Бюджети Півночі

Центр спільних дій продовжує аналізувати бюджети обласних центрів. Ми вже розповідали, як витрачають гроші на Заході, в Центрі, на Півдні та Сході України. Цього разу розглянемо місцеві фінанси облцентрів Півночі України, бюджети Житомирської, Рівненської, Сумської, Чернігівської територіальних громад (ТГ) і міста Києва за 2018–2021 роки. Інформацію взято з Державного веб-порталу Мінфіну та офіційних сайтів органів місцевого самоврядування (ОМС).

Звідки гроші?

Найбільше коштів громадам облцентрів Північного регіону приносить податок на доходи фізосіб (ПДФО). Цього року коштом ПДФО Житомир, Рівне, Суми, Чернігів і Київ планують наповнити у середньому понад 50% своїх бюджетів. Друге місце серед найбільших джерел доходів ТГ посідають міжбюджетні трансферти (у середньому 18,2%). Це ті кошти, які громада отримує з інших бюджетів (державного або місцевих) у формі різних субвенцій і дотацій (див. рис. 1).

ZN.UA

Одними з найбільших надходжень бюджетів ТГ Півночі є також єдиний податок, податок на майно, акциз із роздрібної торгівлі та власні надходження бюджетних установ. Цього року разом вони мають принести бюджетам громад понад 25% від усіх надходжень. Порівняно з 2018 роком їхня вагомість у місцевих бюджетах зросла у 1,35 разу.

Ще з рис. 1 можна помітити, що поступово зростає роль місцевих податків у доходах громад. Йдеться про єдиний податок і податок на майно. Нинішнього року найбільшу частку доходів єдиний податок принесе Чернігову (13,6%) і Києву (12,1%), трохи меншу — Рівному (11,4%), Житомиру (11,1%) і Сумам (9,9%).

У цьогорічних доходах від податку на майно маємо трохи іншу картину: найбільшу частку бюджету він становитиме у Києві (10,7%) і Чернігові (9,3%), дещо меншу — у Сумах (8,1%), Житомирі (6,4%) і Рівному (5,3%). Порівняно з 2018-м частка надходжень від цих двох місцевих податків до бюджетів ТГ Півночі вже цього року має зрости майже у 1,5 разу.

А от акциз із роздрібної торгівлі 2021 року в середньому має принести бюджетам ТГ Півночі 3,1% від їхніх доходів. Найбільшу частку він має становити у бюджеті Житомира (3,6%), а найменшу — у бюджеті Києва (2%).

ПДФО проти міжбюджетних трансфертів. Знову?

Як і у випадку із територіальними громадами Сходу, 2019 рік став переломним для доходів бюджетів громад Півночі. Так, надходження від міжбюджетних трансфертів поступилися своєю першістю надходженням від ПДФО. Відтоді пропорційно зростає частка ПДФО та зменшується частка міжбюджетних трансфертів у бюджетах ТГ Півночі (див. рис. 2).

ZN.UA

Загалом це означає, що ОМС стають більш залежними від доходів громадян, які сплачують податки зі своїх зарплат, стипендій або інших виплат. Натомість зменшується залежність місцевої влади від тих коштів, які надходять з державного або інших місцевих бюджетів, — від свого роду манни небесної, яка не так часто і рясно випадає громадам.

Як збільшити доходи місцевого бюджету?

Аби збільшити доходи, місцева влада повинна допомагати локальному бізнесу. Адже саме підприємці платять значні податки з доходів і створюють нові робочі місця. Головне завдання влади — створити максимально комфортні умови для відкриття підприємства та підтримати бізнес у такі кризові періоди, як пандемія. У північних обласних центрах для цього використовують різні інструменти.

До прикладу, у Сумах діє Цільова програма підтримки малого і середнього підприємництва на 2020–2022 роки. У рамках цієї програми місто покращує умови ведення бізнесу у громаді та намагається зробити співпрацю з підприємцями ефективнішою. Подібні програми є також у Житомирі, Києві, Рівному, Чернігові.

Чернігівське місцеве самоврядування, окрім того, намагається популяризувати локальну продукцію з допомогою кампанії «Чернігів, купуй рідне!». У межах кампанії місцева влада поширює інформацію про чернігівський бізнес. Окрім того, за рішенням місцевої ради підприємствам міста відшкодовують до 50 тис. грн за участь у виставках за кордоном.

Житомирська міська рада періодично публікує інформацію про навчальні можливості для підприємців і тих, хто хоче ними стати. А в березні 2021 року житомирські депутати підтримали програму здешевлення кредитів для місцевого бізнесу. Максимальний розмір фінансової підтримки — 150 тис. грн на рік.

Фінансово підтримують підприємців і у столиці. Тут діє Програма фінансово-кредитної підтримки малого і середнього бізнесу. А у зв’язку з пандемією у квітні Київрада розширила перелік пільг для підприємців на час карантину.

Звести дебет з кредитом

Перший крок на шляху до ефективного управління грошима громади — це створення умов для збільшення надходжень до місцевих бюджетів. Другий крок — правильне планування співвідношення доходів і видатків. Чому це важливо?

Коли видатки територіальної громади значно перевищують доходи, місцева влада змушена позичати гроші у держави або інших адміністративно-територіальних одиниць. Це означає, що наступного року доведеться затягнути паски, аби віддати борги. Якщо ж після виконання бюджету виявилося, що доходи перевищили видатки, це теж свідчить про недостатньо якісне планування. Адже місцева рада — не банк.

В облцентрах Північного регіону та Києві місцева влада здебільшого змогла забезпечити збалансованість дохідної та видаткової частин (див. рис. 3).

ZN.UA

У всіх містах «перевитрати» і «недовитрати» відносно невеликі. Найбільша різниця була 2018 року в Рівному і Чернігові (близько 4,5%). Цьогоріч за планом відхилення від балансу очікується в Києві та Сумах — також близько 4,5%. Однак протягом року місцева влада може вносити поправки до бюджету, тому цей розрив може скоротитися.

Утримання місцевої ради «дорожче» за охорону здоров’я

Як і в більшості облцентрів країни, найбільш профінансованою сферою в Житомирській, Рівненській, Сумській, Чернігівській ТГ і Києві за прогнозом на поточний рік є освіта. На освітні потреби тут піде від 40 до 60% бюджету. Наприклад, у Сумах це 1,1 млрд грн (40%), у Рівному — 1,3 млрд (50%), а у Житомирі — 1,7 млрд грн (58%). У столиці вважають, що не варто витрачати на одну сферу понад половину всього бюджету, тож 35% буде цілком достатньо, адже йдеться про 20,5 млрд грн (див. рис. 4).

ZN.UA

Частина витрат на освіту така велика, бо вона включає субвенцію. Це гроші, які місцевому бюджету передала держава, область або інша територіальна громада на конкретну мету. Ці кошти не можна витратити на інші потреби. У сфері освіти за рахунок субвенції, наприклад, виплачується зарплата педагогам закладів загальної освіти і ПТУ, закуповуються матеріали для класів «Нової української школи».

Крім освіти, до переліку найбільш профінансованих сфер потрапили охорона здоров'я, житлово-комунальне господарство та управління в громаді.

У Києві на охорону здоров'я поточного року планується витратити близько 10% бюджету. В інших облцентрах — 3–5%. Хтось може здивуватися, що під час пандемії місцева влада виділяє так мало коштів на здоров'я українців. Але причина такої великої різниці між охороною здоров'я та тією ж освітою полягає в системі фінансування.

Після медреформи значну частину медичних витрат оплачує закладам охорони здоров'я безпосередньо Національна служба здоров'я України. На місцевому бюджеті залишилися закупівля обладнання, ремонт і комунальні послуги для медзакладів, бензин для машин швидкої допомоги. Крім того, місцева влада може оплачувати додаткові медичні послуги, які не входять до гарантованого державою пакета. Місцевий бюджет також включає субвенцію на охорону здоров'я, але її розмір у рази менший порівняно з освітою.

Крім потреб у різних сферах життя громади, з місцевого бюджету оплачуються витрати на утримання органу місцевого самоврядування. Перш за все це зарплати працівникам місцевої ради та її виконавчого органу. Також гроші потрібні для придбання обладнання, оплати комунальних послуг, друку документів, закупівлі канцелярських товарів тощо. 2021 року всі облцентри, крім Києва, запланували на потреби ОМС більше грошей, ніж на охорону здоров'я, — від 5,5 до 9,5%. Чи розумний такий розподіл грошей під час пандемії, оцінювати жителям цих територіальних громад.

