Заможні і не дуже західняки

Після реформи децентралізації місцева влада отримала більше грошей і повноважень, щоб забезпечувати добробут українців. Але через брак фахівців, стратегічного бачення, а інколи і бажання змін кількість грошей не завжди гарантує результат.

За популярною фразою «в бюджеті немає грошей» часто приховують некомпетентність і незацікавленість вирішувати проблеми громади. Аби ви могли захистити інтереси вашої громади, будинку або родини, пропонуємо розібратися, які кошти наповнюють місцевий бюджет, чому високі доходи при низьких видатках — це погано, та на що місцева влада витрачає ваші гроші.

Для цього ми проаналізували виконання бюджетів Чернівецької, Луцької, Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської та Ужгородської територіальних громад (ТГ) у 2018–2020 роках і заплановані бюджети цих громад на 2021 рік. Інформацію взято з Державного веб-порталу Мінфіну та офіційних сайтів органів місцевого самоврядування (ОМС). Далі йтиметься про бюджети саме цих громад. Про інші напишемо згодом.

(Не)заможні громади: до чого тут місцева влада

На обсяг місцевих бюджетів впливають дії місцевої влади, кількість платників податків, наявність великих підприємств, природних ресурсів, форс-мажорні обставини як карантин, та інше. Нині органи місцевого самоврядування мають значні важелі впливу на бюджети громад. Місцева влада може встановлювати податки і збори, змінювати ставки платежів, визначати, хто має сплачувати конкретний податок та як його нараховувати. Це приклади того, як можна збільшити доходи бюджету. Тому зміна доходів місцевих бюджетів показує, зокрема, і наскільки фахово місцеві депутати виконують свої повноваження.

2019 року з шести облцентрів Заходу лише у Луцькій територіальній громаді не збільшився бюджет порівняно з 2018-м. Однак карантин 2020 року вдарив по платниках податків, і дохідна частина бюджетів зменшилася в усіх шести облцентрах.

Більшість територіальних громад почали вибиратися з цієї «бюджетної ями» вже 2021 року. Принаймні місцеві депутати всіх громад, окрім Чернівецької, затвердили такі бюджетні плани на нинішній рік. Найшвидше планують відновити доходи в Івано-Франківській і Львівській ТГ. Депутати рад Луцької та Ужгородської територіальних громад хоч і запланували збільшення доходу, але прогнозують, що грошей буде менше, ніж у 2018–2019 роках. Чи вдасться ці плани реалізувати, буде зрозуміло лише після виконання бюджету, вже на початку 2022 року.

На широку ногу VS невикористані гроші

Збільшення доходів означає, що місцева влада має більше коштів для ремонту доріг, закупівлі обладнання в лікарні і школи, доплат людям з інвалідністю та вирішення важливих проблем. Але немає магії, яка перетворює гроші на новий томограф у лікарні. Між збільшенням бюджету та зміною якості життя в громаді є кілька кроків. Перший — це правильне планування бюджету, коли доходи і витрати є рівними або майже рівними. І перевитрати, і недовитрати — це погано, бо так громада або живе в борг, або не вирішує проблем умисно.

Найкраще з плануванням впоралася Ужгородська ТГ. Останніми роками видатки тут лише незначно перевищують доходи. Дещо гірше в Луцькій, Тернопільській і Чернівецькій громадах. Так, 2020 року у Луцьку видатки майже на 130 млн грн перевищували доходи. Хоча ця різниця є допустимою, все ж це означає, що у громади є борг. А от у Чернівецькій ТГ того ж року доходи аж на 8% перевищили видатки. Це 180 млн грн, за які при кращому плануванні можна було відремонтувати дороги або реорганізувати та оновити проблемну систему громадського транспорту.

На рис. 1 можна побачити, що найбільші проблеми з плануванням бюджету в Івано-Франківській і Львівській територіальних громадах: з року в рік видатки істотно перевищують доходи, і навпаки. Івано-Франківська місцева влада цього року планує витратити аж на 15% більше за суму, яка має надійти до бюджету. Впродовж року цей розрив між доходами та видатками може дещо скоротитися. Утім, затвердження плану з таким розривом свідчить, що ОМС не знає, де брати кошти для покриття необхідних витрат.

