Хабар, що сплив, або Як у порту землю "вкрали"

Залучення інвестицій у розвиток портів залишається головним пріоритетом державної політики в морській галузі впродовж уже не одного десятка років. Однак на цьому шляху ті самі перешкоди та бюрократичні перепони. Нещодавній обшук силовиків в офісі стивідорної компанії "СП Рісоіл Термінал", яка оперує вантажами в Іллічівському порту, саме й висвітлив одну з них - земельну. Найбільш, мабуть, гостру та болючу на сьогодні. У галузі її воліють особливо не випинати, щоб, з одного боку, не виносити сміття з хати, а з іншого - не дражнити прокурорських.

У підсумку маємо те, що маємо. Спочатку одні державні мужі в урочистій обстановці перерізують стрічечку та аплодують з нагоди відкриття в порту нового термінала компанії Risoil S.A. А потім приходять інші, у масках та з автоматами, і влаштовують свою виставу з обшуком і вилученням документів. Такі реалії ведення бізнесу в Україні. Попри все, вони не змінюються, хоч би хто перебував при владі.

Земельне питання їх зіпсувало

Зрозуміло, можна шукати чорну кішку в темній кімнаті, як це зробили силовики в колишньому Іллічівську, нині Чорноморську, влаштувавши "маски-шоу". Але краще вмикати світло, і тоді буде видно, що діється в портовому домі, мешканців якого давно псує земельне питання. І не тільки земельне. У порту багато різних інших спірних моментів, які виникають між державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" (ДП "ІМТП") і приватними компаніями.

Закон про порти зрівняв державних і приватних стивідорів у правах, однак в Іллічівському порту ДП "ІМТП" за старинкою виступає в ролі хазяїна-пана, тому що через його територію проходять виходи до причалів Адміністрації морських портів України. Тобто за ДП "Іллічівський МТП" закріплено портову територію (у постійному користуванні 302 га), на якій ведуть свою господарську діяльність приватні стивідори, серед яких ТОВ "СП Рісоіл Термінал".

До речі, це СП входить у групу компаній Risoil S.A. із штаб-квартирою у Швейцарії та володіє в Іллічівському порту терміналом із перевалки харчових рослинних олій потужністю 1,5 млн т на рік. Цей термінал було введено в експлуатацію ще у 2004 р. Аналогічний термінал потужністю 0,5 млн т на рік Risoil S.A. побудувала й у порту "Південний" у 2013-му. Загалом у розвиток двох портів компанія вклала понад 200 млн дол.

У 2015 р. на території Іллічівського порту Risoil S.A. розпочала будівництво нового зернового термінала потужністю 4,5 млн т на рік. Сума інвестицій - 140 млн дол. Половину вже вкладено. Першу чергу цього термінала й було відкрито наприкінці березня 2016-го за участі міністра АПК, заступника міністра інфраструктури, заступника голови Одеської облдержадміністрації, керівництва порту та преси.

Новий елеваторний комплекс

Іллічівський порт для реалізації інвестиційних проектів додатково надав компанії Risoil S.A. територію орієнтовно в 3 га. Це приблизно у 200 м від акваторії порту. Однак оформлення земельної ділянки затягнулося з низки причин, які не залежать від компанії.

Начальник проти

Оформляти три гектари, які стали сьогодні скандальними, компанія Risoil S.A. взялася ще в 2014 р. Це була друга спроба. Після тривалих переговорів із портом і новим керівництвом профільного міністерства згоду було отримано. Відповідний лист про надання згоди на відмову від земельної ділянки Міністерство інфраструктури підписало 18 серпня 2014 р. А порт надав нотаріально оформлену відмову від трьох гектарів на ім'я голови Одеської ОДА (розпорядника державних портових земель) 13 жовтня 2014 р.

От цитата із заяви на адресу ОДА: "З огляду на узгодження Міністерства інфраструктури від 18.08.2014 р. і статті 141, 142 Земельного кодексу України, ДП "Іллічівський МТП" дає згоду на припинення права постійного користування та вилучення земельної ділянки площею 3 гектари, відповідно до схеми та графічних матеріалів". Тут же надано характеристику земельної ділянки: "зсувні схили з перепадами висот до 15–17 метрів, непридатні під складські площі порту". І далі причини відмови: "поліпшення цієї території надто дорого та економічно неефективно".

Після отриманих узгоджень Risoil S.A. звернулася в Одеську ОДА з клопотанням про надання згоди на розробку проекту землевпорядкування з відведення цієї ділянки в оренду. Але облдержадміністрація повернула документи на доопрацювання.

На той момент земельні ділянки в порту не мали офіційних меж і кадастрових номерів. Можна було паралельно оформляти ділянку та право оренди на неї, однак з огляду на рекомендації земельників влада зажадала спочатку її "одягти, взути", внести до кадастру, а вже потім приходити з проханням.

