Знову "Євро"… і знову скандали

На одній із найбільш жвавих магістралей Києва - перетині Столичного шосе та вул. Академіка Заболотного - зводиться будівля-самобуд: у девелопера відкликано ордер на ведення робіт, громадські організації та місцеві депутати б'ють на сполох, пророкуючи виникнення в цьому транспортному вузлі автомобільного колапсу, але роботи не припиняються. Більш того, платники податків усе це кредитують через один із державних банків.

Йдеться про будівництво "Київ-арени" - найбільшого спортивного комплексу в Україні, здатного розмістити від 15 до 20 тис. глядачів залежно від запланованого заходу. Ця арена з багатьма завданнями може служити й баскетбольним майданчиком, і хокейним, і концертним. Столиці, безумовно, такий мультиплекс необхідний, адже Палац спорту біля Республіканського стадіону віджив своє й морально, і фізично: він не відповідає сучасним вимогам, тим паче, що в Україні проводитиметься Євробаскет-2015, і спортивний комплекс має відповідати всім жорстким вимогам УЄБА.

Однак багатьох здивував вибір майданчика під новий зал - далеко від центру, у місці, де немає регулярного сполучення громадського транспорту. Світова практика свідчить, що подібні об'єкти необхідно будувати "у пішій доступності" від станції метро, а то й від двох різних станцій, що дасть змогу значній кількості вболівальників швидко розосереджуватися після закінчення заходу. Тим паче, що в українців свіжий у пам'яті приклад однієї з українських футбольних арен, побудованої в чистому полі: вона так і не прижилася серед городян, місцевий клуб воліє грати на старому, але улюбленому стадіоні, і рано чи пізно виникне питання про демонтаж монумента Євро-2012, що розвалюється.

Багато відомих київських архітектори, як, наприклад, Микола Жариков, Юрій Серьогін, а також громадські діячі - дворазова олімпійська чемпіонка Зінаїда Турчина, народний артист Анатолій Мокренко, директор Інституту міста Олександр Сергієнко та інші виступили категорично проти зведення арени на Заболотного та пропонували вибрати майданчик саме в районах, які прилягають до центру столиці. Наприклад, на лівому березі, у зеленій зоні між станціями метро "Славутич" та "Осокорки" (за диким збігом обставин, саме там, де згодом нинішній забудовник "Київ-арени" - група компаній "ДеВіжн" побудував "Євробазар"; а може, і не збіг це зовсім), є непогані варіанти й на правому.

Проте вибір чиновників і спортивних функціонерів, наділених правом дарувати держкредити забудовнику арени під Євробаскет-2015, припав саме на Окружну і, за досить стійким суб'єктивним відчуттям, не випадково.

Сайт "Чемпіон" підказує логічні зв'язки. Власником "ДеВіжн" є такий собі Дмитро Буряк, російський бізнесмен, відомий тим, що на початку 2000-х років був головним спонсором БК "Київ". Саму
команду тоді створив і керував нею нинішній глава Федерації баскетболу України Олександр Волков, який (нагадаємо) сьогодні тісно, пліч-о-пліч із віце-прем'єром Олександром Вілкулом, займається підготовкою до проведення чемпіонату "Євробаскет-2015".

До речі, той самий "Чемпіон" повідомляє, що компанії Буряка виділили доволі пільгові умови кредитування. По-перше, на 75% стадіон буде побудований за бюджетні гроші у вигляді дуже пільгового кредиту. По-друге, бюджетну вартість робіт визначає сам підрядник. Фактично, у пана Буряка може виникнути спокуса заробити на будівництві, завищивши його вартість, наприклад, удвічі, а потім "подарувати" об'єкт банку-кредитору, у нашому випадку - Ощадбанку.

Та йдеться в принципі не про це… А про функціональність "Київ-арени" саме в зазначеному місці та про те, як вона впишеться в транспортну картину цього району. Попутно слід уточнити, чому пан Буряк і група компаній "ДеВіжн" вирішили будувати об'єкт подалі від глядача. Відповідь проста - у цьому районі девелопер уже побудував три комплекси: це перша та друга черги "Домосфери" (торговельні майданчики, офіси, готельний комплекс), а також готується до здачі "Атмосфера" - торговельно-розважальний центр. Судячи з усього, залишалася земля, і девелоперу було цікаво довантажити "сферний" квартал ще двома десятками тисяч регулярних відвідувачів.

Проте і це ще не вся проблема. На п'ядь землі сторони спробували "впхнути невпихнуєме". Сама арена ще помістилася, однак існує проблема із засобами пересування, точніше, з їхнім паркуванням. Згідно з тільки офіційними експертними розрахунками, біля об'єкта місткістю 18,6 тис. глядачів має бути паркування на приблизно 4500 машиномісць, а за іншими оцінками, і того більше - 6–8 тис. Насправді картина інша: за даними Мінрегіонбуду, у складі комплексу передбачено лише 370 машиномісць. Що це означає, киянам розповідати не потрібно: весь район, ніби вулик, буде "обліплений" автомобілями, які приїжджають, шукають місця для паркування та, не знайшовши їх, від'їжджають. З досвіду центральних районів можна сміливо стверджувати, що машини стоятимуть скрізь: у зеленій зоні, у два ряди - на проїжджій частині тощо, і в період проведення на "Київ-арені" заходів рух у цьому районі буде блоковано намертво. Палац "Україна" розрахований тільки на 3,7 тис. місць, і біля нього поруч розташоване метро, але в період проведення концертів там не проїхати. Не даремно на одній із нарад головний архітектор Києва Сергій Целовальник відверто заявив про неможливість реалізації проекту в рамках ділянки забудови без обов'язкового виконання містобудівних умов, у тому числі й будівництва паркування.

