В'ячеслав Павлов: "Сказавши "А", треба наполегливо казати "Б" і ламати корупційні схеми"

Публікація в DT.UA статті "Неріздвяні казки" про чергову загрозу забудови дитячого протитуберкульозного санаторію ім. Боброва зокрема та правовий завал у використанні земель санаторіїв і пам'яток-парків Південного берегу в цілому викликала нечувану реакцію з боку прокуратури Криму. Прокурорськими перевірками використання землі та майна було охоплено 120 санаторно-курортних закладів у Криму; кількість поданих позовів про визнання земельних рішень місцевих рад, договорів оренди та держактів недійсними обчислюється десятками.

Правду кажучи, кількість кампаній "із наведення порядку з землею" у Криму теж уже важко порахувати. Останній потужний фронт було розгорнуто після Помаранчевої революції, причому штабом було оголошено РНБО - за рівнем загрози земельної корупції, що обіцяла навіть конфлікти в міжнаціональній сфері. Але якось до рейхстагу жодна оголошена політиками війна не доходила, численні бригади перевіряльників обзаводилися кримською землею, а роботу правоохоронців спускали на гальмах, затребувавши гучні кримінальні справи в Київ, де вони якось губилися...

Не хочеться загадувати, як буде цього разу. Поспішимо порадіти тому, що вже зроблено. Зупинено спробу відрізати будівництвом дитячий санаторій ім. Боброва від моря; на хвилі громадського резонансу прем'єр Криму А.Могильов розпорядився надати дітям Бобровки пляж; прокурорські перевірки зупинили подальший дерибан територій і майна санаторіїв; співробітники прокуратури повиймали вже готові матеріали щодо багатьох з оскаржених сьогодні неподобств і дали їм хід; ніхто з політиків не бігає попереду прокурорів із прапорами; нарешті, поки що ми не бачимо в цьому процесі недоторканних (хоча тут, звичайно, жодними ілюзіями тішитися не можна). Інтерв'ю з прокурором АРК В'ячеславом Павловим планувалося за першими підсумками роботи масштабної прокурорської перевірки через три місяці після публікації DT.UA, яка дала їй старт. Але, як з'ясувалося, перевірка внесла істотні корективи й у роботу самої прокуратури автономії і показала, що зволікати з відповіддю на запитання "Як завести в правове поле корупційну спадщину дикої приватизації узбережжя Криму?" вже далі нікуди.

- В'ячеславе Володимировичу, відкрийте відомчу таємницю: чому така реакція прокуратури на публікацію? Про знищення дитячого санаторію імені Боброва та інших протитуберкульозних оздоровниць Криму DT.UA уже десять років пише. Чиясь політична воля спрацювала?

- Нічия політична воля не спрацьовувала. Ми цю роботу проводимо планомірно, і ви знаєте, скільки в нас уже було нарад і щодо санаторію ім. Боброва, і щодо земель інших санаторіїв. Ось і 15 квітня заступники прокурора Криму, начальник управління їдуть до Києва - на нараду в ГПУ щодо питання наших касаційних скарг стосовно санаторіїв "Укрпрофоздоровниці". Це питання в нас ніхто з контролю не знімав. Не на все вистачає рук, але все ж таки намагаємося кинути всі сили туди, де є великий суспільний резонанс. І спасибі ще раз вашим публікаціям. Ми зібралися й вирішили, що треба створити спеціальну робочу групу щодо санаторіїв ПБК. До неї ввійшли три співробітники прокуратури Криму, які вже півтора місяця безвилазно відпрацьовують у Ялті ці об'єкти. Після чого долучається практично все управління. Зараз у нас у роботі Ялтинський військовий клінічний санаторій, санаторій "Саки" - підприємство "Укрпрофоздоровниці", де теж було рейдерське відчуження майна.

- Зрозуміло, що після перевірок буде довга дорога в судах - віддавати землю або приватизовані корпуси ніхто не хоче, з тим, щоб розібратися, будуть зволікати. Що, власне, зараз і відбувається стосовно повернення землі санаторію імені Боброва. Проте які вже є результати перевірки і стосовно цього, й інших санаторіїв?