У порту таких ділянок не один десяток, тому їхнім оформленням ДП "Іллічівський МТП" займалося не поспішаючи понад рік. Для прискорення цього процесу компанія Risoil S.A. разом із ще одним приватним стивідором заплатили замість порту за присвоєння ділянкам кадастрових номерів. Коли все було готове, компанія Risoil S.A. уже з новим пакетом документів звернулася в ОДА з тим самим проханням.

Одеська облдержадміністрація узгодила технічну документацію про розподіл земель порту. Але при цьому для підстрахування вимагала додаткові папери від порту. А саме - офіційний лист про те, що ділянка орієнтовною площею 3 га, від якої ДП "ІМТП" раніше відмовилося, і ділянка з кадастровим номером площею 2,9988 га, яку компанія хоче одержати в оренду, - одна й та сама.

На жаль, не вийшло. Поки готувалася документація, багато води витекло. У порт прийшов новий начальник, і нова мітла стала мести по-новому. Нинішній директор порту Сергій Крижановський, який, до речі, до призначення на посаду директора ДП "ІМТП" працював у Risoil S.A., зажадав від компанії надати додаткові документи, які стосуються її господарської діяльності, дозвіл на ведення робіт із будівництва зернового термінала та кілька інших. І це при тому, що плани компанії з будівництва комплексів із переробки олійних культур і перевалки зерна включено в затверджений Міністерством інфраструктури "Стратегічний план розвитку ДП "ІМТП" на період до
2018 р.". У ньому сказано, що протягом 2015–2017 рр. компанія реалізує вищевказані проекти на портових територіях, що прилягають до земель, на яких стоїть комплекс наливних вантажів компанії Risoil S.A.

Звичайна практика

Отже, поки бюрократична машина продовжувала намотувати кілометри, компанія відповідно до термінів, зазначених у плані розвитку Іллічівського порту, продовжувала втілювати в життя інвестиційні проекти. Поки не гримнув грім у вигляді обвинувачень у захопленні та навіть крадіжці портової землі.

"Однак ми не могли сидіти та чекати, - пояснює голова представництва компанії Risoil S.A. Шота Хаджишвілі. - Ми одержали від Міністерства інфраструктури дозвіл на будівництво на ділянці, яка прилягає до нашої території, і нам було відкрито кредитну лінію, це швейцарські гроші. До того ж ділянка, про яку йдеться, - це зсувні схили, нагорі стоять наші резервуари, навантаження велике, і ми були змушені розпочати роботи з установлення підпірної стінки, а це вже територія порту. Але який при цьому збиток ми завдали державі? Фактично це непридатні землі, які портом не використовуються".

За словами Ш.Хаджишвілі, їхнє освоєння принесе й порту, і бюджету додатковий дохід. Завдяки збільшенню потужностей компанії до 6,5 млн т на рік, вантажопотік порту зросте на 15%. Плюс оренда землі, що як мінімум утричі перевищує плату за землю, внесену портом. Плюс за використання території ДП "ІМТП" бере плату в розмірі 0,63 дол. з кожної тонни, перевантаженої приватними стивідорами. Плюс реалізація проекту забезпечить створення 200 нових робочих місць.

Треба сказати, сам порт, як видно зі "Стратегічного плану розвитку ДП "ІМТП", називає галузеве та земельне законодавство, а також забюрократизовану процедуру узгоджень ризиками та проблемними питаннями на шляху реалізації інвестиційних проектів. І водночас стає тим бюрократом, який виступає перешкодою для інвестицій у розвиток порту.

Саме воля начальників, від найвищих до найменших, і є головним стопором у розв'язанні земельних проблем. Адже епопея з трьома гектарами насправді тягнеться ще від часів правління Януковича. Тоді за рішення цього питання найближче оточення колишнього президента України вимагало в компанії Risoil S.A. 50% у новому терміналі. До цього чиновники просили відстебнути кілька доларів із тонни перевалочного вантажу, а тут частку в бізнесі захотіли.

Словом, вищеописана земельна епопея - насправді звичайна практика для портів. Найчастіше там спочатку будують, а потім одержують землю. Так у чому ж кримінал?

Під ковпаком у силовиків

Річ у тім, що ці гектари фігурують у рішенні Печерського районного суду м. Києва (ухвала №757/11646/16-к від 16 березня 2016 р.), який дав санкцію на обшук і вилучення оригіналів документів у "СП Рісоіл Термінал". Підставою для вердикту стало клопотання прокурора одного з відділів "кримського" управління Генеральної прокуратури України. Виявляється, слідчий відділ цього управління в рамках кримінального провадження проводить досудове розслідування за фактом хабара, який узагалі ніяк не пов'язаний із землею.

