Дніпропетровськ: зачищене небо?

В Україні іноземців люблять. У середині 1990-х чемні західні підприємці часто непогано виглядали на тлі трохи причесаних вітчизняних бізнесменів першого призову. Іноді їх навіть жаліли: куди ж їх, бідолах, занесло — у глушину, у село, в провінцію. Однак якось вийшло, що хватка у чемних хлопців часто була міцнішою, ніж у місцевих.

Цілі вони ставити вміли і йшли до них жорстко. Траплялося — й напролом. От, скажімо, зараз під загрозою «оксамитового» розгрому знову опинилася компанія «Дніпроавіа». Її викидають із німецького ринку.

Конфлікт почався не вчора і вже встиг обрости історією. У лютому 2005 року було укладено міждержавну угоду про відкрите небо, за умовами якої іноземні авіакомпанії отримали дозвіл літати в Україну без якихось обмежень. Зазвичай такі угоди підписують представники державних департаментів авіації країн-учасниць і визначають основні положення, відповідно до яких здійснюватиметься повітряне сполучення.

Отже, Міністерство повітряних шляхів сполучення Німеччини і Державна служба України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації (Державіаслужба) уклали міждержавний договір, визначивши в ньому обсяг перельотів із Німеччини в Україну і з України до Німеччини. Конкурс на здійснення авіаперевезень від німецької сторони виграла компанія Lufthansa — один із найпотужніших світових авіаперевізників.

Потім, відповідно до правил ділової етики, компанія мала укладати договори з потрібними їй українськими аеропортами, в яких визначалися б конкретні слоти (час і місце приземлення чи вильоту). Тільки вирішивши ці питання, можна повідомляти Державіаслужбі України про час початку перевезень. Більше того, таке повідомлення мають зробити не пізніше як за 45 днів до першого вильоту.

Реальність вийшла дещо іншою. Одним із найцікавіших для німців регіонів України є Дніпропетровськ. Контрагент, у принципі, давно відомий: місцевий аеропорт уже давно належить компанії ВАТ «АК «Дніпроавіа». Власне кажучи, саме завдяки їй аеропорт і зберігся. 1996 року компанія провела реконструкцію дніпропетровського аеропорту відповідно до міжнародних норм, щоб обслуговувати пасажирів, у тому числі і з франкфуртського рейсу, на належному рівні. Для польотів у Франкфурт було орендовано «Боїнг-737-400».

У реконструкцію аеропорту вклали 6 млн. дол. При цьому з бюджету — ані копійки. Усе робилося за рахунок власного прибутку «Дніпроавіа» і кредитів приватних банків. Якби не вони, у Дніпропетровськ не літав би ніхто: не було б аеропорту й необхідної інфраструктури.

А так аеропорт є. Той, через який розгорівся конфлікт.

Замість того, аби відіслати «Дніпроавіа» запит про надання слотів, узгодити всі питання, а вже потім повідомити Державіаслужбі, що через півтора місяця почнуться рейси, Lufthansa просто сповістила «Дніпроавіа», що її літаки відтепер шість разів на тиждень здійснюватимуть перельоти «Франкфурт — Дніпропетровськ». Причому в нічний час (тобто прилітатимуть о другій ночі й вилітатимуть назад о шостій ранку). Оскільки «Дніпроавіа» літала на Франкфурт уже сім років, вклавши у маршрут чималі кошти, можна уявити той шок, який це повідомлення викликало у дніпропетровців.

Однак було вирішено домовитися. Представники «Дніпроавіа» сіли за стіл переговорів із Lufthansa. Із шести запропонованих слотів німці зрештою отримали п’ять. Фактично залишився неузгодженим лише один: по четвергах рейс дніпропетровської авіакомпанії фактично накладався на рейс Lufthansa. Німці вилітали о 6.15, а українці традиційно літали о 7.00.

У Дніпропетровську не без підстав побоювалися, що це призведе до сильного недовантаження українського рейсу. Тому західним партнерам запропонували перенести виліт із ранку на другу половину дня.

Перед початком переговорів директор із маркетингу по Росії та СНД Lufthansa German Airlines Рене Койнцак в одному з інтерв’ю досить оптимістично оцінював їхні перспективи: «Зараз ми дійшли згоди — поки що здійснюються рейси з Дніпропетровська не у Франкфурт, як було заплановано раніше, а в Мюнхен.

До Франкфурта наші літаки літають із Донецька. Це пов’язано з інтересами конкуруючих фірм. У нас є підтвердження з боку української влади, що вона готова обговорювати це питання, і надалі ми будемо з нею з цього приводу спілкуватися».

Однак благі наміри так і не стали реальністю під час переговорів обох компаній у Державіаслужбі. Вони тривали більше чотирьох годин. Дніпропетровці пропонували найрізноманітніші варіанти компромісу: від перенесення часу вильоту до пропозицій «обміну місцями», коли одна авіакомпанія продає іншій певну кількість місць у своєму літаку.