Звідки гроші у громад

У Західному регіоні найбільше грошей обласні центри отримують із податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Ужгород, Івано-Франківськ, Луцьк і Тернопіль із цього джерела доходів планують наповнити 50% бюджету на 2021-й. Найменше від ПДФО залежить бюджет Чернівців (45,9%), хоча і тут ця стаття доходів є основною.

Водночас Чернівці більше за інші територіальні громади облцентрів залежать від грошей із державного та інших місцевих бюджетів. За планом на 2021 рік, кожна п’ята гривня у місцевому бюджеті Чернівецької ТГ — це трансферти з інших бюджетів. У решті громад обласних центрів ця стаття доходів теж є другою за величиною. Виняток — лише Львівська ТГ, де міжбюджетні трансферти становлять менш як 15%. Це значить, що Львів є достатньо самостійним фінансово, адже місцевий бюджет більш незалежний від грошей ззовні.

На другому місці після ПДФО у бюджеті Львівської громади — єдиний податок. За цією статтею доходів Львів 2021 року планує отримати понад 15% усього бюджету, а решта обласних центрів — від 9,6 до 12,7%. Серед інших вагомих джерел надходження грошей до місцевого бюджету — податок на майно, який становить 4–9% від бюджетів, та акциз на тютюн, алкоголь, паливо, легкові автомобілі з часткою від 2,6 до 3,6%. Це яскраво видно на рис. 2.

Як було раніше

Повернімося до бюджетів за 2018 рік. Тоді основним джерелом доходів громад був не ПДФО, а міжбюджетні трансферти. Вони становили від 36,6 до 49,7% бюджетів. Місцеві бюджети були більш залежними від грошей із районних, обласних і державного бюджетів. Однак за чотири роки їхня вага впала на понад 20%. Натомість частка ПДФО стала найбільшою у бюджетах усіх обласних центрів (див. рис. 3).

Візьмемо, приміром, бюджет Луцька за 2018–2021 роки. 2018-го центр Волині значно залежав від зовнішніх грошей, а саме — на 50% усіх надходжень, тоді як ПДФО давав лише 30,1%. Уже за рік частка зовнішнього фінансування у бюджеті Луцька зменшилася на понад 10%, а частка ПДФО зросла на 8,3%. Підвищилися також частки єдиного податку та податку на майно. А за прогнозом на 2021 рік, зовнішнє фінансування зменшиться майже на 30% порівняно із 2018-м. Така фінансова самостійність уможливлює розвиток місцевого самоврядування.

Як громаді стати ще більш незалежною?

Місцеві депутати можуть іще збільшити частку ПДФО та єдиного податку в бюджеті. Для цього потрібно стимулювати та заохочувати місцевий бізнес і всіляко полегшувати йому життя. Адже саме завдяки підприємцям і робочим місцям, які вони створюють, до місцевого бюджету надходить значна частина податків.

До цього питання в обласних центрах підходять по-різному. Місцева влада може ухвалити програму з розвитку або підтримки малого та середнього бізнесу, як Луцьк, Івано-Франківськ, Тернопіль. Мета таких програм — покращувати бізнес-клімат у громаді, ефективніше залучати інвестиції у бізнес, вибудовувати співпрацю між підприємцями і владою.

Також місцева влада може безоплатно консультувати підприємців у телефонному режимі. Таку телефонну лінію має, наприклад, Ужгородська міська рада.

У Львові при міській раді створили Центр підтримки підприємництва. Там підприємці або ті, хто хоче ними стати, теж можуть отримати консультацію. Також у Центрі іноді проводять навчання, а на його сторінці публікують інформацію про гранти, семінари, конкурси для бізнесу.

Окрім того, Львівська міськрада проголосувала за рішення, яке має допомогти місцевим виробникам їздити на виставки та ярмарки, щоб презентувати свої товари. Місто може профінансувати до 50% участі.

