У Миколаєві триває конфлікт із приводу передачі 3,24 га землі на території морського порту у власність трьом компаніям, які мають намір розвивати там свою інфраструктуру. Нинішній начальник Миколаївського морського порту Василь Капацина вважає, що прихід у порт великих інвесторів поліпшить його економічне становище, приведе до створення нових робочих місць і збільшить надходження до бюджету. Його опонент Федір Бедін, знятий із посади начальника порту відразу після помаранчевої революції, протестує проти розбазарювання портових земель, порушення цілісності господарського комплексу порту й лобіювання держчиновниками інтересів близьких до них комерційних структур.
Зараз Федір Бедін поновлюється на посаді начальника порту в судовому порядку: обвинувачення, які спричинили його звільнення, не підтвердилися. А на початку вересня на нього вчинено черговий замах: невідомі обстріляли вікна його квартири з вогнепальної зброї.
Предметом конфлікту стали три інвестиційні проекти. Так, ТОВ «Торговий дім «Морепродукт» виявило бажання на площі 6360 квадратних метрів, що нині належать державному підприємству «Миколаївський морський порт», побудувати спеціалізований холодильник рибопродуктів. ТОВ «Дунайська судноплавна стивідорна компанія» претендує на ділянку в 15500 кв. м для будівництва комплексу перевалки генеральних вантажів на базі двох портових причалів. Підприємство з іноземними інвестиціями «Хімтранс Україна» має намір отримати ділянку площею 10580 кв. м для будівництва комплексу перевантаження експортно-імпортних вантажів на базі причалу №13.
Оскільки причали в оренду передавати не можна — вони є держвласністю, законність такої передачі перевіряє прокуратура.
На думку нинішнього директора Василя Капацини, екс-співробітника СБУ, котрий курирував транспорт у Миколаївській області (у т.ч. морпорт), для подальшого підвищення фінансових і економічних показників підприємства, ефективності його роботи, особливо в умовах зростання вантажопотоку, необхідна модернізація технологічної бази. Оскільки в держави грошей на це немає, потрібно запрошувати інвесторів, у тому числі іноземних. Керівництво порту заявляє: проекти пройшли узгодження, зокрема посадових осіб Міністерства транспорту та зв’язку, а також губернатора Олександра Садикова та мера міста Володимира Чайки. За даними депутатів міськради, результатів прокурорської перевірки договорів з інвесторами ще немає. Однак наприкінці липня це питання винесли на засідання міської депутатської комісії з регулювання земельних відносин, а потім і на сесію міськради, де по ньому прийняли позитивне рішення.
Колишній директор порту Федір Бедін вважає, що поспіх із виділенням інвесторам миколаївських портових земель викликаний тим, що претенденти на ділянки бояться стрімко мінливої політичної ситуації в країні. Зокрема, невідома позиція з цього питання нового керівництва портової галузі.
На думку депутатів Миколаївської міськради, які голосували проти оборудки (фракції БЮТ, комуністів, вітренківців і блок «За Володимира Чайку» — разом 21 депутат із 72), у такий спосіб відбувається прихована приватизація морського порту. У результаті він може повторити долю того самого Чорноморського суднобудівного заводу, де також усе розпочалося з допуску інвесторів на його землі. Фракція БЮТ має намір у судовому порядку оскаржувати протизаконне рішення фракції Партії регіонів з передачі землі морпорту в приватні руки.
— На державному підприємстві «Зоря-Машпроект» нікому б і на думку не спало здати в оренду, приміром, редукторний чи складальний цех, — підкреслив у своєму виступі керівник фракції БЮТ Олег Мудрак. — Це по суті своїй абсурдно. А от порт дозволили подрібнити.
— Чому депутати вирішили не враховувати інтереси міста й городян? — запитує депутат-комуніст Микола Візир. — Якщо вже на те пішло, портовими землями, які є власністю міста, можна було б розпорядитися краще. Чому цього не сталося? Можливо, тому що А.Бернацький — керівник депутатської планово-бюджетної комісії — за сумісництвом є ще й директором ТОВ «Торговий дім «Морепродукт». Зробивши шикарний подарунок трьом інвесторам, Миколаїв з вини депутатів, котрі грають у міськраді першу скрипку, залишився ні з чим.
