Із життя мешканців Криму

Тривога і розгубленість, що прийшли на зміну ейфорії, - так можна описати нинішній стан кримчан. В офіційному обігу дві валюти, два паспорти, законодавство двох країн і подвійні цінники на товарах. Зі спадом загальної радості від російських обіймів настали труднощі, властиві перехідному періоду. Втомлені від політичної й економічної нестабільності кримчани занурилися в юридичний колапс.

Сімейні узи

Політика до того ж безцеремонно втрутилася в сім'ї простих людей. Чоловік і дружина, опинившись по різні боки барикад, подають на розлучення. Родичі не отримують достовірної інформації про долю близьких, які живуть тепер уже "за кордоном".

Плітки, чутки, тривожні діалоги чутно повсюди.

Зателефонувала приятелька й радісно заволала:

- Поздоровляю, ми тепер живемо в Росії!

- Перш ніж поздоровляти, подумала б, чого радіти. Діти й онуки живуть у Києві, тепер вже в іншій державі. Невже ти забула, як ми переживали розпад Радянського Союзу? Ми так довго звикали до того, що родичі живуть в інших країнах. Тепер усе повторюється. А що буде далі, навіть страшно подумати.

Кримчанка Люба недавно вийшла заміж за львів'янина, народила дитину. Сім'я чоловікових батьків радо приймала невістку у Львові й не заперечувала, щоб син переїхав у Крим.

- Тепер чоловікові родичі категорично проти його від'їзду. І чоловік наполягає на нашому переїзді в західну Україну, влаштовує скандали, навіть пригрозив розлученням, - скаржиться Люба. - Я не хочу їхати з Криму. Але як зберегти сім'ю? Жахлива ситуація.

Жителька Ялти Ніна розповідає, як два роки тому раділа вступу доньки в харківський інститут.

- Тепер вона там, а я тут. Я не можу переслати їй гроші, бо переказів не приймають. Передала трохи зі знайомими, але цього вистачить тільки на місяць. Як бути далі - не знаю. Дуже хвилююся, що закриють кордони, і доньці складно буде приїжджати додому на канікули.

Кримсько-московський час

У ніч із 29 на 30 березня Крим перейшов на московський час. На запитання "Як тепер вставати о 5-й ранку?" кримчани відповідають жартом: "Та просто не лягати спати!".

У понеділок батьки ледве розбудили дітей, щоб відправити в школу після весняних канікул.

- У деяких школах перенесли початок занять на годину пізніше, а в нашій - ні. Бідні діти. Такі зміни можуть негативно позначитися на здоров'ї учнів молодших класів, особливо в період весняного гіповітамінозу, - висловила свої побоювання мама першокласника Ольга.

15 квітня Держдума в першому читанні розгляне законопроект про переведення стрілок годинника на годину назад. З'явилася перспектива, що вже на літо росіянам (а отже й кримчанам) можуть повернути скасований Дмитром Медведєвим зимовий час. Під документом на цей час підписалося близько 100 парламентаріїв з усіх фракцій. Поживемо - побачимо.

Гривня чи рубль?

Уже тиждень у магазинах Криму подвійні цінники - у гривнях і рублях. Однак продавці продовольчих і промтоварів стверджують, що покупці розраховуються лише гривнями.

Минулого тижня поштові відділення почали видавати пенсію за березень у рублях.

- Сума пенсії залишилася попередня. Однак якщо рублі міняти на гривні не в банках, а у "міняйл", то виграєш від 100 до 300 грн, - хвалиться підприємлива пенсіонерка Людмила.

У Криму відчувається гострий дефіцит рублевої готівки, і витягти її з допомогою товарообігу поки що не вдається. У зв'язку з тим, що кримська влада вирішила швидко створити рублеву зону, роботодавців зобов'язали зарплату платити в рублях. Однак через дефіцит рублевої готівки виплата заробітної плати затримується. Головний бухгалтер одного з малих підприємств Надія скаржиться, що з величезними зусиллями вдалося вмовити банк видати гроші на зарплату своїм працівникам у гривнях.

Гірші справи на державних підприємствах, яким доводиться отримувати рублеву готівку в Сімферополі.

- Це величезний ризик - доправляти великі суми самостійно. Ми ж не інкасатори, здатні протистояти грабіжникам. Зараз у Криму багато озброєних людей, які нікому не підкоряються, - розповідає головний бухгалтер Наталя. - Крім того, на отримання грошей встановлена черга. Не дай Боже просочиться інформація, тоді трагедії не уникнути.

Студентам кримських вузів, технікумів і училищ почали видавати стипендії, які трохи (до 50 грн) вищі у зв'язку з курсом обміну валют.

Допомоги

Одинокі матері втратять допомогу на дитину, яку отримувати раніше в Україні (365,4 грн). Її виплачували аж до закінчення дитиною денного навчання у вузі або технікумі. У Росії таких соціальних виплат немає.

