Тримати "нижче тринадцяти"

Анонсовані в інтерв'ю DT.UA з Валерією Гонтаревою адміністративні заходи виявилися навіть більш жорсткими, ніж могли припустити банкіри. Нацбанк оголосив, що відтепер населення не зможе купувати валюти більш як на 3000 грн, і планує запровадити обмеження на розрахунки готівкою в розмірі 15000 грн.

Таким самим може виявитися й ліміт зняття готівки з банківських рахунків упродовж дня - цей захід лобіюють банки, які зіштовхнулися з найбільш болючим для їхніх балансів відпливом вкладів. Але головне, НБУ фактично повернувся до фіксованого курсу, який тепер задекларовано на рівні 12,95 грн за долар, і дозволить заробити не лише спекулянтам валютною готівкою, які різко активізувалися, а й банкам, що уклали чималі своп-контракти прямо перед нарадою в НБУ…

Про заробіток на скуповуванні валюти за заниженим курсом (у населення та на аукціонах) банкіри воліють "скромно" мовчати. Зате кажуть, що стабілізувати прийнятими рішеннями фінансову систему вже не вийде. Нацбанк не відреагував вчасно на спекуляції з валютою та виведення капіталу, виявившись неспроможним припинити чорний ринок і стабілізувати курс. А удари кулаком по столу, якими президент Порошенко спробував закріпити курс на рівні "нижче за 13", - лише ширма. За якою - долар по 14 грн і дорожче, триваючий відплив депозитів і втеча капіталів, а також стрімке зростання проблемної заборгованості.

Набір цих чинників перетворює банківську систему на бульбашку, яку потрібно здувати, виводячи проблемні банки з ринку. Однак лише дрібними фінустановами на кшталт "Грін Банку", які нині йдуть під ніж НБУ, справа явно не обійдеться.

За лаштунками курсу

Ключовою подією тижня, що минає, стала нарада в Нацбанку, яку було організовано під президента Петра Порошенка. Для спілкування з президентом запросили голів правлінь десяти найбільших комерційних банків, великих бізнесменів і представників компаній-імпортерів.

Про розмову з ними, що відбулася у вівторок, 23 вересня, написано вже багато. Однак повз увагу колег-журналістів пройшли деякі досить цікаві деталі цієї зустрічі, а саме те, що це не було нарадою. Заходу було заздалегідь підготовлено роль майданчика для бенефісу Петра Олексійовича, який, збираючи банкірів і великих бізнесменів на 12.00, уже на 13.00 запланував зустріч із журналістами. Кожному, хто хоч трохи знає "особливості українських політико-чиновницьких традицій", стане зрозуміло, що за годинний проміжок часу персона такого рангу може тільки як слід виступити, але аж ніяк не вислухати два десятки людей.

Обіцянка, що скоро буде мир, тому що Путін пообіцяв припинення вогню (тому всім треба дружно та спільно подумати, як відновлювати економіку), а також слова про "ліберала та ринковика", після яких президент по-хрущовськи вдарив кулаком по столу, пролунали на початку наради. Оголосивши про курс в 12,95 грн за долар, який "треба тримати, а не качати", що неприпустимо, і пригрозивши банкірам-порушникам спілкуванням з кимось "страшнішим за нього та НБУ", Порошенко вислухав лише одне запитання на свою адресу.

Право поставити його одержав (чи випадково?) Іван Фурсін, який виступав на нараді від імені Group DF Дмитра Фірташа. Пан Фурсін попросив президента пояснити "публічно", чи є в президента якісь улюблені олігархи з особливими правами, тому що навіть групі, яку він представляє (колись дуже могутній. - Ред.) довелося прямо зіштовхнутися з фактами рейдерства. Вочевидь, при цьому мався на увазі конфлікт Group DF з Ігорем Коломойським, з яким триває боротьба за титанові ГЗК і ГМК.

У відповідь президент заявив, що "у нас усі рівні та для всіх правила однакові", при цьому в нього й близько немає жодних улюбленців і "спеціальних інструментів". І якщо хтось прикривається іменем президента в подібних ситуаціях, то це точно не має нічого спільного з дійсністю. Таким чином, він артикулював два важливі для нього посилання - повідомив банкірів про репресії за порушення курсового орієнтира та "вирівняв" олігархів перед виборами.

