У пошуках стресостійкості

На відміну від Індустрії 4.0, яка більше стосувалася впливу сучасних цифрових технологій і зміни бізнес-моделей, Індустрія 5.0 концентрується на єднанні із зеленим курсом та покращенні стійкості економіки та бізнесу до нових потрясінь, хоч би якими були їхні причини. Експертна група з економічного та соціального впливу досліджень та інновацій (ESIR) Європейської комісії підготувала документ під назвою «Індустрія 5.0. Трансформаційна візія для Європи. Керування системними трансформаціями до стійкої промисловості», який вийшов 2022 року. Основа нової візії — вимога забезпечення резилієнтності, себто стресостійкості, промисловість же, на думку експертів, має стати драйвером властивих новому життю трансформацій.

Тема стресостійкості турбує не лише Єврокомісію. 2020 року Світовий банк видав свій документ під назвою «Резилієнтна промисловість: конкурентоспроможність перед обличчям катастроф» (Resilient Industries: Competitiveness in the Face of Disasters). Схоже, стресостійкість стає світовим трендом. Близька вона і нам, як ніколи. Не лише через неймовірні потрясіння, які випали на долю нашої країни, але й з огляду на близькість нам європейського ринку, який на цей тренд зважатиме, та поступ Індустрії 5.0, яка є нашим спільним майбутнім.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Що чекає Європу в 2023 році: ЄЦБ попередив про падіння ВВП, зростання інфляції та ослаблення євро

Експерти ESIR, виходячи з положень Індустрії 5.0, пропонують правила щодо забезпечення стресостійкості, перелік не вичерпний, але найбільш актуальний для України.

Правило 1. Змінити «точку збірки», перейти від властивої Індустрії 4.0 неоліберальної моделі капіталізму, яка має під собою «примат акціонерів» і націленість на максимізацію прибутку, до більш збалансованого погляду на цінність і ширше розуміння капіталу — людського, природного, фінансового. Ця зміна передбачає розвиток стійкості в усьому ланцюжку створення вартості із фокусом на короткострокових важелях і довгостроковому плануванні, а не на короткостроковому пошуку прибутку. Властивий четвертій промисловій революції принцип «переможець отримує все» відходить у небуття, йому на заміну приходять засади ESG-управління (Environmental Social Governance): людиноцентричність, імплементація екологічних, соціальних, корпоративних стандартів і методів, які є підґрунтям Індустрії 5.0. Бо там, де є переможці і переможені, стресостійкості немає місця.

Правило 2. Економіка Робінзона Крузо. Стресостійка економіка, хоч макро-, хоч мікрорівня, має працювати з мінімальними витратами ресурсів і з максимальним ступенем переробки відходів. Тобто прагнути автономності, перебільшеним проявом якої є автаркія — економічний режим самозабезпечення. Індустрія 5.0 не скасовує базових положень Індустрії 4.0. Навпаки, Інтернет речей, блокчейн і циркулярна економіка мають стати пріоритетами системних трансформацій. Але ж не може бути дійсно стресостійким українське металургійне підприємство, яке витрачає 530 кг коксу на тонну виробленого чавуну, якщо аналогічний європейський показник — лише 350 кг. І якщо зрештою наш завод відправляє доменний шлак (майже 600 кг на тонну чавуну) до відвалів, а європейські та американські промисловці імпортують шлак, бо їм його бракує, щоб здійснювати рециклінг. Так, це правило докорінно змінює самі промислові та бізнес-моделі, але воно ж наголошує — що вища твоя автономність, то вища твоя стресостійкість.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Рецесія – загроза для світової економіки, що насувається, — Світовий банк

Правило 3. Антикрихкість. Нам потрібно будувати бізнес і галузі, які продовжують функціонувати, всупереч неочікуваним викликам. Бо ніхто з нас не живе в економіці, яка була запланована на надзвичайні ситуації. Карлосо Кастанеда зауважив: «Якщо ви відчуваєте себе і дієте як безсмертна істота, ви не є бездоганними».

Атрибутом робочого місця диспетчера шахти традиційно є заздалегідь розроблений план ліквідації аварії — комплекс ретельно узгоджених дій працівників підприємства і бійців гірничорятувальних частин на випадок виникнення аварії. Завжди бути напоготові до пожару, вибуху, затоплення виробок... до будь-чого. Це й є бездоганність.

Правило 4. Децентралізація. Глобалізація, централізація і концентрація із можливостей перетворилися на ризики не лише у фізичному, а й у цифровому світі. Вони підривають стресостійкість як окремих компаній чи галузей, так і цілих економік. Згадаймо британського філософа Зигмунда Баумана: «Бути меншим, легшим і більш рухливим — це ознака досконалості та прогресу». Або наші об’єкти великої енергетики, які миттєво перетворилися на надвразливі саме через концентрацію, оскільки виявилися зручними мішенями для російських ракет і дронів. Виходом із ситуації є децентралізація виробництва. Наприклад, якщо говорити про енергетику, то через поширення установок розподіленої генерації малої та середньої потужності, застосування мобільних резервних підстанцій і великої кількості енергетичних сховищ.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Економіка світу зараз у кращій ситуації, ніж прогнозувалося, але розслаблятися рано – голова МВФ

Правило № 5. Прийом ящірки, або здатність своєчасно позбутися неважливої частини, щоб зберегти ціле.

Ящірки здатні до аутотомії — відкидання хвоста, і застосовують цей прийом як захисний у разі небезпеки. Європейські країни, за аналогією, у більшості своїй відмовилися від вуглевидобутку і закрили вугільні шахти через їхню збитковість. Україна ж до останнього підтримувала велику кількість збиткових державних шахт, що зрештою лише поглибило цілу низку проблем, не лише локальних, як ми тепер розуміємо.

Кожна має притаманну їй виробничу функцію (випуск продукції залежно від витрат праці, капіталу і сучасності технологій). Під дією несприятливих впливів будь-яка економічна структура деформується: скорочується випуск продукції, закриваються виробничі фонди, звільняється персонал. Інтенсивність деградації залежить не тільки від зовнішніх чинників, а й від наявної стресостійкості у конкретній економічній структурі. Є межа, за якою макро- чи мікроекономіка цю стійкість втрачає, і її доцільніше закрити, ніж відновлювати. Це і є стійкість. Про це ми також маємо пам’ятати, коли відбудовуватимемо країну.

Стресостійкість — річ дуальна, вона або є, або її немає, незважаючи на природу шоку і прояв кризи. Те, що макроекономіка України не впала за часів пандемії та не зламалася протягом 11 місяців великої війни, свідчить про чималу стійкість нашої економіки, передусім завдяки неймовірній адаптивності бізнесу. Але рівень нашої стресостійкості міг би бути набагато вищим, якби ми змогли навчитися бездоганно протистояти будь-яким обставинам. І він має таким стати заради нашого майбутнього виживання.