- По-перше, вже задоволено два позови про вилучення земель санаторію ім. Боброва, у тому числі скасовано держакт на 4,8 га, незаконно оформлений міськрадою Алупки. У судовому порядку оскаржується рішення про надання громадянам і фірмам 1,2 га із земель цього санаторію. Усього ж було заявлено 17 позовів. За поданням прокуратури Ялти Алупкінська міськрада сама скасувала 15 своїх рішень щодо оформлення землевідведень на території оздоровниці.

Крім того, з початку року скасовано рішення про позбавлення землі протитуберкульозних санаторіїв "Москва" і "Піонер"; на розгляді - подання про скасування рішення щодо вилучення ділянки майже в півгектара у санаторію "Червоний маяк"; взято участь у справах щодо 1,6 га санаторію "Нижня Ореанда", 0,6 га - санаторію "Сімеїз", які намагаються відрізати в оздоровниць; зараз готується позов про визнання незаконним рішення про відчуження 0,7 га у санаторію ВР Криму "Росія".

Розпочато кримінальне провадження за фактом незаконного вилучення землі у протитуберкульозного санаторію "Передгірний", де приватна забудова ведеться за 8-10 метрів від лікувальних корпусів. Також цього року за участі прокуратури суди скасували незаконні рішення щодо майна НДІ курортології імені Сєченова, санаторіїв "Лівадія", "Гірське сонце", "Першотравневий", "Москва", грязелікарні "Мойнаки".

- Чи є специфіка у всіх цих справах щодо незаконного відчуження майна і землі санаторіїв, відпрацьовані схеми, і які законодавчі лазівки, що дозволяють їм працювати, треба закрити? Чи ми маємо справу з банальною низовою корупцією?

- Для нас дуже непростим і важким у подоланні вийшов симбіоз усього, що ви сказали. Тут і низова корупція - тупо лівою рукою написане рішення селищної ради, а далі вже включається складне - схема, застосовувана щодо санаторіїв, які скорочувалися. Ми брали статистику стосовно одного санаторію, здається, стосовно "Юності" (підлітковий протитуберкульозний санаторій у Сімеїзі, частину корпусів якого приватизовано. - Ред.), скільки вони оздоровлювали дітей у 80-ті роки. Кількість ліжко-місць удвічі зменшилася. І як санаторії вони вже фактично не затребувані...

- Та ні, вони затребувані - у країні півтора десятиліття вирує епідемія туберкульозу. Але в МОЗ для дитячого санаторію немає фінансування, і ліжка скорочували...

- У них немає фінансування. Під цією маркою і заходили туди орендарі і всі інші. От корпуси залишилися, спадщина від радянської влади - три тисячі квадратів, грубо кажучи. За кількістю ліжко-місць йому вистачає і тисячі квадратів, але все це треба утримувати, дах полагодити, побілити - і головлікар пускає орендаря. А орендар юристові каже: "Гарне тут місце, от би нам назавжди тут облаштуватися. А зроби ти мені ремонт, пофарбуй гарно рожевою фарбою і напиши, що це такі невід'ємні поліпшення"...

- ...понад 25% від вартості об'єкта, і далі - відчуження завдяки закону про малу приватизацію і судове рішення, незважаючи на те, що протитуберкульозні санаторії приватизації не підлягають. Класична схема. Що тепер із цим робити, адже багато об'єктів було перепродано?

- А тепер ми, заглиблюючись у минуле, починаємо всі ці ланцюжки і схеми ламати. Але суди ухвалюють різні рішення. І ми зараз, під час цієї перевірки, зробили те, чого, здається, ніхто в Україні ще не робив. Ми проаналізували і узагальнили практику вищих судових інстанцій і витяги з рішень розмістили на сайті прокуратури Криму. Щодо будь-якого складного питання відкриваєш закладку і знаходиш потрібні рішення вищих судів. Ми прийшли до того, що з наявним нині обсягом роботи без такого підходу не обійдемося ніяк, тому що практика різна, а діяти треба оперативно й грамотно. І тепер, сказавши "А", треба наполегливо казати "Б", і в кожній судовій інстанції твердо й послідовно обстоювати свою позицію. А в остаточному підсумку домагатися ще й реальних виконань рішень судів, бо це теж дуже глобальна проблема.

