Дохідне місце

Одеський аеропорт останній раз був на слуху років п’ять тому. Тоді, 1999 року, влада вирішила здійснити реорганізацію повітряного господарства. І відокремити наземні служби від авіакомпанії. У результаті було створено держпідприємство «Міжнародний аеропорт Одеса», котре через два місяці передали в комунальну власність міста. Розділ майна проходив болісно. Авіатори скаржилися, що їх залишили ні з чим — усі прибуткові служби відійшли до аеропорту. І один із ласих шматків — паливнозаправний комплекс, який відразу передали в оренду приватній структурі.

Потім про аеропорт зрідка згадували в зв’язку з необхідністю його реконструкції. У цілому ж підприємство перебувало в тіні. Про те, наскільки ефективно воно працювало й наскільки ефективно використовувалося комунальне майно, міська влада ніколи публічно не говорила. Водночас це прибуткове підприємство перебувало в особливому полі їхнього зору як дохідне місце, користуватися яким було дозволено певному колу осіб. Серед них був і син колишнього мера Одеси Володимир Боделан, котрого Руслан Борисович у серпні минулого року призначив генеральним директором КП «Міжнародний аеропорт Одеса».

На початку квітня поточного року про аеропорт знову заговорили. Цього разу в зв’язку зі зміною міської влади. Усунутий із посади мера Одеси Руслан Боделан зробив тоді заяву, що посилені перевірки, розпочаті на підприємствах, очолюваних його дітьми, він розцінює як політичний тиск на нього та його родину. Мовляв, ніколи перевіряльники не обходили аеропорт стороною, отож жодних серйозних порушень там немає, але за бажання знайти можна все що завгодно. У цьому зв’язку дуже цікаво, що ж «накопали» перевіряльники?

Позапланова перевірка КРУ разом із міліцією закінчилася 8 квітня. Початок її співпав із днем проголошення мером Одеси Едуарда Гурвіца, котрий, не чекаючи її результатів, підписав розпорядження про звільнення сина Боделана з посади гендиректора аеропорту. Але що цікаво, ніхто результати перевірки наразі оприлюднювати не збирається. Більше того, правоохоронці зробили інформацію майже секретною. З якого доброго дива, питається.

Аеропорт у чужому соку

Аеропорт — складне специфічне підприємство, яке надає безліч послуг. І частину з них, найприбутковіших, віддано в руки комерційних структур. Приміром, VIP-зал — маленький шматочок кордону, як його називають. Про те, що можна через нього пронести, Одеса чула багато. Скажімо, про затримані 70 кг дорогоцінних металів. Проте право мати свій бізнес на території аеропорту було лише у вибраних. Серед них фігурує й ім’я народного депутата України Олександра Грановського, котрий пройшов у парламент за списком СДПУ(о).

До слова, Грановського пов’язують і зі створенням ЗАТ «Пасаж». За рішенням колишньої міської влади величезний готельний комплекс у самому центрі Одеси було передано задарма в руки приватним структурам. Протести прокурора про незаконність рішення стосовно «Пасажу» Боделан ігнорував. Тепер усі ці структури докладають максимум зусиль, аби зберегти свій бізнес. Щодо аеропорту, то вони навіть намагаються повернути в крісло гендиректора свою людину. Сьогодні на цю посаду призначено Світлану Кобилянську, котра працювала до цього заступником гендиректора аеропорту. Проте боротьбу за першу посаду ще не завершено. Контракт із Кобилянською мер Одеси Е.Гурвіц підписав лише на три місяці.

Загалом, є підстави припускати: порушення, виявлені в аеропорту під час перевірки, як і крісло гендиректора, є предметом торгу й тиску. Це може засвідчувати й той факт, що в міліції повідомили лише про одне виявлене порушення.

Начальник ДСБЕЗ обласного УМВС Анатолій Бахчиванжі, котрого усунули з цієї посади майже два роки тому й котрий позивався, аби повернути собі крісло «борця» з економічними злочинами, повідомив, що якесь підприємство «Одесаавісервіс» віддало в оренду приватній особі автостоянку аеропорту. За неї підприємство нічого не отримувало. У результаті завдано збитків на суму близько 80 тис. грн. А.Бахчиванжі заявив, що справу передано до прокуратури, яка порушила проти посадових осіб цієї приватної компанії кримінальну справу. Це вся інформація.

