«Київміськнафтопродукт» — забутий бренд

Щодня на київські дороги виїжджають близько 600 тис. автомобілів. Усім їм потрібне пальне: місто є найбільшим його споживачем в Україні.

Про це свідчать зростаючі, мов гриби, автозаправки уздовж трас, що рясніють вивісками «ЛУКойл», ТНК, WOG та ін. Їхня кількість збільшуватиметься і надалі: до повного насичення ще досить далеко. І на цьому святі життя геть загубилася компанія, котра потенційно була мало не головним фаворитом. Йдеться про ВАТ «Київміськнафтопродукт» (КМНП).

У компанії були й залишаються десятки автозаправок, нафтобаза, непогані майданчики. Тобто багато з того, що інші роками виривали зубами. Однак тепер ВАТ опинилося на узбіччі процесу. Точніше, йому допомогли, а останнім часом не дають піднятися.

Усе почалося 2000 року, коли компанію остаточно влили до складу АХК «Укрнафтопродукт». Теоретично, це було зроблено для посилення контролю держави, здійснення скоординованої політики. Але на практиці цей крок став елементом підготовки до однієї із найсміливіших схем зміни власності в нафтовому бізнесі.

30 травня 2000 року «Укрнафтопродукт» оприлюднив інформацію про емісію своїх акцій для придбання 50% статутного фонду ВАТ «Київміськнафтопродукт». А вже через півроку київська компанія змінила власників. Причому цілком законно, що й підтвердили подальші суди.

Улітку 1999-го АХК «Укрнафтопродукт» купила паливо під держпрограми у грецької фірми. Однак за поставлені нафтопродукти, як зазвичай, не розрахувалася. Греки призупинили поставки, вимагаючи погашення боргу в сумі 3,1 млн. дол. США.

І тут на світ Божий з’являється дивний документ... «Укрнафтопродукт» укладає договір із кіпрською фірмою Bevalo Investments, відповідно до якого холдинг отримав «кредит» у потрібному розмірі аж на... місяць. Точніше, на період із 29 вересня по 27 жовтня 2000 року. На забезпечення зобов’язань за цим договором холдинг передав у заставу кіпрській компанії в тому числі й контрольний пакет «Київміськнафтопродукту» (10 млн. акцій).

Примітно, що нову угоду без звука проковтнули як правління АХК, так і її спостережна рада. До речі, незадовго до цього в її складі з’явився молодий, але впливовий і швидко зростаючий політик, народний депутат Андрій Деркач. Його позиція потім відіграє в долі як холдингу, так і КМНП не останню роль.

Кредит так і не повернули. І акції «Київміськнафтопродукту» конфіскували на його погашення. А потім моментально перепродали іншій інофірмі. І все було б нічого (українська приватизація знає чимало дуже стрьомних випадків появи не найгірших власників), однак новий менеджмент київську «заправку» розвивати явно не збирався. Тим часом станції міськнафтопродукту дедалі більше програвали новим швидко зростаючим мережам заправок.

Більше того, найкращі з них стали за договорами оренди передавати конкурентам, а решта в основному демонстрували збитки... Плани розвитку компанії так планами й залишилися.

Звісно, така ситуація не дуже радувала акціонерів. Потенційно компанія була високорентабельною. З’явилися бажаючі виправити становище. Ледь живий, але дуже цікавий, «Київміськнафтопродукт» не залишився без уваги. Акції компанії стали купувати, благо, частина з них надійшла на вторинний ринок.

До 2005 року вдалося виробити консолідовану позицію більшості акціонерів (її поділяли власники 75,48% акцій компанії). Теоретично це відкривало можливості для модернізації. Нові акціонери провели аналіз ефективності, виходило цілком рентабельно, окупність — менше десяти років.

Однак на практиці втілення цієї ідеї призвело до сплеску корпоративної війни. Одні за одними почали зриватися збори акціонерів.

Офіційно Андрій Деркач стосунку до компанії не мав і її акціонером не був. Але, вочевидь, глибоко перейнявся інтересами її старого керівництва. У будь-якому разі, новообране правління «Київміськнафтопродукту» із цим зіткнулося. За словами голови правління Олексія Гончарова, торік пан Деркач особисто перешкоджав йому в доступі на підприємство, а потім вивів представників правління з підприємства під приводом відвідання прокуратури для розгляду. Після цього вхід в адміністративну будівлю для новообраного правління було закрито: там стояла нова охорона...

Зате почалися численні суди. Один із них заборонив проводити загальні збори акціонерів ВАТ «Київміськнафтопродукт» у будь-який час і в будь-якому місці України. Інший зажадав визнати незаконними збори ВАТ «Київміськнафтопродукт», які відбулися раніше, третій — заборонив колишнім членам правління передавати будь-кому печатки та штампи ВАТ. Слід гадати, вони й без того не поривалися їх здавати.

Маючи абсолютну більшість акцій, акціонери оскаржили такі рішення. Зверталися до президента України, керівництва МВС, до Генпрокуратури, Верховного і Вищого господарського судів. Все ж таки проводили збори, однак по суті минуло вже більше року, змінилися три уряди, а віз і нині там.

Генеральна прокуратура України за запитом представника президента у Верховній Раді навіть порушувала справи за фактами зловживань і мала намір перевірити наявність ознак корупції в діях п’яти суддів.

Загалом, юристи без роботи не залишалися.

Тим часом підприємство втрачало навіть ту невеличку ринкову частку, яка у нього залишилася. Річний оборот компанії становить 70,1 млн. грн. за збитків у 2 млн. грн.

До того ж уже з’явилися побоювання, що решту активів можуть або вивести за борги, або влити як внесок у якесь нове підприємство. З урахуванням подій минулих років про юридичне забезпечення можна не турбуватися.

З’явилися чутки про інтерес до решти заправок із боку групи НК «Альянс-Україна» Муси Бажаєва. Їй уже продавали «Кримнафтопродукт», який теж колись входив у «Укрнафтопродукт». Тож досвід є.

Головних акціонерів перспектива залишитися власниками підприємства без активів не надихає, але поки що впливати на ситуацію вони не можуть. Тим часом йдеться про майже чотири десятки ділянок землі уздовж автотрас у Києві і столичній області.

До чого можна довести підприємство, показує доля колишнього власника «Київміськнафтопродукту» — АХК «Укрнафтопродукт». Його так «почистили», що залишки просто нікому не потрібні. З червня ц.р. Фонд держмайна (його голова зараз із Андрієм Леонідовичем навіть в одній партії) намагається продати 50%+1 його акцію.

Днями закінчується повторний конкурс із продажу (на перший не надійшло заявок). Тепер за підприємство, котре колись мало сотні автозаправок і десятки нафтобаз, просять аж 37 млн. грн.

Колишній монстр стратегічного призначення втратив майже всі активи, а частину компаній, що входять у нього, визнано банкрутами. Цікаво, що зараз другим за розміром власником АХК (44,2% акцій) є концерн «Нафтопродукт України», котрий уже кілька років відносять до групи НК «Альянс-Україна».

Повторення долі «Укрнафтопродукту» більшість власників КМНП не надихає. З іншого боку, будь-якої реальної інформації про те, що відбувається, вони не мають. Хоча і здаватися не збираються. Рано чи пізно свої права вони поновлять, ось тільки чи залишиться щось від перспектив підприємства, чи навіть від нього самого, ніхто не скаже.

Сьогодні можна стверджувати одне: бренд КМНП цього року на трасах не з’явиться. Акціонерів і його працівників це хвилює, державним органам, схоже, уже давно байдуже.