- Дуже добре, що ви зазирнули в минуле, і справедливо було б почати аналіз з 2003-го, з роботи міжвідомчої комісії Кабміну на чолі з віце-прем'єром Дмитром Табачником, яка займається оптимізацією санаторно-курортних закладів. Рішеннями цієї комісії і було запущено процес реорганізації оздоровниць - зі скороченням ліжок, передачею в оренду корпусів, землі, їх швидкою приватизацією та забудовою парків і пляжних зон. Чи не час дати правову оцінку роботі тієї комісії пана Табачника, у результаті якої ми прийшли до повного краху системи державного санаторно-курортного (особливо протитуберкульозного) лікування в Криму?

- Може, й час, якщо така проблематика є. Але ось у чім питання: чому після 2003 р. не давалася оцінка роботі цієї комісії? Оцінку-то ми можемо дати, але як прокуратура на це зможе відреагувати, через десять років по тому?

- Звісно, тепер ми просто витрачаємо зусилля й кошти, щоб роками повертати втрачене...

- Якби в нас була така можливість - про що ми всі мріємо - взяти ці рішення комісії 2003-го й одним махом визнати все, що понавирішували, незаконним, і все відразу повернулося б на вихідні позиції. Але ж ми цього не можемо зробити.

- Тобто тепер ми можемо дати рішенням комісії Табачника тільки політичну та моральну оцінку?

- Політичну оцінку давати не можу - я не політик. Виходячи з норм чинного законодавства, рішенням цієї комісії ми можемо давати зараз тільки моральну оцінку, а в площині правового поля - ніяк. Але ці рішення в подальшому послужили підставою для ухвалення низки рішень, у тому числі укладення угод. І ті, які ми вважаємо незаконними, тепер оскаржуємо в судах.

Цього року вже є належні результати. У лютому задоволено позов прокурора про визнання права власності держави на грязелікарню "Мойнаки" в Євпаторії. У березні ВГСУ задовольнив касаційну скаргу заступника прокурора Криму про незаконність відчуження за схемою "невід'ємних поліпшень" кліматопавільйону дитячого протитуберкульозного санаторію "Москва". Севастопольський апеляційний госпсуд скасував рішення про реєстрацію права власності на цілісний майновий комплекс санаторію "Першотравневий" за департаментом майна уряду Москви.

- Що стосується майна "Укрпрофоздоровниці", яке теж спливло в приватні руки, про що DT.UA. писало неодноразово. Пам'ятається, кілька років тому було багато гучних заяв про зловживання у Федерації незалежних профспілок, порушення кримінальних справ, рішучість повернути країні санаторії та інше майно. У ФНПУ в результаті змінилося керівництво. І сьогодні, як я зрозуміла, з усіх позовів щодо відчужених санаторіїв "Укрпрофоздоровниці" прокуратурі вдалося повернути тільки грязелікарню "Мойнаки"?

- Ні, є ще рішення щодо санаторію "Перемога", теж у Євпаторії, набуло чинності також рішення госпсуду щодо приміщення їдальні санаторію "Лівадія", але там була оренда. Сьогодні в судах розглядається 56 справ щодо майна "Укрпрофоздоровниці".

- Можливо, помиляюся, але, після перегляду кількох судових рішень щодо об'єктів "Укрпрофоздоровниці" у мене склалося враження, що прокуратура намагається запровадити судову схему націоналізації добра, що належить Федерації незалежних профспілок.

