Зарплатні борги: прогресуючий регрес

Хто б що казав, та все-таки слід визнати: інтелектуальні здібності влади у частині адекватного сприйняття соціально-економічних реалій помітно прогресують. Раніше як було? Зверне увагу президент чи уряд на те, що роботодавці спонукають сотні тисяч громадян працювати задарма, — і давай видавати грізні укази та постанови. Мовляв, до певної дати (особливо популярним був термін «під кінець року») борги по заробітній платі необхідно ліквідувати. І що ж? Одні продовжували не платити, інші — задовольнялися надією, яка плавно переходила у розчарування.

Зате нині підхід до проблеми якщо не кардинально, то принаймні істотно змінився. Відповідно до основних напрямів урядової політики в економічній і соціальній сфері на цей рік, зокрема передбачається погашення заборгованості по зарплаті на економічно активних підприємствах і 30-відсоткове скорочення боргів працівникам підприємств, до яких застосовується процедура поновлення платоспроможності чи визначення їх банкрутами. Справді, який сенс орієнтуватися на завдання, які є нездійсненними?

Тільки давайте не чіплятися до деталей на кшталт кримінальної відповідальності керівників за невчасну виплату платні чи визначення зарплати першочерговим платежем ще в 2004 році. (До речі, щодо останнього це взагалі зайве, оскільки механізм реалізації закону не розроблено дотепер.) Зрештою, меркантильний інтерес (нехай навіть позначений сотнями мільйонів гривень) надто малий порівняно з великим державним піклуванням. А турботі цій кінця-краю не видно.

За даними органів статистики, на початок нинішнього року сумарна заборгованість по заробітній платі в Запорізькій області становила 31,5 млн. грн., тоді як двома місяцями раніше — 36,9 млн. Цікаво, що в той час — із 8 листопада по 8 грудня 2005-го — регіон був обезголовлений, оскільки попереднього голову облдержадміністрації вже звільнили, а нового ще не призначили. Втім, і нове призначення мало що змінило: за два місяці від початку року борги по зарплаті в області збільшилися на 3 млн. грн., а вже до 1 листопада перевищили 35 млн.

Можливо, порівнявши наведені цифри, хтось дійде висновку, що ліквідацією заборгованості в області цілий рік практично не займалися.

Да нічого подібного! І наради проводяться, і комісії засідають, на яких керівників територій виховують. Когось умовляють, а декого грізно попереджують востаннє: мовляв, якщо боргів не ліквідуєте — нарікайте на себе, питання коштуватиме посади. А щоб, як кажуть, не тільки батогом, а й пряником, голова обладміністрації схвалив ініціативу головного управління праці та соцзахисту про заохочення керівників шести територій, які рапортували про ліквідацію боргів на економічно активних підприємствах. За словами чиновників, «у нас такого ще не було».

Та облиште! Навіщо ж скромничати? Як же «не було», якщо за результатами першого кварталу обладміністрація проінформувала про повне погашення заборгованості в п’яти районах? Правда, тоді це були одні райони, а в листопаді — інші. Скажімо, у квітні в лідерах значилися Кам’янсько-Дніпровський і Пологівський, а в листопаді їх уже щосили лаяли за зрослі борги... Отут уже, хоч як крути, слід пригадати народну мудрість про ложку, яка до обіду дорога. А щоб нікому не було образливо, ініціативу обладміністрації слід розширити й поглибити. Розрахувалися, припустимо, на підприємстві з боргами — отримай, директоре, грамоту чи звання. А якщо зарплату вчасно видали — так узагалі орден потрібно дати...

Дивишся, з’явиться шанс персонально відзначитися керівнику обласної організації політичної партії «Наша Україна», екс-голові Запорізької облдержадміністрації Юрію Артеменку, ліквідувавши борг по заробітній платі працівникам апарату обласного партосередку в сумі 627 тис. грн.

А може, і правда, як казав один кіногерой, «із людьми треба м’якше, а на питання дивитися ширше»? Особливо в тих випадках, коли суворі заходи чи їхня імітація ефекту не дають. Що з того, що за дев’ять місяців року, за інформацією обласної прокуратури, в області виявлено 74 злочини, пов’язані з порушенням законодавства про оплату праці, і 345 посадових осіб притягнуто до судової відповідальності. А в результаті заборгованість по заробітній платі в регіоні скоротилася... з 76,5 до 70,9 млн. грн.

Стоп, а про які, власне, 70 млн. йдеться, якщо в обладміністрації вперто кажуть про 31—35 млн.? Виявляється, усе правильно. Просто сума боргу по заробітній платі фіксується за двома видами звітності — статистичною та Пенсійного фонду. Та оскільки фонду звітує в кілька разів більше підприємств, установ і організацій, ніж статуправлінню, то неважко здогадатися, яка з підсумкових цифр для влади краща.

Утім, якщо чиновники тішать себе ілюзіями про гадане благополуччя, то, на жаль, доведеться їх засмутити. Досить звернутися лише до одного прикладу — ТОВ «Верховина», що в Мелітопольському районі. За словами районного керівництва, це підприємство створене штучно й не веде виробничої діяльності. Зате на 1 жовтня за «Верховиною» значилося 54 тис. боргу по зарплаті, а через місяць — уже 375 тис. Звідки, питається? Виявляється, усе дуже просто. Як вважають фахівці, на баланс підприємства, на яке чекає статус банкрута, попросту «закачали» борги афільованих структур. Матеріали по «Верховині» райадміністрація передала до прокуратури ще в жовтні, але належної реакції поки що так і не було. Кажуть, документи вивчають.

Дійсно, коли справа стосується вивчення — це в нас люблять. От, до речі, Бердянський міськвиконком дуже давно запропонував передати хронічно збитковий місцевий аеропорт у комунальну власність, так у Києві проблему вивчають досі. У липні бердянці нагадали Кабміну в більш категоричній формі про те, що держава неефективно управляє власністю, яка їй належить, чим завдає збитків територіальній громаді. Відповіді так і не дочекалися.

Одне лише радує: за даними ДПАУ, торік кількість громадян-мільйонерів (легальних, зрозуміло) у Запорізькій області збільшилася до 391. За цим показником регіон посів почесне п’яте місце — після Києва, Дніпропетровської, Донецької та Харківської областей. Не виключено, що за підсумками нинішнього року власників мільйонних статків буде ще більше. А чому б, власне, і ні, якщо сума заборгованості по зарплаті збільшується лише на індекс інфляції за період, у якому її не виплачено. Погодьтеся, це дрібниця порівняно з вартістю банківського кредиту для поповнення оборотних засобів, який на порядок дорожчий.