ХРОНІЧНИЙ ОБМІН УДАРАМИ

17 сiчня, 2003, 00:00 Роздрукувати Bипуск № 2, 17 сiчня-24 сiчня 2003р.
Відправити
Відправити

Наприкінці грудня в Україні завершився черговий раунд переговорів між Україною та Росією з питань зовнішньої торгівлі...

Наприкінці грудня в Україні завершився черговий раунд переговорів між Україною та Росією з питань зовнішньої торгівлі. РФ знову запропонувала Україні вступити в ЄврАзЕС, а українська сторона «чемно» відмовилася. І весь цей діалог для більшої переконливості доповнюється серією взаємних антидемпінгових закидів. Все це нагадує класичні сімейні стосунки сестер-переростків, яких «з’єднують кровні узи, але сварять питання грошей».

Як розповіла «ДТ» заступник торгового представника Російської Федерації в Україні Тетяна Бєлікова, у ході минулих переговорів комісія обговорювала перспективи вступу України в ЄврАзЕС. Як гадають у російському торгпредстві, основним аргументом для вступу в цю торгову організацію для України залишається наступне за цим кроком скасування ПДВ при постачанні нафти на місцеві НПЗ, а також природного газу та газового конденсату.

Поки що як вітчизняні заводи, так і їхні власники з Росії, а також Мінпаливенерго України не раді цьому, по суті, дискримінаційному щодо української економіки рішенню. Відповідно до існуючої практики, вже майже півтора року Білорусь, а також усі країни Східної та Західної Європи одержують вуглеводні з Росії за ціною, що на 20% дешевша, аніж в Україні. Тому, за логікою російського уряду, вступ у єдиний союз із північним сусідом дозволив би розв’язати цю проблему. Але, на думку українських опонентів, найголовнішого вступ в ЄврАзЕС нашій країні не дасть. Це визнає і Тетяна Бєлікова, котра зазначає, що «вступ України в ЄврАзЕС не здатний зупинити антидемпінгові розслідування між двома державами».

Власне, кількість таких розслідувань останнім часом збільшується в геометричній прогресії. Причому щойно встигають комісії врегулювати суперечку щодо одного виду товару, як майже відразу ж з’являється кілька нових. Лише за останні місяці порушено кілька чималих «двосторонніх обвинувачень».

Сода

У листопаді 2002 року Міжвідомча комісія України з міжнародної торгівлі (МКМТ) розпочала антидемпінгове розслідування проти імпорту каустичної соди з усіх країн. Відповідно до повідомлення, розповсюдженого комісією, об’єктом розслідування є каустична сода, імпортована на митну територію України, що класифікується за кодом 2815 12 00 00.

Розслідування розпочате на підставі заяви компаній «Лукор» (Калуш, Івано-Франківська область), «Дніпроазот» (Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область) відповідно до Закону «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну». Як заявляють ініціатори розслідування, за період 1998—2001 років значно збільшився імпорт в Україну каустичної соди, обсяг якої за підсумками минулого року збільшився, порівняно з 1998-м, на 224,1%, при зниженні ціни імпортного товару на 40,4%. Внаслідок чого частка каустичної соди на внутрішньому ринку, випущеної українськими виробниками, за цей же період скоротилася на 19,3% при відповідному збільшенні частки імпорту.

МКМТ приймала інформацію, докази і коментарі щодо антидемпінгового розслідування протягом місяця.

За даними Державного комітету статистики, у січні–вересні 2002 року підприємства України виробили 93,8 тис. тонн каустичної соди, що на 2,2% менше, аніж за аналогічний період 2001 року.

Кава

На початку жовтня 2002 року Міжвідомча комісія прийняла рішення розпочати спеціальне розслідування проти імпорту в Україну кави. Комісія проводить розслідування проти імпорту розчинної кави (незалежно від країни походження), що ввозиться на митну територію України, і класифікується кодами ТН ЗЕД 2101 11 11 11, 2101 11 11 12.

У повідомленні сказано, що розслідування розпочато після звернення львівського підприємства «Галка». «Галка» стверджує, що імпорт кави, починаючи з вересня 2001 року по червень 2002 року, збільшився на 153% при одночасному зниженні ціни на 71,9%. Як результат — обсяги продажів кави під торговою маркою «Галка» знизилися на 7%, а питома вага підприємства на ринку зменшилася за період з першого кварталу 1999 року по другий квартал 2002-го на 6%.