У прес-службі обласної прокуратури наведений факт підтвердили. Проте пояснити що-небудь відмовилися. Лише в обласному КРУ новий начальник Анатолій Яровий не став робити таємниці з результатів перевірки. Отже, як господарювало КП «Міжнародний аеропорт Одеса»?

Спочатку кілька цифр. Прибуток у 2004 році — 7,8 млн. грн. До місцевого бюджету перераховано дивідендів з прибутку в розмірі 1,1 млн. грн. Зверніть увагу: за перший квартал 2005-го — понад 1 млн. грн. За 2002 і 2003 роки — ані копійки, хоча прибуток у ці роки становив відповідно 2,7 млн. і 3,5 млн. грн.

На 1.01.2004 р. аеропорт уклав 53 договори оренди комунального майна. Заборгованість за орендною платою на 1.01.2005 р. дорівнює майже 600 тис. грн., тобто близько половини від нарахованого. Усі договори укладено з порушеннями: не були узгоджені з власником майна — міськрадою, орендна плата стягувалася за заниженими ставками, майно використовувалося неефективно. Сьогодні зі зміною керівництва й міста, й аеропорту договірна діяльність упорядковується. Але, певне, не вся. За наявною інформацією, у звіти перевіряльників потрапили далеко не всі порушення.

Що «накопали» перевіряльники?

Від 1999 року аеропорт перебуває в договірних відносинах із ТОВ «Інтерім Сервіс». Саме цьому підприємству було віддано в оренду паливнозаправний комплекс. Що дало привід у ті роки говорити про передачу комерційній структурі мало не монопольного права на заправку авіаційним паливом усіх літаків, які прямують через аеропорт. 2002-го термін дії договору минув. Аеропорт разом із «Інтерім Сервіс» підписали новий — про спільну діяльність з прийому, збереження та видачі нафтопродуктів і контролю над якістю палива. Зауважте, договір укладено до 2022 року. Відповідно до цього документа, внесок кожної сторони становить 50%. Прибуток також розподіляється порівну. При цьому майно аеропорту враховується за залишковою вартістю. Керівництво спільною діяльністю, ведення всіх справ, укладання договорів покладено на компанію. Що цікаво, 2004 року сторони вирішили не розподіляти прибуток, а спрямувати його на поповнення оборотних коштів і розширення матеріально-технічної бази. А коли того ж таки року вони скасували цю умову, аеропорту було нараховано аж 3 тис. грн. дивідендів. За обопільною згодою він одержав 2,2 тис. грн., інші 800 грн. спрямували як інвестиції в спільну діяльність.

До слова, покійний міністр транспорту Г.Кірпа спільній діяльності в Одеському порту (хоча там не було таких кумедних цифр) оголосив справжню війну. Але чомусь сувора міністерська критика не зачепила аеропорт.

2002 року аеропорт віддав в оренду павільйон видачі багажу площею 400,3 кв. м для розміщення там бізнес-центру з обслуговування пасажирів і розширення сфери наданих послуг компанії «Ві Ай Пі Одеса», очолюваній О.Грановським. Річна орендна ставка, встановлена міськрадою, на той момент дорівнювала 963,8 грн. на місяць, тобто 5% від ринкової вартості об’єкта. Проте щорічно вона підвищувалася й сьогодні становить 20%. А компанія всі ці роки, попри листи керівництва аеропорту, продовжувала вперто платити орендну плату за початковою ставкою. Як випливає з листа за підписом директора «Ві Ай Пі» О.Грановського, їхня компанія є збитковою, а тому не може платити більше. І керівництво аеропорту цьому вірило: жодних заходів у зв’язку з цим не вживало — у суд не зверталося й у правоохоронні органи також. У результаті комунальне підприємство недоодержало 142,4 тис. грн.

Того самого року аеропорт уклав договір про спільну діяльність із забезпечення бортового та громадського харчування з ТОВ «Хендлінгова компанія «Одесаавісервіс». Його строк минає наприкінці 2007 року. При цьому внесок аеропорту — це частина приміщень бортового живлення, устаткування й інше майно. Внесок компанії — певні матеріальні й нематеріальні активи й оборотні кошти в сумі 80 тис. грн. Відповідно до угоди, прибуток ділиться навпіл. Керівництво й контроль над спільною діяльністю покладено на компанію. Аеропорт мав контролювати ефективність використання переданого майна, проводити квартальні й річні ревізії. Що ж у результаті?

