«Дніпроенерго»: зайти збоку?

Ми не раз уже писали про те, що боротьба за повернення в державну власність пакета акцій ВАТ «Дніпроенерго» має досить дивний вигляд. Складається стійке враження, що ряду чиновників контроль над енергокомпанією зовсім не цікавий, і вони охоче забули б, що в дер­жави там має бути 76% статутного фонду. От уже незабаром рік, як триває гра в піддавки. В результаті ситуація, яку легко можна було розрулити по гарячих слідах, восени 2007-го, стає дедалі більш заплутаною.

Лише завдяки принциповій позиції ряду акціонерів і реєстратора держава все ще може планувати продаж 60% акцій енергокомпанії на відкритому конкурсі. Щоправда, вдячність її досить специфічна. З одного боку, Кабінет міністрів визнав слушність вимог акціонерів і все ж таки скасував скандальне розпорядження про додаткову емісію. З іншого... А власне, що з іншого? Держава в буквальному сенсі пальцем не поворухнула, щоб реально відновити контроль над компанією.

У ВАТ «Дніпроенерго», як і раніше, сидить правління, дружнє «ДПЕК» (читай, вкрай шанований і всім необхідний Рінат Ахметов), і періодично радує публіку інформацією, що йому погрожує «рейдерським захопленням»... головний акціонер (76,04% акцій) — НАК «Енергетична компанія України».

Та це ще квіточки. Незалежного реєстратора енергокомпанії — ФК «Укрнафтогаз» — уже кілька місяців безупинно пресують по повній програмі. Нагадаємо, це найбільший у країні реєстратор із багаторічним досвідом роботи. Та варто було йому заїкнутися, що законні підстави для переписування реєстру «Дніпроенерго» відсутні, як почалося таке...

Спочатку в реєстратора спробували відібрати... всі реєстри енергетичних компаній (включаючи, звичайно, і «Дніпроенерго»). Лише тверда позиція Мінпаливенерго дала можливість цю загрозу відвести.

Далі — більше. В березні з подачі прокуратури відбулося захоплення компанії з фізичним вилученням частини документації. Причому, як зазначалося в пресі, відбувалося це «в рамках судового процесу між «Укрнафтогазом», Держкомісією із цінних паперів і фондового ринку, а також енергогенеруючою компанією ВАТ «Дніпроенерго». Річ у тім, що український фондовий регулятор систематично намагається позбавити реєстратора ліцензії на надання фінансових послуг на ринку цінних паперів — діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів...

Власне, щойно розпочався конфлікт, як Держкомісія із цінних паперів негайно почала перейматися проблемою обмеження прав акціонерів. Тільки не думайте, що йшлося про державу. Реєстратор пережив серію перевірок із тим самим питанням — «дотримання ліцензійних умов здійснення діяльності на ринку цінних паперів щодо внесення змін до системи реєстру ВАТ «Дніпроенерго», пов’язаних зі збільшенням статутного капіталу».

Тобто з тим самим розмиванням пакета акцій.

З листопада 2007 року по лютий
2008-го було проведено чотири такі перевірки, але якихось порушень не виявлено. Тобто по факту перевірки підтвердили, що підстав для внесення змін до системи реєстру «Дніпроенерго» немає. Результатом стала... вже згадана березнева спроба позбавити реєстратора ліцензії.

Щоправда, оскільки рішення комісії було дуже суперечливим, то незабаром його було призупинено в судовому порядку. А 9 квітня окружний адміністративний суд м. Києва взагалі визнав його неправомірним і скасував.

Однак не думайте, що на цьому все закінчилося.

У принципі, ніхто особливо не приховує, що мета опресування — примусити ФК «Укрнафтогаз» передати систему реєстру ВАТ «Дніпроенерго» більш поступливому реєстратору. Тим паче що в інших енергокомпаніях такі спроби мали успіх.

А коли ліцензію відібрати не виходить, на поверхню випливає інший спосіб — визнати реєстр, який ведеться реєстратором, втраченим.

Власне кажучи, такий сценарій розвитку подій прогнозувався експертами ще в березні під час виїмки документів. На щастя, досвід із визнання вилученого реєстру «втраченим і таким, що не підлягає відновленню» в держкомісії вже накопичено.

Проте тоді нібито обійшлося. Як з’ясувалося — ненадовго.

У березні ВАТ «Дніпроенерго» опублікувало інформацію про те, що дружнє «ДПЕК» правління компанії прийняло рішення передати ведення реєстру від ВАТ «ФК «Укрнафтогаз» тимчасовому реєстродержателю — ЗАТ «Промінвестбанк». От тільки основний акціонер компанії з таким рішенням не погодився, і на зборах акціонерів 21 березня прийняв легітимне рішення про укладення договору та передачу ведення реєстру ТОВ «Об’єднаний фондовий реєстратор — Запоріжжя». При цьому «Укрнафтогаз», попри всі труднощі, забезпечив проведення зборів.

До речі, на них акціонери звільнили склад правління й переобрали наглядову раду, до якої було введено представників держави. Здавалося б, усе.

Та колишнє правління проігнорувало волю акціонерів і, як і раніше, розрулює потоки. Так що по факту реєстр досі не передано. І метушня навколо нього триває.

Стало відомо про скаргу міноритарного акціонера «Дніпроенерго» з Донецька до Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку з вимогою... визнати втраченим реєстр акціонерів ВАТ «Дніпроенерго» й розпочати процедуру відновлення реєстру новим реєстратором.

Узагалі-то в реєстрі акціонерів частка цього пана ну вельми скромна, але йдеться не про це. Заяву написано на диво грамотною юридичною мовою, і зрозуміло, що писали її дуже серйозні люди. Зрозуміло також, у чий город камінь.

