Збережемо планету разом

07 червня, 2021, 12:00 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Як формувати структурні зміни у вугільних регіонах спільно з громадянським суспільством, та яким досвідом можуть обмінятися Німеччина і Україна

У Харкові, як і в Східній Фризії, люди прагнуть гідного майбутнього для своїх дітей та внуків. Тому Україна і Німеччина зіштовхуються з одним і тим самим екзистенційним викликом — це захист клімату і декарбонізація власних економік задля цього.

Згідно із Зеленою угодою, ЄС прагне досягти вуглецевого нейтралітету не пізніше 2050 року, а Німеччина — навіть до 2045 року. Україна також розглядає можливість амбітніших цілей щодо скорочення викидів CO2. Отож близька відмова від вугілля неминуча, а структурні зміни у вугільних регіонах мають формувати суб'єкти всіх рівнів у соціально прийнятній формі. Головна роль при цьому відводиться громадянському суспільству.

 

Структурні зміни відбуваються з різною швидкістю та успіхом, залежно від країни й регіону. Тому простого універсального рецепту для них немає. Втім, Німеччині й Україні, Рурській області та Донбасу варто обмінюватися досвідом структурних змін і використовувати його на практиці.

Для формування цього, часто болючого процесу гроші дуже важливі, але зовсім не головні. По-перше, вирішальне значення має готовність до відповідальності за процеси на всіх рівнях; по-друге, фінансова допомога має використовуватися відповідно до потреб, незалежно від того, надходить вона з податків, місцевих чи міжнародних коштів. Швидке використання коштів може мати сенс для бюджетного планування, але здатне зашкодити індивідуальним регіональним потребам в умовах структурних змін. Ідеї й рішення на користь гідного майбутнього мають формуватися і підтримуватися місцевими гравцями та людьми на місцях.

Адже в багатьох людей у вугільних регіонах відмова від вугілля та структурні зміни часто викликають не лише екзистенційне занепокоєння щодо своєї роботи, а й відчуття фундаментальних перетворень, які затьмарюють усе. Ось слова жительки східноукраїнського вугільного міста, яка недавно взяла участь в анонімному дослідженні: «Усі шахти закриті. Ми тримаємося на ниточці. Незабаром закриється й пекарня, тоді вже нічого не залишиться». Структурні зміни впливають на бізнес, на регіональну ідентичність. Важливо спочатку вислухати людей, а вже потім надати їм засоби для формування власного майбутнього. Це урок, який Німеччина і ЄС уже взяли зі структурних змін.

Українські вугільні регіони зараз отримують перший позитивний досвід систематичної співпраці між муніципалітетами, громадянським суспільством і бізнесом. Дев’ять вугільних міст, три ГО та регіональна промислово-торговельна палата об’єдналися в рамках «Платформи сталого розвитку вугільних мономіст Донецької області». Вони розробили концепції проєктів із питань освіти та відновлюваних джерел енергії й зараз працюють над стратегією структурних змін. Їхній досвід співпраці між муніципалітетами та громадянським суспільством може піти на користь вугільним регіонам Німеччини і Європи загалом.

У 2020 році Міністерства економіки та енергетики Німеччини і України підписали Угоду про стратегічне енергетичне партнерство. Вона спрямована на сприяння енергетичному переходові в Україні (відновлювані джерела енергії, розширення мереж, енергоефективність, відмова від використання вугілля) і таким чином може зробити спільний внесок в імплементацію Паризької угоди про захист клімату. Україна ще на початкових етапах визначила структурні зміни своїм пріоритетом. Німеччина радо готова підтримати Україну в реалізації цього наміру, що багато важить для майбутнього. Саме тому Станіслав Тілліх відтепер підтримуватиме українську сторону як Спеціальний уповноважений Федерального уряду Німеччини з питань трансформації вугільних регіонів України. Колишній прем'єр-міністр Саксонії також був головою німецької «вугільної комісії».

Німеччина взяла багато уроків зі своїх структурних змін. Для успіху структурних змін особливо багато важать фінансове зміцнення регіонів і громад; побудова диверсифікованої економічної структури в тісній співпраці з освітніми та дослідними установами; встановлення чітких рамкових умов для енергетичного переходу, сумісного з Паризькою угодою, та розробка прозорих цільових інструментів фінансування для подальших соціальних і екологічних витрат. Усе це правильно й необхідно, але лише цього недостатньо.

Адже в Німеччині та інших європейських країнах структурні зміни найуспішніші тоді, коли в їх формуванні беруть участь регіони, а до них долучаються представники громадськості всіх рівнів. Недавно Україна успішно завершила реформу децентралізації, яка містить принципи, схожі з принципами німецького місцевого самоврядування. Тому регіони мають добрі передумови для участі у формуванні структурних змін. Але місцеві адміністрації та політики не можуть вирішити все самостійно, навіть маючи добрі фінансові ресурси. Вирішальне значення має громадянське суспільство.

Правда, ще можна почути скарги, що залучення громадян уповільнює управління структурними змінами: громадяни ставлять запитання і висловлюють свою критику через асоціації, профспілки, церкви та ініціативи. Проте німецький і український досвід також свідчать, що зміни вдаються краще тоді, коли громадяни можуть бути учасниками змін та ідентифікувати їх із собою. Участь на початкових етапах може навіть прискорити процес. Саме активне українське громадянське суспільство багато разів демонструвало свою інноваційну силу після Революції гідності у 2014 році. Об’єднання та систематична співпраця органів влади, політиків, бізнесу і громадянського суспільства над питаннями структурних змін здатні стати своєрідною українською інновацією, якої можуть повчитися інші європейці.

У держави є багато способів започаткувати діалог із громадянським суспільством: круглі столи, тендери на проєкти, представництво в національних органах, таких як вугільна комісія. Громадянське суспільство теж мусить мати можливість відігравати конструктивну роль у цих формах двостороннього співробітництва в межах енергетичного партнерства.

Таким чином, структурні зміни у вугільних регіонах можуть стати процесом навчання для обох сторін: з одного боку — для місцевих органів влади і політиків, які залучають громадянське суспільство як конструктивного гравця з важливими соціальними ресурсами і вводять у спільну відповідальність. З іншого — для громадянського суспільства, яке конструктивно виконує цю роль.

Німеччина і Україна вже давно є близькими партнерами. Енергетичне партнерство, Європейська зелена угода, тісні стосунки між організаціями громадянського суспільства та громадами дають багато можливостей, які нам належить спільно використовувати для великої трансформації задля захисту клімату. Україна вже має видатні ключові передумови для успіху: її потенціал у вітровій та сонячній енергетиці вражає навіть на міжнародному рівні.

Таким чином, відкривається українська перспектива для енергетичного переходу, яка може стати соціальним і економічним успіхом, якщо буде створено відповідні стійкі рамкові умови: з одного боку — шляхом енергетичних проєктів, які принесуть користь місцевому населенню. З іншого — шляхом створення належних рамкових умов для великих інвестиційних проєктів, таких як генерація та експорт зеленого водню, виробленого за технологіями сталого виробництва.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК