100 днів мера. Київ.

Міському голові Києва Віталію Кличку вдалося сформувати ситуативну більшість у раді. Секретарем ради став представник УДАРу Володимир Бондаренко. Крім того, партія мера взяла під контроль стратегічно важливу комісію — бюджету. Тут в УДАРу більшість. Таким чином, Кличко має досить потужні інструменти для реалізації всіх обіцянок, які дав виборцям.

Для виконання обіцянок потрібна не лише команда, а й кошти. Партія УДАР, як і сам Володимир Кличко, що втретє обраний мером столиці, мала повне уявлення про наявні ресурси і проблеми міста. На нинішній рік у Києва є понад 60 млрд грн. І цей бюджет має профіцит близько 2,6 млрд грн.

Рух ЧЕСНО проаналізував перші 100 днів роботи переобраного Київського міського голови Віталія Кличка, виконання передвиборних обіцянок та спроможність їх утілення.

Медицина

Україна вже понад рік живе в умовах пандемії. Як свідчить практика, медична система держави виявилася неготовою до таких викликів. Чимало проблем лягло на плечі місцевого самоврядування. Кошти з «коронавірусного фонду», створеного урядом, частково використано не для подолання вірусу, а на вирішення поточних проблем, наприклад на ремонт доріг.

Програма УДАРу містить зобов'язання захистити киян від коронавірусу та його наслідків. Наразі столиця — серед лідерів із забезпечення обладнанням та медикаментами для лікування COVID-19. До чинної програми «Здоров’я киян» періодично вносяться зміни, з урахуванням динаміки захворюваності на коронавірус та реагування на інші потреби галузі.

В лютому 2021 року Київрада прийняла рішення виділити 140 млн грн на закупівлю 1 мільйона доз вакцини проти коронавірусу. На березень це єдина місцева рада, котра взяла на себе такі зобов'язання.

Кличко від початку пандемії і досі щоденно інформує громаду про епідситуацію в столиці, публікуються статистичні дані та надаються пояснення з приводу прийняття певних непопулярних рішень, як-то карантин вихідного дня тощо.

Стосовно будівництва і ремонту медзакладів у програмі конкретики не було, просто зазначено, що плануються реконструкція та зведення нових закладів. Бюджетом на 2021 рік передбачено проєкт будівництва нової багатопрофільної лікарні на Троєщині. Всі будівельні роботи мають виконати до 2025 року, цьогоріч заплановано лише розробку проєктної документації.

Крім того, частково передбачено кошти на реконструкцію близько 10 медзакладів столиці. Частково тому, що деякі роботи, наприклад, розпочато ще 2019-го, а заплановано завершити 2024-го. В додатку №6 до бюджету Києва на 2021 рік за департаментом охорони здоров'я не закріплено жодного об'єкта для будівництва чи реконструкції, роботи над яким розпочалися 2021 року. Тобто все це — закінчення розпочатого раніше.

Освіта

Заяви УДАРу щодо освіти — дуже амбітні: будівництво не менше десятка дитсадків та п’яти шкіл щороку й реконструкція та зведення нових закладів освіти і фізкультурно-спортивних споруд.

Насправді ситуація поки що не відповідає обіцянкам. Відповідно до затвердженого бюджету, будівництво нових садків не передбачене взагалі, а реконструкція з добудовою — лише трьох на все місто, кошти виділено на завершення будівництва одного з новозведених садків Святошинського району, яке було розпочате ще далекого 2016 року.

Нових шкіл будувати теж не починають, є по одній на Троєщині, Позняках та Осокорках, але це — не цьогорічні ініціативи, і завершити їх планують не раніше 2024-го.

З огляду на те, скільки часу забирають проєктування, будівництво та введення в експлуатацію, нереально було обіцяти будівництво такої кількості нових закладів.

За останні п’ять років, що збігаються з каденцією Київради 8-го скликання, яку також очолював Кличко, на серпень 2020 року, кількість комунальних дитсадків збільшилася на 20, а всього їх 532. Шкіл же за п’ять років відкрито вісім. На 13 жовтня кількість муніципальних садочків зросла ще на чотири одиниці.

«Враховуючи вплив карантинних обмежень на дохідну частину бюджету та непропорційне надходження податків до центрального та міського бюджетів, Київ віддає у десять разів більше, ніж отримує. Попри профіцит, який був під час прийняття бюджету, фінансування цього року недостатнє для повноцінної реалізації запланованого. Київрада ухвалила і скерувала звернення до президента, парламента, Уповноваженого ВРУ з прав людини щодо неконституційності норми Бюджетного кодексу про зарахування до бюджету столиці лише 40% ПДФО, коли всі інші українські міста залишають собі 60%», — коментує співголова фракції УДАР Дмитро Білоцерковець.

