Євро-2012: знести не можна провести?

Поганим танцюристам завжди щось заважає. З моменту прийняття рішення про проведення в Україні в 2012 році чемпіонату Європи з футболу минуло вже майже півроку, але дотепер ніхто реально не поворушив і пальцем для його організації. Зате весь цей час влада активно ділила шкуру невбитого ведмедя, роздуваючи свої «хотілки» до середньогалактичних масштабів.

Так, коли в Міністерстві економіки підрахували суми запитів на проведення Євро-2012, то жахнулися: необхідна сума становить близько 20 мільярдів доларів.

При цьому місцеві органи влади скромно пропонують більшу частину програм фінансувати з держбюджету. Навіть Київська адміністрація запропонувала 74% витрат оплатити зі скарбниці. А інші ще більше. Не дивно: міста, в яких проходитимуть матчі чемпіонату, за рахунок бюджету розраховують розв’язати всі свої місцеві проблеми.

Власне, перелічення того, чого їм не вистачає для повного щастя, по суті і становить видиму частину підготовки до чемпіонату.

На цьому життєрадісному тлі, природно, розпочалися пошуки крайнього. Довго шукати не довелося. Ним став торговельно-розважальний центр «Троїцький», який будували неподалік київського Республіканського стадіону.

Якщо послухати наших чиновників і спортменеджерів, то після того, як його розберуть, усі проблеми країни чудовим чином владнаються, і мир і благодать настануть у підготовці чемпіонату.

Цю позицію чиновники постаралися спроектувати і на міжнародний рівень. У вересні проблему вивчала УЄФА. За підсумками з’явився лист, в якому голова Європейської футбольної федерації Мішель Платіні зазначив, що «нинішня інфраструктура і нові будівельні роботи навколо «Олімпійського» вже в найближчому майбутньому призведуть до подальшого скорочення кількості доступних місць на трибунах».

Коментуючи ситуацію, голова Футбольної федерації України Григорій Суркіс традиційно зробив основний наголос на проблемі будівництва ТРЦ «Троїцький».

Про ТРЦ у листі і справді йдеть­ся, але з фокуса дивним чином зникли інші претензії. Зокрема, два будівництва, які ведуться нині безпосередньо біля чаші стадіону (із західного боку — будівництво офісно-готельного комплексу заввишки 12 поверхів і з північного — об’єкт невідомого призначення).

Не далі як у серпні на містобудівній нараді Києва знову обговорювався проект будівництва нового VIP-комплексу на 12 поверхів. При цьому архітектори навіть не переконані, що зможуть забезпечити відстань між ним і готелем «Спорт» хоча б у 50 метрів. Презентація комплексу відбулася тихо і жодного шуму не викликала. Що й не дивно — адже склад замовників зовсім інший.

Наразі проект відклали. Та, як стверджує головний архітектор Києва Василь Присяжнюк, є й інші проекти забудови площі перед стадіоном.

Ну а те, що коїться навколо нього, уже давно перестало бути темою коментарів. Дерибан землі триває повним ходом, дивним чином не викликаючи і тіні реакції ФФУ. Очевидно, ці забудовники набагато більш дружні ідеям спорту.

Тим часом стадіон як місце доз­вілля киян тане просто на очах. Зате навколо нього з’являється дедалі більше VIP-будівель і майданчиків із дуже обмеженим доступом.

До речі, реконструкція стадіону, за початковими розрахунками, потягне на 1,5 млрд. грн., причому сума напевно зросте.

Навіть сам Григорій Суркіс неодноразово заявляв про необхідність не реконструювати стадіон, а знести його й побудувати на цьому місці новий. Тим більше, що вартість реконструкції старого і будівництва нового буде порівнянною, але за термінами другий варіант буде коротшим. Та й однаково потрібно будувати в місті ще один новий стадіон.

Втім, поки і варіанти реконструкції НСК «Олімпійський», і питання будівництва нового стадіону, що ходять по різних кабінетах, упираються в повну відсутність як грошей, так і єдності в підходах. Казати про те, як ділитимуть кошти, явно приємніше, ніж реально щось робити.

До речі, цікаво, але проблема евакуації людей із НСК «Олім­пійсь­кий», яку так часто педалюють, на практиці сильно перебільшена. Під час будівництва ТРЦ «Троїцький» було проведено три незалежні експертизи, зокрема французької компанії ATN, яка робила аналогічні висновки по стадіонах для Чемпіонату світу 1998 року у Франції. При цьому будь-яких надпроблем не виявили. Всі вони благополучно вирішувалися в більшості міст світу, що проводять аналогічні заходи.

До того ж сама влада ніяк не могла визначитися, що робити з торговельно-розважальним комплексом. Ще влітку вона публічно припускала можливість, що комплекс буде не ліквідований, а реорганізований у підземний паркінг, щоб він став частиною НСК «Олімпійський».

Загалом, проблему заплутали «по саме не можу». А інвестор, який вклав десятки мільйонів доларів у будівництво, уже понад рік перебуває в підвішеному стані, ставши без вини винним.

Усі визнають, що він діяв у суворій відповідності з законодавством і рішеннями міської влади. За даними постійної комісії з питань земельних відносин, «усі дозволи (про будівництво ТРЦ) отримано. Будь-який суд винесе рішення про виплату зі скарбниці міста величезної неустойки».

Проте на цю частину проблеми вперто закривають очі. Більш того, у низці документів, що ходять Київською міськдержадміністрацією, стверджується, що питання «не потребуватиме додаткових витрат бюджету». Тобто припускається, що інвестор усе стерпить.

Тим часом питання стоїть дещо інакше. Якщо влада не хоче наявності ТРЦ біля стадіону, вона має компенсувати витрати й недоотриманий інвесторами прибуток. Тим паче, що можливості для цього є.

Та наразі звучать лише не надто виразні обіцянки «знайти спільну мову з інвестором», видати йому як компенсацію нові ділянки, провести незалежний аудит витрат на будівництво, створити для цього робочу групу. Час минає, а проблема фінансування як реконструкції НСК «Олімпійський», так і компенсації інвесторам ТРЦ «Троїцький» не вирішується.

У вересні, під час засідання РНБОУ, Віктор Ющенко досить різко висловився про нинішню організацію підготовки до Євро-2012, констатувавши, що наразі влада не зробила «нічого, що вказувало б на її серйозне ставлення до цієї теми».

Пізніше він особисто займався і питанням ТРЦ. За словами президента, минулого тижня він «дав вказівки керівництву Києва, щоб там вжили заходів і узгодили це питання з власником земельної ділянки».

«Я зустрічався з власником, і він сказав мені, що готовий відмовитися від ідеї будівництва центру, якщо це питання є принциповим для УЄФА і ставить під загрозу проведення в Києві матчів чемпіонату Європи», — сказав Віктор Ющенко. Тобто готовність до компромісу з боку забудовника виявлено. Було б бажання...

Заодно владі не завадило розібратися б із загальною містобудівною обстановкою в районі ТРЦ. Хоча б для того, аби знати, хто й що будує і наскільки це законно. Як ми вже згадували, тих, хто бажає «урвати шматочок», там вистачає. Час би і навести порядок.

Адже Євро-2012 справді відповідальний захід, і фарбуванням фасадів, як при проведенні Євробачення, обійтися не вдасться. «Косметика» закінчилася, час займатися справою.