«Дніпрообленерго»: «трансформаторна» справа чи захоплення без потерпілих?

Наприкінці липня держава нарешті одержала контроль над компанією, де в неї 75%. Для цього довелося викликати судових виконавців, групу силової підтримки, вибивати ворота й розштовхувати плечистих хлопців з «того» боку. Те, що відбувалося, виглядало як завгодно, та лише не як тепла зустріч найманих менеджерів головного акціонера, який теоретично має абсолютний контроль над компанією.

Та це в теорії. На практиці представників держави до керування компанією просто не підпускали...

Рішення про зміну керівництва ВАТ «Дніпрообленерго» було прийнято після загальних зборів акціонерів ще 30 квітня 2008 року. Проте старий менеджмент, максимально ускладнивши їх проведення, пізніше банально не визнав, що збори відбулися.

5 травня 2008 року відбулося засідання наглядової ради ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго», на якому був обраний виконувач обов’язків генерального директора акціонерного товариства — Андрій Мартинюк, що представляв інтереси держави, яка в особі НАК «Енергетична компанія України» володіє понад 75% акцій «Дніпрообленерго». Проте, коли новий керівник компанії та члени наглядової ради прибули на ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» з метою представити нового керівника трудовому колективу, їх не пустили навіть на прохідну адміністративної будівлі. Залишилося хіба що запротоколювати пригоду.

Намагаючись врегулювати ситуацію довкола величезної енергопостачальної компанії країни, НАК «Енергетична компанія України» неодноразово зверталася до колишнього генерального директора компанії щодо добровільного виконання рішень зборів акціонерів і наглядової ради ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго».

Однак безуспішно. Фактично звільнений менеджмент спокійно порушував корпоративні права держави та інших акціонерів на керування стратегічним для регіону підприємством.

Реально ставки були ще вищими. Компанія «Дніпрообленерго» обслуговує півтора мільйона споживачів і має 169 голосів на зборах Оптового ринку електроенергії України. Її голос часто вирішальний, і саме його не вистачило державі, щоб провести збори учасників Енергоринку. Виявилося, що державна компанія делегувала своє право голосу комерційній структурі.

Власне кажучи, президент НАК «ЕКУ» Володимир Зіневич прямо сказав, що відсторонений від посади «пан Едуард Соколовський, на жаль, не представляв інтересів держави, він представляв інтерес іншої бізнес-групи, яка відверто націлена на саботування дій НАК «ЕКУ».

Зрештою, майже чотири місяці по тому терпець державі увірвався, і 25 липня представники НАК «Енергетична компанія України» разом із державним виконавцем прибули в компанію, запропонувавши негайно в добровільному порядку виконати рішення суду на користь дер­жави.

Їм було відмовлено. Після чого дер­жавним виконавцем було здійснено примусове виконання судового рішення. Як уже зазначалося, для цього довелося ламати двері. Більше того, колишнє керівництво не погидувало прихопити з собою печатку...

А потім, як буває, державу звинуватили... в рейдерському захопленні. Щоправда, в обвинуваченнях була відсутня маленька деталь: хто саме постраждав. Той же Едуард Соколовський так і не зміг сформулювати, кого ж саме він представляє. Зате охоче говорив, що існує рішення, згідно з яким його не можна відсторонити від посади кілька років...

Пізніше з’ясувалося й чимало інших деталей, які наочно демонструють, де саме бачило роль держави колишнє керівництво.

Зокрема, серед паперів знайшли украй цікавий документ. З’ясувалося, що таке собі ТОВ «Блафікс» подало позов проти ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго». Суть позову — «Блафікс» просить суд визнати чинним договір купівлі відключеної від електроживлення трансформаторної підстанції, розташованої в Дніпропетровську на вул. Воронова, 25.

Навіщо «Блафіксу» купувати відключену трансформаторну підстанцію — питання досить цікаве. Але суть зовсім не в цьому. Наміри позивача чітко вимальовуються в заяві про забезпечення позову.

По-перше, «Блафікс» вимагає скасувати рішення зборів акціонерів «Дніпрообленерго» від 30 квітня 2008 року — тих самих, на яких держава змінила наглядову раду енергопостачальної компанії, вивівши з неї ряд осіб.