Креативно до підтримки підприємців підійшли у Чернівцях. Там створили сайт Made in Chernivtsi, на якому рекламують товари місцевих виробників і заохочують чернівчан їх купувати. Чернівецькі підприємці можуть безплатно зареєструватися та потрапити до каталогу продукції.

Куди йдуть бюджетні кошти

Як бачимо, гроші не падають до місцевого бюджету з неба. Їх у вигляді податків та інших платежів віддають жителі громади, щоб на ці кошти місцева влада забезпечила добробут у різних сферах. Як ОМС розпоряджається грошима громадян? Щоб дізнатися про це, Центр спільних дій проаналізував видатки місцевих бюджетів. Ми не брали до уваги видатки за кошти субвенції, адже субвенція — це гроші, які надаються на конкретну мету. Наприклад, для будівництва доріг, закупівлі ліків, проведення місцевих виборів тощо. Місцева влада є лише розпорядником цих коштів і не може витратити їх на інші потреби.

Якщо ж дивитися на гроші, за призначення яких відповідає ОМС, найбільшою статтею витрат, за прогнозом на 2021 рік, у всіх облцентрах є освіта. В Ужгородській, Луцькій і Чернівецькій громадах на неї піде майже половина місцевого бюджету, В Івано-Франківській, Львівській і Тернопільській громадах — близько третини. Частка видатків на інші сфери є значно меншою.

Всюди серед пріоритетів — житлово-комунальне господарство і соціальний захист населення. Але суми коштів на ці сфери в облцентрах різні. Так, Тернопіль витрачає на ЖКГ майже 15% бюджету. Це майже в чотири рази більше, ніж у Львові, де така частка становить 4,2%. На ці гроші забезпечують прибирання сміття, обслуговування та ремонт труб, очищення стічних вод, роботу підприємств, що надають комунальні послуги, тощо.

2021 року лідерами за обсягом грошей на соціальний захист є Львів (8,3%) і Чернівці (6,1%). Найменше вразливим групам допомагатимуть Луцьк (2,7%) і Ужгород (3%). За цією статтею видатків виплачуються різні види пільг, компенсації та допомоги, створюються центри дозвілля і місця для заняття фізкультурою для літніх людей і людей з інвалідністю, забезпечується робота центрів безплатної правової допомоги та багато іншого (див. рис. 4).

У 2021 році в усіх облцентрах серед сфер, які з’їдають значну частку бюджету громади, є утримання місцевої ради та її виконавчого органу. Йдеться про виплати зарплат працівникам департаментів та управлінь, закупівлю обладнання для їхньої роботи, оплату комунальних послуг. Найщедріше ці витрати фінансують Львівська (14,2%) та Ужгородська (13,3%) територіальні громади. Це більше, ніж міста виділяють на ЖКГ або соціальний захист. Чи пов’язані такі витрати з роздутістю штату ОМС, або ж місцеві ради намагаються шляхом збільшення зарплати утримати фахівців, питання відкрите. Найскромніше обходиться місцева влада Тернопільської ТГ, якій вистачає 8,6% бюджету.

Водночас у Тернополі, як і в Ужгороді, до рейтингу найбільших витрат 2021 року не потрапили будівництво і регіональний розвиток. Раніше ми писали, чому фінансування цієї сфери показує, чи готова місцева влада працювати на перспективу, а не лише перед виборами. Позитивним прикладом у регіоні є Івано-Франківськ, де ОМС виділяє на будівництво і регіональний розвиток майже третину бюджету.

Інші пріоритетні сфери у громадах різні. В Ужгородській, Чернівецькій і Луцькій ТГ серед найбільш профінансованих сфер транспорт і дороги. У Тернопільській та Ужгородській ТГ — охорона здоров’я. Крім цього, Тернопіль більше за інші облцентри фінансує фізкультуру і спорт, а Івано-Франківськ і Львів — культуру і мистецтво.

З року в рік пріоритети місцевої влади можуть змінюватися. Приміром, в Ужгородській і Львівській ТГ 2021 року на освітні потреби планується виділити на 8,5 і 6% відповідно більше порівняно з 2018-м. Тож якщо адміністрація школи, де вчиться ваша дитина, просить здати гроші на ремонт кабінету, спочатку поцікавтеся, скільки грошей уже офіційно пішло на школу з місцевого бюджету.

