Передтраншевий психоз

29 серпня, 2014, 20:17 Роздрукувати Bипуск № 30, 29 серпня-5 вересня 2014р.
Автори
Статті авторів Всі статті автора Всі автори
Відправити
Відправити

Транші від міжнародних фінансових донорів дадуть лише тимчасовий перепочинок, в ході якої необхідна реалізація кардинальних, жорстких і непопулярних заходів по оздоровленню фінансового сектора.

Автори
Статті авторів Всі статті автора Всі автори

Передтраншевий психоз

Формена істерика. Саме таким словосполученням найправильніше буде охарактеризувати стан, що охопив цього тижня не лише банкірів і керівництво їхнього регулятора, а й багатьох громадян, яких непокоїть динаміка курсу гривні до долара.

Сподівання на стабілізацію ситуації на валютному ринку пов'язані з очікуваним з дня на день одержанням валютних траншів від міжнародних фінансових донорів. Однак вони, мабуть, дадуть лише тимчасовий перепочинок, під час якого необхідна реалізація кардинальних, жорстких і непопулярних заходів з оздоровлення фінансового сектора. Плюс хоча б частковий перегляд домовленостей із МВФ (благо, сигнали про таку можливість надходять з Вашингтона), інакше психозів, подібних нинішньому, не уникнути і в майбутньому.

Коли до полудня середи, 27 серпня, котирування американської валюти під час торгів на валютному міжбанку впритул наблизилися до позначки 15 грн (14,5–14,9 грн/дол. згідно з інформацією "ІнтерБізнесКонсалтинг"), у НБУ відбувалася спеціально скликана нарада його керівництва з представниками найбільших банків.

Головними пунктами порядку денного якраз і були стрімка девальвація гривні та пошук шляхів розв'язання проблем валютного ринку. Треба сказати, що ситуація там справді склалася критична, адже динаміка котирувань і поведінка ринків - як міжбанківського, так і готівкового - свідчили про те, що банківський регулятор дуже наблизився до повної втрати контролю над ситуацією.

І хоча в підсумковому повідомленні прес-служби Нацбанку йдеться лише про конструктивність проведеного обговорення, насправді розмова в стінах будівлі на вул. Інститутській була зовсім не простою і досить часто переходила на підвищені тони. Збирання пропозицій з боку учасників ринку з приводу того, яких можна вжити заходів для стабілізації ситуації, для чого кожному з них виділили по дві хвилини на виступ, було процесом, м'яко кажучи, різновекторним.

На жаль, серед висловлених пропозицій було надто мало дійсно резонних і дієвих заходів. Тоді як, наприклад, деякі "стражденні" серед банків із найбільшими обсягами отриманого від НБУ рефінансування ставили під сумнів необхідність його повернення. І пропонували наслідувати приклад росіян, які перевели такий борг у багаторічні субординовані позички, що дало змогу заодно й збільшити капітал установ, які скористалися таким привілеєм. Щоправда, при цьому чомусь було випущено з уваги ту обставину, що розміри "державних кубушок" воюючих нині країн не витримують будь-якого порівняння. Та й одержали таку пільгу в Росії лише держбанки, які діють в інтересах свого основного акціонера (держави), а ніяк не приватні комерційні установи, що працюють на своїх суто приватних власників.

Ну що ж, своя сорочка завжди ближча до тіла. Тому заклики як першої особи НБУ, так і декого з авторитетних банкірів до своїх колег виявити в нинішній справді надзвичайній ситуації цехову солідарність і втриматися від спокуси заробити, спекулюючи на коливаннях курсу, мають вигляд хоч і дуже зворушливий, але досить наївний. Більшість із них - "терті калачі", які за останні двадцять років дуже багато чого "перетерли" уже не з одним головою НБУ та його оточенням. І закони виживання у "вовчій зграї" диктують їм зовсім інші норми поведінки…

Хай там як, за підсумками наради в Нацбанку заявили, що начебто досягнута "спільна позиція банкірів і домовленості про першочергові заходи, яких у найкоротший термін буде вжито для максимально швидкої стабілізації ситуації на валютному ринку, дозволила вже в середу максимально швидко повернути курс до позначки 13,50 грн/дол.".

Більш того, ринку і громадськості був доведений і подальший курсовий орієнтир. Як спеціально наголосив НБУ у своєму повідомленні, курсові очікування банкірів "перебувають на рівні 12,5–13 грн/дол., тому можна чекати такого рівня курсу вже в найближчі дні".

На підкріплення цього прогнозу пролунали і нагадування про очікуване 3 вересня ц.р. надходження траншів від МВФ на 1,4 млрд дол., а також від Світового банку - ще на 500 млн, "що приведе до подальшого зростання валютних резервів і стабілізації валютного ринку".