Пан Целовальник на згаданій нараді назвав ще одну проблему, без вирішення якої будівництво "Київ-арени" неможливе, - це переконфігурування транспортного вузла. По-перше, на сьогодні на цьому майданчику не існує функціональних заїздів-виїздів, які забезпечують під'їзд із різних напрямків. По-друге, завантаження автомагістралей у цьому районі є дуже високим, і в годину пік Столичне шосе та вул. Академіка Заболотного завантажені на 94,9–97,1% від нормативу. Переведемо це в абсолютні цифри: у пікові години максимальна інтенсивність руху становить 7,9–8 тис. автомобілів на годину. Додаємо до цієї цифри ще 4,5 тис. авт./год., тобто приїжджаючих уболівальників, і одержуємо завантаження в 150%. Навіть припустивши, що забудовник (дивом) вирішить проблему паркувань, і машини не буде розкидано вздовж дороги, додатково пробки підсиляться через те, що одна-дві смуги будуть зайняті автомобілями, які заїжджають на паркінг.

За фактом виходить, що забудовник узявся за зведення об'єкта, навіть не переймаючись плануванням інфраструктури. Тільки нещодавно на сесію Київради було винесено питання про виділення компанії пана Буряка землі на перетині Столичного шосе та вул. Академіка Заболотного "для будівництва та обслуговування об'єктів транспортної інфраструктури", "реконструкції транспортної розв'язки на вул. Заболотного з коригуванням червоних ліній". Як стверджує громадськість, Київрада збирається передати приватній компанії частину окружної муніципальної дороги. Якщо це станеться, то, по-перше, у місті буде створений прецедент передачі в приватні руки частини міської вулиці (навіть Леонід Черновецький з його любов'ю до "бабусь" не міг додуматися приватизувати Хрещатик).

По-друге, якщо депутати й дадуть зелене світло "проханню бізнесу", це посилить проблеми, а не вирішить їх. Експерти припускають, що забудовник має намір лише спроектувати та побудувати фізичні заїзди й виїзди з "Київ-арени", тоді як потрібно перепроектувати всі транспортні потоки, розширити кількість смуг у деяких магістралях, побудувати нові транспортні переходи. У редакції є копія експертного моделювання транспортної розв'язки в цьому районі, і згідно з документом на спорудження тільки одного тунелю в рамках даного вузла необхідно близько 120 млн грн. Вартість усіх робіт з переконфігурації вузла не підраховували, але, на думку сторонніх експертів, вона може сягати 300 млн грн. Крім того, згідно з експертним моделюванням, забудовнику не можна дозволяти заступати за червоні лінії, оскільки це не дасть можливості розширити вул. Академіка Заболотного, а в цьому розширенні виникає гостра необхідність.

Чи згодний приватний інвестор викласти 300 млн грн на створення нового транспортного вузла? Думаю, ні. Проте будівництво "Київ-арени" триває, навіть попри те, що "Укрдержбудекспертиза" під тиском громадськості відкликала судячи з усього сфальсифіковану експертизу проекту, на підставі якої й був виданий ордер на будівництво. Відповідно, ордер відкликаний теж. За нашими даними, ДАБК виносив кілька приписів про припинення будівництва, накладав штрафи й тепер має намір судитися з забудовником за самовільне будівництво. Але, судячи з усього, маючи високих заступників, компанія може наплювати й на це.

У результаті наступного року на перетині Столичного шосе та вул. Академіка Заболотного з'явиться гарна арена, там буде зіграно кілька матчів у рамках єврочемпіонату, а потім розпочнуться транспортні проблеми, які держава профінансує за власний рахунок. А згодом ще й мерія змушена буде викласти три сотні мільйонів тільки тому, що кілька впливових людей прийняли неправильне рішення. Якщо, звичайно, пан Волков і пан Буряк не захочуть повторити досвід британців, які побудували в чистому полі Олімпійське село, а потім розібрали його. У багатих британців можуть бути такі примхи, але не в злиденній Україні.

"Мета виправдовує засоби" - це гасло до нашої ситуації не можна застосувати. У багатьох містах світу підготовка до спортивних форумів допомагала вирішувати транспортні проблеми, а не навпаки, посилювати їх. Адже зведення палацу на Окружній дорозі фактично зупинить дві головні магістралі столиці: один із найголовніших виїздів із центру, а також саму Кільцеву дорогу. Фактично пробки в центрі міста одержать своє логічне продовження на "столичці".

Навряд чи ця мета варта таких коштів. Якщо, звичайно, боротьба не за самі кошти.