- Можливо, ви правильно говорите. Хіба можна вважати справедливим і законним, що спадщина всього народу перейшла до рук громадської організації, керівництво якої розпорядилося ним на свій розсуд. І ви, і я сплачували ці копійчані внески, але будувала це країна, а не громадська організація. І тут треба підійти по-державному. Мушу сказати, що завдяки перевірці прокуратури і заявленим позовам подальше відчуження майна оздоровниць посадовими особами Федерації профспілок було зупинено. Відчужень більше немає! Тепер ми намагаємося незаконно відчужене майно "Укрпрофоздоровниці" повернути державі, але це важко.

Уявіть собі, щодо санаторію "Саки", про який ми вели мову, з урахуванням усіх перепродажів і корпоратизацій - 20 томів тільки інвентарної справи. Десь корпус узяли підприємці в оренду і продали без реконструкції - тут ми повертаємо. Але часто бралися спортивні майданчики або допоміжні приміщення, незаконно забудовувалися, і зараз там стоїть величезний об'єкт - готель. Що із цим робити, яким шляхом іти? І 15 квітня, як я вже казав, у Генпрокуратурі буде нарада щодо майна "Укрпрофоздоровниці", на якій маємо виробити й нашу позицію в судах і в цілому.

- І які варіанти пропонуватиме прокуратура Криму? Там, де "вивели" майно і воно не зазнало якихось істотних змін, - зрозуміло. А що робити з новобудовами, в яких уже працюють приватні пансіонати й готелі? Тут або бульдозер, або має йтися, по суті, про амністію. Проте на яких умовах?

- Позиція прокуратури Криму щодо зазначених об'єктів, думаємо, така: варіант залежатиме від ступеня вкладень у той або інший об'єкт. Якщо під час реконструкції, приміром, корпусу вкладення становили 10-15% від його вартості, то є сенс компенсувати ці поліпшення підприємцеві і повернути майно державі. Якщо ж вкладення були в межах 90%, то необхідно призначити експертизу, визначити вартість державного майна, землі, на якій побудований об'єкт, і або визначити частку держави в цьому об'єкті, або компенсувати державі втрати. Поставити запитання експертові про втрату інвестпривабливості цієї ділянки і втрату права користування землею, щоб це не були якісь копійки. Тобто ми говоритимемо, що якби ви, панове забудовники, не впхали на цю ділянку цей генделик, то сюди б прийшов, припустімо, системний інвестор зі світової мережі готелів. Але куди йти, якщо йому потрібно п'ять гектарів землі, а на п'яти гектарах уже стоїть вісім таких колишніх кліматопавільйонів? Запитань маса, тому й проводиться нарада в ГПУ.

- Тобто мусимо платити...

- Ну знесемо ми корпус, побудований незаконно, - кому від цього буде краще?

- Цікава і багатообіцяюча тема. Думаю, ми ще до неї повернемося. Останній блок запитань на сьогодні, В'ячеславе Володимировичу, стосується земельно-будівельних зловживань на узбережжі. Це розслідування резонансних справ, пов'язаних із низкою смертей мерів приморських селищ. По гарячих слідах, треба розуміти, розкрити вбивство мера Сімеїза Кирила Костенка правоохоронцям не вдалося?

- Я б не давав такої оцінки. Скажу так: по гарячих слідах не вдалося затримати підозрюваного у скоєнні вбивства. Але робота ведеться, і ведеться планомірно.

- А у справі з'явився підозрюваний? Виконавець?

- Так. Дякуючи громадянам, дякуючи місцевим жителям, які відгукнулися і посприяли правоохоронцям. Є особа, котра обґрунтовано підозрюється у скоєнні вбивства селищного голови Сімеїза. Вживаються заходи для встановлення місцезнаходження підозрюваного. Все. Більше нічого говорити не будемо в інтересах слідства.

- Озвучена в перші дні після розстрілу Кирила Костенка версія, пов'язана із земельною сферою, залишається основною?

- Залишається. Конкретизувати не буду. Але є певні питання, котрі пов'язані з прийняттям рішень про виділення землі.