Далі — більше.

«Блафікс» зажадав скасувати й рішення наглядової ради «Дніпрообленерго» від 5 травня, якими було змінено менеджмент.

На цьому тлі вимоги позивача заборонити законно призначеному керівництву ВАТ «Дніпрообленерго» проводити будь-які дії, пов’язані з управлінням підприємством, видаються самі собою зрозумілими.

Та найцікавіше було попереду.

Загадковий «Блафікс» вимагає заборонити внесення відомостей про новий склад керівних органів «Дніпрообленерго» до всіх можливих реєстраційних документів.

Такі дивні рішення без особливих перешкод пройшли через Господарський суд Дніпропетровської області. Очевидно, такий підхід має зміцнити останні крихти довіри до вітчизняної судової системи.

Фактично прив’язавшись до несправної трансформаторної підстанції, руками ТОВ «Блафікс» намагаються усунути легітимне керівництво «Дніпрообленерго».

Запитання, чому рішення про правомочність зборів акціонерів «Дніпрообленерго» виноситься за позовом юридичної особи, яка не є навіть акціонером цього підприємства, зовсім не збентежило суддю І.Петренка, котрий швидко встановив, що «збори від 30 квітня відбулися з грубим порушенням законодавства».

Обгрунтовувалося це тим, що дирекція «Дніпрообленерго» (читай — Е.Соколовський) перенесла збори акціонерів компанії з 30 квітня на 30 червня. Те, що основний власник та акціонер був проти якихось переносів і визнав збори акціонерів такими, що відбулися, суддю не хвилювало...

На думку судді, орган, який обирають збори акціонерів і яким є дирекція, вправі вказувати акціонерам — коли їм можна проводити загальні збори, а коли не можна! Взагалі-то це порушує основні норми вітчизняного корпоративного законодав­ства. Але що це порівняно з позовом про трансформатор!

У результаті суддя справді призупинив дію рішень зборів акціонерів «Дніпрообленерго» від 30 квітня та наглядової ради від 5 травня, заборонив держорганам вносити до реєстрів імена легітимних керівників «Дніпрообленерго» та виконувати їм будь-які дії від імені компанії.

Тобто державу банально послали в ліс — добре, хоч не в багажнику. І все це — звісно, «іменем України».

Залишається хіба що повірити, що ухвала Госпсуду Дніпропетровської області від 26 травня 2008 у справі №19/60-08 винесена винятково через неправильне трактування ним чинного законодав­ства. Зрештою, адже суди в нас не тільки незалежні, а й непідкупні та матеріально не зацікавлені. Ну правда ж?

А поки що знайшлося рішення судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Н.Іжевської від 21 травня 2008 року, згідно з яким пана Соколовського не можна звільняти, оскільки він із 29 квітня 2008 року був на лікарняному.

Потішно, але хворий Соколовський саме 30 квітня, у день, коли відбулися збори акціонерів, брав участь у вшановуванні ветеранів війни, а пізніше брав активну участь у прес-конференціях.

Знайшлося й рішення Госпсуду Одеської області від 18 квітня 2008 року. У ньому суддя Г.Гуляк мудро забороняє реєстратору «Дніпрообленерго» «проводити будь-які дії з цінними паперами та реєстром енергокомпанії, крім передачі їх Одеському центральному відділенню Промінвестбанку». Коротко та зрозуміло.

Взагалі-то рішення про зміну реєстратора акціонерного товариства приймається винятково на загальних зборах акціонерів. Може, хтось усе-таки підкаже це суддям?

А поки... «Енергетична компанія України» збирається в найкоротші терміни провести збори акціонерів, щоб розставити, нарешті, всі крапки над «і».

За словами представників НАК «ЕКУ», колишнє керівництво «Дніпрообленерго» максимально затягувало проведення зборів акціонерів компанії за підсумками діяльності 2007 року. Треба, нарешті, вирішити питання про розподіл дивідендів за результатами минулого року.

Потрібно хоча б наприкінці року затвердити річну інвестиційну програму компанії (вона досі не затверджена) і починати думати про перспективи. Загалом, роботи вистачає. До того, що при цьому хтось плутатиметься під ногами, у «Дніпрообленерго» готові.