Після чого сталося те, що досить показово характеризує спілкування президента з бізнесом і банкірами. Петро Олексійович підвівся та вийшов, більше нікого не послухавши. І навіть прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, який виступав потім, аудиторія для якого помітно зменшилась: за Порошенком пішли й усі найбільші бізнесмени, які були присутні, - Жеваго, Фурсін, Вадатурський, Бахматюк. Прем'єра це, вочевидь, серйозно засмутило. І він узяв абсолютно відмінний від президентського тон, заявивши, що ні Путіну, ні в мир він не вірить, тому треба готуватися до затяжної війни.

Потім пролунали фраза, що викликала посмішки в залі, "про другокурсників, яким зрозуміло, що курс має зміцнюватися", а також зустрінуте досить похмуро попередження про дефіцит 5 млрд кубометрів газу в енергобалансі країни. Прем'єр, до речі, теж не виявив особливої ввічливості, не спромігшись послухати навіть голову НБУ Валерію Гонтареву, яка виступала після нього (з якою в нього явно не склалися стосунки та якій він уже навіть підшукав лобійовану ним через наближених до Порошенка заміну з числа найталановитіших схемотехників, "що залишилися в спадщину від злочинного режиму"). Слідом за прем'єром вийшов і міністр фінансів Олександр Шлапак (справді, що йому залишалося там робити?).

Отже, Валерії Олексіївні довелося задовольнятися вже тільки спілкуванням із банкірами, яким вона спробувала розповісти про перебіг переговорів із МВФ. Але після демонстративного відходу Порошенка, Яценюка, Шлапака та олігархів виходило це погано. Тому банкірів відпустили до середи - на цей день було заплановано зустріч правління НБУ з "сорокабанкірщиною".

Уже на цій зустрічі - у середу - обговорювався новий курсовий орієнтир у 12,95 грн/дол. До цього курсу угоди було приведено адміністративно - наказами голів правлінь банків. При цьому відповідний припис президента був сприйнятий як лобістський.

"Ми знаємо, що напередодні укладалися величезні своп-контракти, передусім серед невеликих і середніх банків", - каже один із учасників наради. За його словами, наприкінці минулого тижня банки почали різко йти в так звану коротку валютну позицію - їх зобов'язання у валюті почали перевищувати активи в ній. Зміна міжбанківського курсу майже на 2 грн на кожному доларі дозволила учасникам цих операцій зафіксувати серйозну маржеву дохідність. Цікаво, що ключовими гравцями на цьому ринку експерти називають, у тому числі, "Дельта Банк" Миколи Лагуна, Укргазбанк і банк "Авангард", який нещодавно належав Валерії Гонтаревій.

Ще одним серйозним нововведенням у найближчому майбутньому може стати запровадження жорсткого обмеження на зняття готівки з вкладних і поточних рахунків. Із пропозицією в десять разів понизити планку видачі готівки - до 15 тис. грн на добу - на нараді виступили представники "Дельта Банку" і банку "Надра". Однак ця ініціатива наразилася на жорстке неприйняття інших банкірів (передусім представників Ощадбанку, "Дочірнього банку Сбербанку Росії" та великих західних банків), які попереджали, що запровадження такого заходу "доб'є всіх остаточно". Очевидно, з цієї причини від підтримки ініціативи втрималися й у Нацбанку.

Утім, загроза десятикратного зниження добового ліміту на вилучення коштів із рахунків ще не минула. За даними джерел DT.UA, голова правління банку "Надра" (очевидно, як такого, що найбільше потребує таких обмежень) Дмитро Зінков уже ініціював розгляд цього питання на засіданні Незалежної асоціації банків України.

Фінансовий стан банків

Попри запроваджені заходи, ситуація в банківській системі залишається дуже напруженою. За даними НБУ, відплив депозитів з початку року становив близько 30%, або понад 100 млрд грн. Що й стало ключовою причиною дестабілізації валютного ринку (згідно з останніми офіційними даними, дефіцит зовнішньої торгівлі практично нульовий).