Депутат Київради наголошує, що розподіл будівництва у різні роки не може бути рівномірним: «Одним з чинників, що впливає на кількість шкіл та садків у конкретному році, є підготовка проєктної документації. Отже йдеться про підсумкові цифри за п’ять років, де у середньому за рік ми маємо вийти на зазначені показники. Це цілком досяжна ціль. Якщо вирівняються надходження до бюджету, які знизилися з початком пандемії, а також якщо Київ отримає більше коштів від ПДФО, можна буде навіть говорити про підвищення взятих на себе зобов’язань».

Транспорт і дороги

З інфраструктурними обіцянками, як і з освітніми, не склалося. У програмі заявлено ремонт усіх мостів через Дніпро. Припустімо, одночасно їх ремонтувати неможливо і з міркувань фінансової складової, і з міркувань транспортного колапсу на випадок бодай часткового перекриття проїзних частин на всіх мостах. Бюджетом закладено кошти на проєкт реставрації мосту Патона, але, судячи з даних додатку №6 до бюджету, ініціювали ці роботи ще у 2004 році, а завершити планують у 2027-му. Рівень готовності об'єкта до кінця року має піднятися загалом на 0,5%.

«Якщо ми візьмемо по 5 млрд грн на один міст, то впродовж каденції знадобиться понад 25 млрд грн. Тут навіть не питання, що грошей немає, їх справді бракує. Київ завжди користувався субвенцією з держбюджету, але й там грошей не вистачає. Ще одне питання: якщо поставити одночасно таку кількість інфраструктури на ремонт, то 5–7 років місто просто рухатися не буде», — пояснював Руху ЧЕСНО напередодні виборів експерт із транспортного планування Дмитро Безпалов.

Відповідно до бюджету, завершення Подільсько-Воскресенського мосту планують у 2024 році, на кінець поточного його готовність має становити не менше з 80%, на це закладено понад 156 млн грн.

У лютому 2021 року «Укравтодор» офіційно звернувся до Кличка з пропозицією взяти на баланс недобудований Подільсько-Воскресенський міст для прискорення будівництва. Зобов'язувався взяти на баланс весь об'єкт(включно зі з'їздами та розв'язками), провести коригування проєкта, експертизу і введення в експлуатацію.

У відповідь Кличко дорікнув службі недобудованим Дарницьким мостом, який також споруджують не перше десятиліття (з 2004 року) і все не введуть в експлуатацію.

«Друзі! «Укравтодору» як державній структурі варто не займатися маніпуляціями і публічними заявами, а взяти й нарешті добудувати та ввести в експлуатацію хоча б Дарницький міст…» — заявив мер.

Але це рішення було продиктоване офісом президента. Уперше публічно таку позицію скомунікував заступник керівника офісу Кирило Тимошенко в ефірі програми «Свобода слова».

Під час години запитань до мера Кличко скаржився, що кожного ранку молиться, аби в Києві не сталося аварії на передаварійних мостах.

«Ситуація з мостами вкрай складна, кілька років тому ми зробили обстеження всіх мостів. Жахлива ситуація. На той час мені дали інформацію, що 75 мостів перебувають у передаварійному стані», — сказав він.

Стомлений Шулявський шляхопровід так і не введено в експлуатацію, хоча рух ним іде повним ходом. Уже на відремонтованій частині мосту в грудні 2020 року впали на проїжджу частину три нових стовпи освітлення. Цей об'єкт дивним чином із часом дорожчає. Від початку великого будівництва зі стартовою ціною майже 600 млн грн його вартість зросла до майже 2 мільярдів. У бюджеті очікувана кінцева вартість, порівняно з останніми даними, не змінилася, у 2021 на «Шулявку» заплановано витратити близько 115 млн грн.

Неконкретизовані обіцянки, яких не можна порахувати, частково враховані. Тут і будівництво велодоріжок та кількох транспортних розв'язок, реконструкція зношених шляхопроводів, будівництво мостових переходів, паркувальних та перехоплюючих майданчиків для авто. Лише паркінги, надземний перехід у Биківні та реконструкція шляхопроводу на Дарниці є цьогорічними свіжими ініціативами, інші ж — на різних стадіях виконання, розпочаті як мінімум рік тому.

