Сало вприглядку. Як на Дніпропетровщині борються з «ціновими перекосами»

Дніпропетровщина, за оцінкою глави облдержадміністрації Володимира Яцуби, нині входить в Україні до трійки областей, котрі найуспішніше розвиваються, маючи найкращі економічні показники. За якими саме позиціями — Володимир Григорович не уточнив. Можливо, його надихнули результати виборів, за результатами яких виявилося, що кожен сьомий прибічник комуністичної ідеї в країні живе саме в його регіоні.

Зате достеменно відомо, що область завжди однією з перших в Україні починає піднімати ціни. Починаючи із серпня, на Дніпропетровщині з цінами на м’ясо, молоко, яйця та головний національний продукт — сало — відбувається явне «не те».

Літо-осінь — саме та пора, коли кожен із нас намагається поповнити свої засіки. На жаль, нинішнього року це вдасться зробити небагатьом.

В основному заготовлювали на зиму лише кабачки та перець. Шановані народом помідори й огірки цьогорічного сезону були дуже дорогими. Але це ще півбіди. Переважна більшість громадян нині втратила можливість споживати яловичину та свинину в звичних кількостях.

— Зайшла в м’ясні ряди на «Озерці» (Центральний ринок Дніпропетровська. — В.О.), — каже Неллі Сергєєва, — подивилася, пооблизувалася, та й пішла додому з порожньою сумкою. Навіть підвищення пенсії не допомогло.

І то сказати, ціни на свинину та яловичину на диво хутко рвонули вгору з 14—18 до 25—32 гривень за кілограм ще в середині вересня. Щоправда, вольовим рішенням місцевої влади в період виборчих перегонів подальше підвищення вартості м’яса вдалося стримати. Така ж історія повторилася з паливно-мастильними матеріалами. Цікаво, але щойно 1 листопада ц.р. сплив строк дії меморандуму між НПЗ і урядом, який обмежив ціни на бензин, домінуючі на Дніпропетровщині «приватівські» АЗС, котрі доти продавали А-95 в основному за талонами по 3 грн. за літр (на рідкісних автозаправках за готівку, але по 3,05 грн.), дружно знизили таксу до 2,95.

Та бог із ними, із яловичиною та свининою — на крайній випадок можна і курятиною перебитися. А от як бути з салом, котре для українця — що для китайця рис? Тільки за два останні роки його ціна в середньому по країні зросла майже втричі. А середня зарплата — у 1,4.

У випадку з подорожчанням сала, яке «добігло» в Дніпропетровську до позначки в 20 і більше гривень, офіційна причина найбанальніша: ковбаса без сала — не ковбаса.

На думку губернатора, донедавна виробники ковбасних виробів, котрих у області налічується аж 74 фабрики, комбінати та цехи, закуповували дешеве й далеко не краще сало, за якістю та ціною схоже на «ніжки Буша», за кордоном. Ковбасникам «перекрили кисень», і вони в пожежному порядку і величезних кількостях стали закуповувати національний продукт у місцевих свинарів оптом. А те, що залишилося, — на ринок, за підвищеною, природно, ціною.

Докази Володимира Григоровича звучать досить переконливо. Хоча важко повірити, що найбільші виробники ковбасної й іншої м’ясної продукції, наприклад, дніпропетровські ТОВ «М’ясокомбінат «Ювілейний» і ТОВ «М’ясна фабрика «Берізка», які забезпечували до половини м’ясо-ковбасних потреб Дніпропетровської області, спиралися у виробництві винятково на імпортну дешевизну.

Так, директор «Ювілейного» Віктор Старостенко в розмові з кореспондентом «ДТ» заявив, що його підприємство ніколи не закуповувало імпортні сало й інші жири. Комбінат давно контактує з найбільшими тваринницькими господарствами області («Авророю», «Агро-Овеном» й іншими), масово закуповуючи там м’ясо в живій вазі, ігноруючи фермерські господарства й малих приватників.

— Сенсу немає, — сказав Віктор Васильович. — Після торішнього неврожаю значну частину худоби їм довелося пустити під ніж.

За даними головного управління статистики, у Дніпропетровській області до 1 жовтня 2004 року порівняно з тим же періодом минулого чисельність поголів’я великої рогатої худоби зменшилася на 23,2% (на думку самого губернатора — навіть на 30%. — В.О.), у тому числі корів — на 13,1%. Поголів’я свиней скоротилося на 18,1%, овець і кіз — на 4,8, птиці всіх видів — на 0,7%. Як наслідок, впали обсяги виробництва м’яса — на 3,1% і молока — на 6,3.

Значно подорожчав — на 55% порівняно з жовтнем 2003-го — і бензин. Через вищезазначені причини злетіли ціни на м’ясо та сало: офіційно — на 37%, а реально — на всі 50.

Причини подорожчання ми спробували з’ясувати в одного з продавців «Озерки»:

— Раніше ми купували м’ясо в живій вазі по п’ять-шість гривень за кілограм, сьогодні ціна дійшла до 10–12. Дивіться: певна кількість сировини — наприклад, при розбиранні туші корови — до 30%, йде у відходи. Включаємо у витрати бензин для поїздок по селах. Додайте плату за місце, лабораторію, ринковий збір. І я повинен щось заробити. Ви ж не будете працювати собі в збиток?