Місцеві депутати відповідають за багато проблем у сфері житлово-комунального господарство: ремонт труб, вивіз і утилізацію сміття, забезпечення якісної питної води. Але головне — саме місцева влада повинна забезпечувати стабільну роботу всієї системи ЖКГ. Це і теплі батареї взимку, і нормальний напір води в крані, і справна каналізація. Найбільше грошей для цього планує виділити Сумська ТГ (14%). Рівненська та Чернігівська ТГ розраховують витратити майже 9% бюджету, а Житомирська ТГ і Київ — близько 5%.

Попри численні обов'язки місцевої влади щодо забезпечення соціального захисту, ця сфера не увійшла до найбільш профінансованих у Чернігівській і Рівненській ТГ. А от лідером з фінансування «соціалки» є Київ. Столиця вирішила виділити на підтримку вразливих верств населення понад 10% бюджету. Це найбільша частка на соціальний захист не лише в регіоні, а й по країні.

Пріоритетом у плані фінансування для Києва є і дорожньо-транспортна інфраструктура. Тут це друга за обсягом виділених грошей сфера після освіти (15%). Значні кошти на транспорт і дороги виділяють також Чернігів (11,5%) і Житомир (9%). А в Сумах цієї сфери немає серед пріоритетних для фінансування. Нагадаємо, що закупівля комунального громадського транспорту, облаштування зупинок громадського транспорту, ремонт місцевих доріг, тротуарів і мостів — усе це повноваження місцевої влади.

Однак громади мають проблеми в багатьох сферах. Як зрозуміти, чи розумно місцева влада розподіляє кошти місцевого бюджету? Гарним показником є фінансування будівництва та регіонального розвитку. Найбільше на будівництво і регіональний розвиток 2021 року виділяє Рівненська ТГ (10,5%). По 5% заплановано в Чернігові і Сумах. Водночас Житомир і Київ виділяють на це відносно невеликі кошти. Тут сфера не увійшла до шістки найбільш профінансованих.

Куди вливали гроші раніше?

Найбільш відчутні зміни фінансування відбулися в сфері освіти. Наприклад, у Житомирі 2021-го освітні витрати збільшилися на чверть порівняно з 2018 роком. А найповільніше бюджет на освіту зростає в Києві — на 10% за чотири роки. У Чернігові істотних змін зазнало фінансування утримання ОМС. З 2018 року ця стаття видатків скоротилася майже на 30%, тоді як в інших облцентрах вона майже не змінилася (див. рис. 5).

ZN.UA

А ось витрати на ЖКГ у Чернігові дещо збільшилися — на 4,5%. Чернігівська і Житомирська ТГ запланували виділити на 3% більше грошей на транспорт і дороги порівняно з 2018 роком. У той же час столиця вирішила зменшити фінансування цієї сфери на 2,5%. Нещодавно мер Києва Віталій Кличко заявив, що громадський транспорт у столиці є дотаційним, і економічно обґрунтована вартість проїзду має становити 15 грн за поїздку. Якщо київська влада і далі скорочуватиме фінансування транспорту, киянам справді доведеться витрачати на проїзд більше.

Як вплинути на розподіл грошей?

Левова частка коштів у місцевому бюджеті — це надходження від ваших податків. Не забувайте, що ви віддаєте ці гроші місцевій владі, аби вона забезпечила якісну медицину, чистий громадський транспорт, рівні дороги, стабільне опалення взимку тощо. Але дослідження Центру спільних дій показало, що в українських реаліях фінансування не впливає на якість послуг, за які відповідає ОМС.

Так відбувається через те, що дехто з місцевих депутатів приходить до влади заради просування особистих інтересів та не має бачення, як управляти громадою і вирішувати проблеми жителів. Така ситуація повторюється від виборів до виборів, адже багато українців звикли лише критикувати владу на роботі чи вдома на кухні. Щоб розірвати це замкнуте коло, громадяни мають створити запит на якісне управління та бути залученими до нього.

Докладніше про ситуацію з бюджетами громад в інших регіонах України:

Як змінилися бюджети громад обласних центрів Західного регіону.

Про що говорять бюджети громад Центральної України.

Як заробляють і на що витрачають кошти громади Причорномор'я.

Багаті чи бідні громади Східного регіону.