Щомісячна компенсаційна виплата одиноким матерям (батькам) на дітей віком до
16 років (учням - до 18) становить 750 руб., це близько
205 грн. Щоб у Російській Федерації отримати більшу суму, необхідно, як і в Україні, зібрати безліч довідок про склад сім'ї, заробіток тощо. Однак подати їх нікуди, оскільки нової структури ще немає.

- У квітні поки що працюємо за українським законодавством і допомогу нарахували по-старому, а що буде в травні - ніхто не знає, - пояснили в консультаційному відділі управління праці та соціального захисту населення.

Найбільше тривожаться ті, хто перебуває в декретних відпустках. Чуток багато, а офіційних роз'яснень немає.

- Обіцяють, що на народжених до 21 березня ц.р. дітей декретні і допомогу виплатять за законами України. Я подала всі документи в лютому, але ні копійки ще не отримала, - скаржиться одинока мама Тетяна. - Мої накопичення в Приватбанку заморозили. На що мені жити далі з немовлям? Гроші вже закінчуються…

Податки, робота, громадянство

У діловодстві теж повна плутанина.

- Старі рахунки податків у бюджет України закриті, а роз'яснень із приводу нових платежів немає. Доходи впали в десятки разів, тому мусимо скорочувати робочі місця, - каже приватний підприємець Андрій. - Жаль втрачати кваліфіковані кадри. Колектив збирався впродовж 15 років і був для мене другою сім'єю, однак виходу немає. Прощатися жаль, але платити людям нічим. До того ж гроші фірми заблоковані.

У податкових органах пояснили, що планується двомісячний мораторій на штрафні санкції, проте офіційних документів поки що немає.

У Коктебелі, в центрі набережної, розміщується сезонний ринок "Буран", власники якого зібрали орендарів і оголосили про нову ціну на торгове місце - 3 тис. дол., що на тисячу дорожче, ніж торік.

- Украй високі ризики в цьому сезоні, - виправдовуються власники.

- Але й ми ризикуємо. Жодних гарантій, що сезон буде успішним, - нарікають підприємці. - Банки заморозили вклади, кредитів не видають. Для закупівлі товарів доведеться використовувати приватні кошти, а їх мало. Якщо за оренду перед початком сезону віддамо таку велику суму, то на закупівлю товару нічого не залишиться.

У паспортних столах величезні черги, запис ведеться на 10 днів наперед. Ажіотаж підігрівають чутки про те, що без російського паспорта не видаватимуть пенсій та допомоги, а також можна позбутися роботи й нерухомості.

Законодавством України і Росії не передбачене подвійне громадянство, однак навіть затяті проросійськи налаштовані не поспішають розлучатися з українськими паспортами, оскільки в усіх документах банків, БТІ та інших установ зазначені дані українських паспортів.

Незважаючи на невтішні прогнози, деякі підприємці продовжують споруджувати кафе-їдальні на набережних. Поки що в Криму діє мораторій на продаж і приватизацію нерухомості та землі.

Доля одного українського солдата

У четвер, 27 березня, на території ракетно-зенітного дивізіону на Фіоленті поблизу Севастополя 10 російських військових побили рядового контрактної служби української армії 33-річного Давида Вагнера.

Контрактники мешкають на території частини в казармах, але Давид принципово не залишався там, відколи на території з'явилися окупанти. Найняв квартиру в Севастополі, куди щодня їздив після наряду. Близько 23.00 Давид приїхав у частину, щоб забрати свої речі, але його не пустили російські солдати. Розпочалася словесна перепалка, що переросла в бійку.

Вагнер - не кадровий військовий, він служив водієм. Його зріст майже два метри, він міцної статури, але десятьом нападникам вдалося повалити його на землю.

- Мене називали чеченським терористом, німцем, фашистом і бандерою. Били, доки не знепритомнів. Прийшов до тями в автомобілі із зашморгом на шиї. Коли намагався звільнитися - мене душили. Куди повезли - теж не знаю, бо більшість часу був непритомний. Думаю, що в місто, перевіряли, чи справді я український військовослужбовець, - розповів Давид.

Він отямився через добу, у приміщенні камери схову на залізничному вокзалі Севастополя. Звідти потерпілого забрали у військовий госпіталь.

Давиду зробили операцію на обличчі, але пізніше знадобиться ще одна. У нього також велика гематома ока, необхідна консультація офтальмолога.

Давид Вагнер - російськомовний німець. Молодіжна організація німців України розпочала збір коштів на його лікування. Залишати хлопця на півострові в захопленому російськими військовими госпіталі небезпечно. Він піддається пресингу з боку росіян, які хочуть приховати факт їхнього нападу на етнічного російськомовного німця України. Відшукали матір солдата - вона не знала, що сталося з сином. Наразі вирішується питання про переведення Давида в госпіталь на материк.