Заспокійливу вербальну інтервенцію вирішив провести і глава уряду, заявивши, що орієнтиром для держбюджету є ще нижчий орієнтир - 12 грн/дол. "Для української економіки прийнятний курс - це 12 грн. Вище ми не витримаємо, - зазначив Арсеній Яценюк, анітрохи не бентежачись через слабку реалістичність цього значення в нинішніх умовах. - Я переконаний, що НБУ вистачить професіоналізму, щоб стабілізувати ситуацію на валютному ринку".

Також прем'єр і зі своєї дзвіниці нагадав про очікування зміцнення гривні після рішення МВФ 29 серпня про продовження кредитування України. Невдовзі він вирішив підкріпити свої аргументи і повідомленням про намір Мінфіну продати Нацбанку 340 млн дол. для поповнення резервів. А згодом, відкриваючи п'ятничне засідання уряду, оголосив про очікуване 29 серпня надходження фінансової допомоги з Японії в розмірі 100 млн дол. Як кажуть, з миру по нитці…

На момент підготовки цього матеріалу повідомлення про рішення ради директорів МВФ ще не надійшло. Але з високою часткою ймовірності можна розраховувати, що воно буде позитивним. Так, буквально напередодні під час регулярного брифінгу у Вашингтоні спікер МВФ Джеррі Райс заявив, що українська влада виконала всі умови МВФ для одержання чергового траншу за програмою stand-by.

Підтвердивши намір ради директорів МВФ розглянути питання про перший перегляд кредитної програми для України, пан Райс також повідомив, що, крім обговорення виконання Україною вимог фонду, вищий виконавчий орган цієї організації розгляне також зростаючі ризики програми.

"У разі погіршення ситуації в Україні програму необхідно буде переглядати, включаючи можливість надання додаткового фінансування. Ступінь невизначеності в Україні залишається дуже високим, тому нині складно щось сказати про характер можливих коректив", - зазначив спікер МВФ.

І тут необхідно зазначити, що корективи програмі співробітництва Києва і фонду дійсно вкрай необхідні. Адже очевидно, що в нинішньому її варіанті програма спрямована насамперед на забезпечення платоспроможності українських позичальників перед зовнішніми кредиторами, але найчастіше жорсткість її обмежень працює на шкоду стабільності вітчизняної фінансової системи. При цьому занадто слабко враховуються і реалії наявного повноцінного військово-економічного конфлікту з сусідньою державою, що значно ускладнює виконання висунутих умов.

І навіть якщо не порушувати питання про такі серйозні пункти, як кардинальне збільшення термінів і обсягів фінансування, а також радикальне полегшення умов його надання, то має йтися хоча б про перегляд деяких досить суперечливих "маяків". Зокрема, про вимогу до Нацбанку збільшити його золотовалютні резерви на 1 млрд дол. до кінця поточного року, викупивши відповідні обсяги валюти на ринку. Як уже повідомляло DT.UA, згідно з текстом оновленого меморандуму ще до кінця липня Нацбанк повинен був наростити рівень чистих міжнародних резервів щонайменше до 10,775 млрд дол., викупивши для цього на міжбанківському ринку 200 млн дол. Це одна з так званих попередніх умов, яку необхідно було виконати до засідання ради директорів МВФ.

Нацбанк зумів за липень "нашкребти" лише 80 млн дол., що змусило його активізувати операції з купівлі валюти на ринку в серпні. Таким чином, саме дії регулятора стали одним з факторів нинішнього посилення девальваційного тиску на гривню. До того ж, якщо кошти на оплату російського газу для НАК "Нафтогаз України" було акумульовано на спеціальному рахунку в Нацбанку, то щодо реверсних поставок цього не передбачено. Таким чином, "Нафтогаз" змушений усе ж таки виходити на ринок через уповноважені банки для купівлі валюти під оплату відповідних контрактів. Як з'ясувалося, придбання на нинішньому надзвичайно вузькому ринку навіть десятка-двох мільйонів доларів виявилося справою досить проблематичною.

Опитані DT.UA учасники ринку свідчать, що затиснутий умовами меморандуму Нацбанк змушений був задіяти досить специфічну тактику, продаючи банкам валюту в рамках обсягів, викуплених ним же в інших установ. Цим регулятор досягає загального нульового або додатного для себе сальдо інтервенцій. З цією метою він "стимулює" окремі банки продати йому валюту з позиції (тому що клієнти не хочуть продавати за курсом НБУ), а потім 60–90% придбаної валюти продає в ринок для заспокоєння курсу, перерозподіляючи її в такий спосіб від великих гравців до дрібних. Так, минулого четверга НБУ викупив на ринку близько 90 млн дол., з яких 20 млн з позиції продав Ощадбанк.

Але в сухому залишку все одно триває вимивання і так дефіцитної валюти з ринку, що призводить до збільшення її дефіциту, провокуючи подальше зростання котирувань і зниження ліквідності ринку.

