьому світі. Що відбувається сьогодні? Нині провайдерів намагаються законодавчо зробити відповідальними за деякі види трафіка, що передаються по його мережі, наприклад, аби він відповідав за поширення «нехорошої» інформації або інформації, захищеної авторським правом.

Та насправді це механізм провокації, який призведе до того, що законодавство вивернеться навиворіт. Бо щойно провайдер стане хоч трохи відповідальним за те, що передається по його мережі, він почне регулювати, що саме вам як користувачеві можна читати чи дивитися, а що - ні. І, відповідно, провайдер одразу ж спробує змінити бізнес-модель, стягуючи гроші з постачальників контенту.

- Тобто названі законопроекти призведуть до монополії провайдерів мереж?

- Це не монополія. Але йдеться про те, що законопроекти насправді не відображають того, що відбудеться в результаті їх ухвалення. Адже насправді їх застосування найбільш вигідне постачальникам мережних послуг. Тобто в результаті з’ясується, що постачальники мережних послуг почнуть контролювати потік інформації, одержуваної користувачами. Загалом тут нічого поганого немає, як я вже казав, це цілком природній процес - перехід від архаїчної бізнес-моделі до бізнес-моделей нового рівня, коли весь ланцюжок послуг - від створення контенту до поширення сигналу та обладнання - оплатить рекламодавець з допомогою прямої реклами, продакт-плейсменту та інших рекламних механізмів.

- У чому ж небезпека цього шляху?

- У тому, що законодавці нині зовсім не приділяють належної уваги політичній складовій. Завдання законодавця - розробити таку законодавчу базу, яка забезпечила б контроль за тим, щоб провайдери керувалися винятково економічними міркуваннями, регулюючи циркуляцію контенту по своїх мережах. Причому неважливо, якими ринковими механізмами вони користуватимуться - відкритими аукціонами чи іншими зручними для них схемами. Головне, щоб вони не мали змоги керуватися в цьому питанні особистими перевагами.

- А яку позицію, на ваш погляд, повинні займати українські законодавці?

- Їм треба розуміти, що Україна в цьому питанні не попереду планети всієї. І хоч би як ця війна розвивалася, слід по можливості якомога довше зберігати нейтралітет: намагатися не бути «на вістрі» та ухвалювати всі ці закони якнайпізніше. Щоб урахувати всі помилки, яких інші неминуче припустяться.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК