Заручники Кримського півострова

28 березня, 2014, 19:50 Роздрукувати Bипуск № 11, 28 березня-4 квiтня 2014р.
Відправити
Відправити

На півострові заморожено близько 16 млрд грн банківських активів і майже 20 млрд грн вкладів населення. При цьому у банкірів немає юридичних підстав не видавати гроші клієнтам.

Заручники Кримського півострова

Відділення Криму від України призвело до автоматичного відділення й місцевої банківської інфраструктури. На півострові заморожено близько 16 млрд грн банківських активів і майже 20 млрд грн вкладів населення.

У Криму продовжують реально працювати відділення банків з російським капіталом, Ощадбанку, банку "Фінанси і Кредит". Вкладники деяких банків ще можуть одержати свої гроші в сусідніх областях. Водночас найбільший банк України - Приватбанк - рахунки своїх кримських клієнтів повністю заблокував. Тим самим створив колегам по цеху серйозну проблему - не маючи можливості знімати гроші, люди перестали погашати кредити.

Прийняте центральним банком РФ рішення про збереження права українських банків працювати в Криму до кінця 2014 р. не рятує ситуації. Кримський нацбанк не друкує гривні, а ввозити її на півострів банки бояться. Приймати ж рублі вони не можуть через відсутність дозволів Нацбанку і відповідних регуляцій.

Виходом може бути одержання ліцензії ЦБ РФ на роботу в Криму, однак на такий крок поки що зважився лише "Дельта Банк". Решта банків або намагаються продати свої кредитні портфелі в Криму, або відкладають вирішення проблеми в довгу шухляду, сподіваючись на рефінансування НБУ під кримські активи.

Вкладникам же не залишається нічого іншого, як звертатися до судів. За законами України, дія депозитних договорів не може бути скасована результатами референдуму, тому банки зобов'язані повертати клієнтам з українським паспортом гроші на першу вимогу на всій території України.

"Нам надходять тисячі дзвінків із запитанням "де я можу одержати свій вклад?", але мені нема чого відповісти цим людям, - скаржиться голова правління одного з найбільших банків. - За великим рахунком, я маю їх запитати "а чим ви думали, коли голосували за відділення від України?", але в мене немає такого морального права"".

Втім, банкір лукавить. Насправді у нього немає ні морального, ні законодавчого права не повертати вкладів клієнтам. Просто банки скористалися такою ситуацією і не віддають кримчанам гроші як превентивний захід - у Криму застрягли серйозні кошти, видані у вигляді кредитів. І місцеве населення, і бізнес не поспішають із погашенням боргів.

Тим часом українська банківська система продовжує втрачати ресурси. З початку року, за інформацією DT.UA, населення зняло з рахунків близько 60 (!) млрд грн. Якщо віддавати гроші кримчанам без обмежень, то відплив за лічені дні збільшиться ще на 20 млрд - саме стільки депозитів банки залучили в Криму.

При цьому у банкірів немає юридичних підстав не видавати гроші клієнтам. "За українським законодавством депозитні договори продовжують діяти. І ми зобов'язані знайти шляхи вирішення проблеми й виконати зобов'язання перед нашими клієнтами, - говорить голова ради директорів "Дельта Банку" Олена Попова. - Однак через проблеми з доставкою готівки в Крим, а також невизначеність у подальших способах діяльності робимо це в рамках встановлених лімітів на зняття готівки, у тому числі й у прилеглих регіонах".

Приватбанк гроші кримським клієнтам не віддає - рахунки людей з пропискою на півострові просто заблоковані, навіть якщо вони живуть і працюють в іншій частині країни. Як повідомила прес-служба банку, сьогодні в Криму банки не можуть продовжувати працювати в рамках діючого раніше правового поля, а нові умови роботи банків і валютної системи так і не затверджені.

"На жаль, сотні тисяч наших клієнтів стали заручниками створеної владою Криму ситуації, коли за численними гаслами і гучними заявами немає ніякої правової бази і чіткого розуміння механізму роботи банків, - зазначає прес-служба Приватбанку. - На сьогодні банк не має законних підстав для проведення операцій з рахунками і картами клієнтів, конвертації рахунків і розрахунків у рублях, крім того, на півострові не працює система міжбанківських і казначейських платежів, через що нормальна робота банку просто неможлива".

Це не зовсім так. Банки можуть продовжувати роботу в Криму, тому що ніяких обмежень з цього приводу у Нацбанку не запроваджували. Більш того, за даними DT.UA, на зустрічі з керівниками найбільших банків голова Нацбанку Степан Кубів дав добро на роботу на півострові. "Нам сказали: якщо можете, то працюйте на свій розсуд", - говорить один з учасників зустрічі.

Про таку можливість свідчить і рушення ЦБ Росії: банки Криму і Севастополя з ліцензією українського НБУ поки що зможуть працювати за старими правилами, але до 1 січня 2015 р. мають одержати російські ліцензії. Одна з умов для цього - статутний капітал банку має бути не меншим за 300 млн руб. (близько 8,5 млн дол. за поточним курсом).

За словами голови правління банку "Хрещатик" Дмитра Гриджука, створюваній кредитній організації повинні передати активи в обсязі, що відповідає зобов'язанням. Крім того, українські банки зобов'язуються виконувати укладені договори з клієнтами, як депозитні, так і кредитні. "Таким чином, ЦБ РФ вказує, що бажаючим зберегти право роботи на півострові українським банкам треба і повертати вклади, і підтримувати кредитні ліміти", - пояснює Д.Гриджук.

Також для роботи банки повинні надати ЦБ Росії інформацію про свою діяльність: реєстр зобов'язань перед кредиторами і вкладниками, копії установчих документів, дані про засновників і керівництво тощо. Чи дозволить такі операції закон про окуповані території, який збирається прийняти Рада, - поки що не зрозуміло.

У поточній версії цей законопроект може ще більше посилити проблеми банків і вкладників на півострові, тому що розцінює будь-які контакти з кримським бізнесом і населенням як колабораціоністську діяльність. Зокрема, за здійснення операцій, які сприяють веденню комерційної і приватної господарської діяльності, наприклад прийом платежів, передбачене покарання на строк від трьох до шести років тюремного ув'язнення. За ті самі дії групі осіб або державним службовцям загрожує від п'яти до восьми років, організованою групою осіб - від семи до десяти років з конфіскацією майна згідно зі ст. 202 Кримінального кодексу України.

Законопроект також забороняє операції із заставним майном, що ставить під питання як роботу банків з повернення виданих кредитів (навіть якщо таку роботу дозволить ЦБ РФ), так і продаж кредитних портфелів.

Ще одна проблема - рішення кримської влади зберегти гривню як платіжний засіб нарівні з рублем. За українським законодавством, банки можуть приймати тільки гривню, разом з тим центробанк Росії, мабуть, вимагатиме приймати і рубль. "Ми поки що не одержали від НБУ роз'яснення, чи можемо ми здійснювати подібні операції", - говорить голова правління "Райффайзен Банку Аваль" Володимир Лавренчук.

Виходом з нинішньої ситуації для банків є одержання ліцензії на операції в Криму за російським законодавством. "І це, напевно, єдине правильне рішення для банків, які хочуть там працювати", - вважає голова правління банку "Надра" Дмитро Зінков. Наявність ліцензії буде сигналом і вкладникам, і позичальникам про доцільність продовження роботи з банками-ліцензіатами. З одного боку, клієнти одержать сигнал про необхідність повертати кредити, а з іншого - додаткові гарантії повернення вкладів.

У Криму найактивніші чотири українські банки: Приватбанк з активами близько 6 млрд грн, Ощадбанк - 4 млрд, "Дельта Банк" - 2 млрд і "Райффайзен Банк Аваль" - 1,3 млрд грн.

З них претендувати на одержання ліцензії може тільки "Дельта Банк". В акціонерів Приватбанку конфлікт з президентом Путіним; держава Україна, якій належить Ощадбанк, вважає росіян у Криму окупантами; австрійська група "Райффайзен" уже володіє дочірнім банком у Росії і розглядає можливість продажу кримського портфеля своєму російському банку.

За словами Олени Попової, "Дельта" вже проводить консультації з Нацбанком, щоб отримати формальний дозвіл на одержання ліцензії на роботу в Криму. Після чого буде розпочато відповідну процедуру з ЦБ Росії.

Тим, хто ліцензії не одержить, треба думати про продаж свого кримського бізнесу, можливо, "Альфа-Банку", який найактивніше з усіх російських банків купував кредитні портфелі. Щоправда, вартість такого продажу буде невелика. У зв'язку з цим банкіри нарікають на НБУ, який у своїй постанові №91 уже оцінив вартість якісного активу в 0,35 його номіналу (застава під рефінансування).

У неофіційних розмовах самі банкіри рекомендують кримським жителям активніше звертатися в місцевий центробанк, український Нацбанк і ЦБ РФ для якнайшвидшого законодавчого врегулювання механізмів роботи банківської системи в Криму. Інакше на тлі глобальних проблем негаразди простого (поки ще) українця або (новонаверненого) росіянина знову можуть загубитися. Разом із грішми.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК