Люди мають знати, скільки коштів приносять своїй громаді (ТГ), та як ці гроші витрачає місцеве самоврядування (ОМС). Ці питання є наріжним каменем у відносинах між місцевою владою та громадянами. Відповіді на них показують, чи ефективно виконує свої повноваження обраний ОМС. Щоб це перевірити, ми проаналізували, як виконували бюджети Вінницької, Кропивницької, Полтавської, Хмельницької та Черкаської територіальних громад за 2018–2020 роки, а також бюджетні плани громад на 2021-й.

Бюджетний пік чи яма?

Органи місцевого самоврядування повністю управляють і розпоряджаються бюджетами громад. Мер, місцеві депутати, виконком місцевої ради — всі вони безпосередньо впливають на обсяг і видатки місцевого бюджету. Це один із позитивних наслідків фінансової децентралізації, яка принесла громадам більше коштів від загальнодержавних податків. Але більше грошей не гарантує менше проблем у громаді. Їхнє розв’язання дедалі істотніше залежить від роботи ОМС. Аби місцева влада могла нарощувати свій потенціал, їй необхідно не лише користуватися наслідками реформи, а й розвивати власні джерела надходжень. Ними можуть бути місцеві податки та збори, які встановлює та адмініструє ОМС, також влада на місцях може створити комфортні умови для розвитку малого та середнього бізнесу, а той — нові робочі місця для громадян.

Для Центрального регіону це надзвичайно актуально: протягом 2018–2020 років майже в усіх ТГ облцентрів спостерігаємо щорічне зменшення бюджетів. Лише Вінницька ТГ показала незначне збільшення свого бюджету 2019 року, який і донині є для неї піковим показником доходів. Для решти громад найбільшими залишаються доходи бюджетів 2018 року. Відтоді вони не зросли ні на йоту.

2020 року бюджети просіли найбільше. Це один із наслідків пандемії коронавірусу, який сильно вплинув на місцеві статки. Через закриття бізнесу та бюджетних установ рахунки казначейств недоотримали коштів, на які розраховували місцеві управлінці. Наразі жодна з п’яти ТГ Центрального регіону не спроможна збільшити доходи своїх бюджетів порівняно з докарантинним періодом 2018 року (у випадку Вінницької ТГ — з 2019-го).

Однак дуже добре простежуємо поступове відновлення економіки всіх цих ТГ після 2020-го. Заплановані доходи бюджетів громад на 2021 рік у середньому підвищаться майже на 9% порівняно з попереднім роком, якщо цьогорічний карантин не затягнеться. Найбільше зростання місцевої скарбниці планують у Хмельницькій (+15,3%) і Вінницькій (+11,3%) ТГ, менше — у Кропивницькій (+7,6%) і Полтавській (+7,2%), а найменше — у Черкаській (+2,7%) ТГ.

У пошуках балансу

Навіть якщо доходи бюджету вашої територіальної громади збільшилися, це не означає, що освіта й охорона здоров’я обов’язково стануть якіснішими, а комунальний транспорт чистішим. І причина не завжди в тому, що хтось у владі краде бюджетні гроші. Поряд з корупцією не меншою проблемою є погане або неефективне управління.

Пояснимо, про що йдеться, на прикладі бюджетів. Місцеві обранці повинні планувати бюджет громади так, щоб доходи дорівнювали або майже дорівнювали витратам. Якщо витрати значно перевищують доходи, громаді доведеться позичати гроші у держави, області або інших територіальних громад. Пізніше ці кошти треба буде віддавати.

Чому погано витрачати більше, ніж заробляєш, зрозуміло. Погано і тоді, коли на кінець року доходи перевищують видатки. Таке відбувається в двох випадках. Або ОМС не виконав цілей, на які виділяв гроші, наприклад, своєчасно недобудував міст. Або місцеві депутати не змогли правильно прорахувати обсяг надходжень до бюджету протягом року. Тобто гроші, які можна було витратити на доплати пенсіонерам або купівлю ще однієї карети швидкої допомоги під час пандемії, лежать без діла на рахунку міськради.

В облцентрах Центрального регіону співвідношення доходів і видатків є майже показовими (див. рис. 1). Видатки майже дорівнюють доходам у Хмельницькій і Черкаській ТГ. У Черкасах лише 2021 року очікують перевитрати на 3,5%. Але, по-перше, така різниця є незначною, по-друге, ситуація може змінитися протягом року.

Найбільші «недовитрати» були у Вінниці в 2020 році — близько 3%. Наприклад, у деяких громадах Західного регіону ситуація виглядає гірше. Тому з плануванням балансу доходів і видатків місцева влада облцентрів Центрального регіону впоралася.

Бюджетні «голки» центральних громад

У Центральному регіоні найбільше грошей бюджетам облцентрів дає податок на доходи фізичних осіб (ПДФО). Цього року він поповнить їхні бюджети у середньому на 50,4%. Друге місце — за міжбюджетними трансфертами. Це ті кошти, які громада отримує з інших бюджетів — державного або місцевих — у формі різного роду субвенцій і дотацій. 2021 року вони мають принести бюджетам громад у середньому 18,7% від усіх доходів (див. рис. 2).

Як бачимо з рис. 2, наступними до п’ятірки найбільших доходів місцевих бюджетів незмінно входять єдиний податок, податок на майно й акциз із роздрібної торгівлі. За ними йдуть власні надходження бюджетних установ, акциз з імпортованого пального, доходи від операцій із капіталом та адміністративні збори.

Дуже важливі зміни відбулися у найбільших місцевих податках — єдиному податку та податку на майно. У міських бюджетах 2021 року кошти від єдиного податку і податку на майно становитимуть від 8,9% у Кропивницькій ТГ до 14,8% у Черкаській ТГ та від 6,2% у Хмельницькій ТГ до 8,4% у Черкаській ТГ, відповідно. Порівняно з 2018 роком частки цих надходжень збільшилися в середньому в 1,5 разу.

Їхнє зростання — один із головних показників зміцнення бюджетів ОМС і розширення їхньої фінансової автономії. Значні кошти від місцевих податків дають змогу ОМС розраховувати виключно на свої сили, не чекаючи постійно допомоги згори. Також це пряма дорога до розвитку сприятливих умов для ведення малого та середнього бізнесу в громаді — для тих місцевих платників податків, які суттєво наповнюють скарбницю.

А от акциз із роздрібної торгівлі цьогоріч принесе найбільше коштів Кропивницькій ТГ — 3,8% від усіх доходів її бюджету. У бюджетах інших громад облцентрів ця частка становитиме близько 3%.

ПДФО vs міжбюджетні трансферти

Як ви вже зрозуміли, ПДФО та міжбюджетні трансферти приносять громадам найбільше коштів. До 2019 року першість мали саме міжбюджетні трансферти (субвенції і дотації), після 2019-го — податок на доходи фізичних осіб. Фактично кожного року відбувається пропорційне зростання одного та зменшення іншого (див. рис. 3).

Так, протягом останніх трьох років залежність бюджету від цих двох надходжень найбільше змінилась у Кропивницькій ТГ. Частка ПДФО у доходах її бюджету за цей час зросла на 21%, а частка міжбюджетних трансфертів, навпаки, впала аж на 32,5%. Тобто Кропивницька міська рада стала фінансово більше залежати від своїх громадян і менше від коштів згори. Інші громади демонструють таку ж тенденцію, хоч і не настільки разючу. Це добре видно на рис. 3.

Краще бізнесу — краще громаді

Аби ще більше наповнювати бюджет громади податками, місцеве самоврядування мусить підтримувати та заохочувати локальних підприємців. Адже бізнес платить податки зі своїх прибутків, а також створює нові робочі місця. Це забезпечує чималі надходження до місцевого бюджету у вигляді єдиного податку та частини ПДФО.

Допомагають підприємцям у громадах по-різному. У Черкасах, наприклад, заохочують виробників подавати до місцевої ради інформацію про свою продукцію. На основі цієї інформації готують каталог про експортний потенціал регіону.

Вінницька міська рада пропонує підприємцям навчальні курси, розроблені спільно з партнерами. Серед програм: просування у соціальних мережах, соціальне підприємництво, експорт, робота з командою та брендом.

Окрім того, у Вінниці діє Програма розвитку малого та середнього підприємництва. Її мета — створити комфортне бізнес-середовище та налагодити співпрацю між бізнесом і владою. Подібні програми діють також у Хмельницькому, Кропивницькому, Полтаві.

На що місцева влада витрачає ваші податки

Найбільше грошей усі облцентри регіону витрачають на освіту. 2021 року у Вінницькій ТГ це третина всього бюджету громади (34%), а у Хмельницькій — більш як половина (56%). Майже половина бюджету йде на освіту і в інших облцентрах Центрального регіону. За ці кошти місцева влада утримує та облаштовує заклади освіти, забезпечує дітей освітніми матеріалами, проводить олімпіади, може доплачувати педагогам. Водночас, як показало дослідження Центру спільних дій, щедре фінансування не гарантує якісної освіти.

Однак варто розуміти, що частка коштів на освіту включає субвенцію з державного та інших місцевих бюджетів. Що це означає? Місцева влада може витратити ці гроші лише на конкретно визначені цілі. Наприклад, на зарплату педагогам загальноосвітніх навчальних закладів і ПТУ, закупівлю освітніх матеріалів для реформованих класів «Нової української школи», забезпечення доступу до освіти для дітей з інвалідністю.

Куди ще йдуть бюджетні гроші? У всіх облцентрах регіону у 2021 році пріоритетами є житлово-комунальне господарство, дорожньо-транспортна інфраструктура та утримання органу місцевого самоврядування (див. рис. 4).

Фінансування житлово-комунального господарства в регіоні є дуже різним. Наприклад, Вінницька ТГ виділяє на цю сферу втричі більшу частку бюджету, ніж Черкаська ТГ (16,5 і 5% відповідно). На ці гроші місцева влада повинна гарантувати жителям якісні послуги ЖКГ. Зокрема, якісну питну воду, стабільне централізоване теплопостачання, водопостачання та водовідведення, своєчасний вивіз та утилізацію сміття тощо.

А от коли йдеться про фінансування транспорту і доріг, різниця між облцентрами не так кидається в очі. Хмельницька, Вінницька та Кропивницька ТГ поточного року планують витратити 5–6% бюджету, Полтавська та Черкаська ТГ — близько 8–9%. Нагадаємо, що у цій сфері місцева влада відповідає за ремонт доріг місцевого значення, тротуарів, міжбудинкових проїздів і мостів, ремонт і закупівлю нового громадського транспорту, встановлення зупинок.

Усі облцентри регіону виділяють чималі кошти на утримання органу місцевого самоврядування. Це і зарплати фахівцям різних департаментів і управлінь, оплата комунальних послуг, закупівля комп’ютерів, ксероксів та іншого обладнання, друк і пересилка документів тощо. На ці потреби йде від 5,5% бюджету в Кропивницькій ТГ до 8,8% в Черкаській. Решта облцентрів регіону витрачають на утримання ОМС 7–8%. Тож якщо у відповідь на ваш запит про доступ до публічної інформації ОМС вимагає заплатити гроші за сканування або друк документів, це незаконно. Адже місцева рада отримує на це бюджетні гроші.

На такі важливі сфери, як охорона здоров’я і соціальний захист, усі облцентри виділяють менше коштів, ніж, наприклад, на утримання ОМС. Так, у Кропивницькій ТГ за планом на 2021 рік охорона здоров’я взагалі не потрапила до шістки найбільших пріоритетів для фінансування. Серед інших облцентрів найбільше грошей планує виділити Полтавська ТГ (8,1%), найменше — Хмельницька (2,2%). Ці кошти також уже включають субвенцію на лікування хворих на цукровий діабет, кисень для хворих на COVID-19 і підтримку окремих закладів охорони здоров’я.

Однак у ситуації з охороною здоров’я варто пам’ятати, що після медичної реформи значна частина грошей надходить медзакладам напряму від Національної служби охорони здоров’я України, оминаючи місцевий бюджет. Тому цю статтю видатків не можна порівнювати з видатками на освіту. Водночас матеріально-технічне забезпечення закладів охорони здоров’я потребує і більше коштів, і більшої уваги з боку місцевих управлінців.

А от соціальний захист у 2021 році виявився не в пріоритеті для фінансування вже в двох облцентрах (Вінницька та Полтавська ТГ). Черкаська ТГ виділить на допомогу вразливим верстам населення лише 2,7%, Хмельницька і Кропивницька ТГ — по 5–6%. І ці частки вже включають субвенції з інших бюджетів на виплату компенсацій, підтримку дитячих будинків сімейного типу та інше. Це зовсім не великі кошти, враховуючи, що місцева влада повинна забезпечити компенсації та матеріальну допомогу, а також соціальні послуги для вразливих верств населення. Для цього ОМС фінансує центри безоплатної правової допомоги, будинки-інтернати і центри дозвілля, надає безоплатне харчування для малозабезпечених літніх людей, людей з інвалідністю та ін.

Важливим показником того, наскільки місцева влада готова вкладати гроші не в «проїдання», а в розвиток громади, є частка бюджету, відведена на будівництво та розвиток. Це кошти, які йдуть на створення нових лікарень, шкіл, дитячих садків, центрів для літніх людей і людей з інвалідністю, будинків для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, тощо. Тобто йдеться про розвиток інфраструктури для соціальних, культурних послуг, послуг охорони здоров’я та інших. У 2021 році лише в двох облцентрах будівництво і регіональний розвиток увійшли до найбільш профінансованих сфер. Вінницька ТГ планує виділити на цей напрям 11% бюджету, Кропивницька — 3,5%. У решті облцентрів регіону ця частка ще менша.

Що можуть громадяни?

Часто місцеві управлінці запевняють, що всі проблеми — через брак фінансування. Однак в українських реаліях правило «більше грошей — менше проблем» не працює. Ви платите податки до місцевого бюджету, але не отримуєте за них якісних медичних послуг, теплих батарей узимку, рівних доріг або чистого громадського транспорту. Чому так відбувається?

Місцева влада не завжди правильно планує бюджет і часто не має бачення, як використовувати бюджетні кошти ефективно. Аби місцеві політики звикли дбати про виборців не лише напередодні чергових виборів, громадяни повинні постійно тримати владу «у тонусі». Нещодавно ми писали про інструменти, які дозволяють українцю отримати інформацію про місцеві бюджети і вплинути на їхнє формування. Утім, вимагати можна те, що належить до сфери відповідальності місцевих управлінців. Саме час показати вашим місцевим обранцям, що ви пильнуєте якість їхньої роботи вже зараз, а не перед наступними виборами.

Якщо вам цікаво, яка ситуація з бюджетами громад облцентрів Західного регіону, то з аналітикою можете ознайомитися тут.