У такому ж дусі висловлюються й селяни, котрі відгодували кабанчика.

Подорожчання м’яса та сала позначилося і на вартості ковбаси...

Зрозуміло, завжди можна знайти об’єктивне пояснення негараздам. При цьому не забувши додати неабияку порцію оптимізму: «...зате ми робимо ракети».

Вочевидь, губернатора вводять в оману його референти, коли він заявляє, що на Дніпропетровщині зараз найдешевші ковбаси в Україні. Тоді як на Львівщині аналогічні дніпропетровським сорти ковбас коштують відсотків на 15—20 дешевше, а найбільш приваблива ціна свинини — у Миколаєві.

Неможливо повірити, що перший віце-прем’єр Микола Азаров не знає про реальні причини подорожчання. Проте на селекторній нараді з губернаторами областей 30 вересня він заявив, що ситуація має бути залагоджена протягом двох тижнів, оскільки ніяких об’єктивних підстав для цінових коливань немає, як немає в країні дефіциту за будь-якою товарною позицією. Воно, звісно, так, але з невеликою поправкою: «Где деньги, Зин?» Як уже говорилося вище, зростання заробітків населення і цін на все і вся явно не можна порівняти, причому прірва стає дедалі глибшою.

Микола Янович підкреслив, що гарний врожай і створення великого Держрезерву зерна — підстава для зниження цін на борошно, а згодом — на м’ясо і сало. Однак який стосунок мають до Держрезерву власники двох-трьох свиней і корів? Більше того, область усіма силами намагалася загнати ціну на зерно (читай — на корми) на максимально можливу висоту.

Поки ж пан Азаров благословив місцеві власті на використання всіх повноважень і важелів впливу на ринок, щоб відрегулювати, на його думку, необгрунтоване підвищення рентабельності м’ясокомбінатів і торгових надбавок у мережі збуту м’ясопродуктів.

Кампанія з «вирівнювання» цін у Дніпропетровській області, по суті «вирівнювання» голосів виборців, стартувала відразу ж, на початку жовтня. Для початку заборонили вивезення м’яса та сала за межі області, одночасно створивши умови, які стимулюють їхнє ввезення з інших регіонів України.

За твердженням Володимира Яцуби, з «іногородніх» постачальників м’яса не стануть брати плату за ветеринарні аналізи та лабораторні дослідження туш і одночасно надаватимуть безкоштовні торгові місця, висунувши при цьому умову — збут за «прийнятними» цінами.

Розуміючи, що відновлення колишнього поголів’я великої рогатої худоби — справа не одного року, сільгоспуправління обладміністрації зробило ставку на розвиток свинарства. За розрахунками, озвученими Володимиром Яцубою, за вісім місяців виробництво свинини збільшиться… вшестеро!

Ні більше ні менше. Домагатися фантастичних показників планується шляхом виділення 100 гривень хазяїну, котрий бажає до вже наявних у свинарнику двох і більше паць додати ще одну. Втім, за умови, що продаватимуть, але вже всі туші, на 20% дешевше. Для цього в бюджеті області «забито» цільові 5 млн. грн. за статтею «Підтримка сільгоспвиробника».

За якими методиками рахували господарів із двома і більше льохами — невідомо. Цікаво, а де знайдуть купу перевіряльників, які відстежуватимуть розрахунки з покупцями? Нарешті, де гарантії стабільності цін на корми? Сумна статистика вперта: взимку, а тим більше навесні у нас дорожчає все.

Ще один важіль — звернення до найбільших торгових «точок» Дніпропетровщини: мегамаркету «Метро», концерну «Рейнфорд», мережі супермаркетів «Білла» і деяких інших — із пропозицією обмежити експорт м’яса до Москви. За словами губернатора, там із розумінням поставилися до «прохань» обладміністрації.

Володимир Яцуба закликав усіх, хто займається питаннями ціноутворення на м’ясо-молочну продукцію, навести лад. На ділі це означає тотальні перевірки на ринках, штрафи і позбавлення права на торгівлю. Однак ціновий віз і нині там, оскільки ринок — він і в Африці ринок.

Тим часом «важелі», якими штучно стримують ціни на м’ясо-молочну продукцію і паливо, от-от луснуть. А застосування адміністративних методів залякування може призвести до того, що м’ясо зовсім зникне або стане недоступним за ціною. Державний механізм закупівлі та реалізації м’яса не налагоджений, а приватні реалізатори можуть перестати його продавати. Вже продзвенів перший дзвоник: спроба насильно утримати в області вартість бензину призвела до його тижневої відсутності на АЗС у жовтні...

Ситуація на ринках Дніпропетровська зараз нагадує часи Союзу, коли держава регулювала ціни і, між іншим, зарплату. За абсолютного дефіциту й порожніх м’ясних прилавків дніпропетровцям доводилося годині о п’ятій ранку добиратися на «Озерки», інших базарів міста і за 7—10 карбованців купувати кілограм добірної яловичини чи свинини. Цю ж картину можна спостерігати і нині. Приходьте на «Озерку» годині о другій-третій ночі, коли на повну силу йде нічна торгівля!