ГРА В ОДНІ ВОРОТА

Унікальність виборчого процесу 14 липня в Нікополі, Марганці та прилеглих районах полягає в тому, що на всіх 92 виборчих дільницях були відсутні спостерігачі Комітету виборців України. Настільки безпрецедентне рішення, ухвалене в день виборів уперше за 8 років існування Комітету, заступник голови КВУ Євген Побережний пояснив на екстрено скликаній прес-конференції діями влади, що позбавили виборців права на вільне волевиявлення:

— Ми не можемо говорити про відкритість і прозорість виборів в окрузі. Дійшло до того, що учням марганецьких шкіл відмовляють у поїздках на шкільні олімпіади, цинічно пояснюючи вчителям: «У вас не той кандидат».

Краплею, що переповнила чашу терпіння КВУ, стала відмова приблизно п’ятдесяти (із дев’яносто двох) його спостерігачам, що працювали на дільницях останні десять днів, продовжувати роботу через відверті погрози і шантаж. Втім, відмову від участі у виборах Євген Побережний пояснює радше не акцією протесту, а проявом громадянської позиції.

Незважаючи на демарш КВУ, до десятої ранку 14 липня у виборчому штабі полковника міліції Драчевського панувала святкова атмосфера. Довірені особи кандидата, полегшено зітхаючи, не приховували своєї радості від дій виборчкому, утримуючись, утім, від коментарів. Не вступаючи в полеміку про судові рішення, місцеві політики, включаючи мера Нікополя С.Старуна, відверто вітали не стільки безальтернативне обрання В.Драчевского, скільки втрату Жиром депутатського мандата. Ближче до закриття дільниць штаб Драчевського радів: бойкоту виборів прибічниками Жира, за винятком дрібних агітскандалів на окремих дільницях Марганцю, не було. Заступник обласної організації ПРП Володимир Чернявський ще вранці заявив власкору «ДТ», що порушень законності прибічниками Жира не буде. Прогнози про прийдешні демонстрації протесту й акції непокори не виправдалися. Єдине, що спостерігав ваш кореспондент, як демонстративно ставилися «галочки» навпроти прізвища «вибулого» О. Жира. Можливо тому сім з половиною тисяч бюлетенів на дільницях Марганцю визнані недійсними. Усього ж по округу їх виявилося майже 11 з половиною тисяч. Плюс 7620, у яких виборці голосували проти всіх.

Відверто кажучи, мало хто з місцевих політологів і журналістів сумнівався в перемозі Віктора Драчевського, на допомогу якому було кинуто всю силу обласного адмінресурсу, що зробив опального кандидата з подачі ЗМІ головним винуватцем усіх бід регіону. Понад те, відкинувши будь-яку пристойність, влада відверто шантажувала електорат, обіцяючи, що у разі обрання Жира проблеми мешканців Нікополя залишаться без уваги, а в окрузі не реалізуються соціальні програми.

Ще одна особливість перевиборів у 35-му — практично повна відсутність наочної агітації. За жорстких умов, коли окружна комісія працювала в закритому режимі, не допускаючи до списків дільничних комісій не тільки спостерігачів і представників ЗМІ, але й окремих членів самого окрвиборчкому, що представляли опозиційні партії, наочна агітація в невстановлених місцях могла призвести до найтяжчих наслідків. А оскільки місцева влада місця для листівок і плакатів так і не спромоглася визначити, читати програми і бачити кандидатів можна було виключно на зустрічах із ними. Скоріше винятком, аніж правилом виглядала поява поодиноких листівок на телеграфно-тролейбусних опорах. У нікопольських газетах і на ТБ альтернативним Драчевському кандидатам місця не знаходилося. Аналогічна картина, але тільки з ексклюзивом Жиру, спостерігалася в Марганці. Щоправда, керівники місцевого ГЗКу оперативно створили свою ТВ-студію, що разом з комбінатівською багатотиражкою піарила Драчевського. До слова, політтехнологи Віктора Васильовича примудрилися зареєструвати кандидатом Анатолія Олександровича Жира, до початку виборчої кампанії водія Верхньодніпровської прокуратури, не тільки по батькові та прізвищі, але і зовнішньо дуже схожого на свого відомого тезку. Навіть нинішній родинний стан двійника тотожний небажаному екс-депутату. Втім, за результатами виборів однофамілець зібрав мізер — 0,98% (837) голосів. За переможця віддали свої голоси 41 відсоток тих, що голосували.