Попередньо ще 2020-го досягнуто домовленостей про кредит від Світового банку на будівництво трамвайної лінії від центру до Троєщини, а також подовження колії швидкісного трамваю від станції метро «Вокзальна» до Палацу спорту. В руслі цієї теми точилися дискусії, яким же має стати подовжений маршрут швидкісного трамваю. В лютому 2021 року стало відомо, що КМДА не сформувала коректну заявку на надання державних гарантій повернення боргу, що наражало місто на відмову в наданні кредиту Світовим банком. У цьогорічному бюджеті закладено 1,5 млн грн на розробку проєктної документації для подальшого будівництва.

Варто зазначити, що, хоч партія та обраний голова в програмі не декларували зобов'язань стосовно метро, кошти в бюджет усе ж таки закладено. Метро на Виноградар обіцяють до кінця року звести на 30% і витратити понад 1 млрд грн. 30 млн грн виділили на проєкт будівництва метро на Троєщину.

Крім того, передбачено кошти на добудову великих і малих доріг, підземні та наземні пішохідні переходи.

Генплан і забудови

В обіцянках Кличка та УДАРу щодо генплану і забудов не містилося жодної вимірюваної конкретики. Збільшити, сприяти, вирішити, не допустити — все це невимірювані абстрактні визначення.

Тут і вирішення проблеми аварійного житла, і недопущення висотного будівництва в центральній частині міста, і збільшення площі зелених зон столиці, і таке інше.

Бюджетом передбачено кошти на добудову соціального житла для дітей сиріт і учасників АТО. Частина їх йтиме на капремонт зношених старих будинків.

На розробку генплану столиці виділено 9,5 млн грн. Дедлайн закінчення робіт — грудень 2021 року. Чинний генплан столиці не виконується і впродовж 18 років жодного разу не коригувався. Кличко неодноразово обіцяв, що новий генплан буде прийнято. Торік, можливо через відсутність політичної волі, офіційно ж — через карантинні умови, громадські обговорення переносилися й відкладалися, пропозиції збиралися і, сподіваємось, узагальнювалися, але нової чи остаточної версії проєкту команда так і не презентувала, не кажучи вже про затвердження та подальше виконання.

За перші 100 днів роботи Департамент містобудування встиг винести на обговорення скандальний проєкт зміни ДПТ, яким пропонують на Новобіличах зведення 17 висоток впритул до частини Нацпарку — Біличанського лісу. Без погодження з Нацпарком «Голосіївський» проєктанти вже запланували дві дороги через ліс. Положення проєкту суперечать чинному генплану.

На територію НПП «Голосіївський» постійно зазіхали забудовники і Києва, і Київщини.

Екологія

Передвиборною програмою передбачено завершення реконструкції Дніпровської та Деснянської водопровідних станцій — забезпечення міста чистою питною водою та завершення реконструкції Бортницької станції аерації. У бюджеті кошти на це також закладено, але завершення робіт переважно заплановане на наступний, 2022 рік.

Аналізуючи бюджет і передбачені видатки, не можна зрозуміти, за рахунок чого планується збільшити кількість і площу зелених зон. Наразі є об'єкти, які необхідно реконструювати, або ті, шо в робочому процесі вже кілька років поспіль?

У перші 100 днів роботи новообраного мера Києва Віталія Кличка в нього було вдосталь інструментів для втілення всього, що пообіцяла команда виборцям.

Сенсорна кнопка

Команда УДАРу і Віталій Кличко ще в парламенті наголошували на тому, що голосування має бути персональним. Коли Кличка обрали мером 2014 року, він устиг запровадити сенсорну кнопку до кінця каденції в Київраді. І, хоча боротьба з кнопкодавством не була зафіксована в програмі УДАРу, публічно партія на цьому неодноразово наголошувала.

Наприкінці лютого Кличко все ж таки показав спікерові парламенту Дмитру Разумкову, як працює сенсорна кнопка для голосування в Київраді і чому ця система унеможливлює кнопкодавство. За рік до цієї події Рух ЧЕСНО спільно з апаратом Київради проводили тестування системи «Рада-4» й запрошували абсолютно всіх народних депутатів, включно з Разумковим. На захід прийшли тільки троє парламентаріїв: Олег Макаров («Голос»), Максим Саврасов («Європейська солідарність»), Наталія Приходько (ОПЗЖ) та журналісти.

На початку березня Разумков запустив персональну систему для голосування у Верховній Раді, яка була там із 2008 року. Запровадження сенсорної кнопки останні дев’ять років вимагав Рух ЧЕСНО.

Хто і як може виконати передвиборні обіцянки?