Жодних дивідендів, звітів і певної інформації, передбаченої договором, від компанії не надходило. Майно, передане в спільну діяльність, було виведено з активів підприємства. І на нього не робилися амортизаційні нарахування. Крім цього, «Одесаавісервіс» не сплачувала належний податок за землю. У результаті їй виставили як компенсацію рахунки на суму 158,3 тис. грн. Відповідно до перевірки податкової, аеропорт не провів грошову оцінку земельних ділянок, використовуваних комерційними структурами при оренді приміщень.

Крім цього, аеропорт у спільну діяльність передав майданчик (7,8 тис. кв. м) для організації автостоянки. Що зробила компанія? Через місяць передала її в оренду приватній особі за 1 грн. Ясна річ, ці гроші не перераховувалися, бо рахунки не виставлялися. А орендар, відповідно до його книги доходів, за 2004 рік отримав 114,6 тис. грн. доходу. Тоді як аеропорт за використання комунального майна отримав 0,0 грн. Підраховано, що за понад два роки недоодержано 70,6 тис. грн. орендної плати. Саме це порушення й вирішила оприлюднити міліція.

5 травня ц.р. прокуратура порушила кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами ТОВ «Одесаавісервіс» у зв’язку з порушенням ними вимог законодавства про оренду майна. Що мається на увазі, прокуратура не пояснила. Судячи з даних КРУ, в оренду хендлінговій компанії було передано лише автостоянку. Виходить, прокуратуру привабило те саме порушення. А інші? І чому до відповідальності притягується лише приватна структура? Договір підписав директор «Одесаавісервіс» М.Кауфман, проте орендарем виступає компанія разом з аеропортом. Куди ж дивилося керівництво комунального підприємства?

Слід сказати, усі вказані вище договори з боку КП «Міжнародний аеропорт Одеса» підписував Анатолій Русаленко, котрий очолював аеропорт упродовж тривалого часу. Його і змінив на цій посаді син Боделана. Як кажуть знаючі люди, Володимир Русланович нічого не встиг: усе було зроблено до нього. Він лише прийшов продовжити розпочате. А мета висувалася одна — зробити аеропорт приватним. Руками Русаленка було «розкурочено» базу відпочинку аеропорту «Політ», розташовану на березі моря в с. Грибівка.

2003 року директор від імені підприємства продав вісім будиночків лише за 1440 грн., тобто по 180 грн. кожен. Продав без згоди власника майна — міськради — й не на конкурсній основі, що є порушенням законодавства та статуту підприємства. А фактично віддав собі й потрібним людям. Кажуть, будиночки були старі, але справа не в будівлях, а в землі біля моря.

Покупцем бази відпочинку виступила якась громадська організація «Прибій», очолювана Іриною Балух. Тепер на місці будиночків стоять особняки, зокрема Русаленка та його сина. Але й це ще не все. Буквально перед тим, як піти, Русаленко від імені аеропорту підписав папір про відмову від ще однієї ділянки в Грибівці на користь родички. В остаточному підсумку підприємство втратило понад 10 тис. кв. м біля моря. І нині не залишилося не лише інфраструктури, необхідної для функціонування бази, а й землі, на якій її можна розташувати, лише самотні будиночки на піску. Навіть для туалету місця немає.

Нове керівництво аеропорту вже надіслало листа голові Дальницької сільради з проханням скасувати рішення про вилучення землі в їхнього підприємства, оскільки це веде до ліквідації не лише бази відпочинку, а й заміської зони аеропорту. (2000 року за розпорядженням Овідіопольської райадміністрації база «Політ» отримала цей статус для евакуації особового складу на випадок надзвичайних ситуацій.)

Узагалі за останні роки від території аеропорту було відрізано чимало ділянок. Закріпити за собою територію, на якій розташоване все повітряне господарство міста, її комунальне підприємство змогло відразу після відставки Боделана, на першій же сесії міськради під керівництвом Гурвіца. За словами мера Одеси, перевірку аеропорту ще не закінчено. Отож, остаточні висновки ще попереду.