Проте в ухвалі суду написано таке: "Відповідно до отриманої від СБУ інформації, ТОВ "СП "Рісоіл Термінал", незважаючи на відсутність будь-яких правових підстав, самовільно зайняло територію ДП "ІМТП" площею 3 га (суміжну з територією даної компанії) та з квітня 2015 р. розпочало на ній будівництво резервуарного парку за проектом "Розширення бази наливних вантажів. Будівництво ємностей для зберігання харчових продуктів переробки олійних культур".

Так виглядали 3 га, передані

Ці відомості СБУ стали одним із головних аргументів прокуратури, яка в суді вимагала дати дозвіл на обшук і вилучення в компанії оригіналів документів, пов'язаних з її господарською діяльністю, у тому числі і з використанням нею земельних ділянок порту.

Зазначимо, що прокуратура просила дати такий самий дозвіл і на обшук у двох управліннях мерії: архітектури та містобудування, комунальної власності та земельних відносин, а ще в міському відділі Держгеокадастру. Але суд відмовив, оскільки прокуратура навіть не зверталася в ці виконавчі органи з проханням надати документи, які її цікавлять. Слід сказати, суд спочатку відмовив і в санкції на обшук в "СП Рісоіл Термінал" з такої ж причини. Але потім дав дозвіл.

Силовики в портовій "хаті" по суті змели у свій совок багато різного "добра", а потім конвертували його в компромат проти "СП Рісоіл Термінал". Принаймні такий напрошується висновок. Адже, крім земельних питань, прокуратура для одержання права на обшук використала в суді й факти, які тягнуть на господарський спір, не більше. Наприклад, про використання компанією "СП Рісоіл Термінал" опор порту для прокладки свого трубопроводу.

Та найдивніше в іншому. Весь цей зібраний СБУ "компромат" на стивідорну компанію прокуратура, повторимося, притягла за вуха до кримінальної справи про хабар, який, судячи з усього, став лише приводом для наїзду на компанію та, схоже, мало цікавить самих вартових закону.

Судіть самі. Посадовці компанії "СП Рісоіл Термінал" нібито дали хабар у розмірі 10 тис. грн заступнику головного лікаря СЕС на водному транспорті в грудні минулого року. За цим фактом було відкрито кримінальне провадження, створено слідчу групу й ведеться досудове розслідування. При цьому ніхто на місці злочину затриманий не був. І через чотири місяці нікого з фігурантів цієї справи не допитали, і жодних інших слідчих дій щодо них не проводили.

До кримінального провадження про хабар прокуратура приєднала й "кримське" питання. Виявляється, хабарниця проводила перевірку суден, які доставляли вантаж із Криму та в Крим. Але до чого тут "СП Рісоіл Термінал"? За оперативними даними СБУ, компанія доставляла з причалів Іллічівського порту зерно та соняшникову олію суднами на окуповану територію, та ще в обхід українських пунктів пропуску. Але "СП Рісоіл Термінал" - це стивідорна компанія, яка перевалює на експорт наливні та сипучі вантажі, а не перевізник.

Ловися, рибко, або Що ж це було?

У компанії Risoil S.A. переконані, що поки чиновники матимуть можливість впливати на долю багатомільйонних проектів, вони свого не упустять. Вони будуть стопорити іноземні інвестиції, а заодно й прогрес, прикриваючись при цьому державними інтересами. "Але щоб подібного не відбувалося, існує прокуратура, яка повинна захищати інтереси держави. А державні інтереси - це інвестиції в Україну. Прокуратура ж пресує інвесторів, а ніяк не чиновників, які хочуть їх доїти", - вважають у компанії Risoil S.A.

Словом, хабар став тим гачком, з допомогою якого силовики взялися ловити рибу в мутній портовій воді. Адже це не перший випадок, коли прокуратура постукала у двері стивідорної компанії. Але в Чорноморську, колишньому Іллічівську, вона, схоже, вломилася навіть не в ті двері. Чи то помилково, чи то з інших причин, але обшук і виїмка документів насправді пройшли в офісі іншої компанії - "Новік порт сервіс". Це портовий експедитор, про якого в рішенні суду не було сказано ані слова. Обидві компанії мають ту саму юридичну адресу. Але офіс експедитора розташований на першому поверсі житлового будинку, а "СП Рісоіл Термінал" - на території порту.

Попри резонанс у ЗМІ, ніхто із силових відомств не прокоментував своїх дій. Хоча надто багато до них запитань. Адже обшук тривав із ранку до години ночі. У вилученні документів, крім слідчої групи в складі 12 чоловік, брала участь і спецгрупа СБУ. Вони винесли 25 поліетиленових мішків із документами та велику частину без опису. Побували силовики з візитом і в адміністрації порту та АМПУ.

Словом, дивлячись на дії силовиків, можна було думати про що завгодно. І про рекет, і про наїзд в інтересах конкурентів, і навіть про рейдерське захоплення. Саме такі повідомлення в ЗМІ з'явилися по гарячих слідах події. Але тільки не про захист державних інтересів.