Гра була варта свічок. Маршрут, подібний «Дніпропетровськ—Франкфурт», приносить до 5 млн. дол. прибутку на рік. Гроші для аеропорту досить пристойні. А це — робота для сотень людей і бюджетні надходження. Не кажучи вже про те, що Lufthansa платитиме податки до бюджету ФРН...

До речі, той же Рене Койнцак цілком чітко заявляв, що «зазвичай у світі відсутня практика співробітництва іноземної компанії з аеропортом у чужій країні. …Аеропорти взагалі дуже зв’язані з місцевими авіакомпаніями, і їх не роз’єднати».

Однак на жоден компромісний варіант Lufthansa не погодилася, і переговорний процес завис.

У хід пішла важка артилерія. Надвечір наступного після переговорів дня Департамент авіації ФРН надіслав «Дніпроавіа» листа, яким забороняє рейс на Франкфурт, що мав відбутися в неділю, 5 березня.

Заборону мотивували тим, що, «не рахуючись із дозволом всієї авіаційної влади України для німецької Lufthansa, аеропорт Дніпропетровська вимагає узгоджень і цим перешкоджає польотам німецьких авіаперевізників».

Цікаво, що німецькі чиновники посилалися також на принцип паритетності, точніше, на його порушення українською стороною.

Яким чином шість німецьких рейсів на Дніпропетровськ можуть бути паритетними парі рейсів на тиждень на Берлін і Франкфурт — питання цікаве. Як заявив перший заступник генерального директора ВАТ АК «Дніпроавіа» Сергій Ткаченко, «ми не забороняли компанії Lufthansa літати — ми їм дали п’ять днів і на шостий тільки просили пересунути рейс. Я вважаю, що це нормально. І яка паритетність: ми літаємо двічі на тиждень, а вони хочуть літати шість разів. Про паритетність тут узагалі не йдеться. Після чого ми відкликали своє підтвердження слотів, яке давали раніше, і запропонували їм літати шість днів на тиждень винятково в денний час».

Однак події розвивалися. Міністерство повітряних шляхів сполучення Німеччини, із подачі Lufthansa, 8 березня взагалі заборонило «Дніпроавіа» літати до Німеччини, скасувавши і другий (окрім франкфуртського) її рейс — у Берлін.

Між іншим, зовсім недавно аналогічним чином із напрацьованих маршрутів німці витиснули українську компанію «Донбасаеро»...

При цьому позиція німців практично безпрограшна. Lufthansa — величезна компанія, левова частка її прибутку забезпечується завдяки трансатлантичним перельотам. На ринок СНД припадає близько 2%. А рейс «Дніпропетровськ—Франкфурт» — і зовсім дрібниця.

А що ж наші чиновники? Вони традиційно розбіглися по шпаринах. Якоїсь реальної допомоги від них українські авіакомпанії не отримують.

Так, ще недавно авіатори просили Державіаслужбу України провести переговори з авіаційною владою Німеччини про розширення доступу до аеропорту Франкфурта (технічно туди можна літати щодня). Питання от уже більше семи років залишається завислим.

Однак це ще півбіди. Але коли протягом місяця польоти просто заборонені, за фактичної бездіяльності відповідальних осіб, — це вже щось. Може, на їхню думку, передумовою нашої інтеграції в Європу має стати повний розгром регіональних перевізників?

Міцно зависло питання і про приватизацію аеропорту Дніпропетровська, що дало б змогу залучити ресурси на розвиток. Ті ж німці періодично грозяться ініціювати процес позбавлення його статусу аеропорту міжнародного класу.

Власне, приватизація мала відбутися ще ...дев’ять років тому, але була відкладена на невизначений термін згідно з наказом Фонду держмайна. Торік керівництво Фонду обіцяло розблокувати процес. Глава ФДМ В.Семенюк розпорядилася підготувати лист до Кабміну про поновлення приватизації «Дніпроавіа».

Незабаром уже рік виповниться, але нічого не змінилося. Керівництво «Дніпроавіа» звернулося навіть до президента України Віктора Ющенка з проханням продати держпакет на відкритому конкурсі. Держава позбудеться боргів компанії, отримавши натомість її гроші. Та й українським чиновникам перестануть дорікати в тому, що, «розрулюючи» конфлікт, вони одночасно управляють однією з його сторін (у цьому разі «Дніпроавіа»). Може, тоді Державіаслужба зможе активніше виконувати роль третейського судді в спорі двох приватних власників...

А поки компанію «пресують», чиновники чогось чекають, аеропорт простоює. Може, так і треба? Тільки кому?

* * *

Чиновники Державіаслужби виявилися недоступними для коментарів. Але раніше її глава Микола Марченко заявив, що Державіаслужба направила офіційне звернення до німецької авіаційної влади, в якому зажадала протягом двох тижнів переглянути дискримінаційне рішення з приводу «Дніпроавіа». Інакше обіцяно з 25 квітня розпочати відповідне обмеження рейсів Lufthansa. Наскільки адекватним є «обмеження» проти повної заборони, питання, звісно, цікаве, але приємно усвідомлювати, що з’явилася хоч якась офіційна реакція.