Процедури ліквідації ОАСК в законопроекті Зеленського немає: документи

Президентський законопроект про ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва передбачає створення нового суду в столиці - Київського міського окружного адміністративного суду (КМОАС). До початку його роботи справи ОАСК розглядатимуться Київським окружним адміністративним судом (КОАС). Про це йдеться в законопроекті №5369. На сайті Верховної Ради тексту документа поки що немає, ZN.UA його надало джерело в керівництві парламенту.

Відповідно до законопроекту:

• ОАСК припиняє здійснення правосуддя в день набуття законом чинності;
• протягом 10 днів усі справи ОАСК передаються в КОАС;
• відразу ж після створення КМОАС КОАС передає йому всі справи, юрисдикція яких поширюється на місто Київ.

Наше джерело в вищих судових колах прокоментувало ситуацію із законопроектом президента про ліквідацію ОАСК.

«Згідно із законом президент може подати законопроект до парламенту після консультації і отримання висновків Вищої ради правосуддя. Однак опубліковані на сайті ВРП висновки - досить розпливчасті. Висунуто дві умови: розписати як буде оптимізований бюджет суду, плюс - забезпечити гарантії для суддів, які повинні бути переведені на такі ж позиції в інші суди. І тут велика проблема. Тому що згідно із законопроектом ОАСК ліквідується і створюється новий суд.

Однак поки всі його справи (60 суддів розглядали 61 350 справ і матеріалів), будуть передані 25 суддям Київського окружного адміністративного суду. Можна уявити собі навантаження. Але потім вони мають бути передані новому суду, правонаступнику ОАСК. Ключове питання коли? Без ВККС - це зробити неможливо. В цьому випадку ВРП логічно в своїх висновках вимагає розблокувати Вищу кваліфікаційну комісію суддів. І за найоптимістичншого сценарію вона запрацює тільки до осені. Насправді ВРП мала розписати правильну процедуру ліквідації суду і дати гарантії суддям. Тим більше, що частина з них пройшла атестацію в ВККС, а частина - ні. Від чого вона, на жаль, ухилилася. І в законопроекті президента процедуру теж не розписано», - пояснив співрозмовник.

Проте, джерело вважає, що все це можна «дотягнути» в процесі доопрацювання цього та інших законів вже в парламенті і такої позиції ВРП цілком достатньо для подачі законопроекту до Верховної Ради. І ключова мета - зупинка здійснення карикатурного, спотвореного і небезпечного для безпеки держави правосуддя в ОАСК - досягається

У пояснювальній записці до законопроекту сказано, що він розроблений «у зв'язку з необхідністю забезпечення доступності правосуддя для громадян» та їхнього «права на розгляд справ незалежним і безстороннім судом», а також з метою «підвищення довіри до судової гілки влади».

На думку автора законопроекту, його прийняття «допоможе підвищити рівень довіри до судової гілки влади і забезпечити функціонування незалежного і неупередженого суду, що відповідає високим суспільним очікуваннями запитом на справедливість».

Формальною підставою для законопроекту стала петиція з вимогою ліквідувати ОАСК, яку підписали понад 25 тисяч громадян.

Офіс президента провів консультації з Вищою радою правосуддя, і ВРП не виловила позицію щодо підтримки чи непідтримки рішення про ліквідацію ОАСК.

У своєму консультативному висновку від 4 березня ВРП зазначила, що реалізація законопроекту неможлива, поки не приступив до роботи повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Так як переведення суддів з ліквідованих до новостворених судів здійснюється на підставі та в межах рекомендацій ВККС.

Крім того, президент пропонує внести зміни до прикінцевих та перехідних положень Закону «Про судоустрій і статус суддів».

Безумовно, ліквідація суду не виключає відповідальності фігурантів кримінальної справи ОАСК і його голови Павла Вовку, що розслідує НАБУ, яке опублікувало кілька частин плівок прослуховування з його робочого кабінету.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Банкова починає дистанціюватися від глави ОАСК Павла Вовка через справу брата - джерело

17 липня минулого року НАБУ вручило підозри голові Окружного адмінсуду міста Києва Павлу Вовку, його заступнику Євгену Аблову, шістьом суддям та голові Державної судової адміністрації Зеновію Холоднюку. Їх підозрюють у спробі захоплення державної влади. Підозри НАБУ і САП ґрунтуються на вивченні записів розмов у кабінеті Вовка.

1 вересня 2020 року Вища рада правосуддя відхилила клопотання генпрокурорки Ірини Венедіктової і відмовилася відсторонювати від посад Павла Вовка й інших суддів ОАСК, котрі фігурують у справі.

Вовка двічі оголошували в розшук і п'ять разів намагалися доставити до суду.

6 квітня НАБУ затримало рідного брата голови ОАСК Юрія Зонтова при передачі 100 тисяч доларів, які, за даними слідства, призначалися керівництву суду. ВАКС заарештував брата Вовка з правом внесення 33 млн гривень застави.

За даними ZN.UA, після затримання Зонтова токсичність ОАСК перевищила допустимі навіть в корупційному середовищі норми, й Офіс президента таки почав дистанціюватися від цього суду

Докладніше про те, до чого справа ОАСК може привести країну, і чи вистачить цього разу сил та доказів у НАБУ, щоб довести розпочату справу до обвинувального вироку в суді, читайте матеріалах Інни Ведернікової «Вовки. По сліду НАБУ» і «Вовки. По сліду НАБУ-2». У чому секрет недоторканності суддів ОАСК – у матеріалі Олександра Лємєнова «Суд, що загрожує державі».

Про те, як Україні вийти з порочного кола необґрунтованих вироків і як корумпована судова машина стала інструментом в руках держави агресора, читайте в статті Михайла Жернакова "Страшний суд президента Зеленського: два роки обіцянок і ніякого прогресу".