- Це було невиконання обіцяного чи конкуренція?

- Думаю, це, швидше за все, було невиконання обіцяного.

- Загибель мера Малого Маяка (Велика Алушта) Леоніда Малика, який вистрибнув із вікна лікарні, теж ще не розслідувана. Як ви вважаєте, це правильно, що кримінальну справу про доведення до самогубства голови селищної ради, що у Великій Алушті, розслідує молодий слідчий Київського РВВС м. Сімферополя? На думку депутатів Маломаякської селищної ради, які звернулися до нас із проханням провести журналістське розслідування, справа не зрушила з місця ні на йоту.

- Ми з самого початку говорили, що нам потрібно було деякі речі перевірити слідчим шляхом. А що мають на увазі депутати? Коли в них є якісь дані, хай приходять хоч особисто до начальника слідства главку МВС, хоч до нас і дають інформацію.

- Деяка інформація варта того, щоб її озвучити. На території Маломаякської селищної ради останніми роками з'явилося чимало житлово-будівельних кооперативів, які отримали багато землі. Ці ЖБК мають ознаки фіктивних, і за ними стоїть одна велика будівельна компанія. І ось нібито автомобілем цієї будівельної компанії Малика проти його волі вивозили у психоневрологічний диспансер, і нібито автомобілем цієї будівельної компанії мав звичку їздити ваш попередник. Мабуть, не новина й те, що, за даними ЗМІ, цю компанію "дахують" прокурорські. Що ви можете з приводу всього цього сказати?

- Нічого не можу сказати. Такі свідчення є у справі? У нас таких даних офіційних немає. Хто про це знає - хай повідомить. Ми розглянемо ваше запитання як офіційне звернення і дамо доручення перевірити. З цією компанією прокуратура Криму не мала жодних договорів на будівництво житла для співробітників.

- Я здогадуюся, що послуги "кришування" договорами не оформлюються...

- Прокуратура нікого не "кришує". А ось те, що ви сказали з приводу фіктивних ЖБК, - дуже важливий момент, над яким ми зараз активно працюємо, знову ж - із серйозним аналізом законодавства та судової практики. І хочу звернути увагу на публікацію в останньому числі "Вісника прокуратури" статті заступника прокурора Криму Ігоря Станіславовича Шапкіна, що саме й присвячена незаконному виділенню землі в Криму за схемою фіктивних кооперативів.

Як працює ця схема? Згідно зі статтею 41 Земельного кодексу України, ЖБК і гаражні кооперативи мають право на безплатне отримання землі. Кооперативи, за законом, створюються для задоволення житлових потреб їх членів. Але в більшості випадків маємо фіктивні кооперативи, які створюються з метою безплатного отримання великих наділів землі. Таких у нас, за даними рескомзему Криму, може бути близько 20.

Візьмімо для прикладу кооператив "Андріївський" у Новоозерному (Євпаторія). У березні ВГСУ задовольнив нашу касаційну скаргу, і справу повернуто на новий розгляд. Цей кооператив створили три людини, причому в Новоозерному постійно живе тільки одна з них. Вони планували побудувати 271 будинок на ділянках площею 19 і 10 гектарів! Часто фіктивні ЖБК оформлюються на підставних осіб, є навіть випадки, коли люди не знають, що вони - члени цього кооперативу. Тому ми кажемо, що реєстрація ЖБК має відповідати вимогам Житлового і Земельного кодексів України, громадяни повинні мешкати в цьому населеному пункті і потребувати поліпшення житлових умов. А якщо цього немає - позбавляти кооператив реєстрації і скасовувати рішення про надання землі.

На жаль, судова практика ще суперечлива, і законодавство потребує чіткіше виписаних норм. З восьми заявлених органами прокуратури позовів у чотирьох відмовлено, три задоволено, один ще у провадженні. За фактом виділення землі одному кооперативу порушено кримінальну справу, яка зараз уже розглядається судом. Але ми відпрацьовуємо всі кооперативи, і цю схему неодмінно зламаємо.