Росіяни щоразу б’ють ракетами і дронами по електростанціях, підстанціях, розподільних пристроях, лініях електропередачі… Вони прагнуть спричинити блекаут. До воїнів щита і меча приєдналися герої-електромонтери. Але віялових відключень електрики уникнути не вдається.
Потужна і велика… такою нами сприймається справжня енергетика. І це насправді так, за цим технологічний та економічний сенс, але тільки за тихих часів. Великі електростанції — зручні мішені. Британський філософ Зигмунд Бауман не був обізнаним в енергетиці, але його вислів зараз сприймається як правило: «Бути меншим, легшим і більш рухливим, це ознака досконалості та прогресу». От і стають чутнішими звуки працюючих генераторів — господарі обзаводяться своїми агрегатами, перетворюються на прос’юмерів.
Англійський термін prosumer (від producer — виробник і consumer — споживач) нагадує українське скорочення «споживиробник», тобто той, хто виробляє сам для себе.
Уряд не забарився: «Український бізнес має право продавати електроенергію в мережу з генераторів, загальна потужність яких становить до 5 мегават. При цьому отримувати ліцензію для такої діяльності не потрібно». Можна навіть одержати компенсацію від 50 до 95% від вартості генератора. Виплата коштів залежить від ціни обладнання, його потужності та міста використання. У Києві, наприклад, мешканці багатоквартирних будинків можуть претендувати на компенсацію в розмірі 75% від вартості генератора, об'єднання співвласників багатоквартирних будинків і житлово-будівельні кооперативи столиці здатні повернути собі до 95% вартості електрогенератора, але не більш як 80 тис. грн.
Американський ідеолог енергетичної сфери Деніел Єргін (Daniel Howard Yergin) вважав, що розподілена генерація здатна створити багатьом країнам велику проблему, — електроенергія генеруватиметься не лише на великих центральних станціях, а й вітроенергетичними установками на схилах пагорбів, сонячними батареями на лофтах і безлічі дахів. Це ускладнить, вважав він, управління стійкістю мереж, поставить питання про запровадження стимулів і субсидій для тих, хто відповідає за безперебійне функціонування мереж. Життя виявилося більш жорстким — субсидії надають споживиробникам електроенергії.
У 2017 році ZN.UA надрукувало статтю про енергетику на рідкому повітрі. Йшлося про винахід англійського професора Юлона Діна (Yulong Ding) з університету Лідса. Його розробку 2011-го реалізувала фірма Highview Power Storage. На розташованій в англійському місті Слау (Slough) електростанції компанії SSE в експлуатацію було введено перший у світі енергоблок на рідкому повітрі. При потужності 350 кВт він ніс навантаження в піковому режимі як повноцінне підключене до національної системи енергосховище, здатне забезпечити споживачів 5 МВт·год електричної енергії.
Рідке повітря не екзотика, французька фірма Air Liquide S.A. веде свій бізнес з 1902 року і поширила його на 80 країн світу, металургійний комбінат середньої потужності використовує близько 3 тис. тонн рідкого повітря на добу, рідкий азот — продукт розділення повітря — широко застосовується у процесах зберігання й пакування харчових продуктів, навіть атмосфера цих виробництв класифікується як Modified Atmosphere Packaging, тобто модифікована.
Електростанція у повному наборі — це повітрозріджувальна установка, що переробляє атмосферне повітря на рідину світло-сірого кольору температурою -196ОС, стандартні кріогенні термоси конструкції Дьюара (наприклад, місткістю 10 тонн), в яких ця рідина тижнями може перебувати при атмосферному тиску, і регазифікатор-турбіна-генератор як кінцевий каскад. Нагріте рідке повітря при поверненні в газовий стан розширюється в 700 разів, що дає йому змогу обертати з'єднану з електрогенератором турбіну. На електростанції компанії SSE, де основна кількість електроенергії виробляється при спалюванні деревних відходів, агентом регазифікації повітря виступила відпрацьована пара температурою 110–1150С, що забезпечило ККД системи близько 70% — на рівні гідроакумулюючої електростанції.
З виходу публікації минуло п’ять років… ніхто нічого. Зараз в Україні війна, стріляють, уже час прозріти. Ризик блекауту українці намагаються зменшити генераторами на бензині, а могли б налаштувати модульні енергетичні сховища на рідкому повітрі — безшумно, ніяких викидів шкідливих речовин в атмосферу, переведення установки зі стану зберігання енергії в робочий режим триває лічені хвилини. Повітря всюдисуще, належить усім, і його не треба видобувати, як вугілля, нафту або природний газ, з надр земних. Можна навіть скористатися так званою віртуальною трубою — рідке повітря (азот) вам доставлять «додому» автомобільними цистернами, експлуатація сховища зі стандартної ємності й турбогенератора, які можна взяти в оренду, обійдеться громадам дешевше за дизельну установку.
Є ще така важлива річ: рідке повітря дає змогу створити синергетичний комплекс із електрогенератора на двигуні внутрішнього згоряння та високоефективної пневмо-акумулятивної електростанції. Рідкий кисень — одна із складових рідкого повітря — в установках газифікації біомаси та відходів (навіть із високим вмістом вологи) як агент дає змогу отримати синтез-газ калорійністю до 10 МДж/м3, тобто паливо для генератора, а теплова енергія, що є побічним продуктом газифікації, — інтенсифікувати фазовий перехід рідкого азоту, який є другою складовою рідкого повітря, в газовий стан перед подачею в турбіну і тим суттєво збільшити ефективність пневмо-акумулятивної електростанції.
Для тих, хто здатен на вчинок, посилання на сайт англійської компанії Highview Power — тут — вона (компанія) працює, створює новітні енергосховища!
Стиль Military для таких електростанцій не назавжди… Бо «якщо є в ці дні Святий Грааль, то це сховища електроенергії», зауважив Деніел Єргін.