Рішення президента відкотити валютний курс до позначки "нижче 13" на цьому тлі виглядає прийнятим вчасно - закінчується третій квартал, і кількість валютної виручки, що надходить у країну, збільшується. Це підтверджують і дані валютного міжбанку: якщо минулого четверга там наторгували на
250 млн у доларовому еквіваленті, то цього - вже на 450 млн.

Позитивно вплинули на ринок і валютні аукціони, які НБУ нарешті почав проводити, даючи учасникам ринку реальніший, ніж вербальні декларації, орієнтир. Нинішнього четверга НБУ продав банкам близько 135 млн дол. за курсом 12,95 грн. Однак допустив до аукціону лише 24 банки - скарбники скаржилися, що в день аукціону їх обдзвонювали представники НБУ з інформацією, що їхній "ваш ліміт на аукціоні - 0, заявку не подавайте".

"Відбувається дуже проста річ: адміністративним шляхом знижено курс до якоїсь комфортної для проведення виборів величини, але купити валюту за цим курсом усі банки не можуть", - говорить один із банкірів. У результаті формуються підстави для перетоку клієнтів-імпортерів у банки, які мають доступ до валютних аукціонів. І умови для спекуляцій, коли банки, які купили в НБУ валюту, перепродують її тим, хто такого доступу не має. "Здійснюється така угода через євро, фунт або рубль - курсу цих валют НБУ не контролює", - говорить банкір.

За словами глави УМВБ Анатолія Гулея, у НБУ "бачать тільки 15 найбільших банків, з якими готові працювати". Іншим треба розраховувати на себе й акціонерів. При цьому в Нацбанку й досі остаточно не визначилися, що робити з проблемними фінустановами, яких, за даними учасників ринку, нині вже понад
50 (причому серед них - і найбільші банки).

Усього, за даними НБУ, у комерційні банки нині введено
39 кураторів (два додалися після того, як Приватбанк і "Дельта Банк" одержали ще по 1 млрд грн стабкредитів). Куратори, нібито, мають стежити за цільовим використанням комбанками отриманого в НБУ рефінансування. Однак, за словами Анатолія Гулея, НБУ дав таке тлумачення місії кураторів тільки після від'їзду технічної групи МВФ. "До цього введення кураторів було, як і передбачає Закон "Про банки", реакцією НБУ на складне фінансове становище кредитно-фінансових установ", - говорить експерт.

Автор неодноразово звертався в Нацбанк з інформаційним запитом, щоб з'ясувати кількість банків, які в термін п'ять і більше днів не виконують платіжних вимог і доручень клієнтів, однак у прес-службі регулятора ані пари з вуст.

Ключовою ілюстрацією до нинішньої політики НБУ є стрес-тести найбільших комбанків, які провів центробанк за методикою МВФ. Результати цих тестів мали опублікувати в першій декаді вересня, однак НБУ всіляко зволікає з релізом.

Причина - чи то дев'ять, чи то десять із 15 найбільших банків стрес-тесту не пройшли й потребують значної докапіталізації (за озвученими даними самого НБУ, близько 56 млрд грн.). От із публікацією списку "боржників" і капітальних вимог до них у НБУ й намагаються всіляко затягти, розуміючи, що суми виявляться для акціонерів банків непідйомними (забуваючи, очевидно, що при цьому підривається довіра й до решти, зокрема, до більш стійких установ). За відомостями DT.UA, функціонери Нацбанку, заручившись підтримкою представників UniCredit Group та BNP Paribas, намагаються домовитися з МВФ про повторний стрес-тест за підсумками року.

Однак навіть якщо таку відстрочку нададуть, вона не вирішить проблеми відпливу вкладів, викликаного недовірою громадян. Тож очевидно, що системі потрібні непрості й болючі "очисні" рішення, що виходять за рамки не тільки вже погоджених із МВФ адміністративних заходів, а й їх компетенції лише НБУ. Це рішення, для яких потрібна адекватна оцінка ситуації й належне усвідомлення міри відповідальності нинішніми лідерами держави. Але з цим, як можна судити з описаної ситуації, поки що, м'яко кажучи, "не дуже". Та й передвиборна кампанія в самому розпалі...