КУДИ ХАРКІВ ПОВЕЗЕ СМІТТЯ, АБО ЧИМ ЗАКІНЧИТЬСЯ «П’ЯТИЙ ПОХІД» ПО КРЕДИТ?

У Харкові дедалі більше починає пахнути скандалом, який прозвали «сміттєвим» або «кредитним». На перший погляд, усе гранично просто. В регіоні склалася вкрай несприятлива обстановка у сфері поводження з твердими побутовими відходами. Щоб розв’язати проблему, місцева виконавча влада домовилася з Європейським банком реконструкції та розвитку про кредит. ЄБРР готовий виділити кредит. Гарантії під нього дав український уряд. Зупинка за малим — згодою місцевого депутатського корпусу. Але... під знаком «сміття» у Харкові пройшли вже чотири сесії міськради. Група депутатів блокує отримання кредиту. А тепер про все по черзі.

Для початку — невелика довідка. Щороку в Харкові утворюється близько 480 тис. тонн твердих побутових відходів (ТПВ) — по суті, по 300 кілограмів на одну людину. І ще 360 тис. тонн промислових відходів. Закрите 1995 року Роганське звалище перевищило проектну позначку більш ніж удвічі. Товщина захисної дамби у верхній частині неприпустимо мала і не гарантує від зсуву «тіла» звалища і прориву фільтра, особливо в період сніготанення чи після зливи. Введений в експлуатацію 1982 року сміттєспалювальний завод — уже «стариган», і працює він лише на 10 відсотків установленої потужності. Обладнання геть зношене, морально застаріле, газоочищення не відповідає сучасним екологічним вимогам. Токсичні канцерогенні гази отруюють атмосферне повітря сусідніх районів.

Альтернативних об’єктів зі знищення ТПВ в Харкові немає. Єдиний діючий сьогодні полігон — Дергачівський, куди і вивозять більшу частину твердих побутових відходів. За висновком фахівців, полігон вичерпає свій ресурс через два роки.

Щоб розв’язати проблему з ТПВ, у 1997—98 роках харків’яни розробили комплексну програму «Розвиток системи поводження з твердими побутовими відходами в місті Харкові». У листопаді 1998 року її основні напрями схвалила сесія міськради.

У січні 1999 року на виставці інвестиційних проектів програмою зацікавився Європейський банк реконструкції та розвитку. І вже в липні його працівники приїжджають до Харкова, щоб визначитися з концепцією і планами співробітництва. Міжнародна консалтингова компанія «Халкроу» розробляє попереднє техніко-економічне обгрунтування і концептуальний звіт. Для реалізації програми, на вимогу ЄБРР, рішенням сесії Харківської міської ради від 15 червня створюється комунальне підприємство «Муніципальна компанія з поводження з відходами». З травня по жовтень міжнародна консалтингова компанія «Маунселл» і низка харківських інститутів виконують роботи з оцінки впливу проекту на довкілля. Паралельно розробляється докладне техніко-економічне обгрунтування. Департамент Міжнародного розвитку Великобританії та ЄБРР витрачають на проведення підготовчих робіт понад 3 млн. дол.

У січні 2001-го пакет документів передається в Кабінет міністрів України. Його розглядають і схвалюють міністерства економіки, фінансів, закордонних справ, екології та природних ресурсів, Державний комітет будівництва, архітектури і житлової політики.

15 травня ц.р. урядовий комітет економічного розвитку Кабінету міністрів, розглянувши на своєму засіданні питання про доцільність залучення кредиту ЄБРР на суму 20 млн. дол. для реалізації проекту, ухвалює позитивне рішення. На початку червня в Лондоні у штаб-квартирі ЄБРР за дорученням прем’єр-міністра України проходять переговори між офіційною делегацією України та делегацією ЄБРР з узгодження проектних угод.

Нарешті, 20 червня 2001-го матеріали виносяться на розгляд сесії міської ради року. І... проект не набирає необхідної кількості голосів. Повторна спроба 18 липня — і той самий результат!

У жовтні до Харкова приїжджають представники ЄБРР. Всі сторони процесу збираються в обладміністрації, щоб ще раз проаналізувати ситуацію, яка склалася в місті з утилізацією й поводженням із побутовими відходами, обговорити питання кредиту, будівництва полігону. У міськраді називають термін проведення п’ятої за ліком сесії. Які ж точки зору сторін сьогодні?

Харківський міський голова Михайло Пилипчук впевнений:

— Утилізація твердих побутових відходів — головне питання для Харкова. Щороку після зими в місті утворюється близько 200 несанкціонованих звалищ. У березні—квітні ми проявляємо героїзм, до травня їх прибираємо, але до наступного осінньо-зимового сезону вони потихеньку з’являються знову. Так не може тривати, у цій роботі має бути система.

