ЦІНИ... НУ ПРОСТО СМІШНІ

Минулий липень для харків’ян ознаменувався зниженням цін на продукти першої необхідності. Після різкого стрибка вгору вони потроху, але неухильно падають. Щоб остаточно збити їх на старий рівень, обладміністрація пішла на своєрідний «штурм».

Багато харків’ян, опинившись уранці в останній тиждень липня на головній площі міста, шкодували, що у людини всього дві руки. На відкритому ярмарку хотілося купити все й одразу. Та й як не купувати, якщо ціни на продукти набагато нижчі, аніж на міських ринках.

Кілька днів поспіль обласне радіо передавало повідомлення, що продаж на ярмарку буде за травневими цінами. Але побачене перевершило всі сподівання. Міркуйте самі. Цукор 2,50 — 2,70 грн. за кілограм, крупи 0,90 — 1,40 грн., борошно — 1,40, смородина — 1,50, огірки — 30 коп., помідори — 65 коп. Звісно, поруч можна було бачити товар і трохи дорожчий, але це вже залежно від того, на чому зупиниться твій погляд. Іноді були й парадокси. При відкритті ярмарку черга стала за цукром по 2,70, у той час як нікого не було біля павільйону, де він продавався за ціною у 2,50. Але це і зрозуміло, зорієнтуватися відразу було непросто. Було організовано більш як 200 торгових місць, торгівля йшла з машин, павільйонів, лотків. З товарами на ярмарок приїхали представники всіх районів області. Тож вибрати було з чого. І харків’яни вибирали. Багато хто залишав площу, хитаючись під непосильним вантажем. Ескалатору метро цього дня довелося потрудитися: мішки, сумки, баули...

Характерно, що перші покупці хлинули не до круп, як припускали організатори ярмарку, а до овочів і фруктів. І якщо спочатку покупців було не так вже й багато, то годині о 10—11 дня бездротовий телеграф розніс інформацію, і площу покрили численні черги. Люди бурхливо обговорювали і порівнювали ціни, і шкодували, що такий достаток усього на один день.

Коментуючи проведення ярмарку, харківський губернатор Є.Кушнарьов сказав:

— Ми і не приховуємо, що цей ярмарок цільовий. Його головне завдання — запропонувати товари за цінами, що були до підвищення. І таким чином з одного боку задовольнити попит тих людей, для яких і копійки дуже важливі, а по-друге, через економічні важелі вплинути на тих реалізаторів та оптовиків, які поки що намагаються утримувати ціни на неприйнятно високому рівні. У районах області ярмарки проводитися не будуть, оскільки там у ці дні ціни були нижчими, ніж у місті. Сільські жителі завжди мають щось зі свого городу, і це позначається на ціновій політиці.

Я вважаю, що рівновага встановилася, а той, хто ще намагається утримувати ціни, програє. Через кілька тижнів піде новий врожай і ціни, гадаю, будуть зовсім іншими — і на цукор, і на крупи, яких у нас досить. Жодного зауваження від людей я не почув — лише побажання, щоб такі ярмарки проводилися частіше.

Опівдні торгівля була в розпалі, але окремі машини вже почали збиратися додому. З’явилася можливість з’ясувати й у продавців, чи задоволені вони. Відповіді опитаних були майже ідентичні: торгівлею задоволені. Звісно, на ринку могли б продати і дорожче, але збитку не було.

Як стало відомо, черговий великий ярмарок відкриється напередодні 23 серпня, до 60-річчя звільнення Харкова від німецько-фашистських загарбників. Асортимент буде утричі більшим. А у вересні харків’ян чекає традиційний Великий слобожанський ярмарок. На нього запрошуються гості з інших областей, із зарубіжжя. Підготовка вже почалася. Тож достаток за «смішними цінами» для Харкова не обмежиться одним днем. Далі буде.