Виконання програмних зобов'язань може залежати від того, чи є в міськраді депутатська більшість, яка підтримує політику мера, та чи достатньо в бюджеті міста коштів на виконання обіцянок. Щодо коштів, то команда мера Кличка, який тричі очолював місто, під час планування програми мала всю необхідну інформацію про наповнення бюджету і, відповідна, знала, на що може розраховувати.

На чергових місцевих виборах 2020 року до Київради було обрано 30 депутатів зі 120 від партії УДАР, лідером якої є чинний мер Віталій Кличко. Партія поступилася першим місцем лише «Європейській солідарності», що змогла вибороти на один мандат більше. У попередньому скликанні УДАР об'єднався з БПП (нині ЄС), і одна політична сила змогла тоді сформувати більшість у раді.

Можна було припустити, що, оскільки ЄС не висувала в мери свого кандидата (завдяки чому Віталій Кличко переміг у першому турі), коаліційне партнерство в раді триватиме. Тим більше що разом із мером ці дві фракції мають 62 голоси, чого цілком достатньо для прийняття рішень більшістю.

Але, аналізуючи голосування за бюджет міста на 2021 рік та формування постійних комісій, можна резюмувати, що фракція ЄС пішла в опозицію, утримавшись від прийняття цих рішень. Імовірно, через неврахування побажань та пропозицій від ЄС. Бюджет і розподіл депутатів по комісіях не підтримала також фракція «Єдність». До речі, УДАР має більшість у бюджетній комісії і за відсутності голови може збиратися й приймати рішення. Голова комісії від УДАРу попередньої каденції ради Андрій Странніков є одним із перших заступників голови.  

Тобто прогнозована перед виборами більшість із депутатів УДАРу та ЄС фактично не утворилася. По суті, на старті домовленості з усіма фракціями були використані лише для того, щоб майже одноголосно прийняти рішення про призначення секретаря ради (114 голосів «за»). Ця посада — стратегічна, оскільки саме секретар може виконувати обов’язки мера за його відсутності.

Секретарем став УДАРівець і фігурант антикорупційних розслідувань Володимир Бондаренко. Програма «Схеми» виявила, що він має підроблений диплом про вищу юридичну освіту. Бондаренко, перш ніж стати секретарем ради, тривалий час був радником Кличка. У попередній каденції секретарем ради був чинний депутат від ЄС Володимир Прокопів. Рух ЧЕСНО писав, що Кличка часто не було на сесіях, які тоді вів Прокопів. Наразі ситуація майже не змінилася. Кличко сесії відкриває і йде геть. Засідання веде секретар Бондаренко.

Що стосується екссекретаря Київради Володимира Прокопіва, то його, як і ще одного представника ЄС Костянтина Усова, призначено заступниками голови КМДА Віталія Кличка. І це єдині кадрові призначення у виконкомі, підтримані фракцією ЄС. За інші кандидатури колишні партнери УДАРу не голосували. Примітно, що Кличко на початок березня 2021 року так і не видав розпорядження про призначення Прокопіва. Це пояснюють тим, що є певна бюрократична тяганина та спецперевірка. Щодо Усова — то розпорядження вже готове.

Що ж до виконавчого органу, який має втілювати в життя напрацьовані радою прийняті рішення, то тут особливих змін не відбулося. Наразі Кличко як голова КМДА має 12 заступників, і ще одного — Прокопіва — погодила рада, але офіційно його не призначено. Нових у команді лише троє. Примітно, що в новенької, Олени Говорової, теж депутатки від «Слуги народу», лише один департамент у підпорядкуванні, ЄСівець Усов координує роботу трьох, а Олексій Кулеба, який кілька останніх років очолював департамент благоустрою КМДА, координує роботу семи департаментів, одного управління та двох районних адміністрацій.

На засіданні Київради у березні 2021 року Кличко висловив намір повернути до виконання обов’язків свого першого заступника Миколу Поворозника, якого раніше було відсторонено через підозру у хабарництві. СБУ надала роз’яснення, що Поворознику підозра не вручалася і він та КМДА не є об’єктами кримінального провадження. (Що ще раз підтверджує використання силовиків центральною владою виключно у політичних цілях і неможливості для громадськості зрозуміти об'єктивність/необ'єктивність претензій СБУ до ключового заступника мера столиці. За традицією всі справи складаються в стіл до нового відповідного моменту). 

Саме заступники та департаменти КМДА формують виконавчий орган влади в Києві і мають виконувати прийняті радою рішення.

Відповідно, у Кличка та його команди є всі інструменти, від бюджету до кадрового складу виконкому і більшості в раді, аби виконати те, що партія обіцяла киянам у програмі.

Більше статей Ірини Латиш читайте за посиланням.