Григорій Семчук, заступник голови Держбуду України, голова міжвідомчої робочої групи з координації підготовки та реалізації проектів розвитку житлово-комунального господарства в населених пунктах, впевнений:

— Проблема дуже серйозна. В Україні сьогодні понад півтори тисячі так званих полігонів, а простіше — звалищ. І немає жодного, окрім того, що в Києві, яке відповідало б елементарним екологічним та санітарним вимогам. Комітет розробляє програму санітарного очищення міст України. Закладається нова для країни ідеологія в питаннях поводження з побутовими відходами. Передбачається поетапне впровадження роздільного збирання сміття, подальше сортування й утилізація. Але це потребує багато часу, потрібна певна інфраструктура. У Харкові до цієї проблеми наблизилися впритул, бо вона тут стоїть дуже гостро. На мій погляд, проект Євробанку розроблений у повному обсязі і відповідає всім вимогам світових стандартів. Тому зволікання — це затягування зашморгу на шиї міста.

Рішення сесії 18 липня завело в глухий кут. Ми вже більше п’яти років працюємо зі Світовим і Європейським банками, відпрацьовувалися проекти, пов’язані з водопостачанням і каналізацією. Зараз із Євробанком відпрацьовується проект щодо води та каналізації на суму 90 млн. євро. У ньому бажали взяти участь близько 20 міст, але експерти відібрали лише вісім. Що ж до проекту із санітарного очищення, то він — перший в Україні, перший у СНД.

Депутатський корпус теж упевнений: проблема з твердими побутовими відходами потребує вирішення. Думки депутатів розбіглися в оцінці проекту і кредиту. Геннадій Кернес представляє в цьому питанні «опозиційну групу»:

— У цього кредиту, на наше переконання, добре захищений технічний бік. Ніхто не заперечує, що полігон спроектовано відповідно до якихось європейських стандартів. Ми наполягаємо, аби питання розглядалося з погляду економічної доцільності. Ніхто не торкається цієї площини, бо вона веде до зростання тарифів для населення. До того ж ми не можемо зрозуміти, як ці гроші повертати Євробанку. Якщо за рахунок бюджету, то де взяти таку дохідну частину? На це запитання нам ніхто не може дати відповіді.

Запитань багато. Ось лише два з них. Чому депутати Харківської міської ради не мають повної інформації про відведення земельної ділянки, чому досі немає бізнес-проекту, за яким можна зробити оцінку економічної доцільності? Ми знаємо, що «тіло» кредиту — 20 млн. дол., ще 16 млн. має дати українська сторона. Плюс відсотки і мита. Коли все це сплюсуємо, то вийде понад 50 млн. А на саму реалізацію проекту з будівництва полігону піде лише близько 15 млн. дол. Тільки-но закінчиться кредитна угода, припиниться існування цього полігону. Він розрахований на 20 років, кредит — на 15 років. Тому ми порушуємо питання про розгляд альтернативних проектів, як це робиться сьогодні у країнах Європи. Вважаємо, що такі розробки є, автори їх — українські виробники, вони просто не з’явилися на світ.

Побувавши у Харкові, щоб з’ясувати подальшу ситуацію, член ради директорів ЄБРР Томас Майєр заявляє:

— Готуючи цей проект, ми розглянули низку можливих альтернативних рішень. Запропоноване нами — найкраще. Ситуація, яка склалася у вашому місті, для мене дуже незвична. За всю історію роботи в банку я з таким ще справи не мав. Мені здається, існує багато сфер для плідної співпраці між ЄБРР та Харковом. Один з таких можливих напрямів — водопостачання і каналізація. Звісно, якщо перший проект, першу спробу встановлення співпраці міська рада відкине, то не зовсім розумно говорити про якісь інші проекти співпраці з Харковом. Однак ми не вважаємо, що міська рада відхилила позику з цього проекту. Рада не змогла набрати достатню кількість голосів для ухвалення рішення. І цим пояснюється наше терпіння. Ми розуміємо, що ухвалення рішення — певний процес, який міська рада має пройти, так одразу не буває.

Листопадова сесія не розглядала «кредитного» питання. Що буде далі, передбачити важко.

«Опальні» депутати, схоже, готові стояти на своєму до кінця. Тим більше що бачать активне лобіювання проекту чиновниками. Тим більше що попереду вибори, а проект передбачає збільшення тарифів за вивезення побутових відходів. А що ж харків’яни? Проходячи повз імпровізовані звалища або переповнені контейнери зі сміттям, відвертають носи — бо смердить.

За даними міської санітарно-епідеміологічної станції, лише в Харкові екологічні збитки від інфекційних захворювань щороку становлять не менше 72 млн. грн. Кожен городянин, коли вірити цій статистиці, один раз на рік хворіє на таку недугу.