Федір Бедін вважає, що ситуація в морському порту за час, упродовж якого він був усунений від виконання обов’язків, погіршилася. У 2005 році, який керівництво порту вважає дуже успішним, прибуток підприємства становив 4 млн. гривень (тобто 72 коп. у перерахунку на тонну переваленого вантажу). Як виходять такі кумедні цифри?
— Свого часу екс-співробітнику СБУ в Миколаївській області В.Марчуку вдалося докопатися до складних схем, використовуваних фірмами в Миколаївському морському торговому порту для виведення коштів із підприємства, — каже Федір Бедін. — Приміром, шляхом організації приймання з перевантажувального рейду недовантажених суден (2004 року недовезено в порт близько 140 тис. тонн вантажу) із метою подальшого довантаження в порту. Додаткове довантаження тоді принесло близько 25 млн. гривень, які надійшли в дохід приватних стивідорних компаній, котрі цим займалися, а не в дохід порту.
Скорочується кількість робочих місць. Так, у квітні було видано наказ №396 «Про заходи з раціонального та економного витрачання матеріальних і трудових ресурсів і оптимізації штатного розкладу», відповідно до якого частині працівників пропонувалося скористатися своїм трудовим правом і піти в неоплачувані відпустки, а практично весь інженерно-технічний персонал перевели на чотириденний режим роботи з відповідною оплатою. Багатьом портовикам-виробничникам уже вручено повідомлення, що їхні посади скорочуються. Право працювати й отримувати зарплату використовується навіть у вигляді заохочення. Так, на честь Дня працівника морського флоту (цього року його святкували 2 липня) портовикам зробили своєрідний подарунок: оголосили, що відпустки за свій рахунок тимчасово припиняються і люди одержать змогу повернутися на свої робочі місця.
Невідомо, хто нині контролює соціальну інфраструктуру підприємства — базу відпочинку «Портовик» і піонерський табір. Було переведено на госпрозрахунок або віддано в оренду важливі структурні підрозділи порту: ремонтно-будівельний цех, центральні ремонтні майстерні, автотранспортний цех, гараж внутрішньопортової механізації, портофлот, третій вантажний район. З’явилися чутки, що й лікарню моряків збираються здавати в оренду якимось інвесторам.
Історію зі звільненням Федора Бедіна в місті порівнюють з епопеєю семирічної давнини, коли з Миколаївського глиноземного викидали Миколу Мешина. Керівництво порту міняв безпосередньо тоді ще виконувач обов’язків міністра транспорту та зв’язку Павло Рябікін, екс-депутат по одному з миколаївських виборчих округів, який має великі комерційні інтереси в області. Бедіна звинуватили у фінансових порушеннях, що пізніше не підтвердилися.
До речі, рішення про звільнення Бедіна та призначення Капацини було прийняте Мінтрансом лише в середині липня поточного року, перед самим «залишенням» Рябікіним посади заступника міністра. Увесь час до цього Бедін вважався тимчасово усунутим від виконання обов’язків. І після звільнення подав до суду позов про поновлення. 11 вересня мало відбутися чергове засідання з розгляду цього позову, проте його перенесли.
На початку лютого 2006 року на Бедіна, котрий тоді очолював обласний штаб БЮТ, вчинено замах: невідомі побили його неподалік власного будинку «тупими твердими предметами». Постраждалого госпіталізували з переломом основи черепа і ударом головного мозку, а також складним переломом руки. Того самого дня, до речі, невідомі побили Олександра Молчанова, довірену особу кандидата в мери Володимира Чайки. Цікаво, що прокуратура відмовилася порушити кримінальну справу за цим фактом — «через відсутність складу злочину». Це рішення прокурорів Бедін також оскаржив у суді й виграв позов. Здоров’я, щоправда, це йому не додало.
А 8 вересня, перед самим засіданням суду, який мав прийняти рішення про поновлення Бедіна на посаді, його квартиру обстріляли. Куля потрапила у вікно кімнати його доньки. Сам Бедін каже, що за кілька днів до цього його попередили, що хтось спробує не пустити його на засідання суду. За фактом останнього замаху на Федора Бедіна Заводським райвідділом міліції міста Миколаєва порушено кримінальну справу, проте розслідування здійснюється дуже мляво.