І 100 шекелів теж: суд заарештував вилучену у брата Вовка готівку

Вищий антикорупційний суд наклав арешт на все майно, вилучене під час обшуку в Юрія Зонтова, співробітника Служби зовнішньої розвідки і брата голови Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка.

У середу, 14 квітня, задовольнив клопотання Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, заарештувавши всі вилучені під час обшуків 6 квітня гроші та майно.

Зокрема, арешт накладено на понад 3,7 млн доларів, 840 тисяч євро, 20 тисяч фунтів, 230 тисяч гривень і 100 шекелів, а також антикваріат і документи на майно.

У ВАКС нагадали, що рішення про арешт може бути оскаржене за клопотанням власника майна в порядку апеляції.

На момент затьримання Зонтова детективами НАБУ, він перебував на лікарняному у зв'язку з коронавірусом. Він поки що не звільнений, але відсторонений керівництвом СЗР від виконання обов'язків.

Формально з 15 березня Зонтов на лікарняному, а де-факто - у слідчому ізоляторі НАБУ очікує внесення встановленої судом застави в 37 мільйонів гривень.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

«Плівки Вовка»: НАБУ завершило розслідування і відкрило матеріали справи ОАСК

Нагадаємо, 13 квітня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт закону про ліквідацію ОАСК. Формальною підставою для законопроєкту стала петиція з вимогою ліквідувати ОАСК, яку підписали понад 25 тисяч громадян.

За даними ZN.UA, після затримання адвоката Юрія Зонтова, токсичність ОАСК перевищила допустимі навіть в корупційному середовищі норми, і Офіс президента таки почав дистанціюватися від цього суду.

7 квітня генпрокурорка Ірина Венедіктова підписала підозру братові голови ОАСК, затриманому детективами НАБУ при одержанні неправомірної вигоди у розмірі 100 тисяч доларів. Разом із Юрієм Зонтовим затримали ще одного адвоката. Того ж дня детективи затримали ще двох адвокатів, які могли входити до потенційної мережі посередників з передачі хабарів.

За даними Центру протидії корупції, питання, у якому Юрій Зонтов брав 100 тисяч доларів хабара, мав розглядати сам Вовк або його заступник. В ОАСК діяла глибоко законспірована мережа передачі хабарів під кураторством Зонтова.

Сам Вовк хабарів не брав, їх передавали адвокати. Гроші акумулювалися у судді Вовка, частина коштів вивозилася з країни адвокатом Зонтовим, який користувався для цього статусом співробітника СЗР.

17 липня минулого року НАБУ вручило підозри голові Окружного адмінсуду міста Києва Павлу Вовку, його заступнику Євгену Аблову, шістьом суддям та голові Державної судової адміністрації Зеновію Холоднюку. Їх підозрюють у спробі захоплення державної влади. Підозри НАБУ і САП ґрунтуються на вивченні записів розмов у кабінеті Вовка.

1 вересня 2020 року Вища рада правосуддя відхилила клопотання генпрокурорки Ірини Венедіктової і відмовилася відсторонювати від посад Павла Вовка й інших суддів ОАСК, котрі фігурують у справі.

Вовка двічі оголошували в розшук і п'ять разів намагалися доставити до суду.

Докладніше про те, до чого справа ОАСК може привести країну, і чи вистачить цього разу сил та доказів у НАБУ, щоб довести розпочату справу до обвинувального вироку в суді, читайте матеріалах Інни Ведернікової «Вовки. По сліду НАБУ» і «Вовки. По сліду НАБУ-2». У чому секрет недоторканності суддів ОАСК – у матеріалі Олександра Лємєнова «Суд, що загрожує державі».

Про те, як Україні вийти з порочного кола необґрунтованих вироків і як корумпована судова машина стала інструментом в руках держави агресора, читайте в статті Михайла Жернакова "Страшний суд президента Зеленського: два роки обіцянок і ніякого прогресу".