Ще одна причина нестабільності - існування валютних свопів між рядом великих банків. Зростання курсу призводить до постійного дисбалансу валют у сторін угоди: банки, що залучили валюту в обмін на гривню (боржники), змушені зі зростанням курсу постійно докуповувати валюту, щоб вирівняти угоди.

Ну й, нарешті, не можна не згадати і такого фактора девальвації, як викликана нею ж (девальвацією) необхідність для банків постійно поповнювати резерви. Падіння курсу гривні призводить до зростання неплатежів за кредитами і розмивання банківського капіталу через необхідність поповнювати резерви. Фінустанови змушені або доформовувати їх у валюті (купуючи її), або поповнювати капітал. Звісно, усі вважають за краще для цих цілей купувати валюту (до власників по гроші зараз краще не звертатися), що теж розгойдує курс.

Що стосується політики НБУ і його адміністративних обмежень, то далеко не всі заходи, яких вживають у спробах "хоч щось зробити", можна вважати навіть умовно ефективними. Так, запроваджений НБУ мораторій на валютне кредитування усередині країни (постанова №534), на думку учасників ринку, мало вплине на попит на валюту, оскільки переважно ці кошти залучаються для зовнішніх розрахунків.

Або, наприклад, у четвер, 28 серпня, банкам прийшов циркуляр, що забороняє продажі клієнтської валюти на міжбанку в точно призначений день, з вимогою їх перенесення на наступну торговельну сесію. Зроблено це було нібито для того, щоб у Нацбанку знали баланс попиту та пропозиції валюти заздалегідь.

Однак цим регулятор прирік ринок на відсутність заявок на продаж валюти у п'ятницю, 29 серпня. Закономірно вже до обіду котирування підскочили до рівня 13,85–14,20 грн/дол., хоча регулятор погрожував дуже жорсткими санкціями "розкольникам", які виставляють котирування вище 13,5 грн/дол.

Таким чином, ринок остаточно "випарувався" - охочих виставляти занижені 13,5 грн/дол. немає, як і торгувати "під погрозою розстрілу" за привабливішими 14 грн/дол. - теж.

Повторні збори банкірів у НБУ наприкінці тижня виявилися поки що малопродуктивними - здатних забезпечити негайний результат "проривних" пропозицій, на думку деяких їх учасників, не з'явилося.

Тож у нинішній ситуації голові НБУ Валерії Гонтаревій можна не лише докоряти промахами і проколами, а й певною мірою поспівчувати. Адже їй в умовах повноцінного військового конфлікту в країні доводиться за цілковитої відсутності необхідного досвіду апаратних ігор і управління мегавідомством не тільки протистояти спекуляціям та інформаційним атакам, але й наражатися часом на відверті "підстави" з боку як підлеглих, так і вищих "інстанцій". Такі, наприклад, як примус до видачі двомільярдного рефінансування далеко не найбільш благонадійному банку (дуже хочеться вірити, що в цій ситуації голові НБУ довелося діяти тільки з примусу, але остаточного "ні" так і не пролунало). А ще - намагатися розгрібати спадщину, залишену попередниками та їхніми босами.

Зокрема, чималу лепту в нинішній "мізерний" розклад вніс і нинішній глава Кабміну, що зараз ратує за курс 12 грн за долар. Адже це за його бажанням Нацбанк запровадив невиразні обмеження на вилучення вкладів (проґавивши можливість для запровадження повноцінного загального мораторію), які стали для системи міною уповільненої дії, з якої зіскочити в нинішній ситуації поки що неможливо.

Це саме він, поспішаючи якнайскоріше відрапортувати про одержання зовнішньої допомоги, підписав від імені виконавчої влади далеко не найоптимальніші умови меморандуму з МВФ, у рамках яких на шиї країни дедалі тісніше затягується борговий зашморг.

Це для потреб фінансування держбюджету Нацбанк придбав з початку нинішнього року вже близько 90 млрд грн "надрукованих" урядом ОВДП, здійснивши відповідну непокриту емісію.

Це з відома прем'єра "ручний" Нацбанк роздав у тому числі й фінансово нездоровим установам багато мільярдів рефінансування, які в підсумку не дуже допомогли системі, розчинившись на рахунках привілейованих приватних осіб, попутно остаточно підірвавши стабільність валютного ринку…

Зараз, як свідчать джерела не лише DT.UA, ці кошти досить проблематичні для повернення, і боржники закликають до необхідності їх багаторічної реструктуризації.

Тим часом очевидно, що поки банківська система не очиститься від "невиліковно хворих" у своїх лавах (і тут проект з оздоровлення фінансового сектора від СБ - досить доречний), пошук півзаходів з надією на негайний результат приречений на невдачу.

Related video

А от українському політикуму необхідне хоча б часткове очищення від патологічних популістів і корупціонерів, інакше економіка країни та її фінансовий сектор і надалі приречені на подібне нинішньому животіння.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК
}