Наприклад, у заяві стверджується, що збори 21 березня не відбулися з вини «Укрнафтогазу». Той факт, що вони не лише відбулися, а й акціонерами (включаючи НАК «ЕКУ») було прийнято принципові рішення, уважний погляд міноритарія чомусь не помітив.

За інших умов заява особливого резонансу не викликала б. Перевіряли, чотири рази нічого не знайшли — ну, перевірять уп’яте. Проте експерти побоюються, що буде запущено більш витончений сценарій.

Формально перевірятимуть уже не реєстратора, а саму енергокомпанію. Так, за словами керівника економічних програм Центру досліджень корпоративних відносин В’ячеслава Бутка, можливий такий варіант: «...після отримання скарги ДКЦПФР ініціює проведення позачергової перевірки «Дніпроенерго». Про те, що сам він жодного стосунку до ведення реєстру не має, за бажання можна й забути».

При цьому нині чинний реєстратор — ВАТ «Фінансова компанія «Укрнафтогаз» — до перевірки не залучатиметься. М’яко кажучи, не факт, що його хтось про перевірку поінформує.

У результаті буде легко встановлений факт втрати системи реєстру. І вже на цій підставі нинішнім правлінням і наглядовою радою ВАТ може бути прийняте рішення про призначення тимчасового реєстратора, який «втрачену» систему відновлюватиме.

За словами експерта, нинішній реєстратор може навіть не дізнатися про те, що з подачі ДКЦПФР було створено подвійну систему ведення одного й того самого реєстру. Неважко також припустити, що у «відновленому» реєстрі в держави виявиться не 76, а 50% акцій ВАТ «Дніпроенерго».

У цьому разі Кабмін, який пропонує продати 60%, попри всі рішення судів на користь держави, глибоко не правий. Як і бюджет, який може не чекати надходження коштів від продажу пакета (йдеться про кілька мільярдів гривень), і енергетика, яка не отримає реальних, а не напівсимволічних інвестзобов’язань.

Загалом, сценарій невеселий і, на жаль, не фантастичний. Досі співробітники Держкомісії з цінних паперів і фондового ринку демонстрували таку готовність піти назустріч побажанням і максимально задовольнити «управлінців від «ДПЕК», що виникає мимовільне запитання — а там ще не забули, що перше слово в назві комісії — все ж таки «державна»? І якщо в результаті бездіяльності, а тим паче дій дер­жава ризикує втратити величезні кошти, то це серйозний привід замислитися про зміну місця роботи...

М’яко кажучи, неоднозначна й позиція судів. Як відомо, вони мають вирішувати питання неупереджено і в умовах змагальності сторін. Наскільки виконується перша умова, пропонуємо оцінити за таким фактом.

На початку червня 2008 року до Вищого господарського суду України надійшли касаційні скарги від ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу» та ВАТ «Павлоградвугілля» (обидва — акціонери «ДПЕК»).

У них шановні скаржники, як раніше й ВАТ «Дніпроенерго», просять усього лише... скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду, який визнав недійсними рішення тих самих зборів акціонерів від 27 серпня 2007 року, на яких було прийнято рішення про додаткову емісію.

Взагалі-то законність рішення запорізьких апеляційників уже підтверджена Верховним судом України постановою від 8 квітня 2008 року. Та це так, до речі...

Набагато цікавіша мотивація. Вияв­ляється, дві далеко не бідні структури лише нещодавно, 13 травня 2008 року, дізналися про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів ВАТ «Дніпроенерго». Причому дізналися з… Інтернету. Вражаюча неінформованість про найгучніший скандал у країні! Як кажуть, і року не минуло. Припустити, що в цих солідних організаціях не читають газет і не дивляться телевізора, м’яко кажучи, складнувато.

Особливо якщо пригадати, що саме на ВАТ «Дніпроенерго» вищезгадані структури начебто збираються проводити санацію.

Та ще цікавішою стала практично миттєва реакція з боку Вищого господарського суду.

Скарга надійшла на початку червня, була передана на розгляд одному судді, через два дні — вже іншому, і в результаті засідання призначено на 17 червня. Оперативність і чутливість більш ніж похвальні.

Особливо якщо пригадати, що дружні «ДПЕК» структури (тобто ті самі ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу» та ВАТ «Павлоградвугілля») 18 червня мають намір провести... збори акціонерів у «Дніпроенерго». Очевидно, чисто випадково до них буде приурочене й рішення ВГСУ. Можна навіть припустити, що воно буде дуже мудрим, а вже яким змагальним — і говорити не доводиться.

До речі, зараз депутати парламенту збираються вислухати голову ВГСУ — запитань до його відомства досить багато. Було б непогано почути і його погляд на мотивацію цієї справи. Телефонне право в нас уже було, а от інтернетне — це щось новеньке...

Тож наступні вівторок і середа очікуються для «Дніпроенерго» ненудними. Безсумнівно, що компанію відвідає група депутатів. Також цілком прогнозовано й те, що невигідні рішення будуть негайно оскаржені. А от ефективність участі НАК «ЕКУ» в цьому шоу — під великим питанням.

Та оптимізму вона не додасть. Фактично держава й досі не контролює ключової компанії у стратегічній галузі української економіки — електрогенерації. І це вже запитання не лише до судової системи, регуляторів фондового ринку, а й до уряду та правоохоронних органів. Панове, чи не час зайняти чітку позицію? Бажано державну. А то процес розхитування щось надто затягнувся.

За поточного розвитку подій в один прекрасний день чиновники ризикують дізнатися (з Інтернету, звичайно), що в дер­жави у ВАТ «Дніпроенерго» взагалі пакета акцій не лишилося...