Слід зазначити, що 2001 року Верховна Рада встановила ставки мита на імпорт розчинної кави на рівні від 5 до 10% від її митної вартості, замість діючої колись ставки — 3 євро за кілограм, що призвело до значного зниження мита. При цьому закон передбачає встановлення 10% мита на розчинну каву в упаковках до 10 кг, і 5% увізного мита — на розчинну каву в упаковках більше 10 кг.

В Україні кілька харчових підприємств із 1999 року збільшили випуск розчинної кави, зокрема кондитерська фабрика «Україна» компанії Kraft Foods (Сумська область), що випускає каву Jacobs, і Львівський завод, що випускає каву під маркою «Галка». За даними Державного комітету статистики, 2001 року випуск кави склав 2034 тонни, що на 2,2% менше, аніж 2000 року.

Добрива

Як розповів «ДТ» помічник держсекретаря Мінпромполітики України Володимир Гришичкін, українське Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції найближчим часом оголосить спеціальне розслідування і запровадить попереднє ввізне мито в розмірі 30—50% на п’ять видів мінеральних добрив, увезених із Росії. «Йдеться про нітрат амонію та фосфорні добрива, на які на час розслідування призначається мито. Усі документи для Мінекономіки доробляє юридична компанія «ЮРЕКС», — сказав В.Гришичкін.

Як повідомили в прес-службі Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, «розслідування мало розпочатися вже до кінця грудня, причому результатом його має стати квота на ввезення добрив». Розмір квот у міністерстві уточнити не змогли.

У Спілці хіміків, що ініціювала спеціальне розслідування щодо імпорту міндобрив із Росії, повідомили, що в розслідуванні ввозу нітрату амонію зацікавлений АТ «Азот» (Черкас) і сєверодонецький «Азот». Що стосується фосфорних добрив, то квотування їхнього ввозу ініційовано «Рівнеазотом», «Сумихімпромом» і ВО «Титан». За словами представника спілки, необхідність такого розслідування пояснюється збільшенням обсягів імпорту з Росії перерахованої вище продукції, що призводить до збитків вітчизняних виробників мінеральних добрив.

Труби

Складається враження, що сама думка про початок «розслідування проти українських труб» уже збуджує російську сторону. От і цього разу Росія не залишається в боргу в триваючій торговій війні і готує перманентну відповідь, використовуючи стару «трубну тему». Фонд розвитку трубної промисловості Росії (ФРТП) розпочав підготовку документів для ініціювання антидемпінгового розслідування проти імпорту труб з України.

«Розслідування ще не розпочате і не ініційоване, але керівництво фонду проінформувало Мінекономрозвиток про необхідність такого розслідування. А до ініціації, як до правової процедури, йде підготовка», — сказав представник ФРТП. За його заявою, ще немає сформульованого обгрунтування для розслідування, але спеціалісти вже займаються цим. «Це ще ніхто не готовий уголос вимовляти», — додав представник ФРТП.

За даними представника мінекономрозвитку Росії, нове розслідування не може бути розпочате до закінчення терміну угоди Росії з Україною про регулювання поставок труб, що діяло до початку 2003 року. Якщо це станеться, то «трубна тема» знову, поряд із поверненням ПДВ російським експортерам вуглеводневої сировини на українські НПЗ, стане для українців «паличкою-погонялочкою» в ЄврАзЕС.

Причому «трубна хвороба» уже набуває хронічного характеру, а стаціонарне лікування міждержавної комісії зведеться нанівець — російський уряд у результаті переговорів скасував 7 листопада 2002 року мито на імпорт українських труб із чорного металу, введене з початку того ж року, але заявив про намір продовжити регулювання поставок українських труб із чорних металів у Росію.

Нагадаю, що раніше РФ постановою від 21 травня 2001 року ввела трирічне мито на імпорт українських труб із чорного металу в розмірі 40% від митної вартості на всі труби і 20% на труби великого діаметра, яка мала набрати чинності з 1 січня 2002 року.

Після тривалих переговорів з Україною Росія в квітні 2001 року ввела квоту на 2001 рік на експорт українських труб у розмірі 650 тис. тонн у рік, що була продовжена до початку 2003 року. Наприкінці березня минулого року український уряд прийняв постанову, передбачивши введення 20% мита на імпорт в Україну 20 найменувань російської продукції, якщо Росія застосує експортне мито на поставку українських труб.

Related video

16 вересня Кабмін ухвалив постанову про скасування цього мита з моменту скасування Росією спеціального мита на імпорт українських труб із чорних металів.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК
}