А от фінансування житлово-комунального господарства 2021 року в усіх облцентрах регіону зменшилося. Лише у Чернівецькій територіальній громаді це зменшення несуттєве — на десяту відсотка. У решті громад обласних центрів Заходу України на цю сферу витратять на 2,9–11,6% менше, ніж 2018-го. Складається враження, що комунальні комунікації в цих містах відремонтовано на кілька десятиліть наперед (див. рис. 5).

Що стосується транспорту і доріг, то серед облцентрів, де ця сфера була пріоритетною, найсуттєвіше за чотири роки бюджет збільшився в Луцьку.

Як змусити гроші працювати на громадян

Нині основна частина надходжень до місцевого бюджету — це податки та інші кошти від жителів громад. Щоб ці гроші працювали на громадян і допомагали розв’язувати проблеми, перш за все необхідно правильно планувати бюджети та політики в різних сферах. Але як домогтися цього від місцевих обранців?

Насамперед громадяни мають розуміти, що залежить від місцевої влади, а що — від президента чи уряду. Перед виборами місцеві політики давали багато гарних обіцянок. Дізнатися, як новообрані депутати виконують їх та чи працюють в інтересах громадян, можна різними способами. Наприклад, подивитися, чи оновлюються місцеві програми, які мають вирішувати актуальні проблеми. Що саме передбачають ці програми та скільки бюджетних коштів виділено на розв’язання проблеми? Чи вчасно на сайті ОМС публікуються бюджети?

Якщо вас цікавлять бюджети за попередні роки, доречно дивитися звіти про виконання за відповідний період. Якщо ж ви бажаєте дізнатися, які видатки заплановано на поточний рік, корисно ознайомитися із прийнятим місцевою радою рішенням про місцевий бюджет. Проте деякі громади і досі публікують дані, як погано відскановані pdf-документи. Але це не катастрофа, адже діджиталізація кілька років тому дісталася сфери бюджетів держави і громад. І на сьогодні є низка інструментів, завдяки яким можна, зайшовши на сайт, чимало дізнатися про доходи і видатки держави і громад.

По-перше, це розроблений Мінфіном портал openbudget.gov.ua. Там можна стежити за доходами і витратами громад, порівнювати витрати за напрямками.

По-друге, на порталі spending.gov.ua можна заглибитися у витрати громад. І якщо OpenBudget дає загальну інформацію, то на Spending можна знайти витрати аж до конкретного відомства, яке виділяє кошти на виконання тієї чи іншої роботи. Також на Spending можна дізнатися про ФОПів і ТОВ, які за бюджетні засоби виконують певну роботу на замовлення ОМС. Таке заглиблення, безсумнівно, корисне для тих, хто хоче стежити за витратами громад або має претензії до того, чи впоралися ФОПи і підприємства із виконанням роботи.

По-третє, на сайті prozorro.gov.ua можна подивитися, як здійснюються закупівлі у громаді і державі. Тут можна порівняти, наприклад, чи обрала ваша місцева рада найдешевшу та найякіснішу пропозицію закупівлі.

Якщо потрібна ще детальніша інформація, варто не нехтувати написанням запитів на доступ до публічної інформації.

Важливо не лише дізнатися, на що витрачаються бюджетні гроші, а й намагатися вплинути на місцевих політиків, аби вони виділили більше коштів на вирішення проблем наступного року. Йдеться про участь у громадських слуханнях проєктів місцевого бюджету, направлення офіційних звернень народним обранцям, залучення місцевих чи всеукраїнських громадських організацій і медіа.

Крім того, низка громад започаткували практику громадських бюджетів. ОМС виділяє частку місцевого бюджету. Громадяни висувають проєкти, які можуть покращити життя у громаді. А потім відбувається голосування, і проєкти, що їх підтримали жителі громади, отримують фінансування.

Добробут наших громад залежить не лише від політиків, а й від активного залучення кожного українця до суспільного життя. Розуміння, що таке місцевий бюджет і як управляти грошима громади, допоможе в цьому.